Ухвала суду № 91921401, 03.09.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/9608/20

Провадження № 1-кс/234/6313/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

03 вересня 2020 року м. Краматорськ

Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області Данелюк О.М., за участю секретаря судового засідання Антоненко О.В., прокурора Крамаренко В.О., захисника Кір`якової Н.П., підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянув клопотання слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Баглюк В.В., погодженого прокурором у кримінальному провадженні Пірго Г.М., про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполь Донецької області, українця, громадянина України, не одруженого, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст 28, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст 28, ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст 28, ч. 2 ст. 162, ч. 1 ст. 263 КК України, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020050000000721 від 16.04.2020 року -

ВСТАНОВИВ:

До Краматорського міського суду надійшло клопотання слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Баглюк В.В., погодженого прокурором у кримінальному провадженні Пірго Г.М., про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання та додані до нього матеріали підозрюваний ОСОБА_1 отримав 31.08.2020 р. о 11:15 год., його захисник Кір`якова Н.П. - 28.08.2020 р.

В клопотанні зазначено, що Першим слідчим відділом слідчого управління Територіального управління ДБР у м. Краматорську проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 62020050000000721 від 16.04.2020 року.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом № 941 о/с від 02.12.2019 Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 призначено на посаду поліцейського взводу №2 роти тактико-оперативного реагування Управління патрульної поліції в Донецькій області.

Наказом № 1033 о/с від 24.10.2018 Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 призначено на посаду командира взводу №1 роти тактико-оперативного реагування Управління патрульної поліції в Донецькій області.

Наказом № 922 о/с від 24.09.2018 Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 призначено на посаду поліцейського взводу №2 роти тактико-оперативного реагування Управління патрульної поліції в Донецькій області.

Наказом № 941 о/с від 02.12.2019 Департаменту патрульної поліції ОСОБА_4 призначено на посаду інспектора взводу №1 роти тактико-оперативного реагування Управління патрульної поліції в Донецькій області

Перебуваючи на вказаних посадах, відповідно ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» № 3781-XII від 23.12.1993, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 являються працівниками правоохоронного органу, та здійснюючи функції представника влади, тобто будучи службовою особою в силу статей 3, 7, 18 Закону України «Про Національну поліцію» (надалі - Закон) № 580-VIII від 02.07.2015, маючи обов`язки неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати права і свободи людини, а згідно вимог ст. 23 Закону володіючи повноваженнями здійснювати превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживати заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняти виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживати заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального та адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію» у складі поліції функціонує патрульна поліція.

Так, на початку квітня 2020 року співробітник патрульної поліції ОСОБА_1 , діючи умисно, будучи незадоволеним своїм матеріальним становищем, маючи на меті отримання незаконного прибутку та стабільного джерела доходу, вирішив організувати у м. Маріуполь Донецької області незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини – амфетаміну, який планував вилучати у наркозалежних осіб, не повідомляючи слідчо-оперативній групі.

Усвідомлюючи, що реалізація розробленого ним злочинного плану можлива лише за умови створення внутрішньо стійкого об`єднання осіб, об`єднання та спрямування їх зусиль на вчинення злочину, детальному розподілі між ними обов`язків при його вчиненні, забезпеченні взаємозв`язку між діями усіх учасників злочину, а також при координації їх поведінки, ОСОБА_1 вирішив створити та очолити організовану групу, у склад якої, в якості виконавців, повинні були увійти працівники патрульної поліції, що користувалися його довірою, а також здатні зберігати таємницю.

Усвідомлюючи, що діяльність створеної ним організованої групи буде нести протиправний характер, ОСОБА_1 , точної дати не встановлено, на території міста Маріуполь Донецької області підшукав у якості співвиконавців вчинення злочину командира взводу №1 роти тактико-оперативного реагування Управління патрульної поліції в Донецькій області ОСОБА_2 , поліцейського Управління патрульної поліції в Донецькій області ОСОБА_3 , яких він знав тривалий час, підтримував товариські відносини, до відома яких довів розроблений ним план злочинної діяльності та запропонував прийняти активну участь в його реалізації, зацікавивши вказаних осіб можливістю швидкого збагачення.

Тоді ж, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , перебуваючи у м. Маріуполь Донецької області, діючи умисно, з корисливих мотивів, надали добровільну згоду на пропозицію ОСОБА_1 прийняти активну участь у вчиненні особливо тяжкого, тяжких та інших злочинів, пов`язаних із незаконним збутом наркотичних засобів у складі організованої групи, таким чином увійшли до її складу визнавши лідерство ОСОБА_1 .

У подальшому, учасники організованої групи – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виконували конкретні функції та вказівки, діяли умисно, протиправно, згідно розробленого плану злочинної діяльності, спрямованого на досягнення загального результату.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, будучи організатором організованої групи, метою якої був збут наркотичних засобів, діючи умисно, дотримуючись розробленого плану діяльності організованої групи, згідно із заздалегідь обумовленим розподілом ролей, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров`я населення України, на початку квітня 2020 року співробітник патрульної поліції ОСОБА_1 запропонував своєму знайомому ОСОБА_5 збувати наркотичні засоби, які ОСОБА_1 разом з іншими поліцейськими вилучають у наркозалежних осіб. Розуміючи незаконні дії працівників поліції, ОСОБА_5 звернувся до правоохоронних органів для документування протиправних дій поліцейських.

Продовжуючи свій злочинний умисел, 01.05.2020 року о 11 год. 26. хв. ОСОБА_1 , будучи організатором організованої групи, метою якої був збут наркотичних засобів, діючи умисно, дотримуючись розробленого плану діяльності організованої групи, згідно із заздалегідь обумовленим розподілом ролей, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров`я населення України, у порушення вимог ст. 7, 8, 12, 25, 26 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», зустрівся з ОСОБА_5 в с. Піонерське м. Маріуполя, Донецької області та разом прямували в м. Маріуполь, до будинку № 76 проспекту Перемоги для збуту психотропної речовини - амфетаміну. В 11 год. 36 хв., разом вийшли з машини та за запрошенням ОСОБА_1 , зайшли в квартиру АДРЕСА_3 , де ОСОБА_1 , із сумки дістав пластмасову коробку, з якої дістав два поліетиленових пакета з речовиною, зважив на вагах більший пакет, який важив 11.3 грама, поклав в пластмасову коробку, закрив та передав ОСОБА_5 , який поклав її в свою сумку і повернувся з ОСОБА_1 , в автомобіль. В 11 год. 40.хв. у салоні автомобіля ОСОБА_5 , передав гроші у сумі 6500 (шість тисяч п`ятсот) гривень за амфетамін ОСОБА_1 . Останній пояснив ОСОБА_5 , що амфетамін є високої якості, а також що в другому пакеті, ймовірно знаходиться психостимулятор «сіль». При цьому ОСОБА_1 повідомив, що він вказаний амфетамін разом із своїми колегами вилучає у торгівців наркотичними засобами, про що за неправомірну вигоду не повідомляє слідчо-оперативну групу. Вказану діяльність прикриває його керівництво.

Згідно висновку експерта, надана на дослідження речовина масою 9,4738 г містить психотропну речовину, обіг якої обмежено — амфетамін. Маса амфетаміну становить 5,7042 г.

Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на збут наркотичних засобів, їх аналогів та прекурсорів, ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, 27.05.2020 збув ОСОБА_5 амфетамін масою 50 г (в двох пакетах) на суму 27500 грн. Згідно висновку експерта, надана на дослідження речовина масою 24,6009 г та 24,6928 г містить психотропну речовину, обіг якої обмежено — амфетамін. Маса амфетаміну становить 14,2415 г. і 14,3366 г відповідно.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на збут наркотичних засобів, їх аналогів та прекурсорів, ОСОБА_1 , діючи умисно в організованій злочинній групі, з корисливих мотивів, повторно, 19.06.2020 збув ОСОБА_5 , імітаційну речовину - амфетамін масою 50 г на суму 27500 грн.

Згідно ст. 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у спеціально обладнаних приміщеннях здійснюється суб`єктами господарювання за наявності в них ліцензії на цей вид діяльності. Зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у будь-яких кількостях в цілях, не передбачених цим Законом, забороняється.

Відповідно до ст. 26 Закону, діяльність з перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на території України здійснюється суб`єктами господарювання всіх форм власності за наявності в них ліцензії на цей вид діяльності.

Згідно “Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів”, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 за №770, амфетамін є психотропною речовиною, обіг якої обмежено.

Таким чином, будь-яка діяльність з обігу психотропної речовини - амфетамін забороняється, за виключенням лише використання даного наркотичного засобу у експертній і оперативно-розшуковій діяльності та діяльності з використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у наукових та навчальних цілях.

Відповідно до ст. 6 Закону на території України встановлюються заходи контролю за обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що передбачають, серед інших застосування заборон та обмежень щодо обігу окремих наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та встановлення квот, у межах яких здійснюються виробництво, виготовлення, зберігання, ввезення на територію України, вивезення з території України наркотичних засобів і психотропних речовин; запровадження відповідальності за порушення законодавства про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори, у тому числі кримінальної.

Таким чином, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підозрюються у незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні з метою збуту психотропної речовини - амфетаміну в особливо великих розмірах, збуті психотропної речовини — амфетаміну в особливо великих розмірах, вчиненого повторно, організованою групою, тобто злочині, передбаченому ч. 3 ст. 307 КК України.

Крім того, відповідно до ст. 30 Конституції України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.

ОСОБА_1 , будучи організатором організованої групи, метою якої було незаконне вилучення та збут наркотичних засобів, діючи умисно, дотримуючись розробленого плану діяльності організованої групи, згідно із заздалегідь обумовленим розподілом ролей, 19.06.2020 близько 16:00 год. спільно з працівниками патрульної поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , порушуючи ст. 30 Конституції України, без відповідної ухвали суду, не маючи на меті врятування життя людей та майна, маючи на меті заволодіння та подальшого збуту психотропної речовини — амфетаміну, незаконно проникли до гаражу за адресою: АДРЕСА_4 , який на праві власності належить ОСОБА_6 .

Таким чином, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підозрюються у незаконному проникненні до житла чи іншого володіння особи, вчиненому службовою особою із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування, вчиненому організованою групою, тобто у вчиненні злочину, передбаченому ч.3 ст. 28, ч. 2 ст. 162 КК України.

Крім того, відповідно до ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію», під час виконання своїх завдань працівники поліції забезпечують дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України. Поліцейським за будь-яких обставин заборонено сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Згідно ст. 29 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський захід - це дія або комплекс дій превентивного або примусового характеру, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейськими відповідно до закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень. Поліцейський захід застосовується виключно для виконання повноважень поліції. Обраний поліцейський захід має бути законним, необхідним, пропорційним та ефективним.

При цьому обраний поліцейський захід є законним, якщо він визначений законом. Поліцейському заборонено застосовувати будь-які інші заходи, ніж визначені законами України. Обраний поліцейський захід є необхідним, якщо для виконання повноважень поліції неможливо застосувати інший захід або його застосування буде неефективним, а також якщо такий захід заподіє найменшу шкоду як адресату заходу, так і іншим особам.

Частиною 2 ст. 42 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що фізичним впливом є застосування будь-якої фізичної сили, а також спеціальних прийомів боротьби з метою припинення протиправних дій правопорушників.

Згідно з ч. 1 ст. 43 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров`я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим.

19.06.2020 близько 16:00 год. в гаражі за адресою: АДРЕСА_4 ОСОБА_1 , будучи організатором організованої групи, діючи умисно, дотримуючись розробленого плану діяльності організованої групи, згідно із заздалегідь обумовленим розподілом ролей спільно з працівниками патрульної поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , являючись працівниками правоохоронного органу, будучи наділеними владними повноваженнями, явно виходячи за межі наданих їм прав та повноважень, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, грубо порушуючи вимоги ст. ст. 7, 18, 29, 30, 43, 44, 45 Закону України «Про Національну поліцію», безпідставно, за відсутності необхідності застосування фізичної сили, незважаючи на те, що потерпілий не вчиняв будь-яких дій, що порушують громадський порядок та спокій, не чинив фізичний супротив та непокору, нанесли удари ногами та руками в різні частини тіла ОСОБА_7 та бризнули йому в очі газовим балончиком.

Таким чином, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підозрюються у перевищенні влади, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що супроводжувалися насильством та болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування, вчиненому організованою групою, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.28, ч.2 ст. 365 КК України.

Крім того, відповідно до ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

19.06.2020 близько 16:00 год. в гаражі за адресою: АДРЕСА_4 ОСОБА_1 , будучи організатором організованої групи, діючи умисно, дотримуючись розробленого плану діяльності організованої групи, згідно із заздалегідь обумовленим розподілом ролей, порушуючи вищезазначені норми законів, спільно з працівниками патрульної поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, достовірно розуміючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи свій злочинний умисел, вимагали від ОСОБА_7 надати їм 30 тисяч гривень за неповідомлення слідчо-оперативній групі про вчинення кримінального правопорушення останнім, тобто за вчинення дій, що входять в їх компетенцію.

Таким чином, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підозрюються у проханні службовою особою надати неправомірну вигоду для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, що поєднано з вимаганням неправомірної вигоди, вчиненому організованою групою, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.28, ч.3 ст. 368 КК України

Крім того, ОСОБА_1 , діючи умисно, без відома інших учасників організованої групи, у період з невстановленого досудовим розслідуванням часу по 07.07.2020 у невстановленому місці, без передбаченого законом дозволу, зберігав та в подальшому збув ОСОБА_5 боєприпаси: 7 бойових патронів калібру 9 мм.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

Продовжуючи свій злочинний умисел, будучи організатором організованої групи, метою якої був збут наркотичних засобів, діючи умисно, дотримуючись розробленого плану діяльності організованої групи, згідно із заздалегідь обумовленим розподілом ролей, 09.07.2020 близько 19:10 год. ОСОБА_1 спільно з працівниками патрульної поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , порушуючи вищезазначені норми законів, без відповідної ухвали суду, не маючи на меті врятування життя людей та майна, маючи на меті заволодіння та подальшого збуту психотропної речовини — амфетаміну, незаконно провели огляд автомобіля Geelу CK днз НОМЕР_1 за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Панфілова, 1.

Таким чином, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підозрюється у незаконному проникненні до житла чи іншого володіння особи, вчиненому службовою особою із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування, вчиненому організованою групою, тобто у вчиненні злочину, передбаченому ч.3 ст. 28, ч. 2 ст. 162 КК України.

Продовжуючи свій злочинний умисел, будучи організатором організованої групи, метою якої був збут наркотичних засобів, діючи умисно, дотримуючись розробленого плану діяльності організованої групи, згідно із заздалегідь обумовленим розподілом ролей, 09.07.2020 близько 19:10 год. за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Панфілова, 1, ОСОБА_1 спільно з працівниками патрульної поліції ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , являючись працівниками правоохоронного органу, будучи наділеними владними повноваженнями, явно виходячи за межі наданих їм прав та повноважень, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, грубо порушуючи вимоги ст. ст. 7, 18, 29, 30, 43, 44, 45 Закону України «Про Національну поліцію», безпідставно, за відсутності необхідності застосування фізичної сили, незважаючи на те, що потерпілий не вчиняв будь-яких дій, що порушують громадський порядок та спокій, не чинив фізичний супротив та непокору, нанесли удари ногами та руками в різні частини тіла ОСОБА_8 .

Таким чином, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підозрюється у перевищенні влади, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що супроводжувалися насильством та болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування, вчиненому організованою групою, тобто у вчиненні злочину, передбаченому ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 365 КК України.

Продовжуючи свій злочинний умисел, будучи організатором організованої групи, метою якої був збут наркотичних засобів, діючи умисно, дотримуючись розробленого плану діяльності організованої групи, згідно із заздалегідь обумовленим розподілом ролей, 09.07.2020 близько 19:10 год. ОСОБА_1 спільно з працівниками патрульної поліції ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, достовірно розуміючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи свій злочинний умисел, порушуючи вищезазначені норми законів, вимагали від ОСОБА_8 надати їм 4 тисячі доларів США (за офіційним курсом НБУ сто сім тисяч сімсот тридцять чотири гривні) за неповідомлення слідчо-оперативній групі про вчинення кримінального правопорушення, тобто за невчинення дій, що входять в їх компетенцію.

Таким чином, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підозрюється у проханні службовою особою надати неправомірну вигоду для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, що вчинено повторно, поєднано з вимаганням неправомірної вигоди, вчиненому організованою групою, тобто у вчиненні злочину, передбаченому ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 368 КК України.

ОСОБА_4 підозрюється у незаконному проникненні до іншого володіння особи, вчиненому службовою особою із застосуванням насильства та з погрозою його застосування, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 162 КК України, у перевищенні влади, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що супроводжувалися насильством та болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України, у проханні службовою особою надати неправомірну вигоду для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, що вчинено повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

09.07.2020 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України, 10.07.2020 останнім у визначеному ст.278 КПК України порядку здійснено повідомлення про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Діяння ОСОБА_1 кваліфікується за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307, ч.3 ст. 28, ч. 3 ст. 368, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 365, ч.3 ст. 28, ч. 2 ст. 162, ч.1 ст. 263 КК України.

Діяння ОСОБА_2 кваліфікується за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307, ч.3 ст. 28, ч. 3 ст. 368, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 365, ч.3 ст. 28, ч. 2 ст. 162 КК України.

Діяння ОСОБА_3 кваліфікується за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307, ч.3 ст. 28, ч. 3 ст. 368, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 365, ч.3 ст. 28, ч. 2 ст. 162 КК України.

Діяння ОСОБА_4 кваліфікується за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 368 КК України.

23.07.2020 ухвалою Донецького апеляційного суду до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06.09.2020.

Підозрюваним у кримінальному провадженні є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Маріуполь Донецької області, українець, громадянин України, не одружений, раніше не судимий, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , працюючий на посаді поліцейського взводу №2 роти тактико-оперативного реагування Управління патрульної поліції в Донецькій області.

Підозра у вчинені ОСОБА_1 інкримінованих злочинів обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення; протоколами допиту свідка ОСОБА_5 ; протоколами огляду грошових коштів; протоколами огляду та вилучення предмета закупівлі; протоколами огляду оперативного покупця; висновками експертів; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_1 ; протоколом огляду місця події; протоколом обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 ; протоколом обшуку службового автомобіля Skoda Rapid, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; матеріалами виконаних доручень; матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій; іншими матеріалами провадження у їх сукупності.

Органом досудового слідства встановлені докази, які обґрунтовують повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 3 ст. 307 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років; ч.3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років; ч.3 ст. 28 ч.2 ст. 365 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років; ч.3 ст. 28 ч. 2 ст. 162 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років; ч.1 ст. 263 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Продовження відносно підозрюваного ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється необхідністю забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також те, що заявлені раніше ризики продовжують існувати.

1. ОСОБА_1 , усвідомлюючи ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень в організованій групі і наступного покарання у вигляді безальтернативного позбавлення волі, може умисно ухилятися від явки в органи досудового слідства, слідчого судді або переховуватись від органів досудового розслідування, та суду, чим може перешкоджати встановленню істини по справі.

Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, – переховування від органів досудового розслідування та суду.

2. Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває, стороною обвинувачення вживаються всі заходи, направлені на збирання доказів вчинення злочину, у тому числі речей та документів.

Підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, використовуючи своє становище, може знищити або вжити заходів до знищення або переховування документів, речей та інших доказів по кримінальному провадженню, які можуть бути використані як докази його вини.

Вказана обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України, – знищення, переховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

3. ОСОБА_1 перебуваючи на волі може впливати на свідків, деякі з яких до теперішнього часу ще не допитані, експертів у цьому ж кримінальному провадженні. На теперішній час проводяться слідчі та оперативні заходи на встановлення інших свідків злочинної діяльності ОСОБА_1 . Крім того, ОСОБА_1 працює в Патрульній поліції Донецької області, є працівником правоохоронного органу, що дасть можливість безпосередньо та шляхом підбурення інших працівників правоохоронних органів, у тому числі працівників патрульної поліції впливати на свідків у даному кримінальному провадженні з метою надання ними неправдивих показань та зміни ними показань, вже наданих під час допитів, а також здійснювати такий вплив шляхом погроз та вчинення у відношенні свідків кримінальних правопорушення.

Вказана обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, – незаконний вплив на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні.

З урахуванням вищевикладеного стороною обвинувачення встановлено достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 зможе незаконними засобами впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а саме примушувати їх до дачі неправдивих показів на його користь, що перешкодить встановленню істини під час досудового та судового слідства.

Таким чином, органом досудового слідства, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених п.п.1-4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З огляду на кримінальні правопорушення – злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , та його особу існують ризики, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Висновок про наявність вказаних ризиків зроблено виходячи з наступних обставин, які містяться в матеріалах кримінального провадження: ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень – злочинів, передбачених: ч. 3 ст. 307 КК України, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна; ч.3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна та зі спеціальною конфіскацією, а згідно примітки до ст.45 КК України даний злочин є корупційним; ч.3 ст. 28 ч.2 ст. 365 КК України, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; ч.3 ст. 28 ч. 2 ст. 162 КК України, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років; ч.1 ст. 263 КК України, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років; не дивлячись на те, що ОСОБА_1 фактично був затриманий на місці вчинення злочину, він своєї вини у вчиненні вказаного злочину не визнав;

Під час досудового розслідування, слідством задокументовано вчинення двох кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.365 КК України, а саме перевищенні влади, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що супроводжувалися насильством та болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування, вчиненому організованою групою. Зазначене вказує на те, що ОСОБА_1 є небезпечним для суспільства.

Вищевказане свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України без продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , який встановлений ухвалою Донецького апеляційного суду.

Водночас, 10.09.2020 закінчується двох місячний строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, однак завершити досудове розслідування у вказаний строк не представляється можливим, у зв`язку з його особливою складністю та необхідністю проведення ряду процесуальних, слідчих (розшукових) дій, у зв`язку із чим слідчому судді Краматорського міського суду Донецької області подано клопотання про продовження строків досудового розслідування у кримінальному проваджені до 4 місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою

Згідно до ч. 2 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.

Ураховуючи наведене, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігання спробам вчинення наведених дій та для виконання завдань кримінального провадження, слідчий просить продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала в повному обсязі і просила його задовольнити.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 просив не задовольняти клопотання, оскільки ризики, зазначені в клопотанні нічим не обгрунтовуються.

В судовому засіданні захисник підозрюваного Кір`якова Н.П. заперечувала проти продовження її підзахисному строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просила застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, якими обґрунтовується необхідність продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначене клопотання підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з витягу з кримінального провадження за № 62020050000000721 від 16.04.2020 року, в провадженні Територіального управління ДБР, розташованого у м. Краматорську, перебувають матеріали кримінального провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст 28, ч. 3 ст. 368, ч. 2, 3 ст 28, ч. 2 ст. 365, ч. 2, 3 ст 28, ч. 2 ст. 162, ч. 1 ст. 263 КК України.

10.07.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст 28, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст 28, ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст 28, ч. 2 ст. 162, ч. 1 ст. 263 КК України.

Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 11.07.2020 року стосовно підозрюваного ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає в сумі 315300 грн., з покладеним на нього певних обов`язків.

Ухвалою Колегії суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду від 23.07.2020 року Ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 11.07.2020 року стосовно підозрюваного ОСОБА_1 скасовано та постановлено нову ухвалу, відповідно до якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 06.09.2020 року.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування та продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім того, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого та інші відомості.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі – Браво проти Італії», затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягненню мети якого і є тримання під вартою. Факти, що викликали підозру, не обов`язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, або навіть пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).

В інших рішеннях «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001, «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Згідно з правовою позицію, яка закріплена у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення від 28.10.1994), факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Підставою застосування або продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 ЦПК України.

За своїм етимологічним змістом, ризик – це поєднання ймовірності та наслідків несприятливих подій, кількісна оцінка небезпек, що визначається як частота однієї події при настанні іншої.

Слідчий суддя вважає, що існування обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст 28, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст 28, ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст 28, ч. 2 ст. 162, ч. 1 ст. 263 КК України підтверджується доказами, зібраними під час досудового розслідування, а саме: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення; протоколами допиту свідка ОСОБА_5 ; протоколами огляду грошових коштів; протоколами огляду та вилучення предмета закупівлі; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_1 ; матеріалами виконаних доручень; іншими матеріалами провадження у їх сукупності.

З досліджених судом клопотання і матеріалів, які його обґрунтовують, вбачається, що ОСОБА_1 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років, ч.3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, ч.3 ст. 28 ч.2 ст. 365 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, ч.3 ст. 28 ч. 2 ст. 162 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років, ч.1 ст. 263 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжких, тяжких та особливо тяжких злочинів.

При продовженні ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, з огляду на суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчинені якого він підозрюється, спосіб вчинення кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, яке загрожує у разі визнання його винним у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, враховуючи ті обставини, що підозрюваний проживає у м. Маріуполі, в якому проживають також свідки, працює у правоохоронних органах, вважає - що існують ризики передбачені п.1,2 та 3 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експерта, у цьому ж кримінальному провадженні.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст 28, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст 28, ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст 28, ч. 2 ст. 162, ч. 1 ст. 263 КК України та наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, є визначеною законом підставою для продовження запобіжного заходу.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що сторонами кримінального провадження не надані докази, які б свідчили про достатність застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в тому числі і домашнього арешту, для запобігання зазначеним вище ризикам, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 необхідно продовжити запобіжний захід – тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 194, 196, 309, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Баглюк В.В., погодженого прокурором у кримінальному провадженні Пірго Г.М. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 – задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на строк 60 (шістдесят) днів, тобто з 03 вересня 2020 року до 01 листопада 2020 року включно.

Строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою становить 60 (шістдесят) днів, тобто до 01 листопада 2020 року включно.

Продовження цього строку можливе у порядку передбаченому ст.199 КПК України.

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити в Державну установу «Бахмутська установа виконання покарань №6».

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора та слідчого.

Ухвала про продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя: О.М. Данелюк