Постанова № 91904550, 25.09.2020, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25 вересня 2020 рокуСправа №: 695/1608/20

Номер провадження 3/695/1230/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2020 рокум. Золотоноша

Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Степченко М.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли від Золотоніського ВП ГУНП у Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.173-2 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 27.06.2020 р., близько 06-50 год., за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`янння, вчинив психологічне насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме виражався нецезурною лайкою та вдарив.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи його повідомлено у встановленому законом порядку та строки, шляхом направлення судової повістки за місцем проживання, яке вказана в протоколі про адміністративне правопорушення. Від отримання рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 відмовився.

Згідно письмових пояснень, що додані до матеріалів справи, ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення вину визнав.

Відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.173-2 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов`язковою.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повторно без поважних причин не з`являється на виклики суду. Крім цього, створює перешкоди для його своєчасного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи шляхом неотримання судової кореспонденції, неповідомлення суду про причини неявки тощо.

Ці дії мають очевидні ознаки штучного створення підстав для закінчення передбаченого ст.38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення і намагання уникнути в такий спосіб адміністративної відповідальності.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенства права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Водночас ЄСПЛ зазначає у п.35 вказаного вище рішення, що право у особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Приймаючи до уваги всі вищевикладені обставини, те, що вжито всіх необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 у судовому засіданні, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність останнього.

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі "Коробов проти України"). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Вина ОСОБА_1 стверджується зібраними по справі доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 №516713 від 27.06.2020 р., письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , результатами алкотесту, згідно якого ОСОБА_1 27.06.2020 о 07-50 год. перебував в стані алкогольного сп`яніння.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.1 ст.173-2 КУпАП, як вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він внесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його внесення.

Приймаючи до уваги обставини правопорушення, особу порушника, суд вважає, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

У відповідності до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності суд стягує 420,40 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 173-2, 283, 284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить170,00 (сто сімдесят) грн., який необхідно сплатити на рахунок: Отримувач Золотонiське УК/Золотоноша/21081100,Код отримувача(ЄДРПОУ):36774284, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку: UA338999980313080106000023007, Код класифікаціїї доходів бюджету: 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420,40 грн., який необхідно сплатити на рахунок: Отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку: UА908999980313111256000026001, Код класифікаціїї доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя М.Ю. Степченко