Ухвала суду № 91881884, 29.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

29 вересня 2020 року м. Київ№ 640/22178/18Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Шевченко Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін питання про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» до Виконавчого комітету Фастівської міської ради, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» (надалі по тексту також - позивач, ПАТ «Українська залізниця») звернулось до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Фастівської міської ради (надалі по тексту також - відповідач-1), Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради (надалі по тексту також - відповідач-2, Управління), в якому просить визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Фастівської міської ради в частині не передбачення коштів на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян при розробці місцевого бюджету міста Фастова на 2018 рік та при його перегляді; визнати протиправною бездіяльність управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради і частині невиконання вимог пункту 6 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів ні здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення зі рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, а саме, не реєстрації за період з 01.01.2018 по 30.11.2018 додаткових зобов`язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею окремим категоріям громадян по місту Фастів за цей же період та не надсилань інформації про додаткові зобов`язання щомісяця до 18 числа фінансовому органу Виконавчого комітету Фастівської міської ради; стягнути з Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» 3 162 336,40 грн - шкоди, заподіяної протиправними діями та бездіяльністю Відповідачів, у сумі витрат, які понесла залізниця на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01.01.2018 по 30.11.2018.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за період з 01.01.2018 по 30.11.2018 позивачем перевезено пільгову категорію громадян з вокзалу станції Фастів на суму 3 162 336,40 грн. Однак відповідачами безпідставно не вчинялись дії щодо відшкодування збитків від перевезення пільгових категорій громадян. Таким чином, залізниця не отримує гарантовану державною та передбачену законом компенсацію понесених збитків при виконанні державної програми соціального захисту населення.

Представник відповідача-1 просить в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність виконавчого комітету Фастівської міської ради в частині не передбачення коштів на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян при розробці місцевого бюджету міста Фастова на 2018 рік та при його перегляді залишити без розгляду, оскільки вказана вимога заявлена з порушенням строку звернення до суду.

Надаючи оцінку питанню щодо залишення позовної заяви без розгляду в частині вимог до Виконавчого комітету Фастівської міської ради суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, в справах щодо, зокрема, захисту прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк звернення до суду.

При цьому, слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

За приписами ч. ч. 3, 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Судом установлено, що рішення Фастівської міської ради Київської області від 23.12.2017 № 15-XXXV-VII «Про міський бюджет на 2018 рік» опубліковано на офіційному інтернет-сайті Фастівської міської ради 29.12.2017, яким не передбачено коштів на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян на 2018 рік.

Пунктом 1 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджети місцевого самоврядування - бюджети територіальних громад сіл, їх об`єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах), бюджети об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

За правилами ч. 1 ст. 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.

Відповідно до ст. 19 Бюджетного кодексу України стадіями бюджетного процесу визнаються: 1) складання проектів бюджетів; 2) розгляд проекту та прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет); 3) виконання бюджету, включаючи внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет); 4) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюються контроль за дотриманням бюджетного законодавства, аудит та оцінка ефективності управління бюджетними коштами відповідно до законодавства.

Учасниками бюджетного процесу є органи, установи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями (правами та обов`язками з управління бюджетними коштами).

Тобто, бюджетний період правового регулювання рішення Фастівської міської ради Київської області від 23.12.2017 № 15-XXXV-VII «Про міський бюджет на 2018 рік» завершив свою дію 31.12.2018. Водночас, безпосередньо стадія складання проекту бюджету, його розгляд та затвердження закінчилася із прийняттям Фастівською міською радою Київської області рішення від 23.12.2017 № 15-XXXV-VII «Про міський бюджет на 2018 рік», яке було опубліковано 29.12.2017.

За таких обставин, момент, з якого необхідно обраховувати заявлену в позові бездіяльність відповідача-1 в частині невиділення коштів на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян при розробці місцевого бюджету міста Фастів на 2018 рік, є саме 29.12.2017.

При цьому, згідно відмітки служби діловодства суду, позивач звернувся із даним позовом лише 26.12.2018, тобто поза межами шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповіді на відзив ПАТ «Укрзалізниця» зауважує, що протягом бюджетного періоду орган місцевого самоврядування не позбавлений права вносити зміни до рішення про місцевий бюджет, однак відповідачем-1 не було внесено змін до рішення від 23.12.2017 № 15-XXXV-VII «Про міський бюджет на 2018 рік», що також на думку позивача є протиправним.

Разом з тим, суд зауважує, що обґрунтовуючи такі посилання позивач зазначає, що Управлінням було надано протягом 2018 року проекти змін до бюджету з різних питань, однак щодо змін до бюджету про включення до нього компенсаційних виплат залізниці за пільговий проїзд окремих категорій громадян за 2018 рік не подавались.

Таким чином, позивач не навів жодних доводів щодо ігнорування відповідачем-1 проектів змін від Управління зі спірного питання або заяв від ПАТ «Українська залізниця» протягом 2018 року.

Отже, позивачем не конкретизовано, під час прийняття яких рішень щодо внесення змін до рішення міської ради від 23.12.2017 № 15-XXXV-VII відповідачем-1 було допущено бездіяльність, як наслідок у суду відсутні підстави для визначення іншої дати порушеного на думку позивача права, ніж прийняття основного рішення від 23.12.2017 № 15-XXXV-VII «Про міський бюджет на 2018 рік».

Крім цього, позивач посилається на те, що компенсаційні виплати залізниці за пільговий проїзд окремих категорій громадян за 2018 рік можуть бути включені до бюджету 2019 року як борг за попередній період, а тому ПАТ «Українська залізниця» очікувала на звіт Фастівської міської ради за виконання бюджету міста Фастів за 2018 рік, дата опублікування якого на думку позивача має бути початком відліку строку на звернення до суду.

Разом з тим, такі доводи є неприйнятними, оскільки вони стосуються можливого порушення прав та інтересів позивача у майбутньому і не можуть породжувати наслідків подовження термінів звернення до суду із визнання протиправною бездіяльність виконавчого комітету Фастівської міської ради в частині не передбачення коштів на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян при розробці місцевого бюджету міста Фастова на 2018 рік та при його перегляді.

У рішенні від 21.02.1975 у справі «Голдер проти Великої Британії» Європейський суд з прав людини закріпив правило, що пункт 1 статті 6 Конвенції стосується невід`ємного права особи на доступ до суду. Прямим порушенням права на доступ до суду є необхідність отримання спеціальних дозволів на звернення до суду.

Таким чином, як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13.12.2011 №17-рп/2011, у практиці Європейського суду з прав людини право на звернення до суду також пов`язується лише з волевиявленням особи. За змістом частини шостої статті 5 КАС України особа може відмовитися від реалізації права на звернення до суду, однак не від самого права як такого.

Поряд з іншим, суд зауважує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000, пункт 33).

Отже, оскільки протягом майже одного року ПАТ «Укрзалізниця» не було вчинено дій, спрямованих на оскарження протиправної, на його думку, бездіяльності відповідача-1, за відсутності належного обґрунтування причин такого тривалого зволікання матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на принципову позицію Європейського Суду з прав людини у цьому питанні.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Разом з тим, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про існування об`єктивних та поважних причин, які зумовили несвоєчасне звернення до суду, у зв`язку з чим позов в цій частині належить залишити без розгляду.

Керуючись статтями 55, 57, 59, 122, 123, 240, 248, 256, 293- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в частині визнання протиправною бездіяльність виконавчого комітету Фастівської міської ради в частині не передбачення коштів на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян при розробці місцевого бюджету міста Фастова на 2018 рік та при його перегляді залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України і може бути оскаржена за правилами, встановленими статтями 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М.Шевченко