Рішення № 91916822, 10.09.2020, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/384/20

Провадження № 2/204/651/20 р.

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2020 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Зайченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Третя дніпровська державна нотаріальна контора, комунальне підприємство «Дніпропетровська міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даною позовною заявою, в якій просила визнати за нею право власності в цілому на домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складається з: літ. А-1 житловий будинок загальною площею 63,1 кв.м., житловою площею 44,2 кв.м.; Б-літня кухня, в порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування своїх позовних вимог вказала на те, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка ОСОБА_2 , який постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , відкрилася спадщина на належне йому майно - житловий будинок. Позивачка подала у вересні 2019 року заяву про прийняття спадщини до Третьої Дніпровської державної нотаріальної контори. За життя її чоловік втратив оригінал свідоцтва право власності на належний йому житловий будинок, який був побудований ним ще у 1976 році. Єдиним документом, який залишився після його смерті та посвідчує право власності на будівлю є свідоцтво про право власності від 31.01.2003 року за реєстровим № 4553- 445 видане на підставі Рішення виконавчого комітету Красногвардійської районної ради від 20.12.2002 року за № 326.13 січня 2020 року державний нотаріус Янкова І.В., Третьої дніпровської державної нотаріальної контори винесла постанову, якою відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують право власності померлого на спадкове майно. Таким чином, в зв`язку з тим, що оформити свої спадкові права у нотаріальному порядку позивачка не має можливості, вона була вимушена звернутися до суду з даним позовом.

В судове засідання позивачка не з`явився, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, раніше надала до суду заяву, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує і просить задовольнити їх в повному обсязі. Справу просила розглянути без участі її участі і без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представник Дніпровської міської ради, в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Раніше в судовому засіданні представники Дніпровської міської ради заперечували проти задоволення позову.

Представник Третьої дніпровської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, раніше завідувач Третьої дніпровської державної нотаріальної контори Хилько Лариса надала заяву, в якій просила судове засідання провести без її участі.

Представник комунального підприємства «Дніпропетровська міжміське бюро технічної інвентаризації» в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши матеріали справи в їх сукупності, допитавши свідків, суд вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню в повному обсязі по наступним підставам.

В судовому засіданні було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 виданим 01.04.2019 року Чечелівським районним у м. Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (а.с. 9).

Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме: житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу виданого 23.02.1973 року, 23 лютого 1973 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 (до шлюбу ОСОБА_3 ) було укладено шлюб (а.с. 10).

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

13 січня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Третьої дніпровської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарчими будівлями і спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після померлого чоловіка ОСОБА_2 . Втім, постановою від 13 січня 2020 року державним нотаріусом Третьої дніпровської державної нотаріальної контори Янковою І.В. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки відсутні правовстановлюючі документи про належність житлового будинку спадкодавцеві (а.с. 12).

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Позивачкою було надано свідоцтво про право власності від 31 січня 2003 року видане Виконавчим комітетом Красногвардійської районної ради, який посвідчує, що домоволодіння. Яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 дійсно належить ОСОБА_2 на праві приватної власності. Дане свідоцтво видане на підставі рішення виконавчого комітету Красногвардійської районної ради від 20.12.2002 року № 326 (а.с. 11).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні було оглянуто спадкову справу № 574/2019 після померлого ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якої серед іншого, вбачається, що державним нотаріусом Третьої дніпровської державної нотаріальної контори Янковою І.В. було направлено запит до КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради. 23.10.2019 року було надано відповідь на вищевказаний запит, з якої вбачається, що в інвентаризаційній справі за адресою: АДРЕСА_1 містяться відомості про реєстрацію права власності, що належить громадянину ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право власності від 31.01.2003 року, виданого виконавчим комітетом Красногвардійської районної ради на підставі рішення виконавчого комітету Красногвардійської районної ради № 326 від 20.12.2002 року, зареєстроване в КП «ДМБТІ» ДОР та записано в реєстрову книгу № 648 за реєстровим № 4553-445. Крім цього, надано ксерокопію технічної документації, відповідно до якої житлова площа житлового будинку літ. А-1 складає 44,2 кв.м., загальна площа 63,1 кв.м. (а.с. 61-79).

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Крім цього, в судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_4 (який є сином позивачки), який вказав, що до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не звертався, оскільки не заперечує проти того, щоб спадкове майно було прийнято його матір`ю, позивачкою у справі. Також даний свідок підтвердив обставини, які наведені в позовній заяві позивачкою.

Відповідно до Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року за № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» - відповідно до ст. 67 Закону України "Про нотаріат" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини. Без звернення спадкоємців до нотаріальної контори за одержанням свідоцтва про право на спадщину збільшується ймовірність порушення прав інших осіб, спадкоємців за заповітом, спадкоємців, які прийняли спадщину.

Оскільки нотаріусом було відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину, виник цивільно-правовий спір, який підлягає розглядові у позовному провадженні.

При цьому, судом встановлено, що позивачка від спадщини не відмовлялася та у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті свого чоловіка, звернувшись до нотаріуса з відповідною заявою за місцем відкриття спадщини в межах встановленого законом строку для вчинення таких дій.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Відповідно до п.1 ст. 6 Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка, відповідно до ст. 9 Конституції України, є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема ст. 1 Протоколу № 1 передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

За таких обставин, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає можливим визнати за позивачкою право власності в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складається з: літ. А-1 житловий будинок загальною площею 63,1 кв.м., житловою площею 44,2 кв.м.; Б-літня кухня.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1216, 1220, 1261, 1268, 1296, 1297 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 229, 258-259, 263-265, 273, 352, 354-355 ЦПК України, Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Третя дніпровська державна нотаріальна контора, комунальне підприємство «Дніпропетровська міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складається з: літ. А-1 житловий будинок загальною площею 63,1 кв.м., житловою площею 44,2 кв.м.; Б-літня кухня.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Дніпровська міська рада, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 26510514, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 75.

Третя дніпровська державна нотаріальна контора, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 02890950, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 22-А.

Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 03341776, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 9.

Суддя В.В. Самсонова