Ухвала суду № 91917062, 01.10.2020, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 0427/10322/2012

№ 6/183/82/20

У Х В А Л А

01 жовтня 2020 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.

секретаря Устименко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку, стягував – Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Укргазбанк», боржник – ОСОБА_1 , заінтересована особа – ОСОБА_2 , -

в с т а н о в и в:

У квітні 2020 року Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна звернулася до суду з поданням про вирішення питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, а саме: на земельну ділянку, площею 0,25 га. (кадастровий номер 1223285000:02:016:0208), що знаходиться по АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області від 29 травня 2007 року за № 571 - зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 29 травня 2007 року, номер правочину: 2115492, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судового рішення в межах виконавчого провадження № 61602182 з примусового виконання: виконавчого листа № 0427/10322/12 від 17 листопада 2015 року, виданого Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» 46579,87 доларів США та 464,84 грн., а також виконавчого листа № 0427/10322/12 від 17 листопада 2015 року, виданого Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» судового збору у розмірі 910 грн.

Заявник, посилаючись на перебування виконавчого провадження № 61602182 на виконанні, вказує, що боржник не виконує своїх зобов`язань по сплаті боргу, однак має у своїй власності не зареєстроване в установленому законом порядку нерухоме майно, тому, відповідно до положень ч.4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 440 ЦПК України, просить звернути стягнення на нерухоме майно боржника - земельну ділянку, площею 0,25 га. (кадастровий номер 1223285000:02:016:0208), що знаходиться по АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області від 29 травня 2007 року за № 571 - зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 29 травня 2007 року, номер правочину: 2115492.

У судовому засіданні приватний виконавець подання підтримала, надалі надала суду заяву про розгляд подання у її відсутність

Представник стягувача – ПАТ АБ «Украгазбанк» подання підтримала, вважає його таким, що підлягає виконанню.

Боржник не з`явилася, повідомлена належним чином, причина неявки суду не відома, однак її неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, вислухавши пояснення приватного виконавця та стягувача, дослідивши подані матеріали , дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Отже, завданням виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, тому перевірка вчинення таких дій державним виконавцем є фактичною перевіркою дотримання положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду й належного виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Права і обов`язки державного виконавця визначені у статті 18 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до цієї норми, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику. У разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно. У разі відсутності технічної документації на майно, у зв`язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення такої документації здійснюється за зверненням виконавця в установленому законодавством порядку за рахунок додаткового авансування стягувача. У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня одержання відповідного повідомлення виконавця не авансує витрати, пов`язані з підготовкою технічної документації на майно, виконавчий документ повертається стягувачу, за умови що відсутнє інше майно у боржника, на яке можливо звернути стягнення (ст.50 Закону України "Про виконавче провадження").

Дана норма закону кореспондується із пунктом 10 статті 440 ЦПК України, яка передбачає, що питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Згідно частини 1 статті 53 Закону виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов`язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику.

Судом встановлено, що Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою Оксаною Олександрівною 17.03.2020 року відкрите виконавче провадження № 6158241 з примусового виконання: виконавчого листа № 0427/10322/12 від 17 листопада 2015 року, виданог о Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» 46579,87 доларів США та 464,84 грн (т.2 а.с. 189-190).

Учасниками справи не спростовано, що ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Монашко Ніною Петрівною, від 29 травня 2007 року за № 571 - зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 29 травня 2007 року, номер правочину: 2115492, належить нерухоме майно, а саме земельна ділянка, площею 0,25 га. (кадастровий номер 1223285000:02:016:0208), що знаходиться по АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 191-197).

Підставою для звернення приватного виконавця до суду з відповідним поданням стала та обставина, що вказане нерухоме майно не оформлене належним чином.

Зокрема, державний виконавець посилався на те, що:

- відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 82888857 від 20 березня 2017 року відсутній запис щодо належності боржнику зазначеного нерухомого майна (т. 2 а.с. 205);

- відповідно до копії інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 18.03.2020 року Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на замовлення приватного виконавця – відомості щодо державної реєстрації права в державному реєстрі прав відсутня (т. 2 а.с. 204);

- в Головному Управлінні Держгеокадастрі у Дніпропетровській області земельна ділянка з кадастровим номером 1223285000:02:016:0208, що знаходиться по АДРЕСА_1 , зареєстрована за ОСОБА_2 (т.2, а.с. 209).

Згідно абз. 2 ч. 4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

У відповідності до ч.10 ст. 440 ЦПК України, питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Отже, законодавець в даній нормі чітко визначив умову, за якої суд вирішує питання звернення стягнення на нерухоме майно боржника, - це відсутність реєстрації права власності в установленому законом порядку, як юридичного факту.

Відповідно до ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), які містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» набрав чинності лише 01.01.2013 року та не зобов`язував власників нерухомого майна право власності, на яке було зареєстровано у встановлений на той час законодавством спосіб, здійснювати повторну реєстрацію права власності у електронному реєстрі. Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 1 липня 2004 року, який набрав чинності 01.01.2013 року та п 81-1 Постанови КМУ від 25.12.1015 року за № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація похідного речового права на земельну ділянку, право власності на яку виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, здійснюється одночасно з державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав) на підставі заяви про державну реєстрацію прав.

Державна реєстрація права власності на земельну ділянку у разі подання заяви про державну реєстрацію прав набувачем похідного речового права на таку земельну ділянку може здійснюватися без подання заявником документа, на підставі якого виникло право власності, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі та до моменту автоматизованого перенесення до Державного реєстру прав записів (відомостей) про речові права та обтяження на земельні ділянки з Державного реєстру земель.

З урахуванням наведеного, суд, з`ясувавши в достатньо повному об`ємі права та обов`язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд приходить до висновку про обґрунтованість подання приватного виконавця та необхідність його задоволення. Суду доведено, що зазначене нерухоме майно – земельна ділянка не була належним чином зареєстроване у встановленому законом порядку,у виконавчому провадженні приватним виконавцем вжито всіх заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» для виконання рішення, зокрема винесено постанову про накладення арешту на майно, та доведено суду про неможливість звернення стягнення на нерухоме в інший спосіб.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 77, 81, 89, 223, 258, 260, 354, ч.10, 11 ст.440 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Подання Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку, стягував – Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Укргазбанк», боржник – ОСОБА_1 , заінтересована особа – ОСОБА_2 , - задовольнити.

Звернути стягнення на нерухоме майно боржника, а саме: на земельну ділянку, площею 0,25 га. (кадастровий номер 1223285000:02:016:0208), що знаходиться по АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області від 29 травня 2007 року за № 571 - зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 29 травня 2007 року, номер правочину: 2115492, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судового рішення в межах виконавчого провадження № 61602182 з примусового виконання: виконавчого листа № 0427/10322/12 від 17 листопада 2015 року, виданого Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» 46579,87 доларів США та 464,84 грн., а також виконавчого листа № 0427/10322/12 від 17 листопада 2015 року, виданого Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» судового збору у розмірі 910 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга подається протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем її складення.

Суддя О.В.Сорока