Рішення № 91898808, 30.09.2020, Зміївський районний суд Харківської області

621/1602/20

2/621/719/20

РІШЕННЯ

іменем України

30 вересня 2020 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області :

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

секретар судового засідання - Запорожець М. Б.,

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянувши за відсутністю учасників справи в порядку загального позовного провадження в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

18.06.2020 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, а 30.09.2020 із заявою про зменшення позовних вимог до ОСОБА_2 з наступними вимогами: розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 , який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, про що в книзі реєстрації шлюбів 29.10.2014 зроблено відповідний актовий запис за № 2089, залишивши їй прізвище - " ОСОБА_2 "; стягнути з ОСОБА_2 , на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 3 000 грн 00 коп. щомісячно, з дня звернення з позовом до суду і до досягнення дитиною повноліття.

На обґрунтування позову зазначила, що з 29.10.2014 перебуває відповідачем в зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

До 06.04.2020 вони проживали за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки, спільне життя в них не склалося у зв`язку з різними поглядами на життя та взаєморозуміння, частими сварками, з 07.04.2020 вони проживають окремо, подружніх відносин не підтримують, їх син проживає з нею та знаходиться на повному її утриманні. Примирення та збереження шлюбу між ними неможливе.

Подальше перебування у шлюбі суперечило б їхнім інтересам та інтересам їхньої дитини розвиватися фізично, морально, духовно та у соціальному відношенні здоровим та нормальним шляхом в умовах свободи та гідності.

Спори стосовно майна між ними відсутні, син залишається жити з нею.

Вважала за необхідне зазначити також про те, що вжиття заходів щодо примирення подружжя відповідно до ст. 111 СК України не виправить стан їхніх шлюбних відносин, оскільки вказані обставини продовжуються протягом тривалого часу, а способи примирення між ними в минулому не принесли жодних результатів (а. с. 1-4, 34, 35).

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 03.07.2020 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 31.08.2020.

31.08.2020 судове засідання відкладено через перше нез`явлення сторін.

30.09.2020 позивач ОСОБА_1 подала заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, на задоволенні зменшених позовних вимог наполягала, після розірвання шлюбу прізвище просила залишити без змін (а. с. 37).

30.09.2020 відповідач ОСОБА_2 подав заяву, в якій проти позовних вимог не заперечував, просив провести судове засідання за його відсутності та ухвалити рішення, яким розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та стягнути з нього аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі три тисячі грн. щомісячно (а. с. 36).

Належним чином повідомлені сторони в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що всі належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з`явилися, і це не перешкоджає розгляду справи по суті, судовий розгляд справи проведено за відсутністю учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відомостями свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_1 та копії свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 підтверджується, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 29.10.2014, від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 6, 16).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що сторони припинили проживання однією сім`єю та спільне ведення господарства, збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, між ними не досягнуто згоди щодо участі батька, який проживає окремо, в утриманні спільної дитини. Зазначені обставини не заперечувалися і відповідачем ОСОБА_2 .

Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зі змінами, внесеними Протоколом № 11, стаття 5, кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Згідно ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

У відповідністю зі ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У відповідністю з ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Статтею 184 СК України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідач ОСОБА_2 визнав позов про розірвання шлюбу та про стягнення аліментів у повному обсязі, і це не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, що відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України є підставою для ухвалення рішення про задоволення позову.

Позивач не вимагала відшкодування судових витрат, тому питання щодо розподілу судових витрат, понесених нею під час подання позову в частині вимоги про розірвання шлюбу, судом не вирішувалося.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору за вимогою про стягнення аліментів, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути судовий збір на користь держави.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України в частині стягування аліментів рішення належить звернути до негайного виконання в межах платежу за один місяць.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 142, 206, 211, 222, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 29 жовтня 2014 року (актовий запис № 2089) Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, - розірвати.

Прізвища сторін після розірвання шлюбу залишити без змін.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп. щомісячно, із щорічною індексацією відповідно до закону, починаючи з 18.06.2020 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 до Державного бюджету України (стягувач Державна судова адміністрація України) судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп., які перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягування аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Повний текст рішення складено 30.09.2020.

Головуючий: В. В. Овдієнко