
Справа № 383/936/20
Номер провадження 2/383/388/20
УХВАЛА
01 жовтня 2020 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Бондаренка В.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Веселівської сільської ради про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 через представника – адвоката Бем Юрія Юрійовича звернулася до суду з позовом до Веселівської сільської ради, в якому просить поновити її на посаді директора Веселівського будинку культури, також посилаючись зокрема на ст. 235 КЗпП України просить стягнути з Веселівської сільської ради середню заробітну плату за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 30000 грн.
Вимоги до форми та змісту позовної заяви, а також до документів, які додаються до неї, встановлені ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Вказана вище позовна заява підлягає залишенню без руху, так як оформлена з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до вимог п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач на обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з 21 березня 2016 року працювала на посаді директора Веселівського будинку культури Веселівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області. В період роботи з головою сільської ради ОСОБА_2 склалися неприязні стосунки на грунті того, що останній змушував робити непритаманну та не передбачену посадовими обов`язками роботу. Такі стосунки призвели до того, що під тиском голови сільської ради, 05 грудня 2019 року написала заяву про звільнення із займаної посади згідно ст.38 КЗпП України із зазначенням дати звільнення 09 грудня 2019 року. Але 09 грудня 2019 року її не було звільнено із займаної посади, а продовжувала працювати. 16 грудня 2019 року після того, як в усній формі було з`ясовано, що на місце директора клубу немає інших працівників, написала заяву про відкликання своєї заяви про звільнення за власним бажанням. 19 грудня 2019 року після чергової сварки із головою сільської ради ОСОБА_2 , останній визвав її до сільської ради, забрав ключі від клубу та повідомив її про звільнення. 04 вересня 2020 року рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області позов ОСОБА_1 до Веселівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області про поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу задоволено повністю.
Однак в порушення вимог п.5 ч.3 ст.175, ч.5 ст.177 ЦПК України в позовній заяві не зазначено та до позову не додано докази на підтвердження вказаних обставин. Не зазначення в позовній заяві доказів також позбавляє можливості суд встановити на виконання вимог ч.5 ст.177 ЦПК України, чи додано до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Згідно вимог п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів – сумою, яка стягується.
Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік осіб, звільнених від сплати судового збору, зокрема від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Вбачається, що за вимоги позову про поновлення на посаді директора Веселівського будинку культури позивач звільнена від сплати судового збору на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Разом з тим, вимоги позову про стягнення середньої заробітної плати (середнього заробітку) за час вимушеного прогулу та моральної шкоди не є вимогами про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, а тому в цій частині остання не звільняється від сплати судового збору в порядку ст. 5 Закону України «Про судовий збір», що узгоджується із позицією Верховного Суду викладеною в ухвалі від 08 вересня 2020 року по справі №643/19941/19.
Так, у свої постанові № 910/4518/16 від 30.01.2019 року Велика Палата Верховного Суду вказала, що за змістом норм статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та коштів за невикористану відпустку під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Згідно положень ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102 гривень.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру встановлюється ставка судового збору – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви про відшкодування моральної шкоди – 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що в позові позивачем порушено вимоги майнового характеру про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди в розмірі 30000 грн.
Однак в порушення вимог п. 3 ч. 3 ст.175 ЦПК України позивач не зазначає ціну позову та яку суму середнього заробітку просить стягнути з відповідача, а також не надає обґрунтованого розрахунку вказаної суми.
Виходячи з наведеного, позивач після визначення ціни позову має сплатити суму судового збору, відповідно до встановлених Законом України «Про судовий збір» ставок за вимогами про стягнення середньої заробітної плати (середнього заробітку) за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Крім того, в порушення вимог п.8) ч.3 ст.175 ЦПК України в позовній заяві відсутня інформація щодо наявності у позивача оригіналів конкретних письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частина 3 ст.185 ЦПК України вказує, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищевикладені обставини, вважаю доцільним залишити позовну заяву без руху та надати строк для виправлення вказаних вище недоліків позову, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, роз`яснити позивачу, що в разі невиконання ухвали в зазначений судом строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Веселівської сільської ради про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди -залишити без руху.
Запропонувати позивачу ОСОБА_1 виправити недоліки позову протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали, а саме надати уточнену позовну заяву для суду та її копію для відповідача із зазначенням:
доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зокрема щодо обставин, які передували звільненню позивача із займаної посади та додати до заяви всі наявні у нього докази на підтвердження обставин, якими позивач обгрунтовує позовні вимоги, або зазначити в позовній заяві про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);
ціни позову;
суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яку позивач просить стягнути з відповідача та обґрунтованого розрахунку вказаної суми;
інформації щодо наявності у позивача оригіналів конкретних письмових доказів, копії яких додано до заяви;
сплатити судовий збір за вимогами про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди та надати до суду докази його сплати.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів УК у Бобринецькому районі / Бобринецький район /22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37928321
Банк отримувача Казначейство України
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA778999980313171206000011064
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу:
*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Бобринецький районний суд Кіровоградської області (назва суду, де розглядається справа)
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала складена та підписана суддею 01.10.2020 року.
Суддя В.В. Бондаренко
Судове рішення № 91918196, Бобринецький районний суд Кіровоградської області було прийнято 01.10.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 383/936/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: