Ухвала суду № 91910585, 01.10.2020, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/8504/20

2-з/357/149/20

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" жовтня 2020 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ярмола О. Я. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «Мондіаль Емплоєрс Груп» про захист прав споживачів, стягнення сплачених коштів, відшкодування збитків, пені, 3% річних та інфляційних витрат.

30.09.2020 року судді надійшла заява ОСОБА_1 , про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які перебувають на всіх банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Мондіаль Емплоєрс Груп» у сумі 299 548,19 грн., що дорівнює розміру заявлених позовних вимог. Заява мотивована тим, що 22.09.2017 року ОСОБА_1 уклала договір № б/н з ТОВ «Мондіаль Емплоєрс Груп» про надання послуг зі працевлаштування, предметом якого було підписання контракту, отримання медичної страховки, візова підтримка до Канади, для влаштування її рідного брата ОСОБА_3 на роботу водієм. 30.01.2018 року ОСОБА_4 , донька ОСОБА_1 , уклала договір № б/н з ТОВ «Мондіаль Емплоєрс Груп», про надання послуг зі працевлаштування, предметом якого було підписання контракту, отримання медичної страховки, візова підтримка до Європи, для влаштування її дядька, рідного брата її матері ОСОБА_3 на роботу водієм. У відповідності до положень Договору № 2 було здійснено 100% передоплату послуг у розмірі 3735 доларів США (що у зазначеному в Договорі еквіваленті складає - 100 886 грн.) у повному обсязі. Враховуючи вищезазначене та п. 4.2 ч. 4 Договорів Замовники повідомили Виконавця шляхом надіслання претензії від 13.06.2020 р. про розірвання обох договорів в односторонньому порядку та повернення внесеної повної передоплати за надання послуг у розмірі - 100 886 грн., відшкодування додаткових витрат у сумі 7890,00 грн., збитків на придбання квитків у сумі 10 645 грн, яку було направлено Новою поштою листом, одержано 15.06.2020 року. Оскільки, Відповідач не виконав у добровільному порядку вимоги Претензії Замовників, яка була ним отримана та не повернув сплачені грошові кошти в порушення п. 4.2. Договорів, як і не виконав своїх договірних зобов`язань протягом майже 3 років, є підстави вважати, що відповідачем будуть вчинятись дії, щодо ухилення виконання майбутнього судового рішення, що може ускладнити, або унеможливити його виконання, а тому є необхідність забезпечити позов.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, повно, об`єктивно та всебічно дослідивши доводи заявника, суд приходить до висновку, що заява не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із ч.2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може забезпечуватися шляхом: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Під забезпеченням позову слід розуміти обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволенню вимог позивача (заявника), вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Так, забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Згідно з ч. 3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність, зокрема, передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, чи майнових наслідків заборони відповідачу, іншим особам здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів заяви, предметом позову, який просить забезпечити заявник, є стягнення сплачених коштів, відшкодування збитків, пені, 3% річних та інфляційних витрат. Враховуючи ціну позову 299548,19 грн., заявник просить забезпечити її позов, шляхом накладення арешту на грошові кошти, які перебувають на всіх банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Мондіаль Емплоєрс Груп» у сумі 299 548,19 грн.

Згідно з правовою позицією Верховного суду, яка викладена в постанові Верховного Суду від 21.11.2018 року у справі №752/6255/18 та постанові Верховного суду від 13.01.2020 року у справі №922/2163/17, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

В свою чергу вимоги заяви ОСОБА_1 , про забезпечення позову в даній справі не містять обґрунтованої необхідності застосування саме такого виду забезпечення позову що зазначено у заяві, не зазначено визначених рахунків, які відкриті в банківських установах та на які можливе накладення арешту (без спеціального режиму використання) з врахуванням вимог ч. 4 ст. 150 ЦПК України, не зазначено обставин, які підтверджують те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, не додано доказів щодо намірів відповідача розпорядитися грошовими коштами, не зазначено чи заходи забезпечення позову будуть співмірними із заявленими позовними вимогами. Крім того, на рахунках ТОВ «Мондіаль Емплоєрс Груп» можуть перебувати цільові кошти /заробітна плата, допомога по соціальному страхуванню, допомога благодійних організацій/, тобто, кошти на які законодавцем заборонено накладати арешт.

Також, матеріали заяви не містять доказів щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 149-153, 353 ЦПК України, суддя –

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 , про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, в разі, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала складена та підписана 01.10.2020 року.

СуддяО. Я. Ярмола