Ухвала суду № 91893239, 30.09.2020, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/12604/20

Провадження № 1-і/344/35/20

У Х В А Л А

30 вересня 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Лазаріва О.Б., секретаря судового засідання Черепій Н.П., з участю прокурора Безрукого О.Р., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Свинтицького І.К., розглядаючи у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляді в Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області (головуючий суддя Болюк І.І.) перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.

05 жовтня 2020 року закінчується строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого раніше щодо ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні.

Суд звертає увагу на те, що станом на даний час суддя Болюк І.І. перебуває на лікарняному, що унеможливлює розгляд вказаного, в тому числі вирішення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 . Так, згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2020 року, головуючим суддею щодо розгляду даного клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 визначено суддю Лазаріва О.Б.

Відповідно до пп. 5 п. 20-5 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України, в редакції Закону України «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Безрукий О.Р. заявив клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави, щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , у зв`язку із наявністю ризиків, які передбачені ст.177 КПК України, а саме переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Захисник заперечив щодо продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , просив відмовити в задоволенні вказаного клопотання.

Обвинувачений підтримав думку захисника.

Суд вислухавши думку учасників кримінального провадження вважає, що до обвинуваченого ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

За змістом закону, тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст.177 КПК. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоб запобігти їхньому настанню.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, на даний продовжують існувати ризики щодо можливого незаконного впливу на свідків, які ще не допитувалися у даному кримінальному провадженні, а також щодо можливості переховуватися обвинуваченим від суду, вчиняти інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.

Згідно з вимогами п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років.

В той же час прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, який згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, наявність ризиків, які передбачені ст.177 КПК України, зокрема щодо можливого незаконного впливу на свідків, які ще не допитувалися у даному кримінальному провадженні, а також щодо можливості переховуватися обвинуваченим від суду, вчиняти інше кримінальне правопорушення, а також те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам та оцінюючи в сукупності всі обставини провадження, суд вважає, що до обвинуваченого ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід саме у виді тримання під вартою на строк до шістдесяти днів без визначення розміру застави.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.183, 194, 196-199, 331 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора - задовольнити.

Обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до шістдесяти днів без визначення розміру застави – до 28 листопада 2020 року включно.

Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Копію ухвали для відома та виконання направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань № 12.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.

Головуючий суддя О.Б.Лазарів