Ухвала суду № 91923719, 17.09.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/4283/18 1-кп/335/122/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 року м. Запоріжжя

Колегія суддів Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Рибалко Н.І., суддів: Воробйова А.В., Калюжної В.В., за участю секретаря судового засідання Хлопко С.М., прокурора Бичкова В.О., захисників Семенова М.В., Черкашина І.І., Ями Д.М., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши клопотання захисника обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - Черкашина І.І. про часткове скасування арешту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених за ч.4 ст.190, ч. 1 ст.309 КК України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст.190 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні колегії судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених за ч.4 ст.190, ч. 1 ст.309 КК України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст.190 КК України.

Від захисника обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – адвоката Черкашина І.І. надійшли клопотання про часткове скасування арешту, які обґрунтовані наступним.

Автомобіль «BMW» 523і, 2008 року випуску, д.н.з. « НОМЕР_1 » на праві власності належить ОСОБА_1 .

Ухвалою слідчого судді від 28.09.2017 року задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на зазначений автомобіль з забороною розпорядження або користування ним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_1 народилася дитина – ОСОБА_5 , який за станом здоров`я потребує лікування та має регулярно проходити медичні процедури. Користування ОСОБА_1 транспортним засобом необхідне для здійснення належного догляду за дитиною.

Автомобіль «KIA RIO», 2012 року випуску, д.н.з. « НОМЕР_2 » на праві приватної власності належить ОСОБА_2 .

Ухвалою слідчого судді від 28.09.2017 року задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на зазначений автомобіль з забороною розпорядження або користування ним.

У клопотанні захисник посилається на те, що ОСОБА_2 піклується за своїм дідусем, який є людиною похилого віку і потребує постійного стороннього догляду, потребує постійного відвідування лікарень та пересування на транспортному засобі.

Окрім того, у зазначених клопотаннях захисник обвинувачених посилається на те, що на теперішній час обидва транспортні засоби перебувають на відкритому майданчику – двір Вознесенівського районного відділу поліції, що призводить до псування транспортних засобів та завдання матеріальної шкоди власникам.

Захисник зазначаючи про те, що арешти на транспортні засоби накладені з метою відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, вважає за можливе накладення арешту менш обтяжуючим способом та просить суд частково скасувати арешт з зазначених вище транспортних засобів шляхом скасування обмежень прав власників на користування арештованим майном.

У судовому засіданні адвокат Черкашин І.І. вимоги клопотань підтримав, просив їх задовольнити.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у судовому засідання клопотання підтримали, просили його задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання.

Колегія суддів, заслухавши учасників судового провадження, приходить до наступного висновку на підставі вищевикладеного.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28.09.2017 року задоволено клопотання слідчого СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Герговського С.П., в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017080060000633 від 15.02.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, 3 ст. 190 КК України, про арешт майна, та накладено арешт на автомобіль «KIA RIO», 2012 року випуску, д.н.з. « НОМЕР_2 », в ході якого заборонено розпоряджатися або користуватися ним.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28.09.2017 року задоволено клопотання слідчого СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Герговського С.П., в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017080060000633 від 15.02.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, 3 ст. 190 КК України, про арешт майна, та накладено арешт на автомобіль «BMW» 523і, 2008 року випуску, д.н.з. « НОМЕР_1 », в ході якого заборонено розпоряджатися або користуватися ним.

За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арешт полягає у тимчасовому позбавленні за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном.

У клопотанні захисник обвинувачених порушує питання про скасування арешту в частині позбавлення права користування автомобілем.

З огляду на положення ст. 174 КПК України та обставини, якими обґрунтоване клопотання захисника, суд мав з`ясувати чи є достатні підстави вважати, що арешт накладено необґрунтовано або відпала потреба в подальшому застосуванні арешту, в частині позбавлення права користування автомобілем.

Розглядаючи дане питання, суд виходить із такого.

Застосовуючи захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна щодо належного ОСОБА_1 автомобіля «BMW» 523і, 2008 року випуску, д.н.з. « НОМЕР_1 » та щодо належного ОСОБА_2 автомобіля «KIA RIO», 2012 року випуску, д.н.з. « НОМЕР_2 », слідчий суддя керувався положеннями ст. 170 КПК України, згідно з якими допускається арешт майна з метою забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову.

На переконання суду, вищезазначені обставини, на які посилався слідчий суддя, вказують на те, що арешт на належний на автомобілі було накладено обґрунтовано.

Разом із тим, згідно з вимогами ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

У судовому засіданні судом встановлено що автомобілі, не містять слідів вчинення кримінального правопорушення, які б потребували дослідження під час судового провадження, та які б могли бути втрачені у наслідок надання обвинуваченому можливості користування автомобілем.

Вказані обставини не спростовані прокурором у судовому засіданні.

Користування даними автомобілями також не є перешкодою для можливої його подальшої конфіскації з метою забезпечення цивільних позовів.

В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об`єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

У справі Раймондо проти Італії (рішення 24.01.1994), заявник скаржився на контроль за використанням власності в зв`язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу № 1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п.35).

Однак слід зазначити, що заходи забезпечення у вигляді арешту майна мають бути пропорційними щодо мети їх застосування, повинен бути встановлений справедливий баланс між завданнями кримінального провадження та вимогою захисту основних прав особи.

Також, колегія суддів враховує, що на теперішній час автомобілі перебувають на відкритій місцевості і на них впливають зовнішні фактори у вигляді вітру, дощу, снігу, що негативно відображається на його технічному стані, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності, завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для законного володільця транспортного засобу, з огляду на те, що користування автомобілями не є перешкодою для можливої його подальшої конфіскації з метою забезпечення цивільних позовів, колегія суддів вважає, що на даному етапі судового провадження відпала потреба у арешті вказаних автомобілів шляхом заборони їх використання, та відсутні підстави вважати, що незастосування арешту у цій частині призведе до приховування чи втрати цього майна, з огляду на що клопотання захисника про часткове скасування арешту майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.ст.174, 369-372 КПК України

У Х В А Л И Л А:

Клопотання захисника обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - Черкашина Івана Івановича про часткове скасування арешту, -задовольнити.

Скасувати частково арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 вересня 2017 року на автомобіль "BMW 523i, 2008 року випуску, державний номерний знак " НОМЕР_1 " шляхом скасування обмеження прав власника, - ОСОБА_1 , на користування автомобілем.

Скасувати частково арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 вересня 2017 року на автомобіль "КІА RIO", 2012 року випуску, державний номерний знак " НОМЕР_2 " шляхом скасування обмеження прав власника, - ОСОБА_2 , на користування автомобілем.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Н.І. Рибалко

Судді: А.В.Воробйов

В.В.Калюжна