Рішення № 91921927, 01.10.2020, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/5141/20

Провадження №2/265/1437/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2020 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі

головуючого судді Козлова Д. О.,

за участю секретаря Дрьомової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

07 серпня 2020 року позивачка звернулась до суду із позовом до відповідача про розірвання шлюбу. В обґрунтування позову зазначила, що з 11 грудня 1999 перебуває у зареєстрованому шлюбі із відповідачем. Від шлюбу мають повнолітніх дітей. Фактично шлюбі стосунки між подружжям припинено. Причина розпаду сім`ї полягає у відсутності взаєморозуміння, взаємоповаги, втраті почуттів. Вважаючи, що шлюб розпався остаточно, просила його розірвати, а також просила стягнути з відповідача судові витрати.

Позивачка до судового засідання не з`явилась надавши заяву з проханням провести розгляд справи без її участі.

Представник позивача, адвокат Орловьска Н.І. до судового засідання не з`явилась надавши заяву з проханням провести розгляд справи без її участі.

Відповідач у судове засідання також не прибув, надав заяву про розгляд справи без його участі, а також відзив на позовну заяву.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 11 грудня 1999 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження, виданого 11 грудня 1999 року Маріупольським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Донецької області, актовий запис № 1037.

З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач ОСОБА_2 визнає позовні вимоги про розірвання шлюбу. Зазначає, що з серпня 2020 року з позивачкою не мешкають однією сім`єю, та не ведуть спільного господарства. Причина розпаду сім`ї полягає у сварках. Просить суд відмовити у задоволенні вимог в частині стягнення з нього судових витрат, які складаються з: 840,80 грн. - судовий збір, та 1500 грн. витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката.

Відповідно до ст.109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Згідно ст. 110 СК України один із членів подружжя має право на звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Позивачка скористалась даним правом та звернулась до суду з цим позовом і наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має наміру зберегти шлюб з відповідачем.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що подальше збереження шлюбу є неможливим, тому він підлягає розірванню.

При вирішенні питання щодо стягнення судових витрат на користь позивачки з відповідача суд виходить з наступного.

У відповідності до положень ст.ст. 133, 141, 142 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 50% від понесених нею та документально підтверджених витрат з оплати судового збору у сумі 420,40 гривень. Інша частина витрат з оплати судового збору у сумі 420,40 гривень підлягає поверненню позивачеві з державного бюджету.

Згідно п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу

Згідно ч.1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч.4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У своїх позовних вимогах позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката у розмір 1500 грн. До позовної заяви додано договір про надання юридичних послуг від 01 серпня 2020 року, який був укладений між адвокатом Орловською Наталею Іванівною та ОСОБА_1 .

Згідно ч.1,2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до п.47 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.

Відповідно до п.48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

До матеріалів цивільної справи не надано ані доказів оплати 1500 грн. адвокату, ані розрахунку витрат в сумі 1500 грн., які позивачка сплатила за надання правової допомоги.

На підставі переліченого суд не вбачає правових підстав для задоволення вимог позивачки в частині стягнення на її користь з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 1500 гривень.

На підставі ст.ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 206, 263-265, ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 11 грудня 1999 року Маріупольським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Донецької області, актовий запис № 1037 – розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище без змін – ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету України 50 % від сплаченого нею при поданні позову судового збору у загальному розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок, що складає 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок, який було внесено на рахунок UA668999980313171206000005054 , отримувач платежу Маріупольське УК/Лівобережний р-н/22030101, код отримувача 37989721, банк отримувача Казначейство України, на підставі квитанції № 0.0.1791767791.1 від 05 серпня 2020 року.

Оригінал квитанції про сплату судового збору зберігається в матеріалах справи №265/5141/20 (провадження №2/265/1437/20).

У задоволенні вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в розмірі 1500 гривень – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, якому повне рішення не були вручені у день його оголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадках передбачених ч.2 ст. 354 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Орловська Наталя Іванівна, юридична адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3

Повний текст судового рішення складено 01 жовтня 2020 року.

Суддя Козлов Д.О.