Ухвала суду № 91922608, 03.09.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1038/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2020 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Іванов А.П., розглянувши заяву адвоката Ільницького Михайла Петровича, який діє в інтересах позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Червена ружа», про забезпечення позову, подану в межах цивільної справи ТОВ «Червена Ружа» до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу приміщення від 19.04.2018 ,

встановив:

07.02.2020 судом відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі.

01.09.2020 (вхідна дата 02.09.2020) до суду надійшла заява представника позивача адвоката Ільницького М.П. про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на приміщення першого поверху позиція 8 в будинку АДРЕСА_1 загальною площею 51,8 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в ДРРПнНМ 1390664821101), шляхом обмеження права розпорядження таким майном; заборони вчиняти будь-яких реєстраційних дій щодо вказаного об`єкта нерухомості.

Заява вмотивована тим, що невжиттям заходів забезпечення позову можуть бути порушені права позивача, що надалі утруднить виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог останнього. Так, в обґрунтування вказаного представник позивача зазначає, що відповідачкою ОСОБА_1 було реалізовано вищевказаний об`єкт нерухомості за договором купівлі-продажу від 23.01.2020 ОСОБА_2 . При цьому вказані дії вчинені відповідачкою після постановлення судом ухвали від 10.01.2020, якою позивачу відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову, що підтверджує заявлені представником позивача ризики. Зазначає, що наразі спірний об`єкт нерухомості знаходиться у ОСОБА_2 , який може відчужити такий третім особам.

02.09.2020 представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Блохіна В.А. подала до суду заперечення на заяву про забезпечення позову в якій вказала, що підстави для вжиття заходів забезпечення позову відсутні, оскільки наразі власником об`єкта нерухомості, на який позивач просить накласти арешт, є ОСОБА_2 , який не є стороною оспорюваного позивачем договору купівлі-продажу приміщення від 19.04.2018, а відтак навіть у разі задоволення позову ОСОБА_2 залишатиметься власником майна.

Згідно з положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України розгляд заяви про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали заяви та додані до неї матеріали, матеріали цивільної справи, дійшов до наступного висновку.

Згідно з положень ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з положень п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст.149 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 150 ЦПК України суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Предметом позову у вказаній цивільній справі є розірвання укладеного між позивачем та відповідачкою ОСОБА_3 договору купівлі-продажу від 19.04.2018 та скасування запису про державну реєстрацію права власності на приміщення першого поверху позиція 8 в будинку АДРЕСА_1 загальною площею 51,8 кв.м.

Наразі право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна, згідно з інформації з ДРРПнНМ від 31.08.2020, зареєстроване за ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу від 23.01.2020. Останній за ухвалою суду від 02.09.2020 залучений до справи у якості співвідповідача.

Враховуючи викладене, з наведених у заяві про вжиття заходів забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову по даній справі щодо розірвання договору купівлі-продажу приміщення від 19.04.2018 й скасування запису про державну реєстрацію прав власності та заявлені представником позивача заходи забезпечення позову є взаємопов`язаними, а невжиття вказаних заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача за захистом яких він звернувся до суду.

Беручи до уваги предмет даного позову, наведені докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві щодо забезпечення позову, їх розумність та адекватність, наявність зв`язку між заходом до забезпечення позову та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, зокрема шляхом попередження можливого подальшого відчуження зокрема співвідповідачем ОСОБА_2 приміщення першого поверху позиція 8 в будинку АДРЕСА_1 загальною площею 51,8 кв.м. третім особам, суд вважає за можливе вжити заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на вказаний об`єкт нерухомості, шляхом обмеження права розпорядження таким. При цьому суд вважає недоцільним застосування заходу забезпечення у вигляді накладення заборони на вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо вказаного об`єкта нерухомості.

Вирішуючи питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення суд виходить з того, що на час вирішення клопотання про забезпечення позову, у суду відсутні відомості про існування визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України обставин, за наявності яких, суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення. При цьому відповідачами не заявлено відповідного клопотання.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 149-159 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву адвоката Ільницького Михайла Петровича, який діє в інтересах позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Червена ружа», про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на приміщення першого поверху позиція 8 в будинку АДРЕСА_1 загальною площею 51,8 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в ДРРПнНМ 1390664821101, шляхом обмеження права розпорядження таким.

В іншій частини заяви відмовити.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвалу може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов