Рішення № 91898388, 25.09.2020, Старобільський районний суд Луганської області

25.09.2020

Справа №431/2439/20

Провадження №2/431/633/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

25 вересня 2020 року Старобільський районний суд Луганської області

у складі:

головуючого судді - Пелиха О.О.,

за участю секретаря с/з - Чесалової О.Є.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні суду м. Старобільську Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит плюс», третя особа Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит плюс», третя особа Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, в якому просила суд визнати за нею право власності на автомобіль марки KIА RIO, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що 28.05.2012 шляхом подання заяви про приєднання між нею та ТОВ «Автоприват» було укладено Договір фінансового лізингу № LGN0A140307640. Відповідно до умов договору нею на умовах лізингу було придбано автомобіль марки KIА RIO, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 . Відповідно до умов заяви Лізингодавець в особі ТОВ «Автоприват» передав Лізингоодержувачу зазначений вище транспортний засіб, а Лізингоодержувач в свою чергу зобов`язався відповідно до умов Договору, які визначені в заяві та Додатку №2 до Договору фінансового лізингу щомісячно вносити платежі згідно визначеного графіку. На час укладання договору її прізвище було « ОСОБА_1 », у подальшому 07.09.2016 вона уклала шлюб змінивши прізвище на « ОСОБА_1 ». Свої зобов`язання по Договору фінансового лізингу вона виконала в повному обсязі, закривши кредит 12.03.2016. Звернувшись до відповідача з проханням зареєструвати автомобіль на своє ім`я, їй стало відомо, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2016 юридичну особу ТОВ «Автоприват» було ліквідовано, а її правонаступником стало ТОВ «Автокредитплюс». У зв`язку з чим у теперішні час вона позбавлена можливості розпорядитися вищевказаним автомобілем.

Позивач до суду не з`явилася, надала заяву в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити, справу розглянути без її участі, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит плюс» та третьої особи Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» будучі належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибули, про причини своєї неявки суд не повідомили.

25.09.2020 прийнято рішення про проведення заочного розгляду справи.

На підставі п.п.2,4 ч.1 ст. 280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка набрала чинності для України з 11.09.1997 року і, відповідно до ст.9 Конституції України, є частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судом встановлено, що 28 травня 2012 року між ОСОБА_1 , яка у зв`язку з реєстрацією шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_1 та ТОВ "Автоприват" було укладено Договір фінансового лізингу № LGN0A140307640, предметом якого був транспортний засіб: марки KIА RIO, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с. 10).

Специфікація предмета лізингу була самостійно та свідомо обрана лізингоодержувачем та в повній мірі відповідає вимогам.

Відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, Законом України «Про фінансовий лізинг».

Згідно із частиною другою статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч.1 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом (ч.2 ст.806 ЦК України).

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК).

Для договору лізингу істотними є умови про предмет, строк та лізингові платежі.

Зокрема, строки договору лізингу визначаються умовами договору.

Під лізинговим платежем слід розуміти загальну суму платежів за договором лізингу за весь термін дії договору. В суму лізингових платежів включаються: відшкодування витрат лізингодавця, пов`язаних з придбанням і передачею майна лізингоотримувачу (вартість предмета лізингу); відшкодування витрат, пов`язаних з наданням інших передбачених договором послуг (навчання персоналу роботі на обладнанні, ремонт і т.п.); дохід лізингодавця.

Позивач в повному обсязі виконала умови Договору фінансового лізингу № LGN0A140307640 про, що свідчить відповідна довідка на а.с.9 від 21.11.2016.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2016 юридичну особу ТОВ «Автоприват» було ліквідовано, а її правонаступником стало ТОВ «Автокредитплюс» у зв`язку з чим позивач позбавлена можливості провести оформлення транспортного засобу.

Згідно ч.1 ст.328 ЦПК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.

Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини, надану правову кваліфікацію поданим доказам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд вважає позов законним та обґрунтованим, а тому задовольняє його.

Судовий збір сплачений позивачем при зверненні до суду, вона не порушує питання про стягнення з відповідача судового збору, а з власної ініціативи суд не може вийти за межі позову.

Керуючись ст.ст.10, 76, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.21 Законом України «Про захист прав споживачів», ст.1 Закона України «Про фінансовий лізинг», ст.328 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит плюс», третя особа Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_3 ) право власності на автомобіль марки KIА RIO, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження -якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення повинно бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.О. Пелих