Ухвала суду № 91910792, 30.09.2020, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/5137/20

Провадження № 1-кп/361/745/20

30.09.2020

У Х В А Л А

30 вересня 2020 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі колегії суддів:

головуючого судді Телепенька А.Д.,

суддів: Селезньової Т.В., Петришин Н.М.,

при секретарі Колотаєвській С.П.,

з участю прокурора Васечко В.В.,

потерпілих: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

обвинувачених: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників Добраниця В.М.,

Купрієнка В.М., Николенка Р.С.,

перекладача Масовець О.М.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Бровари Київської області матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110130002962 від 21 жовтня 2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Канібадам республіки Таджикістан, одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей: синів - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні злочинів, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до ст. 89 КК України не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянина Російської федерації, уродженця республіки Дагестан, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. 9 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в :

У провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ..

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 застосований у вигляді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 04.10.2020.

У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку тримання обвинувачених під вартою, яке обґрунтовує тим, що продовжують існувати ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на разі не зменшилися й не відпали, а також просила врахувати, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинах, тому розуміючи, що у разі визнання їх винуватими у вчиненні вказаних злочинів, їм загрожує покарання виключно у виді позбавлення волі, через що останні можуть переховуватися від суду, а також можуть незаконно впливати на потерпілих та можуть продовжити злочин в яких вони обвинувачуються, оскільки він не доведений.

Потерпілий ОСОБА_2 підтримав клопотання прокурора та просив його задовольнити та не змінювати обвинуваченим застосований запобіжний захід, оскільки він боїться за своє життя та здоров`я та своїх рідних.

Потерпілий ОСОБА_1 просив не змінювати застосований обвинуваченим запобіжний захід, оскільки його життю була реальна загроза зі сторони обвинувачених були погрози його життю та життю і здоров`ю його сім`ї.

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив змінити йому застосований запобіжний захід на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту посилаючись, що в нього на утриманні є троє малолітніх дітей, хвора матір та він має постійне місце проживання, а також зазначив, що наміру ухилятися від суду в нього не має.

Захисник ОСОБА_3 – Добраниця В.М. підтримав думку свого підзахисного і також заперечував проти його задоволення, просив змінити тримання під вартою на домашній арешт навіть із застосуванням електронних засобів контролю, посилаючись на необґрунтованість клопотання та недоведеність ризиків.

Обвинувачений ОСОБА_4 також заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив застосувати до нього домашній арешт.

Захисник ОСОБА_4 – адвокат Купрієнко В.М. підтримав позицію свого підзахисного та заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на недоведеність ризиків і необґрунтованість клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та змінити йому запобіжний захід на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилаючись що інкримінований йому злочин він не вчинював, просив змінити застосований запобіжний захід на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання його дружини.

Захисник ОСОБА_5 адвокат Николенко Р.С. підтримав позицію свого підзахисного, у задоволенні клопотання прокурора просив відмовити, за необґрунтованістю клопотання та недоведеністю ризиків. Також зазначив, що прокурором не дотримано вимог КПК України при зверненні до суду з клопотаннями про продовження строку дії застосованих запобіжних заходів обвинуваченим у вигляді тримання під вартою.

Будь-яких інших клопотань від учасників кримінального провадження до суду не надходило.

Вислухавши думки учасників судового засідання, дослідивши надані прокурором на обґрунтування клопотань документи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою до спливу 2-місячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк що не може перевищувати двох місяців.

рішенні від 23.11.2017 Конституційний Суд України зазначив, що висновки слідчого судді відносно будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними; в підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов`язаного з обмеженням гарантованого частиною першою статті 29 Конституції України його права на свободу й особисту недоторканість, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу. За змістом пункту 5 вказаного рішення, під час судового провадження у суді першої інстанції, в тому числі проведення підготовчого судового засідання, прокурор як сторона обвинувачення має обов`язок, крім іншого,доводити необхідність продовження запобіжного заходу шляхом подання відповідних клопотань щодо цього продовження.

Відповідно до юридичної позиції Конституційного Суду України в рішенні № 26-рп/2009 від 19.10.2009 року, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України; встановлення обмежень прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним. За частиною другою статті 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом; в пункті 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року унормовано право кожного на свободу та особисту недоторканість; заборону позбавлення свободи, крім випадків і відповідно до процедури, встновленої законом. В рішенні № 7-р/2019 від 25.06.2019 Конституційний Суд України дійшов висновку, що право на свободу та особисту недоторканість не є абсолютним і може бути обмежене на підставах та в порядку, визначених законами України; обмеження конституційного права на свободу та особисту недоторканість має здійснюватися з дотриманням конституційних гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина виключно на підставі вмотивованого рішення суду.

За змістом статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. В частині першій, пункті 5 частини другої статті 183 КПК України унормовано застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який є винятковим запобіжним заходом і застосовується виключно у разі доведення прокурором, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбаченим статтею 177 КПК України, що обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Посилання прокурора на обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. 9 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, що не може бути перевірено судом на даній стадії, є підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Прокурором доведено наявність ризиків передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України, які полягають у переховуванні обвинувачених від суду під страхом невідворотності засудження до позбавлення волі, а також незаконного впливу на потерпілих, оскільки потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у засіданні наполягали на побоюванні за своє життя в разі застосування до обвинувачених менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Що стосується ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України то прокурором його у судовому засіданні не доведено.

На переконання суду, будь які менш суворі запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, з урахуванням продовження існування відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ризиків передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не забезпечать дотримання ними процесуальних обов`язків під час судового розгляду, що зумовлює продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто по 28.11.2020, а у задоволенні клопотань обвинувачених та їхніх захисників відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України підстави для визначення розміру застави у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 27, 29, 32, 33, 42, 68, 122 177-178, 183, 197, 291, 314, 315, 372, 376 КПК України,

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора задовольнити.

Строк тримання під вартою обвинуваченим:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. 9 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України,

продовжити кожному по 28 листопада 2020 року включно з утриманням їх у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

У задоволенні клопотань обвинувачених та захисників обвинувачених – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя: Телепенько А.Д.

судді: Петришин Н.М.

Селезньова Т.В.