Вирок № 91884926, 30.09.2020, Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/4493/20

Номер провадження 1-кп/711/349/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2020 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді Угорчука В.В.,

при секретарі Бак М.А.,

за участю прокурора Завгороднього О.О., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Луценко Л.М.,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси судовий розгляд кримінального провадження за звинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 ,

в скоєнні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України,

встановив:

Обвинувачений ОСОБА_1 здійснив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна за наступних обставин.

Близько 19 години 16 червня 2020 року ОСОБА_1 в приміщенні магазину «Гранд-Маркет», розташованого в м. Черкаси, вул. Надпільна, 252, вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно з корисливих мотивів взяв з полиці магазину чуже майно, що належить ТОВ «Фудпланет», а саме: лікер «Бейліс» об`ємом 0,7 л вартістю 699 грн., шматок форелі підкопченої ТМ «Санта-Бремор» вагою 200 г вартістю 176 грн.99 коп., сир «Радомер Польща» масою 424 г вартістю 103 грн.03 коп., а всього на суму 979 грн.02 коп., які помістив до свого рюкзака, після чого пройшов повз каси і намагався винести цей товар з магазину, не розрахувавшись за нього, але кримінальне правопорушення не було закінчено з тихпричин, що обвинувачений був затриманий працівниками охорони магазину.

Цими своїми умисними діями ОСОБА_1 скоїв кримінальний проступок, передбачений ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав і пояснив, що за вказаних обставин вирішив викрасти товар з магазину «Гранд-Маркет», для цього взяв з полиць магазину пляшку лікеру, шматок форелі і сир, які помістив до рюкзака, з яким вийшов за межі кас, не розрахувавшись за товар, після чого був затриманий охоронцями магазину.

Суду для дослідження надано довідку про вартість викраденого майна.

Стороні обвинувачення і стороні захисту роз`яснені положення ч.3 ст. 349 КПК України, інші докази суду для дослідження не надавались.

Даючи оцінку вчиненим обвинуваченим діям, суд виходить з наступного.

Обвинувачений не заперечує того, що він намагався таємно викрасти чуже майно і для цього вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, тому що приховав товар до рюкзака і вийшов за межі кас розрахунку, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від волі обвинуваченого, тому що він був затриманий охоронцями.

Згідно з ч. 1 ст. 92 КПК обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених ч. 2 цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та в установлених цим Кодексом випадках - на потерпілого. Тобто тягар доведення винуватості обвинуваченого покладено на сторону обвинувачення.

З формулювання висунутого ОСОБА_1 обвинувачення встановлено, що його дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, з огляду на те, що обвинувальний акт від 31.03.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні ним раніше кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК, направлено для розгляду по суті до суду.

Однак в судовому засіданні встановлено, що судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК, не завершено.

До того ж стороною обвинувачення не було надано суду вирок, яким би ОСОБА_1 було визнано винуватим та засуджено за вчинення іншого корисливого злочину. Вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 27.12.2018 р. виконано і ОСОБА_1 вважається таким, що не має судимості.

Згідно з п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Положеннями ст. 62 Конституції України гарантується, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 КПК особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Аналогічний висновок міститься в ухвалі Верховного Суду від 15.06.2020 р. у справі № 315/1283/18.

За таких обставин суд приходить до висновку про виключення з пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення кваліфікуючої ознаки "повторність" та перекваліфіковує його дії на ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК. При цьому суд керується положеннями ч.1 ст. 337 КПК, згідно з якими судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею, а також враховує положення ч.3 ст. 337 КПК і з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод виходить за межі висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, тому що це покращує його становище.

Призначаючи вид і міру покарання, суд враховує те, що обвинувачений повністю визнав свою винуватість, що пом`якшує його покарання. Обтяжуючих його покарання обставин не встановлено. За місцем колишнього проживання обвинувачений характеризується посередньо, не працює. Також суд бере до уваги те, що він вчинив умисне кримінальне правопорушення (проступок) у період, коли відносно нього проводиться судове провадження у іншому кримінальному провадженні, тому не призначає мінімальний вид покарання, передбачений ч.1 ст. 185 КК України. З урахуванням викладеного суд призначає ОСОБА_1 покарання у виді громадських робіт.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовано, підстав для його застосування не встановлено. Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України. Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов не заявлено.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.1 ст.185 КК України, і призначити йому покарання у виді громадських робіт строком 80 (вісімдесят) годин.

Речові докази: диск із відеозаписом - зберігати в матеріалах кримінального провадження, предмети викрадення - залишити в розпорядженні потерпілого.

Копію вироку вручити прокурору і обвинуваченому негайно після проголошення. На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси в установленому законодавством порядку на протязі 30 днів з дня проголошення вироку.

Головуючий: В. В. Угорчук