Вирок № 91889043, 28.09.2020, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/1529/18

Провадження № 1-кп/444/27/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2020 року Жовківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Мікула В. Є..,

секретар судового засідання Савчук Г.В., Усманова З.З., Сагаль Д.А.

номер кримінального провадження № 12018140240000607, відомості про якевнесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.04.2018 року

про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

з участю прокурора Лозового Є. М., Лабань С.С., Гавло І.І.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області зазначене кримінальне провадження,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_1 26 квітня 2018 року, близько 23 години 30 хвилин за попередньою змовою в групі з ОСОБА_3 , знаходячись по вул. Б.Хмельницького, 8а, в м. Жовква Львівської області, підійшовши до ОСОБА_4 , який йшов по узбіччі дороги вул. Б.Хмельницького, умисно, з корисливих мотивів, діючи повторно, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, нанесли потерпілому ОСОБА_4 множинні удари по обличчі, які не були небезпечні для життя та здоров`я потерпілого в момент заподіяння, після чого із кишені сорочки потерпілого відкрито викрали грошові кошти в сумі 980 (дев`ятсот вісімдесят) гривень, з якими втекли з місця події та в подальшому розпорядились викраденими грошовими коштами на свій розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав частково та зазначив, що він 26 квітня 2017 року, близько 23 години 30 був в м.Жовква, на місці події, однак з ОСОБА_3 він про вчинення будь-якого злочину не домовлявся. Він потерпілого не знає. З потерпілим розмовляв ОСОБА_3 в приміщенні бару, про що він не знає, вони разом випивали. З бару ОСОБА_3 та потерпілий вийшли разом, ОСОБА_3 побив потерпілого, скрутив потерпілому руку, витягнув гроші з кишені і телефон. В цей час він - ОСОБА_1 стояв з боку як "таксист" , побачив шарпанину між ОСОБА_3 і потерпілим підбіг до них в цей час ОСОБА_3 тримав гроші в руках і сказав йому втікати. Так як потерпілий падав на землю то він ще його притримав.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що 26.04.2017р. біля кафе "Акцент" його перестріли двоє осіб, які хотіли віддати свою дитину до мене на навчання, оскільки він працює тренером по шахах. Вони зайшли в кафе обговорити деталі. В кафе замовили горілку і закуску. Один із чоловіків сказав, що не має грошей розрахуватись за замовлення. Коли потерпілий витягнув гаманець, що розрахуватись, вони побачили що в нього є гроші. Після чого він пішов до таксі, однак вільної машини не було тому він пішов пішки. Коли йшов вулицею побачив двох осіб, які були в балаклавах, які нічого не говорячи вдарили його в обличчя. Від удару він впав, одниз них поліз у кишеню і взяв гаманець, потім почали лупцювати його ногами, після чого вони в сторону міста. Його почала боліти голова і він втратив свідомість. Його побачив сусід, який викликав сина і швидку допомогу. Нападників він впізнав це були обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що зранку йому подзвонив син і повідомив, що побили батька. З його слів він йшов додому до нього підійшли двоє людей, запросили в кафе на каву, через півгодини потерпілий вийшов з кафе і йшов в напрямку додому, де на нього напали двоє чоловіків. На вулиці С.Стрільців він втратив свідомість, його побачив сусід,який і повідомив сина та викликав швидку допомогу.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_1 вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, його вина доведена дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме показами, протоколами слідчих та судових дій.

З протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 28.04.2018 року вбачається, що ОСОБА_4 звернувся у Жовківське ВП та повідомив, що 26.04.2018р. біля 23.00 год. в м.Жовква по вул. Б.Хмельницького невідомі 2 чоловіки підійшли до нього і відкрито заволоділи його майном, а саме коштами в сумі 980 гривень, мобільним телефоном марки Нокія з двома сім картами та спричинили тілесні ушкодження.

Протоколом огляду місця події від 28.04.2018р. з якого вбачається, що місцем огляду є автодорога розміщена в м.Жовква по вул. Б.Хмельницького, 8а. На час огляду на узбіччі вказаної автодороги розміщений магазин "Оберіг". Зі слів потерпілого ОСОБА_4 біля вказаного магазину на узбіччіавтодороги відносно нього було вчинено грабіж, який мав місце 26.04.2018р. близько 23.20 год.

Протоколом огляду предметів від 30.04.2018р. згідно якого чорна матерчата куртка, яка застібається на замок блискавку на передній частині зліва є надпис "Varsiti", також розміщені по бокам дві врізні кишені, на лівому рукаві розміщена пляма РБК, схожа на кров, розміром приблизно 1 см. на 1 см., яку добровільно видав ОСОБА_1 .

Постановою від 30.04.2018р. чорна матерчата куртка, яку видав ОСОБА_1 , яка застібається на замок блискавку на передній частині розміщені по бокам дві врізні кишені визнана речовим доказом та передана на зберігання в камеру зберігання речових доказів Жовківського ВП Кам"янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 30.04.2018р. з метою перевірки і уточнення відомостей факту вчинення грабежу відносно ОСОБА_1 , який було проведено під безперервний відеозапис та поміщено на CD-R диск, який опаковоно в пакет на якому зазначено номер кримінального провадження.

Висновком експерта № 609/2018-ім з якого вбачається, що кров громадянина ОСОБА_4 ,1953 року народження, відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0.

З висновку експерта № 610/2018-ім кров громадянина ОСОБА_4 ,1953 року народження, відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0. У слідах на куртці вилученій у громадянина ОСОБА_1 виявлена кров людини. ОСОБА_8 та ізогемаглютиніном анти-А, анти-В не виявлені через вплив предмету носія, усунути який не вдалося і тому висловитись про групову приналежність крові неможливо.

Висновком експерта 111/2018 від 04.05.2018р. з якого вбачається, що гр. ОСОБА_4 при поступленні в лікарню, як свідчать медичні документи, виявлено наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, переломо-звих правого плечового суглобу, забійні садна на обличчі, гематома на нижній повіці правого ока. Вказані ушкодження могли утворитись 26.04.2018 року від дії тупих предметів, ударі об такі при падінні і відносяться до ушкоджень середньої важкості за ознакою тривалого розладу функції правої руки.

Аналізуючи та оцінюючи усі докази надані стороною обвинувачення та стороною захисту в їх сукупності та кожен зокрема з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що кожен доказ, а саме покази обвинуваченого, висновки експертів, протокол проведення слідчого експерименту є належними, допустимими та достовірними і у своїй сукупності усі ці докази перебувають у логічному та послідовному взаємозв`язку, не є взаємосуперечливими та доповнюють і підтверджують ті об`єктивні обставини, які мали місце під час вчинення пред`явленого обвинувачення за ч. 2 ст. 186 КК України обвинуваченому ОСОБА_1 .

Суд також приходить до висновку , що здобутих судом доказів є достатньо для того, щоб прийти до висновку про визнання обвинуваченого винним у вчиненні пред`явленого йому обвинувачення.

Суд вважає, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 мало місце, це діяння містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України і обвинувачений винний у вчиненні цього кримінального правопорушення та підлягає покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення, оскільки відсутні будь-які підстави для закриття кримінального провадження чи звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності.

Так, вина обвинуваченого ОСОБА_1 полягає в тому, що він вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненому за попередньою змовою групою осіб і тому суд такі його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України.

Згідно ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме вчинення злочину середньої тяжкості ( в редакції закону станом на 26.04.2017р.) особу винного, який не працює, негативно характеризується, неодноразово судимий.

Обставин, які б обтяжували чи пом"якшували покарання обвинуваченому судом не встановлено та органом обвинувачення в вину обвинуваченому не пред`явлено.

Враховуючи вищенаведене, характер скоєного злочину та особу винного, який на шлях виправлення не став, та, будучи раніше неодноразово судимим, вчинив новий злочин, враховуючи тяжкість скоєного злочину , його характер та суспільну небезпеку, думку потерпілого щодо обрання йому не суворого покарання, тобто покарання не пов"язаного з позбавленням волі, суд прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе лише в ізоляції від суспільства, а тому суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому ОСОБА_1 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті за якою він судиться.

З вироку від 16.05.2019 року винесеного Жовківським районним судом Львівської області вбачається, що даним вироком визнано винним та засуджено ОСОБА_1 за ч.2 ст.185 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі; - за ст. 395 КК України на 6 (шість) місяців арешту. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді 2 (два) роки позбавлення волі.На підставі ст. 71 КК України засудженому ОСОБА_1 до покарання за даним вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Жовківського районного суду Львівської області від 31.01.2018 року і за сукупністю вироків ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді 2 (два) роки та 6 місяців позбавлення волі з відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі.

З вироку від 10.06.2019 року винесеного Жовківським районним судом Львівської області вбачається, що даним вироком визнано винним та засуджено ОСОБА_1 за ч.2 ст.345 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі.

Таким чином, встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 після постановлення вироку 16.05.2019р., вчинив кримінальне правопорушення за яке був засуджений вироком Жовківського районного суду Львівської області 10.06.2019р., а тому покарання йому слід обрати у відповідності до вимог ст.71 ч.1 КК України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Крім цього, встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 після постановлення вироків 16.05.2019р., 10.06.2019р. Жовківським районним судом Львівської області, винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попередніх вироків, а тому остаточне покарання йому слід обрати у відповідності до вимог ст.70 ч.4 КК України. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попередніми вироками, за правилами, передбаченими в ст.72 КК України .

В даному кримінальному провадженні міра запобіжного заходу обвинуваченому не обиралася, а тому строк відбуття покарання у виді позбавлення волі за даним вироком необхідно рахувати з часу його фактичного затримання, а саме з 16.05.2019р.

Суд вважає, що підлягає до часткового задоволення цивільний позов потерпілого про стягнення матеріальної шкоди з обвинуваченого, а саме витрат пов"язаних із придбанням медичних препаратів та лікарств, які використовувались під час лікування травм нанесених обвинуваченим потерпілому. Ці витрати перевірені судом і підтверджуються фіскальними чеками про їх вартість та придбання необхідних лікарських препаратів при лікуванні потерпілого в загальному складають суму 1641 грн. 84 коп. Внаслідок викладеного суд вважає, що саме ця сума завданої шкоди і підлягає стягненню з обвинуваченого в користь позивача.

Суд також вважає, що підлягає до часткового задоволення цивільний позов про стягнення моральної шкоди з обвинуваченого в сумі 5 000 грн. При цьому суд враховує тяжкість заподіяних обвинуваченим тілесних ушкоджень потерпілому, який внаслідок кримінального правопорушення отримав середньої важкості тілесні ушкодження, змушений був переносити моральні страждання, терпіти фізичну біль внаслідок заподіяних йому тілесних ушкоджень, а також змушений був затрачати час та ресурси на лікування, а також з цього приводу було порушено нормальний уклад його життя. При цьому суд також враховує і матеріальний стан обвинуваченого та можливість покрити ним заподіяну моральну шкоду.

Разом з тим, позовна вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не підтверджується належними доказами.

Відповідно до п.48 Постанови пленуму ВССУ№ 10 від 17.10.2014 року витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в п.47 цієї Постанови. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Тому, у задоволенні позовної вимоги про стягнення витрат на юридичну допомогу слід відмовити.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Витрати на проведення експертиз у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись статтями 91, 94, 100, 124, 373, 374, 394 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого:

- за ч.2 ст.186 КК України та засудити на 4 (чотири) роки позбавлення волі;

На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання покарання за вироком Жовківського районного суду Львівської області від 10.06.2019 року, визначити остаточне покарання ОСОБА_1 у виді 4 (чотири) роки 1 (один) місяць позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.4 КК України ОСОБА_1 за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань, із врахуванням призначеного за вироком Жовківського районного суду Львівської області від 16.05.2019 року покарання, призначити остаточне покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 2 (два) місяці з відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі.

Початок строку покарання у виді позбавлення волі за даним вироком рахувати з часу його фактичного затримання тобто з 16 травня 2019 року.

Речові докази: чорна матерчата куртка, яку видав ОСОБА_1 , яка застібається на замок блискавку на передній частині розміщені по бокам дві врізні кишені, яка передана на зберігання в камеру зберігання речових доказів Жовківського ВП Кам"янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області - повернути ОСОБА_1 .

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Жовківський районний суд Львівської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного оскарження , а у разі подання апеляційної скарги , якщо судове рішення не скасовано після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно піля проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку .

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження , який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Мікула В. Є.