Вирок № 91922467, 30.09.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11440/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2020 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого - судді Придачук О.А.

за участю секретаря судового засідання - Бомбушкар В.П.

прокурора - Сегедій Ю.М.

потерпілих – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника потерпілого – адвоката Ільчук І.М.

захисника – адвоката Захарчук І.І.

обвинуваченого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді кримінальне провадження № 42017070210000087 від 15.10.2017 року про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сусково Свалявського району Закарпатської області, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, тимчасово не працюючого, одруженого, на утриманні якого перебуває одна малолітня дитина, колишнього військовослужбовця відділу прикордонної служби «Тиса» Чопського прикордонного загону, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

15 жовтня 2017 року близько 9 год. 30 хв. ОСОБА_3 , керуючи технічно справним легковим автомобілем марки «ВАЗ 2108», р.н.з. НОМЕР_1 та рухаючись по автомобільній дорозі М06 сполученням Київ-Чоп у напрямку м. Мукачево, на околиці с. Глибоке Ужгородського району Закарпатської області на відстані 240 м. від знаку 799 км., не переконавшись у безпечності руху та не створенні перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не надавши перевагу водію зустрічного напрямку руху на дорозі із двостороннім рухом (по одній смузі для руху в кожному напрямку), виїхав на смугу зустрічного руху де скоїв зіткнення з зустрічним автомобілем марки «Fiat Doblo» р.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 та пасажиром вказаного автомобіля ОСОБА_2 , чим порушив вимоги ПДР України, а саме:

- п. 10.1 – перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

- 11.3 – на дорогах із двостроннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 127 від 18.06.2018 року встановлено, що з технічної точки зору причиною виникнення вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 15.10.2017 року стали дії водія автомобіля марки «ВАЗ 2108», р.н.з. НОМЕР_1 , громадянина ОСОБА_3 , який виїхав на смугу зустрічного руху на такій відстані від автомобіля марки «Fiat Doblo» р.н.з. НОМЕР_2 , на якій його водій громадянин ОСОБА_1 вже був позбавлений технічної можливості зупинити керований ним транспортний засіб до місяця зіткнення шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування.

Згідно з висновку судово –медичної експертизи №962 від 05.02.2018 року встановлено, що при судово-медичному освідуванні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також згідно даних виписки з медичної документації ортопедичного відділення ЗОКЛ ім. Новака, виданої на ім"я ОСОБА_1 під час госпіталізації були виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закрита черепно-морзкова травма, струс головного мозку з явищами стійкого цефалічного та м"язово-тонічного компоненту, посттравматичний розрив м/д на рівні L4-5,L5-S1 з компресією L4 корінця справа, закритий крайовий перелом медіального над виростка правої стегнової кістки, множинні садна обличчя та кінцівок, обширна гематома медіальної поверхні правого плеча.

Вищеописані тілесні ушкодження виникли в результаті дії тупих твердих предметів, якими найбільш імовірно, могли бути виступаючі частини салону легкового автомобіля, під час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 15.10.2017 року та по своєму характеру потягли за собою розлад здоров`я на строк більше 21 дня і по цій ознаці, згідно п. 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості, які характерні і найчастіше виникають у водія автомобільного засобу під час дорожньо-транспортної пригоди (при зіткненні двох автомобілів).

Крім цього, згідно з висновку судово-медичної експертизи №961 від 05.02.2018 року встановлено, що при судово-медичному освідуванні пасажира автомобіля марки «Fiat Doblo» р.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також згідно даних виписки з медичної документації хірургічного відділення Ужгородської центральної міської клінічної лікарні, на момент поступлення на стаціонарне лікування у ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у вигляді ЗТГК, тупа травма живота, закрита чрепно-мозкова травма, струс головного мозку, забійна рана лобної ділянки, ЗХСТ, забій-дисторзія паравертибральних м`язів нижньогрудного відділів хребта, забійна гематома правого коліна.

Вищеописані тілесні ушкодження виникли в результаті дії тупих твердих предметів, якими найбільш імовірно могли бути виступаючі частини салону легкового автомобіля під час дорожньо-транспортної пригоди, яка малі місце 15.10.2017 року та по своєму характеру потягли за собою розлад здоров`я на строк більше 21 дня і по цій ознаці, згідно п. 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я.

Зазначеними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.286 КК України – порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Потерпілими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_3 заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 на їх користь 229801,78 грн. матеріальної шкоди та 80000,00 грн. – моральної шкоди, який в подальшому уточнили та просили суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 морально шкоду у розмірі 20000,00 грн. та матеріальну шкоду у розмірі 24535, 00 грн., а на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 60000,00 грн. та матеріальну шкоду в розмірі 205267,00 грн.

За клопотанням представника потерпілих до участі у справі в якості співвідповідача судом було залучено Моторне транспортне страхове бюро України. Однак, у подальшому позов у частині позовних вимог до Моторного транспортного страхового бюро України за клопотанням потерпілих було залишено без розгляду.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винність у вчиненні злочину та заявлений до нього цивільний позов не визнав, показав, що з 14 на 15 жовтня 2017 року він перебував на чергуванні з охорони державного кордону України від віпс «Тиса» Чопського прикордонного загону. О 08 год. 15.10.2017 року він здав зміну і зброю, випив каву, посидів у автомобілі та заснув на 10-15 хв., оскільки чергував три ночі підряд, був трохи втомлений. Прокинувшись він завів двигун автомобіля «ВАЗ 2108», р.н.з. НОМЕР_1 та поїхав додому – в с. Сусково Свалявського району. Він їхав зі швидкістю 80-90 км/год. Перед кафе «Привал» здійснював обгін автомобіля марки «УАЗ» на швидкості до 100 км/год. Рухаючись по автомобільній дорозі біля с. Глибоке з правої сторони по ходу руху, з кущів з під відбійника на дорогу перед його автомобілем вибігла собака. Побачив собаку десь за один метр до автомобіля. Він здійснив різкий маневр вліво, щоб об"їхати собаку і далі нічого не пам"ятає. Отямився через два дні в лікарні. Коли їхав, то бачив зустрічний рух транспорту перед своїм автомобілем, перед зіткненням за 10-15м. перед собою бачив зустрічний автомобіль, але чи це був «Fiat» потерпілих він не знає, оскільки не звернув увагу. Він здійснив маневр вліво щоб об"їхати собаку, але перед цим переконався що це не перешкоджає іншим учасникам руху. Думає, що осьову лінію під час здійснення маневру не перетнув, а ДТП відбулося на осьовій розподільчій лінії. Зустрічний транспорт їхав по своїй смузі руху, він не звертав уваги на якісь відхилення. На асфальтовому покритті дороги були вибоїни на осьовій, але вони не заважали руху.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, про винуватість останнього у скоєнні даного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, свідчать наступні докази, що ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв`язку для ухвалення даного процесуального рішення, які суд враховує та бере до уваги.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 показав, що зранку 15.10.2017 року вони з батьком на власному автомобілі марки «Fiat Doblo» р.н.з. НОМЕР_2 , їхали на ярмарок в м. Ужгород із с. Бобовище , оскільки батька як винороба запросили взяти участь. Їх транспортний засіб був справний, вони їхали зі швидкістю приблизно 70-75 км/год. З більшою швидкістю вони не могли рухатися, так як в автомобіль був повністю завантажений вином та соками для продажу на ярмарку. Рухаючись по своїй смузі руху біля с. Глибоке він побачив автомобіль червоного кольору, який раптово вискочив на зустрічну смугу руху прямо на його автомобіль, він відчув удар і втратив свідомість. Додав, що він рухався по своїй смузі руху, перед зіткненням не гальмував, оскільки зіткнення сталося раптово, червоний автомобіль різко змінив напрямок руху і вискочив на його автомобіль. Він не пам"ятає з якої відстані побачив, що автомобіль червоного кольору виїхав йому назустріч, це було раптово. Він відчув удар з боку лівої фари. Вибоїни на асфальтовому покритті дороги іноді були, але не значні і не могли вплинути на керування та рух автомобіля. Коли отямився побачив розбите лобове скло на автомобілі, збоку знаходився батько із розсіченням на голові, після цього він втратив свідомість знову і прийшов до тями вже тоді коли його переносили у автомобіль швидкої допомоги. При цьому він почув як сторонні люди нецензурно лаялися у сторону обвинуваченого при цьому говорили, що червоний автомобіль їхав на великій швидкості і обганяв тих людей.

Стосовно обґрунтування заявленого цивільного позову показав, що внаслідок ДТП йому заподіяно значної моральної та матеріальної шкоди. Він втратив автомобіль та виготовлену продукцію – вино та соки яку із батьком віз на ярмарок в Ужгород.. Крім того зазнав значних збитків коли перебував на лікарняному, оскільки заробітну плату йому не платили. Він переніс операцію з приводу позвонкових гриж, які утворилися у нього внаслідок ДТП. Також на той час його дружина була вагітною і її переживання, спричинені ДТП, у яку він потрапив, відобразилися і на дитині. Заявлений позов підтримав.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 показав, що 15.10.2017 року зранку вони разом із сином на власному автомобілі марки «Fiat Doblo» р.н.з. НОМЕР_2 , їхали на ярмарок в м. Ужгород, оскільки його як винороба запросили взяти участь. Він був пасажиром. Їхали зі швидкістю приблизно 70 км/год. З більшою швидкістю їхати не могли, оскільки автомобіль повністю був завантажений вином та соками які везли на продаж в Ужгород. Погода була погожою, і дорожнє покриття сухе. Він побачив автомобіль червоного кольору приблизно за 50 м. Він рухався по своїй смузі руху. Раптово цей автомобіль вискочив їм назустріч і ударив у переднє ліве колесо. Також показав, що на дорожньому покритті перешкод, які б впливали на рух автомобіля не було дорожнє покриття було добре. Син їхав рівно і не здійснював жодних маневрів на дорозі, осьову лінію точно не перетинав. До удару не гальмував, оскільки такий стався блискавично і неочікувано. Після удару він втратив свідомість і прийшовши до тями побачив, перед автомобілем рухаються незнайомі люди у спец куртках, відбувалася якась метушня. Лобове скло на автомобілі було розбите. Він ледве вийшов з автомобіля його взяли під руки лікарі.

Стосовно обґрунтування заявленого цивільного позову показав, що внаслідок ДТП йому заподіяно значної моральної та матеріальної шкоди . Він втратив автомобіль та виготовлену продукцію – вино та соки . Зазначив, що він є людиною похилого віку тому значної шкоди завдано його здоров"ю, оскільки внаслідок ДТП отримав тілесні ушкодження та втрачав свідомість. Заявлений позов підтримав.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що 15.10.2017 року, це була неділя, приблизно о 10 год. з телефону його сина ОСОБА_3 зателефонували працівники поліції та повідомили, що в с. Глибокому сталося ДТП і син в реанімації. Він з дружиною та товаришем, поїхали на місце ДТП і приїхали на місце о 11 год. 20 хв. Автомобіля сина уже не було, його теж не було. На місці ДТП також знаходилися родичі іншої сторони. Вони самі назвалися, попросили телефон . Самих потерпілих на місці ДТП не було. На місці ДТП вони пробули 25-30 хв. та поїхали в Ужгород у лікарню, шукати сина. Також він запитав у лікаря у якому стані знаходяться потерпілі. Ввечері того ж дня йому зателефонувала жінка, яка назвалася власницею автомобіля, і сказала йому що він повинен заплатити за пошкоджений автомобіль 15000 дол. США. Він відмовився. Також додав, що на місці ДТП по середині траси був вздутий асфальт, а також вибиті колії у асфальті. Пошкоджений автомобіль марки «Fiat» стояв на відбійнику. У вказаного автомобіля був пошкоджений лівий бік починаючи від фари. Слідів гальмування видно не було. Погода в той день була ясна.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що 15.10.2017 року він їхав на автомобілі марки УАЗ у напрямку м. Мукачево. Він рухався у правій полосі зі швидкістю приблизно 55 км/год. На підйомі до с. Глибоке його по лівій полосі обігнав автомобіль марки «ВАЗ» червоного кольору. Через півтора хвилини він побачив попереду дим. Під"їхавши побачив, що сталася ДТП, автомобіль марки «Fiat Doblo» знаходився на відбійнику, а автомобіль ВАЗ, який його перед тим обганяв, розірваний навпіл і горить. Він зупинив свій автомобіль, одягнув жилет, взяв вогнегасник і кинувся рятувати потерпілих у ДТП. Водій ОСОБА_6 лежав під відбійником, у нього був пульс він дихав, але мав вивихи. Водій автомобіля «Fiat» був затиснутий у автомобілі, але йому разом з іншими водіями вдалося витягнути його. Потім приїхала швидка допомога і поліція. Сам момент ДТП він не бачив, тому що рухався за вантажним автомобілем. Уламки автомобіля «Fiat» знаходилися на відбійнику з лівого боку, там же знаходилася одна частина автомобіля ВАЗ, а інша, яка горіла знаходилася ближче до центра. Водій ВАЗа також знаходився під лівим відбійником. Точка зіткнення була на зустрічній для автомобіля ВАЗ смузі.

Він зробив фотофіксацію ДТП у якому знайшла відображення обстановка на місці ДТП. Зазначив, що має для цього відповідні знання і навики, оскільки навчався в автодорожньому інституті Львівської політехніки. Також проходив навчання в академії МВС з питань оформлення ДТП і був сертифікований, є членом ГО «Українська служба порятунку» та на запрошення працює в УВП інструктором з оформлення ДТП.

Крім наведеного вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, підтверджується дослідженими в судовому засіданні наступними доказами:

- протоколом огляду місця ДТП від 15.10.2017 року разом із схемою місця ДПТ від 15.10.2017 року з фототаблицями, відповідно до яких встановленообстановку на місці події, зовнішні пошкодження транспортних засобів, зроблені відповідні заміри, тощо. Крім того аналіз фототаблиць також свічить про стан дороги на місці ДТП, тобто відсутність будь яких значних пошкоджень поверхні дороги ;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 20.04.2018 року за участю потерпілого ОСОБА_2 , спеціаліста – ОСОБА_7 , та у присутності понятих, в ході якого перевірено та уточнено відомості щодо обставин ДТП, яка мала місце 15.10.2017 року, зокрема ОСОБА_2 показав на ділянці автомобільної дороги місце, де відбулося зіткнення, та місце, де знаходився автомобіль марки «Fiat Doblo» в момент коли водій автомобіля марки ВАЗ перетнув центральну лінію, яка поділяє транспортні потоки в різних напрямках, що відображено на схемі до протоколу слідчого експерименту;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 20.04.2018 року, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_1 , спеціаліста – ОСОБА_7 , та у присутності понятих, в ході якого ОСОБА_1 на місцевості показав місце зіткнення транспортних засобів та місце, де він побачив автомобіль ВАЗ та місце виїзду автомобіля ВАЗ на зустрічну смугу, що відображено на схемі до протоколу слідчого експерименту;

- висновком експерта № 10/48 від 05.03.2018 року щодо технічного стану автомобіля марки «ВАЗ 2108», д.н.з. НОМЕР_1 , відповідно до якого встановлено, що на момент огляду система рульового керування, гальмівна система, системи зовнішнього освітлення та світлової сигналізації, та ходова частина автомобіля марки «ВАЗ 2108», д.н.з. НОМЕР_1 , знаходились у непрацездатному стані через їх пошкодження, що описані у дослідницькій частині експертизи, які виникли під час ДТП;

- висновком експерта № 10/49 від 06.03.2018 року щодо технічного стану автомобіля марки «Fiat Doblo» р.н.з. НОМЕР_2 , відповідно до якого встановлено, що на момент огляду система рульового керування, гальмівна система, системи зовнішнього освітлення та світлової сигналізації, та ходова частина автомобіля марки «Fiat Doblo» р.н.з. НОМЕР_2 , знаходились у непрацездатному стані через їх пошкодження, що описані у дослідницькій частині експертизи, які виникли під час ДТП;

- висновком № 127 судової автотехнічної експертизи від 18.06.2018 року згідно якої встановлено, що з технічної точки зору причиною виникнення ДТП стали дії водія автомобіля «ВАЗ 2108», р.н.з. НОМЕР_1 громадянина ОСОБА_3 , який виїхав на смугу зустрічного руху на такій відстані від автомобіля «Fiat Doblo» р.н.з. НОМЕР_2 , на якій його водій громадянин ОСОБА_1 , вже був позбавлений технічної можливості зупинити керований ним транспортний засіб до місця зіткнення шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування;

- висновком експерта № 962 від 05.02.2018 року відповідно до якого встановлено, що при судово-медичному освідуванні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також згідно даних виписки з медичної документації ортопедичного відділення ЗОКЛ ім. Новака, виданої на ім`я ОСОБА_1 , під час госпіталізації були виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закрита черепно-морзкова травма, струс головного мозку з явищами стійкого цефалічного та м`язво-тонічного компоненту, посттравматичний розрив м/д на рівні L4-5,L5-S1 з компресією L4 корінця справа, закритий крайовий перелом медіального над виростка правої стегнової кістки, множинні садна обличчя та кінцівок, обширна гематома медіальної поверхні правого плеча. Вищеописані тілесні ушкодження виникли в результаті дії тупих твердих предметів, якими найбільш імовірно, могли бути виступаючі частини салону легкового автомобіля, під час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 15.10.2017 року та по своєму характеру потягли за собою розлад здоров`я на строк більше 21 дня і по цій ознаці, згідно п. 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості, які характерні і найчастіше виникають у водія автомобільного засобу під час дорожньо-транспортної пригоди (при зіткненні двох автомобілів);

- висновком № 961 від 05.02.2018 року відповідно до якого встановлено, що при судово-медичному освідуванні пасажира автомобіля марки «Fiat Doblo» р.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також згідно даних виписки з медичної документації хірургічного відділення Ужгородської центральної міської клінічної лікарні, на момент поступлення на стаціонарне лікування у ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у вигляді ЗТГК, тупа травма живота, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забійна рана лобної ділянки, ЗХСТ, забій-дисторзія паравертибральних м`язів нижньогрудного відділів хребта, забійна гематома правого коліна. Вищеописані тілесні ушкодження виникли в результаті дії тупих твердих предметів, якими найбільш імовірно могли бути виступаючі частини салону легкового автомобіля під час дорожньо-транспортної пригоди, яка малі місце 15.10.2017 року та по своєму характеру потягли за собою розлад здоров`я на строк більше 21 дня і по цій ознаці, згідно п. 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров"я;

-висновком експерта № 11/128 від 31.05.2018 року відповідно до якого вартість матеріальних збитків заподіяних власнику автомобіля «Fiat Doblo» р.н.з. НОМЕР_2 , 2007 року випуску становить 117580,79 грн.

Відповідно до листа Закарпатського обласного центру з гідрометеорології від 05.09.2018 року № 25-09/1114 встановлено, що 15.10.2017 року в період часу з 08 год. 00 хв. до 11 год. 00 хв. в районі с. Глибоке спостерігалась хмарна з проясненнями погода (7 балів), горизонтальна видимість 10 км., опади та небезпечні явища не спостерігались.

В ході судового розгляду також були досліджені, надані стороною захисту:

- акт огляду ділянки траси Київ-Чоп від 31.07.2018 року, який складений адвокатом Захарчуком І.І. з фото таблицею

- висновок № 062 автотехнічного експертного дослідження від 09.06.2019 року, який проведений судовим експертом Жупаненко О.В. за клопотанням адвоката Захарчука І.І.;

- акт огляду ділянки траси Київ – Чоп (в новій редакції) від 23.08.2018 року.

Проте, суд оцінивши вказані докази в їх сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами у кримінальному провадженні, визнає їх недопустимими.

Так, судом встановлено, що на час складання актів огляду ділянки траси Київ –Чоп від 31.07.2018 року та від 23.08.2018 року у кримінальному провадженні тривало досудове розслідування.

Відповідно до ч.3 ст. 93 КПК України сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу.

Однак, вказаний порядок збирання доказів стороною захисту порушений, у зв`язку з чим акти огляду ділянки траси Київ –Чоп від 31.07.2018 року та від 23.08.2018 року, з фототаблицями, складені адвокатом Захарчуком І.І. не можуть бути визнані допустимим доказом.

З підстав порушення порядку отримання доказів встановленого кримінальним процесуальним законом суд визнає недопустимим доказом також висновок № 062 автотехнічного експертного дослідження від 09.06.2019 року, який проведений судовим експертом Жупаненко О.В. за клопотанням адвоката Захарчука І.І., оскільки ст. 332 КПК України визначено, що питання щодо проведення експертизи під час судового розгляду вирішується судом за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого. Проте клопотання про призначення у справі авто технічної експертизи стороною захисту не заявлялося.

У той же час, суд відмовляє у задоволенні клопотання сторони захисту про визнання протоколів слідчого експерименту від 20.04.2018 року, проведених за участю потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , неналежними та недопустимими доказами, оскільки такі отримані з дотриманням порядку встановленого КПК України та підтверджують обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, і стороною захисту не доведено протилежного.

Судом також досліджені характеризуючі дані обвинуваченого ОСОБА_3 та встановлено наступне.

Згідно характеристики від 21.08.2018р. наданої сільським головою с. Сусково Свалявського району та характеристики від 17.08.2018р. наданої настоятелем Св Миколаївського храму с. Сусково, ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується позитивно.

Згідно з службових характеристик наданих ОСОБА_3 , за місцем роботи ОСОБА_3 характеризується позитивно.

Судом встановлено, що 29.07.2017 року ОСОБА_3 уклав шлюб з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 виданим виконавчим комітетом Сусківської сільської рали Свалявського району Закарпатської області.

Також встановлено, що на утримані ОСОБА_3 перебуває малолітня донька – ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_4 від 24.02.2015 року, ОСОБА_3 є учасником бойових дій.

Відповідно до вимог ст. 23 КПК України, суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах , які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні. При цьому суд виходить з вимог ст. 62 Конституції України, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинність у вчиненні злочинів, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, і що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 – «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».

Дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом і кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч.1 ст.286 КК України, як – порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Твердження обвинуваченого надані в судовому засіданні про те, що не його дії стали причиною ДТП, і , що на зустрічну смугу руху він не виїзджав, суд оцінює критично та розцінює їх як обраний ним спосіб захисту від пред`явленого йому обвинувачення, так як його покази в цій частині повністю спростовуються дослідженими судом доказами, які не викликають сумнівів у суду, оскільки вони в своїй сукупності доповнюють один одного та підтверджують пред`явлене обвинувачення.

Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу , відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання . Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Згідно п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті від 23.12.2005 року № 14» при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 міри та виду покарання на основі всебічного врахування фактичних обставин справи в їх сукупності, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 не встановлено.

Крім цього суд враховує, що вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення відповідно до ст.12 КК України відноситься кримінальних проступків, вчинених з необережності, а також враховує особу обвинуваченого, який характеризується виключно позитивно, є молодою соціально активною особою, є учасником бойових дій, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, має на утриманні малолітню дитину.

Відповідно до ст. 75 ч.1 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

З огляду на вищенаведене враховуючи тяжкість злочину, конкретні обставини справи, особу винного, відсутність обставин, які обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 65 КК України, відповідно до яких особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення, попередження нових злочинів, та враховуючи вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, суд приходить до переконання, про можливість виправлення ОСОБА_3 без відбування покарання, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.

Стосовно заявленого потерпілими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_10 цивільного позову, суд приходить до наступного.

В судовому засіданні потерпілі уточнений цивільний позов підтримали та просили суд задовольнити , з підстав викладених у ньому, а саме стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн. та матеріальну шкоду у розмірі 24535, 00 грн., а на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 60000,00 грн. та матеріальну шкоду в розмірі 205267,00 грн.

Згідно ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

У ч.1 ст. 128 КПК України, передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Частина перша статті 129 КПК України передбачає, що ухвалюючи обвинувальний вирок суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Вирішуючи вказаний цивільний позов суд приходить до висновку, що такий підлягає до часткового задоволення.

Так, з обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_1 слід стягнути заподіяну потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 150892,49 грн., що включає в себе 117580,79 грн. - вартість пошкодженого автомобіля, 19486,56 - втрачений заробіток , 13824,14 грн. - витрати на лікування.

Також з обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_2 слід стягнути заподіяну потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 22735,00 грн, а саме вартість втраченої продукції (тара, вино , соки), яку віз в автомобілі для продажу на ярмарку в м. Ужгород.

При вирішенні питання щодо цивільного позову потерпілих в частині стягнення моральної шкоди, суд приймає до уваги постанову Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", де вказано, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при рішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача і вини останнього в її спричиненні.

За змістом ч.ч.1, 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди заподіяної потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 протиправними діями ОСОБА_3 , суд бере до уваги ступінь та глибину душевних страждань, яких вони зазнали у зв`язку із цими діями, а також негативні зміни в їх житті, які сталися у зв`язку із цим.

З урахуванням цього, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що розмір заявлених потерпілими вимог в частині відшкодування моральної шкоди є обгрунтованим і з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 слід стягнути 20000,00 грн. у відшкодування заподіяної потерпілому моральної шкоди, та на користь ОСОБА_2 - 10000,00 грн. у відшкодування заподіяної потерпілому моральної шкоди.

Речовий доказ – автомобіль марки «ВАЗ 2108», р.н.з. НОМЕР_1 – повернути законному володільцю - ОСОБА_3 .

Речовий доказ – автомобіль марки «Fiat Doblo» р.н.з. НОМЕР_2 – повернути власнику ОСОБА_1 .

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені - вартість проведених експертиз у сумі 3003,00 грн. (три тисячі три грн. 00 коп.) грн. стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.

Керуючись ст. ст. 349, 369, 370, 373, 374, 376, 392, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, призначивши покарання у виді обмеження волі на строк один рік, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк два роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 від відбування основного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком один рік та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов`язку - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 завдану йому кримінальним правопорушенням, матеріальну шкоду в розмірі 150892,49 (сто п"ятдесят тисяч вісімсот дев"яносто дві грн. 49 коп.) грн., та моральну шкоду в розмірі 20000,00 ( двадцять тисяч грн. 00 коп.) грн., а на користь ОСОБА_2 завдану йому кримінальним правопорушенням, матеріальну шкоду в розмірі 22735,00 (двадцять дві тисячі сімсот тридцять п"ять грн.00 коп.) грн., та моральну шкоду в розмірі 10000,00 (десять тисяч грн. 00 коп.) грн.

Речовий доказ – автомобіль марки «ВАЗ 2108», р.н.з. НОМЕР_1 – повернути законному володільцю - ОСОБА_3 .

Речовий доказ – автомобіль марки «Fiat Doblo» р.н.з. НОМЕР_2 – повернути власнику - ОСОБА_1 .

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені - вартість проведених експертиз у сумі 3003,00 грн. (три тисячі три грн. 00 коп.) грн. стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 - не обирався.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд - протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою яка перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.А. Придачук