Вирок № 91890092, 17.09.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2020 Справа №607/3150/20

провадження №1-кп/607/1034/2020

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Ломакіна В.Є.,

за участю секретаря Шаталюка А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м.Тернополі кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020210180000025 від 16 січня 2020 року про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Верхня Яблунька Турківського району Львівської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Тернопільської місцевої прокуратури Харука Р.Б., обвинуваченого ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

14 січня 2020 року близько 20 год.00 хв. в ОСОБА_1 , який перебував неподалік будинку АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1 , 14 січня 2020 року, близько 20 год. 00 хв., перебуваючи неподалік приміщення будинку АДРЕСА_2 , переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно - небезпечних наслідків, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, та його дії не будуть помічені сторонніми особам, шляхом вільного доступу, шляхом демонтажу таємно викрав із сміттєвого контейнера чотири колеса діаметром 200 мм., загальною вартістю 271.96 гривень.

Із викраденим майном ОСОБА_1 , покинув місце вчинення злочину та в подальшому вищевказане майно реалізував на власний розсуд, чим спричинив Довжанській сільській раді Тернопільського району Тернопільської області матеріальну шкоду на загальну суму 271.96 грн.

Вказаними діями, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, тобто - таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, визнав повністю, підтвердивши зазначені в обвинувальному акті обставини. Вказав, що дійсно, перебуваючи неподалік будинку АДРЕСА_2 шляхом демонтажу викрав із сміттєвого контейнера чотири колеса, які пізніше реалізував. Просить суд, врахувати його щире каяття, відшкодування потерпілому заподіяних збитків в повному обсязі та суворо його не карати.

Крім власного визнання вини, обвинувачений ОСОБА_1 повністю погодився зі всіма доказами, що були зібрані під час досудового розслідування і підтверджували його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, згідно повідомлення про підозру та обвинувального акту, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

З`ясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, суд, у відповідності до вимог ч.3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильність розуміння обвинуваченим зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз`яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці) при обставинах встановлених органом досудового розслідування доведена повністю, поза розумним сумнівом, а дії ОСОБА_1 обґрунтовано кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості, характер та наслідки вчиненого кримінального правопорушення, його ставлення до нього та поведінку після його вчинення, особу винного, зокрема те, що він раніше не судимий, конкретні обставини справи, обставини, які пом`якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування потерпілому, в повному обсязі, завданої матеріальної шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання та підстав для застосування ст. 69 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому, суд не вбачає.

Аналізуючи вищенаведене, суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до переконання, що з метою виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді штрафу. Вищевказане покарання суд вважає необхідним та достатнім для досягнення мети не лише кари за вчинене обвинуваченим, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами.

Вирішуючи питання про розмір штрафу, суд виходить з наступного.

За загальними правилом, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. (ч.2 ст. 4 КК України).

Санкцією ч 1. ст. 185 КК України, в редакції закону, який діяв на момент скоєння обвинуваченим кримінального правопорушення, було передбачено покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.

01 липня 2020 року набули чинності зміни до ч.1 ст. 185 КК України, згідно яких посилена відповідальність за вказане правопорушення у вигляді штрафу та встановлено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п`яти років. (Закон № року №2617-VIII від 22 листопада 2018). При цьому даним законом диспозицію ч.1 статті 185 КК України змінено не було.

Відповідно до ч.2 ст. 5 КК України, Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Враховуючи, що санкцією ч 1. ст. 185 КК України, в редакції закону № 2617- VIII посилена відповідальність обвинуваченого щодо покарання у вигляді штрафу, порівняно з редакцією, що діяла до 01 липня 2020 року, то застосуванню в даному випадку підлягає санкція ч.1 ст. 185 КК України в редакції закону, який діяв на момент скоєння обвинуваченим кримінального правопорушення (щодо штрафу).

Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню не застосовувався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №6/1-125/20 від 12.02.2020 р. в сумі 942.06 грн., та за проведення дактилоскопічної експертизи №3/1-124/20 від 05.02.2020 р. в сумі 785.05 грн., які суд вважає слід стягнути з ОСОБА_1 в користь держави, оскільки вони виникли в межах даного кримінального провадження.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368 - 370, 371, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави (Отримувач коштів: УК у м.Тернополі/м.Тернопіль/24060300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37977726; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA348999980313030115000019751; Код класифікації доходів бюджету: 24060300) процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №6/1-125/20 від 12.02.2020 р. в сумі 942 ( дев`ятсот сорок дві) гривень 06 ( шість) копійок та за проведення дактилоскопічної експертизи №3/1-124/20 від 05.02.2020 р. в сумі 785 ( сімсот вісімдесят п`ять) гривень 05 ( п`ять) копійок.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддяВ. Є. Ломакін