Рішення № 91923061, 29.09.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/10544/19

Провадження №2-о/428/153/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2020р. Сєвєродонецький міський суд

Луганської області в складі :

судді Юзефовича І.О.

при секретарі Продченко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа – Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа – Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, мотивуючи вимоги тим, що у 1960р. заявник ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_2 . Все життя вони проживали разом та вели спільне господарство. 09.10.2016р. чоловік заявника помер. Після смерті чоловіка заявник ОСОБА_1 залишилася майже зовсім без засобів до існування, оскільки чоловік матеріально утримував заявника до своєї смерті, бо отримував пенсію, яка була значно вищою за її і яка була для їх сім`ї постійним і основним джерелом до існування. З чоловіком ОСОБА_1 фактично проживала за однією адресою: АДРЕСА_1 . Потім вони були вимушені виїхати до м. Сєвєродонецьк Луганської області та зареєструватися, як внутрішньо переміщені особи. При цьому, заявник з чоловіком періодично відвідували власне житло у м. Голубівка, підтримували спільне господарство. Під час одного з таких візитів ОСОБА_2 помер. За час шлюбу заявник та її чоловік вели спільне господарство, мали спільний бюджет. Чоловік заявника отримував пенсію у значно більшому розмірі ніж складала пенсія заявника. Таким чином, з метою оформлення пенсії у зв`язку із втратою годувальника, ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою і просить встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні її чоловіка ОСОБА_2 до 09.10.2016р.

22.01.2020р. до суду надійшли письмові пояснення УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області на заяву, які мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Заявник ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області та отримує пенсію за віком. Розмір пенсії за жовтень 2016р. – 1394,61грн., за січень 2020р. – 2277,07грн. ОСОБА_2 до смерті перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області та отримував пенсію за віком. Розмір пенсії за жовтень 2016р. – 3726,68грн. ОСОБА_1 стверджує, що перебувала на утриманні свого чоловіка до його смерті. Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо, крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Але сам по собі факт отримання ОСОБА_1 доходу у меншому розмірі, ніж у ОСОБА_2 , на що вона посилається в обґрунтування заяви, не є підставою для задоволення заяви, оскільки вказані обставини не дають підстав для висновку про її перебування на утриманні чоловіка. Прожитковий мінімум в Україні для осіб, що втратили працездатність, з 01.05.2016р. по 30.11.2016р. встановлено у розмірі 1247грн., з 01.01.2020р. по 30.06.2020р. - у розмірі 1638грн. Таким чином, розмір пенсії за віком, що нараховується та виплачується заявнику є вищим за прожитковий мінімум в Україні, встановлений для осіб, що втратили працездатність. Посилаючись на вищенаведене, управління заперечує проти заяви ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні у чоловіка ОСОБА_2 , і просить суд відмовити заявнику у встановленні факту перебування на утриманні у чоловіка для подальшого набуття права на пенсію по втраті годувальника.

Учасники справи до судового засідання не з`явилися. Від заявника ОСОБА_1 до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Пунктом 2 частини 1 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

При вирішенні питання щодо встановлення вищевказаного факту суд приймає до уваги п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», де передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Частиною 1 статті 37 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні (стаття 38). Частиною 1 статті 38 цього Закону передбачено, що члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

На підставі статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається: непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні. До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , виданого 29.05.1960р. Голубівським районним бюро ЗАГС Луганської області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 одружились ІНФОРМАЦІЯ_2 , прізвище дружини після реєстрації одруження - ОСОБА_4 . Відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Кіровським МВ УМВС України в Луганській області 13.03.1998р., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 21.04.1994р. Згідно копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Кіровським МВ УМВС України в Луганській області 13.03.1998р., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 21.05.1994р. Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 19.09.2018р. Луганським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Луганській області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Голубівка Луганської області, Україна. Відповідно до копії повідомлення Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області №16443/02-22 від 30.07.2019р., ОСОБА_1 повідомлено, що для переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника необхідно подати заяву встановленого зразка та документи згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зокрема документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника (довідку житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації), або довідки органів місцевого самоврядування, або довідки про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), видані згідно із вимогами ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»). У разі неможливості надати документи, визначені Порядком, факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

Відповідно до довідки №4011 від 21.01.2020р., виданої Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, ОСОБА_1 за період з січня 2019р. по лютий 2019р. отримувала пенсію за віком у розмірі 2005,09грн., за період з березня 2019р. по червень 2019р. – 2251,69грн., за період з липня 2019р. по листопад 2019р. – 2263,75грн., за період з грудня 2019р. по січень 2020р. – 2277,07грн. Відповідно до довідки №4010 від 21.01.2020р., виданої Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, ОСОБА_2 знаходиться на обліку в УПФУ м. Сєвєродонецька і за період з січня 2016р. по квітень 2016р. розмір його пенсії склав – 3688,60грн., за період з травня 2016р. по жовтень 2016р. – 3726,68грн.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстровану шлюбі з 29.05.1960р., разом мешкали за адресою: АДРЕСА_1 , вели господарство та мали спільний бюджет. Оскільки розмір пенсії померлого ОСОБА_2 значно перевищує розмір пенсії ОСОБА_1 , то суд приходить до висновку, що пенсія померлого ОСОБА_2 була постійним та основним джерелом засобів до існування даної сім`ї. Таким чином, ОСОБА_1 , будучи непрацездатною особою, яка досягла пенсійного віку, перебувала на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , за його життя.

Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що не може бути взятий до уваги довід представника УПФУ в м. Сєвєродонецьку про відсутність факту перебування заявника на утриманні у чоловіка ОСОБА_2 , оскільки вона отримувала пенсію у більшому розмірі, ніж прожитковий мінімум, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України» для осіб, які втратили працездатність, оскільки спеціальний закон встановлює право членів сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку із втратою годувальника (частина третя статті 36 Закону № 1058-IV). Вказаний спеціальний закон не пов`язує таке право особи із розміром отримуваної ними пенсії.

Зазначене узгоджується з постановою Луганського апеляційного суду по справі №425/2906/19 від 25.02.2020р.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає необхідним задовольнити заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа – Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області та встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст. 12, 13, 15, 43-44, 47-49, 247, 258-259, 263-265, 268, 293, 315, 319, 352, 354 ЦПК України, суд -

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_2 ) про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа – Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (код ЄДРПОУ 21792459, місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9), задовольнити.

Встановити факт перебування ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_2 ) на утриманні її чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Голубівка Луганської області, Україна, до ІНФОРМАЦІЯ_6 включно.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя