Рішення № 91912990, 30.09.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2020 року м. Рівне №460/4245/20Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді У.М. Нор розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом

Львівського державного університету внутрішніх справ доОСОБА_1 про стягнення витрат, -В С Т А Н О В И В:

Львівський державний університет внутрішніх справ України (далі по тексту – позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту – відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 31162,36 грн.

Мотивуючи свої вимоги позивач зазначав, що за відповідачем рахується заборгованість по фактичних витратах, пов`язаних з його утриманням навчальним закладом, яка не була відшкодована у добровільному порядку. Тому просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 07.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін. Встановлено строк для подання відзиву відповідачем.

У відповідності до вимог ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 07.07.2020 була надіслана на адресу відповідача: АДРЕСА_1 , однак згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення повернута на адресу суду без зазначення відомостей про підстави не вручення.

Згідно з ч. 11 ст. 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За наведених обставин суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд даної адміністративної справи.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З`ясувавши доводи та аргументи позивача, на яких ґрунтуються його вимоги, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши у сукупності на підставі чинного законодавства, суд встановив та врахував таке.

Відповідно до наказу Львівського державного університету внутрішніх справ від 22.07.201 № 777 о/с ОСОБА_1 було зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання Львівського державного університету внутрішніх справ.

09.08.2018 між Львівським державним університетом внутрішніх справ, Головним управлінням Національної поліції у Рівненській області та ОСОБА_1 було укладено контракт №88/18 про здобуття освіти у закладах освіти, які здійнюють підготовку поліцейських (далі - Контракт).

Відповідно до п.3 цього Контракту відповідач був зобов`язаний у разі відрахування із закладу освіти, відшкодувати витрати пов`язані з його утриманням у навчальному закладі.

Наказом Львівського державного університету внутрішніх справ від 26.06.2019 №648 о/с позивача відраховано з числа курсантів згідно пп.1 п.2.1 Положення про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення курсантів слухачів) вищих навчальних закладів МВС, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2009 №381 та звільнено зі служби в поліції у відповідності до п.7 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" за власним бажанням.

Згідно з проведеним розрахунком сума фактичних витрат, пов`язаних з утримання у Львівському державному університеті внутрішніх справ курсанта ОСОБА_1 з 09 серпня 2018 по 26 червня 2019 року становить 31162,36 грн.

У якості досудового врегулювання спору навчальним закладом надсилалися відповідачу претензії від 05.08.2019 №10/694 та від 03.10.2019 №10/743, на які відповіді не було надано.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.17 ч.1 ст.4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України" від 10.01.2002 №2925-III навчальні заклади, науково-дослідні установи, підприємства та установи забезпечення включенні до загальної структури МВС України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.1997 №1410 затверджено єдину систему військової освіти до якої входить позивач.

Згідно з вимогами ст.18 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-XII, в редакції чинній на момент укладення договору між позивачем, відповідачем та УМВС України у Рівненській області, порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує Міністерство внутрішніх справ України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" від 16.09.2015 № 730 реформовано органи внутрішніх справ в органи поліції.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі – Закон України "Про Національну поліцію").

Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно із ч.1 ст. 59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Стаття 18 Закону України "Про міліцію", яка передбачала відшкодування витрат пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі у разі звільнення із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу за власним бажанням міститься і в Законі України "Про Національну поліцію".

Відповідно до ч.4 ст.74 Закону України "Про Національну поліцію" особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як передбачено приписами ч. 5 ст. 74 Закону України "Про Національну поліцію" у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у ч. 4 цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

З огляду на викладені норми, суд зазначає, що у даному випадку відповідач перебуває на посаді публічної служби, від моменту його прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, а отже у даному випадку питання відшкодування відповідачем витрат на навчання, пов`язане із питаннями реалізації правового статусу особи. Відтак, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби належить до питання проходження публічної служби такою особою.

Також суд зазначає, що у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів ст.19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 30.01.2019 по справі № 810/2610/16, а також Верховного Суду, викладеною в постановах від 12.12.2018 по справі № 804/285/16, яка є обов`язковою для врахування в силу ч.5 ст.242 КАС України.

Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах зі специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затверджено постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" від 12.04.2017 № 261 (далі – Порядок №261).

Відповідно п.2, 3 Порядку №261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: - грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; - оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).

Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю. Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі. Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.

Положеннями п.4 абз. 3 п.5 Порядку № 261 встановлено, що витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання. У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.

З наявного в матеріалах справи контракту від 09.08.2018 №88/18 укладеного між Львівським державним університетом внутрішніх справ, УМВС України у Рівненській області та ОСОБА_1 , слідує, що предметом договору є підготовка за державним замовленням на денній формі навчання здобувача ступеня вищої освіти бакалавра за спеціальністю 081 "Право".

Серед обов`язків особи (відповідача) передбачено: у разі дострокового розірвання Контракту (відрахування із закладу освіти, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерсту внутрішніх справ України (в особі закладу освіти)) витрати пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до п.4 ст. 74 Закону України "Про Національну поліцію".

Як передбачено положеннями п. 8 Порядку № 261 у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також, у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до п. 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Враховуючи, що відповідач проходив навчання за державні кошти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання та враховуючи те, що відповідача звільнено з публічної служби за власним бажанням, то відповідно до ч. 4 ст. 74 Закону України "Про Національну поліцію" відповідач зобов`язаний відшкодувати витрати на утримання за період навчання у Львівському державному університеті внутрішніх справ.

З наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що згідно з довідки-розрахунку від 03.07.2019 №64, відповідач зобов`язаний відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням з 09.08.2018 по 26.06.2019 у Львівському державному університеті внутрішніх справ в сумі 31162,36 грн.

Доказів оскарження зазначеного розрахунку відповідачем матеріали справи не містять.

Враховуючи те, що відповідачем дострокового розірвано Контракт, відрахувано із закладу освіти(за власним бажанням), то відповідно до ч.4 ст. 74 Закону України "Про Національну поліцію" відповідач зобов`язаний відшкодувати Львівському державному університету внутрішніх справ фактичні витрати на його підготовку в сумі 31162,36 грн., відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Підстави для відшкодування сплаченого позивачем судового збору з відповідача у відповідності до вимог ч.2 ст.139 КАС України у суду відсутні.

В період з 17.08.2020 по 04.09.2020 суддя Нор У.М. перебувала на лікарняному.

В період 07.09.2020 по 25.09.2020 суддя Нор У.М. перебувала у щорічній відпустці (наказ № 330-від 18.09.2020).

Рішення ухвалено судом з урахуванням часу перебування головуючого судді та лікарняному та у відпустці.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Львівського державного університету внутрішніх справ (79007, м. Львів, вул. Городецька,26, код ЄДРПОУ 08571995) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення витрат задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського державного університету внутрішніх справ кошти в сумі 31162,36 (тридцять одна тисяча сто шістдесят дві грн. 36 коп.) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 30 вересня 2020 року.

Суддя У.М. Нор