Рішення № 91917838, 01.10.2020, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/2229/20

Провадження № 2/344/1881/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

30 вересня 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Антоняка Т.М.,

секретаря Максимів Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення компенсації втрати частини заробітної плати, стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державного підприємства «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» про стягнення заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі за період з лютого 2019 року по 18.07.2019 року та суми коштів повного і остаточного розрахунку в сумі 24 500,18 грн., стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати в сумі 186,32 грн., стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку за період з 19.07.2019 року по день звернення до суду у сумі 62 051,26 грн., посилаючись на те, що він працював у державному підприємстві «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» на посаді юристконсульта з 21.03.2018 року по 18.07.2019 року. Наказом від 18.07.2019 року № 87/ос він звільнений з роботи на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, за згодою сторін. Фактичною причиною подачі заяви на звільнення було те, що роботодавець заборгував йому заробітну плату, починаючи з лютого 2019 року по день звільнення. Сума заборгованості за даними довідки, виданої підприємством, складає 24 500,18 грн. Відповідач в день звільнення і до теперішнього часу не провів з ним повний розрахунок.

Позивач в судове засідання не з`явився, подавши до суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримує та просить справу розглядати без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув повторно, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомлено. З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Приписами ст. 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Як вбачається із матеріалів справи позивач ОСОБА_1 працював у Державному підприємстві «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» на посаді юристконсульта з 21.03.2018 року по 18.07.2019 року (а.с. 4).

З копії трудової книжки вбачається, що наказом № 87/ос від 18.07.2019 року позивача звільнено з роботи на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, за угодою сторін (а.с. 10).

Згідно довідки, виданої підприємством 19.11.2019 року № 582, заборгованість по заробітній платі перед працівником станом на 01.11.2019 року становить 24 500,18 грн. (а.с. 5).

Частиною 1 ст. 115 КЗпП України та частиною 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Cтаттею 34 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

У випадках порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникові надається право на компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», за яким компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами в цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата та інші.

Відповідно до Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427 (зі змінами, внесеними згідно зпостановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року № 692), компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи, починаючи з 1 січня 1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги за цей період зріс більш як на один відсоток.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і платежів) на коефіцієнт приросту споживчих цін.

Коефіцієнт приросту споживчих цін визначається як різниця між часткою від ділення індексу споживчих цін в останній місяць перед виплатою суми заборгованості на індекс споживчих цін у тому місяці, за який виплачується заробітна плата, та коефіцієнтом 1.

Оскільки, відповідачем не були виплачені позивачу всі належні суми при звільненні, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню нарахована, але не виплачена заробітна плата за період з лютого 2019 року по 18.07.2019 року та суми коштів повного і остаточного розрахунку в сумі 24 500,18 грн., а також компенсація втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати в сумі 186,32 грн.

Статтею 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При розрахунку середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку суд керується п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», згідно якого при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівником, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 (з наступними змінами і доповненнями).

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. №100.

Відповідно до п. 2 вказаного Порядку середньомісячна заробітна плата визначається, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують дню звільнення працівника. При цьому згідно з п.5 Порядку основою для визначення загальної суми середнього заробітку є середньоденна заробітна плата.

А тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки по день звернення до суду - з 19.07.2019 року по день звернення до суду у сумі 62 051,26 грн.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення.

Згідно положень ст. 430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення заробітної плати в межах суми за один місяць за мінусом загальнообовязкових податків та зборів, що стягуються з нарахованої заробітної плати) підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.

Також, відповідно до положень ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача слід стягнути на користь позивача 840 грн. 80 коп. судового збору.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 116, 117, 232, 235, 237-1, 430 КЗпП України, Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 , керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 82, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення компенсації втрати частини заробітної плати, стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів», м. Івано-Франківськ, с. Микитинці, вул. Юності, 2, Код ЄДРПОУ 05513715, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 :

заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі за період з лютого 2019 року по 18.07.2019 року та суми коштів повного і остаточного розрахунку в сумі 24 500,18 грн.;

компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати в сумі 186,32 грн.;

середній заробіток за затримку розрахунку за період з 19.07.2019 року по день звернення до суду у сумі 62 051,26 грн., з відрахуванням всіх встановлених законодавством податків і платежів.

Рішення в частині стягнення з Державного підприємства «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» на користь ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в межах суми платежу за 1 (один) місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з Державного підприємства «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів», м. Івано-Франківськ, с. Микитинці, вул. Юності, 2, Код ЄДРПОУ 05513715, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 840 грн. 80 копійок

Стягнути з Державного підприємства «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів», м.Івано-Франківськ, с.Микитинці, вул.Юності, 2, Код ЄДРПОУ 05513715 на користь держави (в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок UA798999980000031211256026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп.

Рішення суду в частині стягнення з Державного підприємства «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів», м.Івано-Франківськ, с.Микитинці, вул.Юності, 2, Код ЄДРПОУ 05513715, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за один місяць - допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Антоняк Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 01.10.2020 року.