Ухвала суду № 91918916, 30.09.2020, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/7488/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року м. Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

слідчого судді – Бабічевої Л.П.,

за участю секретаря судового засідання – Діброви А.О.,

прокурора Сватівського відділу Старобільської місцевої прокуратури

Луганської області – Ткаченко А.В.,

слідчого СВ Сватівського ВП ГУНП в Луганській області – Стешенко Р.В.,

захисника – адвоката Шмуйлової І.М.,

підозрюваного – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сватове в режимі відеконференції клопотання старшого слідчого СВ Сватівського ВП ГУНП в Луганській області Стешенко Р.В., погоджене прокурором Сватівського відділу Старобільської місцевої прокуратури Луганської області Ткаченко А.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020130550000352 від 01 вересня 2020, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Сєвєродонецьк Луганської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, який не працює, раніше судимого:

- 08.12.1998 Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч.2 ст.206 КК України (1960) до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

- 26.11.1999 Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч.2 ст.140, ч.3 ст.140, ч.2 ст.143 КК України (1960) до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, 14.09.2004 р. звільненого із Суходільської ВК по відбуттю строку покарання;

- 04.11.2009 Станично-Луганським районним судом Луганської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.3.ст.296 КК України (1960) до 4 років позбавлення волі, 21.06.2013 звільненого з Брянківської ВК по відбуттю строку покарання;

- 10.10.2013 Новоайдарським районним судом Луганської області за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 12.11.2013 Білокуракинським районним судом Луганської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, 70, 70 ч.4 КК України остаточно до 3 років 2 місяців 13 днів позбавлення волі;

- 03.12.2013 Старобільським районним судом Луганської області за ч.3 ст.185, ч.1 ст.263, 70 , 70 ч.4 КК України остаточно до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 04.02.2014 Білокуракинським районним судом Луганської області за ч.2 ст.185, ч.1 ст.263, 70, 70 ч.4 КК України остаточно до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 22.03.2018 Кремінським районним судом Луганської області за ст. 185 ч.3 КК України до 5 років позбавлення волі,

- 25.09.2019 Сватівським районним судом Луганської області за ст. 185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі; на підставі ст.70 ч.4 КК України частково приєдано покарання за вироком Кремінського районного суду Луганської області від 22.03.2018 року, остаточно до 5 років 6 місяців позбавлення волі; 04.05.2020 року звільненого з Харківської ВК № 43 по відбуттю строку покарання,

який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживав за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Сватівського ВП ГУНП в Луганській області Стешенко Р.В. звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , вказавши, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а саме у вчиненні таємного викраденні чужого майна, поєднаного з проникненням у інше приміщення.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 в період коли судимість не знята і не погашена у встановленому законом порядку, скоїв кримінальне правопорушення за наступних обставин:

30 серпня 2020 року приблизно о 14 годині 00 хвилин ОСОБА_1 перебував на автомобільній дорозі поблизу дорожнього знаку про початок населеного пункту с. Маньківка Сватівського району Луганської області зі сторони Білокуракинського району Луганської області, де в цей час у останнього виник умисел, спрямований на викрадення чужого майна, а саме: продуктів харчування з приміщення будь-якого магазину у вищезазначеному селі.

Цього ж дня, ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що магазини в селах працюють не цілодобово, пройшов до електричної станції, яка розташована за межами с. Маньківка та чекав поки стемніє, з метою подальшої реалізації свого злочинного умислу - крадіжки будь-якого чужого майна, грошових коштів із продуктового магазину, який сподівався що там є.

В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , керуючись корисливим мотивом, близько 22 години 30 хвилин, впевнившись в тому, що його ніхто не бачить, пішов до центру с. Маньківка, де побачив приміщення магазину «Слобода», який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , власником якого згідно договору купівлі продажу від 25.08.2020 являється ОСОБА_2 , яка є фізичною особою підприємцем.

31 серпня 2020 року близько 03 години 00 хвилин, ОСОБА_1 , оглянувши територію приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, протиправно, незаконно, переслідуючи мету незаконного збагачення, взяв до рук каміння, яке лежало на землі поблизу приміщення магазину, підійшов до вікна магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яке розташоване ліворуч від вхідних дверей та розбив шибку вікна, яка розташована ліворуч від вхідних дверей до магазину.

Далі, продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_1 через розбиту шибку вікна проліз до приміщення магазину, де під торгівельним прилавком знайшов два пакети чорного кольору та поклавши пакет до пакету, поклав до них продукти харчування, а саме: 1 пляшку олії рафінованої, об`ємом 1 л., вартістю 39 грн.; 1 пачку майонезу марки «Королівський смак», 650 грн., вартістю 36 грн.; дві жерстяних банки слабоалкогольного напою «Рево», кожна об`ємом по 0,5 л.; загальною вартістю 72 грн.; 6 скляних пляшок слабоалкогольного напою «Шейк», об`ємом по 0,33 л. кожна, загальною вартістю 144 грн.; 1 скляну пляшку пива марки «GAISER», об`ємом 0,42 л, вартістю 21 грн.; коробку цукерок «Millenium», вагою 170 грн., вартістю 70 грн.; пластикову банку гірчиці марки «Рішельє», об`ємам 100 гр, вартістю 6 грн.; 1 пачку кетчупу марки «Торчин», вагою 300 гр., вартістю 15 грн.; 2 пачки чіпсів марки «Люкс», вагою по 133 гр. кожна, загальною вартістю 66 грн.; 1 каркас курячий «Апетитний» курячий марки «БМК», вагою 0,295 гр., вартістю 54,15 грн.; пачку твердого сиру марки «Охтирка», вагою 0, 600 гр., вартістю 120 грн.; 2 банки закуски «Пікнік», вагою 100 гр. кожна, загальною вартістю 32 грн.; 1 кг м`яса «Баки свинячі» марки «БМК», вартістю 85 грн.; 1 пару робочих перчаток марки «Аліско», вартістю 16 грн.; 4 пари чоловічих шкарпеток виробника м. Рубіжне, 29 розміру, вартістю 48 грн.; сир янтарний 1 пачку, вартістю 32 грн. Окрім цього, на прилавку викрав грошові кошти в сумі 118 грн., купюрами у вигляді монет, а саме: 0,50 коп., 1 грн., 2 грн., 5 грн. та 10 грн.

В подальшому ОСОБА_1 , зібравши продукти харчування до пакету, близько 04 години 15 хвилин, через раніше розбиту шибку, виліз з приміщення магазину та пішов із с.Маньківка Сватівського району Луганської області в сторону Білокуракинського району, де вжив частину продуктів в посадці перед дорожнім знаком про початок населеного пункту с.Маньківка Сватівського району Луганської області.

Згідно довідки та акту ревізії, наданих власником магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_2 завдано матеріальний збиток у розмірі 974 грн. 05 коп.

Своїми умисними протиправними діями, які виразились у вчиненні таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у інше приміщення ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

28 вересня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

В ході досудового слідства встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органу досудового розслідування та або суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно пунктів 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_1 , офіційно не працевлаштований, не навчається, проживає без реєстрації, не одружений, тому не будучи пов`язаним трудовими та сімейними зобов`язаннями, тобто не маючи міцних соціальних зв`язків, у разі звільнення його з ізолятора тимчасового тримання м.Старобільськ, може вільно переміщатися по території України та виїжджати за кордон, в зв`язку з чим може бути відсутнім за місцем своєї реєстрації та через це унеможливити виконання завдань кримінального провадження, якими є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_1 неодноразово судимий за злочини проти власності, що свідчить про те, що він є обізнаним у формах та методах роботи правоохоронних органів, у зв`язку з чим перебуваючи на свободі може знищити, сховати чи спотворити речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_1 будучи раніше засуджений за кримінальні правопорушення, які безпосередньо пов`язані з крадіжкою особистого майна, пов`язаною з проникненням, свідчить про його стійку злочинну спрямованість.

З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні ним кримінального правопорушення, яке карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років позбавлення волі, а також враховуючи вік ОСОБА_1 , його сімейний і матеріальний стан, уявляється доцільним щодо обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою.

У даному випадку інший, більш м`який запобіжний захід не тільки унеможливить забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а навпаки є підґрунтям для спроб останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

У судовому засіданні слідчий Стешенко Р.В. клопотання підтримала в повному обсязі, просила задовольнити.

Прокурор Ткаченко А.В. клопотання підтримав, просить задовольнити клопотання.

Захисник – адвокат Шмуйлова І.М. вважає, що відсутні підстави для застосування до підзахисного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю. Заперечував проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки до нього по іншій справі вже застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали, надані з клопотанням, слідчий суддя приходить до наступного:

Зі змісту частини 1 статті 177 КПК України слідує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зокрема спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог, передбачених в ст. 178 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в ст. 177 цього кодексу, повинен оцінити в сукупності й всі обставини перелічені цією статтею.

Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 КПК України.

При розгляді клопотання слідчого, слідчий суддя зобов`язаний перевірити відповідність цього клопотання вимогам ч.1 ст.184 КПК України. Яка передбачає, що клопотання про застування запобіжного заходу повинно обов`язково містити обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Судом встановлено, що слідчим відділом Сватівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12020130550000352 від 01 вересня 2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, про що до ЄРДР внесено відповідну інформацію.

28 вересня 2020 року старшим слідчим СВ Сватівського ВП ГУНП в Луганській області Стешенко Р.В. повідомлено ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, підтверджується дослідженим в судовому засіданні матеріалами, а саме: протоколом огляду місця події від 31 серпня 2020 року, а саме приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_3 , протоколом проведення слідчого експерименту від 30.09.2020 р. за участю підозрюваного ОСОБА_1 , який у присутності понятих на місці показав обставини скоєного ним кримінального правопорушення, а саме: таємного викрадення речей, продуктів харчування та грошових коштів із приміщення магазину.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Таким чином, слідчий суддя доходить висновку, що має місце наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

При цьому слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу не вирішує питання про винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, не надає оцінку зібраним по справі доказам, доведеності вини у скоєнні злочину та не встановлює форму вини.

Розглядаючи питання доцільності обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді його тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що таке рішення обмежує його права і свободи та має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті) що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. В той же час, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та суду свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; характер та суспільна небезпека вчиненого кримінального правопорушення, відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків.

Згідно практики Європейського суду з прав людини «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Про існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: спробувати знищити, сховати будь-яку із речей, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, свідчить те, що ОСОБА_1 неодноразово судимий за злочини проти власності, що свідчить про його обізнаність у формах та методах роботи правоохоронних органів, у зв`язку з чим перебуваючи на свободі може знищити, сховати чи спотворити речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, свідчить те, що ОСОБА_1 будучи раніше засудженим за кримінальні правопорушення, які безпосередньо пов`язані з крадіжкою майна, пов`язаною з проникненням, має не погашені та не зняті у встановленому законом порядку судимості, що свідчить про його стійку злочинну спрямованість.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі від трьох до шести років, класифікується як тяжкий злочин.

На даній стадії процесу відсутні підстави для обрання підозрюваному більш м`якого запобіжного заходу.

Те, що до підозрюваного по іншому кримінальному провадженню застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути підставою для відмови у застосуванні такого запобіжного заходу по даному кримінальному провадженню.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених процесуальних обов`язків.

Разом з тим, керуючись вимогами ч. 5 ст. 182, ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає можливим щодо підозрюваного ОСОБА_1 при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, являється працездатним, тому з урахуванням вказаних обставин, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 43940 грн., оскільки такий розмір є цілком достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

По даному кримінальному провадженню ОСОБА_1 не буз затриманий в порядку ст.208 КПК України.

Керуючись ст. 7, 110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 196, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Сватівського ВП ГУНП в Луганській області Стешенко Римми Вікторівни, погоджене прокурором Сватівського відділу Старобільської місцевої прокуратури Луганської області Ткаченко Артемом Володимировичем, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020130550000352 від 01 вересня 2020, відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 28 листопада 2020 року включно.

Визначити дату закінчення дії ухвали - 28 листопада 2020 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 розмір застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 43940 (сорок три тисячі дев`ятсот сорок) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок №UA20820172035520900100000267, код отримувача 26297948, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, після внесення якої ОСОБА_1 повинен бути звільнений з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст.202 КПК України.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді; не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого судді про зміну свого місця проживання.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на вказаний розрахунковий рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця тримання під вартою.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця тримання під вартою негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді без поважних причин чи не повідомить про причини свої неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Луганського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ Л.П. БАБІЧЕВА