Рішення № 91898127, 08.09.2020, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/1080/20

Провадження № 2/419/259/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2020 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді - Іванової О.М.,

при секретарі - Шапка О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Новоайдар Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Новоайдарського районного суду Луганської області з даним позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що 22.08.1998 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб. Від шлюбу мають повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час ОСОБА_3 є повнолітнім та з 11.08.2018 року зарахований курсантом на денну форму навчання до Луганського університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка. Термін закінчення навчального закладу - у липні 2022 року.

На теперішній час ОСОБА_3 зареєстрований та фактично проживає разом з батьками - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Відповідач офіційно працевлаштований, аліменти нікому не сплачує, інших осіб на утриманні не має, однак добровільно матеріальної допомоги на утримання сина не надає.

Враховуючи вищевикладене, позивач просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з червня 2020 року і до закінчення навчання, але не більше як до досягнення 23 років.

Позивач - ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити (а.с.24).

Відповідач - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав, не заперечував проти їх задоволення (а.с.23).

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлені факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що 22.08.1998 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 22.08.1998 року (а.с.7). Від шлюбу сторони мають повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 08.06.2000 року Щастинською міською радою Жовтневого району м. Луганська, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 (а.с.8).

Згідно довідки №107 від 01.06.2020 року та довідки №155 від 18.08.2020 року ОСОБА_3 , 2000 року народження, наказом ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка від 11.08.2018 року №86 о/с зарахований курсантом на денну форму навчання, на теперішній час ОСОБА_3 є курсантом 3 курсу та знаходиться на неповному державному забезпеченні Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, який акредитований за ІV рівнем. Термін закінчення навчального закладу у липні 2022 року (а.с.6, 27).

Згідно довідки про доходи №76, виданої 17.08.2020 року ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка (а.с.26), ОСОБА_3 є курсантом ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, загальна сума його доходу за період з 01.09.2019 року по 31.07.2020 року склала 2521,42 грн (а.с.26).

З довідки, виданої 17.08.2020 року КП «Жилбудсервіс», вбачається, що ОСОБА_1 займає посаду юрисконсульта КП «Жилбудсервіс», загальна сума нарахованого доходу за період з серпня 2019 року по липень 2020 року становить 86013,74 грн (а.с.25).

На теперішній час ОСОБА_3 зареєстрований та фактично проживає разом з батьками - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.5), однак відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання сина не надає.

Відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ст. 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Позивач на підтвердження позовних вимог посилається на ті обставини, що ОСОБА_3 є сином відповідача, є курсантом денної форми навчання Луганського університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка, і потребує матеріальної допомоги, при цьому, як належний доказ, на підтвердження позовних вимог, надає відповідні довідки (а.с.6, 27).

Відповідно до 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Пленум Верховного Суду України у п. 20 Постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснив, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі, наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Таким чином, детальний аналіз наведених норм, надані письмові докази, дають суду підстави вважати, що відповідач ОСОБА_2 зобов`язаний надавати матеріальну допомогу сину - ОСОБА_3 , оскільки відповідач визнав позовні вимоги, що свідчить про наявність можливості надавати таку допомогу, а ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг повноліття та на даний час навчається у вищому навчальному закладі, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги.

Разом з тим, при зверненні до суду позивач просила стягнути з відповідача аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з червня 2020 року і до закінчення навчання, але не більше як до досягнення 23 років.

Так, глава 15 Сімейного кодексу України, та зокрема, ч. 2 ст. 182 СК України, на яку посилалася позивач, містить положення щодо розміру аліментів, який має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а також визначено, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Разом з тим, у відповідності до ст. 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Таким чином, положення щодо встановленого мінімального розміру аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, не підлягають застосуванню при стягненні аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання.

Статтею 201 СК України передбачене застосування норм цього Кодексу до відносин щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, відповідно до положень якої до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

У зв`язку з наведеним, суд проходить до висновку щодо необхідності часткового задоволення позовних вимог, а саме щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 11.06.2020 року та до закінчення навчання в учбовому закладі, але не більше як до досягнення 23 років, що відповідатиме потребам ОСОБА_3 у допомозі батька та можливостям останнього надавати таку допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору при подачі позову, він стягується з відповідача в дохід держави. Позивачі при подачі позовів про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору відповідно до положень ЗУ «Про судовий збір», тому відповідач має сплатити в дохід держави судовий збір, який складає 840,80 грн.

Висновки суду підтверджуються письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні.

На підставі ст. ст. 181, 182, 184, 191, 199, 200 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 11, 12, 13, 141, 258, 263-265, 430 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 11.06.2020 року та до закінчення навчання в учбовому закладі, але не більше як до досягнення 23 років.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , судовий збір на користь держави у розмірі, встановленому п. 1.1.2 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", тобто 840,80 грн, на наступні платіжні реквізити: «отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106».

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий О. М. Іванова