Вирок № 91912842, 01.10.2020, Дружківський міський суд Донецької області

Єдиний унікальний номер 229/4238/17

Номер провадження 1-кп/229/98/2019

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2020 року Дружківський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого - судді Гонтар А.Л.

за участю секретаря судового засідання Білик О.А.

Гумірової І.О.

прокурорів Попова Р.Ю.

Карпова Д.В.

Лупікова С.М.

Савватеєва М.В.

Зілінського В.Ю.

захисника Максименка В.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у режимі відеоконфіренції у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка Донецької області кримінальне провадження № 1-кп/229/98/2019 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. м.Черкаси, українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, військовослужбовець військової служби за контрактом військової частини А2167, водій, сержант, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 405 ч.4 КК України,

В С Т А Н О В И В:

відповідно до наказу командира військової частини польова пошта В0849 №289 від 29 вересня 2016 року сержанта ОСОБА_1 призначено на посаду кулеметника 5 механізованої роти, 2 механізованого батальйону вказаної частини.

Разом з ним у військовій частині польова пошта В0849 на посаді головного сержанта роти (Наказ №266 від 08.09.2016 ) проходив військову службу старший сержант ОСОБА_2 .

Відповідно до наказу ГШ ЗСУ №207 від 23.05.2016 року «Про організацію роботи з сержантським та старшинським складом ЗСУ» головний сержант роти підпорядковується командиру роти, а з питань роботи з сержантським старшинським) складом - головному старшині батальйону, і є прямим начальником військовослужбовців рядового і сержантського (старшинського) складу роти.

Зважаючи на викладене, відповідно до вказаних вище вимог, головний сержант роти старший сержант ОСОБА_2 був прямим начальником для сержанта ОСОБА_1 .

Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України сержант ОСОБА_1 , відповідно вимог ст.ст. 9, 11, 16, 28-32, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України зід 24 березня 1999 року № 548-ХІУ, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 №551-XIV (далі Статутів), зобов`язаний, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, поважати честь і гідність кожної людини, не допускати протиправних дій, додержуватись правил ввічливості й поведінки військовослужбовців, додержуватись визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство, виявляти повагу до інших військовослужбовців, бути ввічливим та додержуватися військового етикету, не допустити негідних вчинків та стримувати від них інших військовослужбовців, зобов`язаний утримуватися від шкідливих для здоров`я звичок, повинен бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь й поважати гідність інших людей, зобов`язані завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому, єдиноначальність є одним із принципів будівництва та керівництва Збройними Силами України.

Проте, сержант ОСОБА_1 , діючи всупереч наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України, став на злочинний шлях та, із застосуванням АК-74 №1971146 калібром 5,45 мм, який був ввірений у службове користування військовослужбовцю солдату ОСОБА_3 здійснив погрозу вбивством начальнику - головному сержанту 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини польова пошта В0849 старшому сержанту ОСОБА_2 у зв`язку з виконанням ним обов`язків військової служби.

Так, 14 лютого 2017 року приблизно 16 годині 00 хвилин, знаходячись на командно-спостережному посту 5 механізованої роти військової частини польова пошта В0849 в населеному пункті Верхньоторецьке Ясинуватського району Донецької області, сержант ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння почав висловлювати претензії до головного сержанта роти старшого сержанта ОСОБА_2 , щодо виконання останнім своїх службових обов`язків, в результаті чого між вказаними військовослужбовцями виникла суперечка.

Надалі, сержант ОСОБА_1 , достеменно знаючи, що ОСОБА_2 є для нього прямим начальником, з метою погрози вбивством своєму начальникові, а саме, головному сержанту роти старшому сержанту ОСОБА_2 , у зв`язку з виконанням ним обов`язків з військової служби, взяв у приміщенні командно-спостережного посту 5 механізованої роти військової частини польовой пошти В0849 стрілецьку зброю АК-74 №1971146 калібром 5,45 мм, який був ввірений у службове користування іншому військовослужбовцю солдату ОСОБА_3 , після чого вийшов на двір, де стояв ОСОБА_2 . При цьому, вийшовши на вулицю сержант ОСОБА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, дослав патрон у патронник вказаного автомату АК-74 та усно погрожуючи вбивством направив ствол автомату у бік головного сержанта роти старшого сержанта ОСОБА_2 .

Після чого, шляхом застосування фізичного впливу відповідно до вимог ст. 22 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, для захисту свого здоров`я і життя, а також здоров`я і життя інших військовослужбовців, старший сержант ОСОБА_2 , розуміючи погрозу реальною, разом з сержантом ОСОБА_4 , забрали у сержанта ОСОБА_1 зброю - автомат АК-74 № НОМЕР_1 калібру 5,45 мм, який був заряджений патроном калібру 5,45 мм та готовий для стрільби.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у пред`явленому звинуваченні за ч.4 ст. 405 КК України не визнав та пояснив, що в його діях не було погрози життю начальнику. Так 14 лютого 2017 року він дійсно знаходився у стані легкого алкогольного сп`яніння. Оскільки йому неодноразово обіцяли відпустку він в цей день звернувся до ОСОБА_2 з питанням відпустки. Він задав йому це питання чотири або п`ять разів. ОСОБА_2 відреагував на його питання агресивно та відштовхнув його під стіл, сам вийшов із приміщення. Раніше потерпілий постійно його провокував на конфлікт. Коли потерпілий його відштовхнув, він на нього не образився. Після того, як ОСОБА_2 вийшов із приміщення КСП, він узяв автомат, який йому не належав, а належав іншому солдату. Прізвище якого він не пам`ятає. Узяв автомат із метою віддати його власнику. Він дійсно дослав патрон у патронник, але не з метою, щоб погрожувати потерпілому, він поставив автомат на запобіжник та держав його стволом до низу. Власник автомату не звертався до нього з проханням брати його автомат.

Суд, після аналізу та оцінки всіх доказів, що містяться у кримінальному провадженні та досліджених безпосередньо у судовому засіданні, з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, дійшов до наступних висновків.

Подія кримінального правопорушення та винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 405 КК України - погроза вбивством начальникові, у зв`язку з виконанням ним обов`язків з військової служби, із застосуванням зброї підтверджена дослідженими у судовому засіданні доказами.

Дані обставини підтверджуються показаннями потерпілого ОСОБА_2 , який у судовому засіданні пояснив, що він приїхав на контрольний пункт 14 лютого 2017 року. Усе відбулось близько 15 год. 30 хвл. Він зайшов у будинок, де знаходились військовослужбовці, став розмовляти з товаришем ОСОБА_4 , скидував йому фільми. В кімнаті ще були військослужбовці, чоловік 6. В цей час до кімнати зайшов обвинувачений ОСОБА_1 та став висловлювати йому якісь претензії. Обвинувачений був у стані алкогольного сп`яніння. Він сказав обвинуваченому, щоб він від нього відстав. Але обвинувачений не зупинявся. Після цього він вийшов із кімнати. Слідом за ним хвилини через три, вийшов із кімнати ОСОБА_1 , в руках у нього був автомат, він сказав, щоб потерпілий зупинився та став перезаряжати автомат. Він стрибнув на нього, а ОСОБА_4 вихопив у обвинуваченого автомат та разрядив його. Під час даної суперечки він відчував небезпеку для свого життя. Під час слідчого експеременту він давав такі самі покази.

У суда не має підстав не довіряти показанням потерпілого ОСОБА_2 , крім того вони підтверджені іншими доказами по справі та не спростовуються ними.

Так показання потерпілого ОСОБА_2 під час судового засідання підтверджується протоколом проведення слідчого експерименту від 18 вересня 2017 року, згідно якого в ході слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_2 останній у присутності понятих на місті пояснив та показав де перебував ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_4 під час конфлікту, як він відштовхнув ОСОБА_1 та вийшов з приміщення КСП роти. Пояснив, як він почув характерний звук досилання патрона в патронник автомату АК-74, обернувся та побачив ОСОБА_1 зі зброєю в руках, ствол якої був направлений на нього. Вказав як він разом із ОСОБА_4 обеззброїли ОСОБА_1 , як ОСОБА_4 провів розрядження зброї автомату АК-74. Вказав, як він впав разом з ОСОБА_1 та скрутив руки останньому. Дані покази, він підтвердив під час допиту у судовому засідання (а.с.47-52 т.2).

Показання потерпілого, дані під час судового розгляду та слідчого експерименту підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_5 , який пояснив у судовому засіданні, що в той день він приїхав на позиції роздати речі, бойові припаси, хлопців було чимало. Серед них був ОСОБА_6 , хлопці були на гарному підпитті. Він їм казав, що горілка це є зло. Він сидів на кухні, а потерпілий ОСОБА_2 сидів за комп`ютером. ОСОБА_1 спитав у ОСОБА_2 : " Чому ти не поговориш за відпустки?". ОСОБА_2 йому відповів, що не бажає з ним говорити, бо він п`яний. Він йому раз шість сказав відійти від нього. А ОСОБА_1 ліз йому прямо в обличчя. Потерпілий пішов на вулицю, а обвинувачений вийшов за ОСОБА_7 , коли він повернувся, то побачив, що ОСОБА_1 вже з автоматом, перещолкнув та заряджає автомат. ОСОБА_4 йому каже:"Шо ти робиш?". Він його послав. ОСОБА_2 повернувся та почалась потасовка. Потерпілий схопив автомат. ОСОБА_8 був кулеметником, молодшим сержантом, ОСОБА_2 був командиром машини ПМП теж сержант. Командир бойовій машини. Це різні посади. Камаз це позивний ОСОБА_2 . Ще була зима чи лютий, чи березень 2017 року. Він бачив, як ОСОБА_1 вже йшов зі зброєю. Коли він загнав патрон в патронник, а ОСОБА_9 каже йому, що ти робиш, а він послав ОСОБА_4 та пішов далі. Підійшов до Камазу та каже, ну що будемо говорити. "Камаз" просто швидко відреагував та ОСОБА_10 вдарив ОСОБА_11 по рукам та перехопив автомат. ОСОБА_2 до ОСОБА_1 не підходив, а навпаки ОСОБА_1 підходив до ОСОБА_2 ОСОБА_1 дійшов до воріт став піднімати автомат. Патрон був у патроннику. Камаз під пригнув і схопив ствол, а ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_1 по рукам. Він знав ОСОБА_1 на той час дуже мало. Проти ОСОБА_1 він особисто нічого не має. ОСОБА_1 пив дуже сильно. У ОСОБА_1 перед цим виникла сварка з начальником штабу. Він казав не роби цього, потерпи, поїдеш у відпустку після госпіталю. ОСОБА_2 на ОСОБА_1 не нападав. Хтось другий вдарив обвинуваченого, це вже було після зазначених подій. ОСОБА_6 знову був п`яний. ОСОБА_1 послав начальника штабу і той його не пускав у відпустку.

Показання свідка ОСОБА_5 підтверджуються протоколом слідчого експерименту від 18 вересня 2017 року за його участю, під час якого останній у присутності понятих на місті пояснив, що ОСОБА_1 тримав зброю автомат АК-74, та показав яким чином він її тримав, де перебував в цей час потерпілий ОСОБА_2 , вказав, як потерпілий разом із свідком ОСОБА_4 обеззброїли ОСОБА_1 , як потерпілий ОСОБА_2 впав на ОСОБА_1 та скрутив руки останньому, як свідок ОСОБА_4 провів розрядження зброї АК-74. Дані обставини співпадають із показами свідка, які він дав у судовому засіданні пд час його допиту (а.с.53-58 т.2) .

Також показання потерпілого, свідка ОСОБА_5 , їх покази під час слідчого експерименту підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_3 , який у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_6 звертався до "Камаза" за відпусткою. Той йому відповів, що яка відпустка. Вони не поладили. Конфлікт відбувся 14 лютого 2017 року, у потерпілого позивний "Камаз" і він був старшиною. Хто він був за військовим званням не знає. Він знав ОСОБА_1 одну добу. Автомати були у місці де знаходилась уся зброя. ОСОБА_1 був з його автоматом. Він вже бачив як автомат забирали у ОСОБА_1 . ОСОБА_1 вихопив його автомат та побіг людей стріляти. В автоматі у патроннику був патрон.

Показання свідка ОСОБА_3 підтверджуються протоколом огляду речей від 28 вересня 2017 року, відповідно до якого було оглянуто предмет схожий на автомат АК-74, з лівої сторони предмета знаходиться заводський номер НОМЕР_1 (а.с.30-31 т.2).

Відповідно до запису під номером 89 автомат АК-74 з номером НОМЕР_1 значився за ОСОБА_3 (а.с.33 т.2).

Відповідно до постанови старшого слідчого першого відділу військовоїї прокуратури Донецького гарнізону від 28 вересня 2017 року, даний автомат було визнано речовим доказом та передано на відповідальне зберігання до військової частини А2167 (а.с.36-37).

Висновком судової балістичної експертизи №2/2-571 від 19 жовтня 2017 року, встановлено, що автомат, вилучений під час проведення огляду речей від 28 вересня 2017 року у військової частині А2167, є ручною нарізною бойовою вогнепальною зброєю - автоматом Калашникова АК-74№ НОМЕР_1 , калібру 5,45 мм (5,45х39мм), промислового виготовлення (рік виготовлення 1982). Автомат справний, для стрільби придатний. Здійснення пострілу без натискання на спусковий гачок з даного автомату неможливе (а.с.40-45).

Під час проведення слідчого експерименту 11 жовтня 2017 року свідок ОСОБА_4 у присутності понятих пояснив та показав, що 14 лютого 2017 року він близько 16 год. разом із ОСОБА_2 перебував в будівлі КСП 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини польова пошта В0849 (п.Верхне Торецьке Ясинуватського району Донецької області). В цей час до вказаної будівлі зайшов ОСОБА_1 , який був у стані алкогольного сп`яніння, почав чіплятися до потерпілого. Однак, останій не звертав уваги на ОСОБА_1 і вийшов із будівлі КСП, обвинувачений вийшов за ним. В цей час він побачив, як сержант ОСОБА_1 вийшов з будівлі з автоматом АК-74 в руках та попрямував зі зброєю в руках в напрямку, де перебував старший сержант ОСОБА_2 , дослав патрон в патронник автомату АК-74, ОСОБА_1 наставив ствол автомата АК-74 на старшого сержанта ОСОБА_2 та почав погрожувати останньому, показав, як вони з ОСОБА_2 обезброювали сержанта ОСОБА_1 , як він вихватив автомат АК-74 у ОСОБА_1 , коли він розрядив автомат АК-74 патрон в патроннику вказаного автомата перебував (а.с.59-73 т.2).

Показання свідка ОСОБА_4 під час слідчого експерименту аналогічні показанням свідка ОСОБА_5 та його показанням даним під час слідчого експерименту.

У суда не має підстав не довіряти показанням свідків, оскільки вони логічні, послідовні та узгоджуються з іншими доказами по справі. У свідків не має підстав для оговору обвинуваченого.

Висновком судово-медичного експерта № 129 від 11 жовтня 2017 року встановлено, що при зверненні в медичний заклад у ОСОБА_1 виявлені поєднана торакоабдомінальна травма (14 лютого 2017 року) закрита травма грудної клітки, подвійний перелом 7-го ребра зліва, лівобічний гемо-пневмоторакс, закрита тупа травма живота, забій передньої черевної стінки, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню. Вищезазначены тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, індівідуальні особливості яких у властивостях ушкоджень не відобразилися, що не виключає можливості їх утворення за обставин і в строк, викладених у постанові про призначення експертизи, а саме, під час обеззброювання обвинуваченого (а.с.74-75 т.2).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року наголошує, що при оцінки доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумнім сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Суд, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтвердженими в судовому засіданні доказами, з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у пред`явленому йому обвинуваченні доведена та вважає, що його дії правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.4 ст.405 КК України, як - погроза вбивством начальникові, у зв`язку з виконанням ним обов`язків з військової служби, із застосуванням зброї.

Суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_1 під час вчинення даного кримінального правопорушення діяв з прямим умислом, оскільки він усвідомлював, що його дії є погрозою вбивством начальникові, у зв`язку з виконанням ним обов`язків з військової служби, із застосуванням зброї.

Мотивом злочину є неприязні стосунки, які виникли між обвинуваченим та потерпілим, бажання обвинуваченого досягнути мети отримання відпустки.

Допитанний під час судового засідання обвинувачений, частково підтвердив обставини, скоєного злочину, які були встановлені і підтверджені показами потерпілого, свідків та протоколами слідчих експериментів, речовим доказом, висновками експертизи.

А саме, те, що 14 лютого 2017 року, він дісно був у стані алкогольного сп`яніння, звертався до потерпілого неодноразово з проханням вирішити питання із відпусткою, узяв без дозволу автомат, який належав іншому солдату та дослав патрон в патронник.

При цьому доводи обвинуваченого про те, що він узяв автомат іншого солдату для того, щоб його передати йому, спростовуються іншими доказами по справі.

Так, сам обвинувачений пояснив, що він даже не знає прізвища солдата кому належав автомат, сам солдат його не просив передати йому автомат, тому в цій частині покази обвинуваченого не можуть бути визнани правдивими.

Суд не може погодитися із доводами обвинуваченого, що він не здійснював погрозу вбивством потерпілому.

Відповідно до ст. 405 КК України безпосереднім об`єктом злочину є порядок беззастережної покори начальнику, яка встановлена у Збройних Силах і забезпечує начальнику можливість керувати діяльністю своїх підлеглих в інтересах військової служби. Додатковим об ’єктом є життя, здоров`я та особиста недоторканність начальника. Злочин посягає на можливість командира (начальника) у будь-яких умовах виконувати свої обов’ язки і твердо керувати діями підлеглих в інтересах військової дисципліни та порядку.

З об`єктивної сторони злочин може мати такі форми: погроза вбивством або заподіянням тілесних ушкоджень чи побоїв начальникові або знищенням чи пошкодженням його майна у зв`язку з виконанням ним обов`язків з військової служби (ч. 1 ст. 405 КК).

Під погрозою щодо начальника слід розуміти такий вплив на начальника, який має на меті залякати його вчиненням вбивства, спричиненням тілесних ушкоджень чи нанесенням побоїв, або знищенням чи пошкодженням його майна з метою добитися від нього в інтересах того, хто погрожує, відмови від належного виконання обов`язків з військової служби. Для складу цього злочину необхідно, щоб погроза була адресована начальнику; була висловлена у зв`язку із виконанням ним обов`язків з військової служби; полягала в залякуванні вбивством, заподіянням тілесних ушкоджень чи побоїв або знищенням чи пошкодженням його майна; була реальною.

Погроза є формою психічного насильства над начальником. Вона може виявлятися у висловлюванні (усно, письмово, із застосуванням технічних засобів), а також у жестах або інших діях, за допомогою яких винний залякує потерпілого. Реальність погрози визначається у кожному конкретному випадку із врахуванням обставин справи, зокрема, із врахуванням форми її висловлення, можливості реалізувати погрозу негайно чи після спливу порівняно нетривалого часу, впливу її на начальника, а також тих негативних наслідків, які могли бути обумовлені цією погрозою.

Під погрозою вбивством слід розуміти виражений зовні та доведений до потерпілого намір позбавити його життя.

Погроза вважається закінченим злочином з того моменту, коли начальник, на адресу якого вона була висловлена, сприйняв її.

Із суб`єктивної сторони цей злочин вчинюється тільки з прямим умислом: винний усвідомлює, що погрожує начальнику вбивством, і бажає, щоб ця погроза була сприйнята начальником.

Суб`єктом злочину є військовослужбовець, підлеглий по службі чи військовому званню особі, якій він погрожує.

Застосування зброї означає безпосередній вплив холодною чи вогнепальною, а також іншою стрілецькою зброєю, яка є у винного, на осіб, стосовно яких вчинюються злочинні дії. Зброя в цих випадках використовується як засіб психічного чи фізичного насильства.

Суд, не може погодитися із доводами обвинуваченого, що він не погрожував вбивством потерпілому, оскільки у нього в руках знаходилась зброя з патроном в патроннику, ствол якої був направлений на ОСОБА_12 і це було реальною погрозою життю останнього.

Під час судового засідання, також було встановлено та доведено, що обвинувачений ОСОБА_1 знаходився у службовому підпорядкуванні потерпілого ОСОБА_2 , що було підтверджено показаннями свідків, наказами по військової частині.

Відповідно до положень ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Згідно ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно абзацу 2 пункту 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року (в ред. Постанови Верховного Суду №8 від 12.06.2009 року) призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Суд також надає оцінку досудової доповіді від 19 квітня 2019 року (а.с.159-162 т.1), відповідно до якої ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_1 є середня.

Беручи до уваги інформацію, що характеризує обвинуваченого та його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливо без позбавлення або обмеження волі. У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покласти на правопорушника крім обов`язків передбачених ч.1 ст. 76 КК України, обов`язки передбачені ч.3 ст. 76 КК України, а саме, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, особу винного, той факт, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває, за місцем мешкання характеризується за місцем служби негативно,за місцем колишньої роботи позитивно, ніде не працює.

Обставина, яка пом`якшує покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_1 , судом не встановлено.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного, приймаючи до уваги позицію потерпілого щодо покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України і покладанням на нього певних обов`язків.

На думку суду, такий вид покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Постановою старшого слідчого першого відділу військової прокуратури Донецького гарнізону від 28 вересня 2017 року, стрілецька зброя 5,45 мм автомат системи АК-74 № НОМЕР_1 визнано речовим доказом та передано на відповідальне зберігання до військової частини А2167 (а.с.36-37 т.2).

Суд вважає за необхідне на підставі ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів вирішити у такому порядку:

-стрілецьку зброю 5,45 мм автомат системи АК-74 № НОМЕР_1 передати на відповідальне зберігання до військової частини А2167.

В ході досудового розслідування були понесені витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, проведених НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області, вартість якої, згідно з доданими документами складає 1487,20грн. (а.с.39 т.2).

Суд вважає, що ці витрати відносяться до процесуальних витрат і на підставі ст.124 КПК України повинні бути стягнуті з ОСОБА_1 .

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 368, 373-376 КПК України, суд-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.4 ст. 405 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від відбуття покарання звільнити, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов`язки.

На підставі ст.76 КК України на ОСОБА_1 покласти такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН НОМЕР_2 на користь держави в особі НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області (ЄДРПОУ 25574914, банк ГУДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, р/р 31251201107041, призначення платежу: за висновок експерта №2/20-151 від 09.02.2018 року) процесуальні витрати в розмірі 1487 (тисячу чотириста вісімдесят сім) гривень 20 коп.

Речовий доказ:

-стрілецьку зброю 5,45 мм автомат системи АК-74 № НОМЕР_1 вважати повернутим військової частиниі А2167.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

На вирок може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту проголошення вироку в суді, обвинуваченим - в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок надруковано та підписано у нарадчій кімнаті 01 жовтня 2020 року.

Суддя: А.Л.Гонтар