Ухвала суду № 91895124, 01.09.2020, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/1429/20

Провадження №1-кс/930/537/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.2020 року Немирівський районний суд Вінницької області

у складі: головуючого судді - Науменка С.М.

за участю: секретаря судового засідання – Андрущак Л.П.

учасників справи: скаржника – Дунаєва І.Б, підозрюваного – ОСОБА_1 , заступника начальника СВ Немирівського ВП ГУ НП у Вінницькій області Бури О.А

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Немирів, скаргу Дунаєва Івана Борисовича в інтересах ОСОБА_1 про скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Дунаєв І. Б. звернувся до суду в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 зі скаргою на дії слідчого Немирівського відділення поліції ГУНП у Вінницькій області Лівандовського С. В. та просить скасувати постанову від 11 серпня 220 року про часткове задоволення клопотання від 10 серпня 2020 року в частині відмови у проведенні додаткового допиту всідка ОСОБА_2 , одночасного допиту свідка ОСОБА_2 та підозрюваного ОСОБА_1 , додаткового допиту підозрюваного ОСОБА_1 з використанням поліграфа та витребування з Вінницького апеляційного суду ухвали від 30.01.2020 року № 0-275т про проведення оперативно-розшукового заходу зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж. Крім того, просить злбов`язати старшого слідчого СВ Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції Лівандовського С. В. розглянути та задовольнити клопотання підозрюваного від 10 серпня 2020 року.

В судовому засіданні скаржник ОСОБА_3 та підозрюваний ОСОБА_1 скаргу підтримали, просять її задоволити в повному обсязі.

Заступник начальника СВ Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області Бура О. А. в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечує, вважає її безпідставною.

Вивчивши матеріали скарги, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з положеннями ст. 24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень. Так, главою 26 КПК України передбачений інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора на стадії досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження і є однією із засад кримінального провадження.

Об`єктом оскарження на підставі глави 26КПК України може бути тільки рішення, дії, бездіяльність слідчого, прокурора при здійсненні своїх повноважень під час досудового розслідування.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, а саме: 1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна; 2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником; 3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником; 5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом; 7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; 8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником; 10) повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником; 11) відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.

Так, визначені у ч.1ст.303 КПК України положення щодо можливості оскарження конкретних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора, не дають жодних підстав для різного (неоднозначного) їх тлумачення. Таким чином, ч. 1 ст. 303 КПК України наведено вичерпний перелік випадків оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування. Однак, пунктом 1 даної статті визначено, що під час досудового розслідування може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого/прокурора у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

При цьому, як роз`яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 09 листопада 2012 року № 1640/0/4-12 "Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування" у статті 303 КПК визначено порядок оскарження бездіяльності, яка може полягати, зокрема у бездіяльності слідчого, прокурора, проявом якої є нездійснення інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК строк. У такому разі слід зазначити про наявність зв`язку між обов`язком слідчого чи прокурора вчинити визначені КПК дії та строком, у межах якого зазначені особи зобов`язані їх вчинити.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснив, що бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов`язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчиняти певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством. Наведена ознака відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ст. 220 КПК України.

Таким чином, в порядку п. 1 ч. 1 ст.303 КПК України може бути оскаржена бездіяльність слідчого чи прокурора щодо нездійснення певної процесуальної дії, яку вони зобов`язані вчинити у відповідності до КПК України, і ця процесуальна дія має бути вчинена у строки, визначені КПК України.

Як вбачається з матеріалів доданих до скарги слідчим Лівандовським С. В. 11.08.2020 року винесено постанову про часткове задоволення клопотання підозрюваного ОСОБА_1 , оскільки частина заявлених у клопотанні дій є недоцільною (а.с.7-8). Скаржником у скарзі не зазначено в чому полягає бездіяльність слідчого.

З огляду на вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що така бездіяльність не може бути предметом оскарження на стадії досудового розслідування слідчому судді.

У відповідності до ч.5 ст.40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Згідно із ч.1 ст.220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Слідчий здійснюючи досудове розслідування є самостійний при здійсненні досудового розслідування, а тому слідчий суддя не в праві зобов`язувати його до вчинення певних слідчих дій у кримінальному провадженні, оскільки він (слідчий) самостійно визнає необхідність вчинення (проведення) певної слідчої дії під час досудового розслідування. Відповідно, слідчий суддя не може зобов`язати слідчого «задовольнити клопотання».

Виходячи із вищевикладеного слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_3 .

Керуючись ст. 9, 26, 220, 303, 305-307, 309, 370-372КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги Дунаєва Івана Борисовича в інтересах ОСОБА_1 про скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 04 вересня 2020 року.

Суддя: (підпис)

Згідно з оригіналом:

Суддя: С. М. Науменко

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Помічник голови суду Шерматюк А. І.

04.09.2020