Ухвала суду № 91881798, 29.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

29 вересня 2020 року м. Київ № 640/9011/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянську Я.І., розглянувши клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,код НОМЕР_1 )

до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області (Березняківська, 4-А,Київ 152,02152, код ЄДРПОУ24552598), Головного управління ДМС у Дніпропетровській області (вул. Липинського,7,Дніпро,49000, код ЄДРПОУ24552598)

третя особа Державна міграційна служба України (вул. Володимирська, 9, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 37508470)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області, третя особа Державна міграційна служба України про визнання протиправним та скасування рішення про визнання недійсним та вилучення паспорта громадянина України, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.05.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представником позивача адвокатом Литвин Валентиною Володимирівною подано до суду клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження. В обґрунтування поданого клопотання вказує на те, що дана справа має надважливе значення для позивача, зокрема, результатів її розгляду, а також її складність (зважаючи на відсутність судової практики з даної категорії спорів), множинність позовних вимог та множинність учасників справи, з метою повного і всебічного з`ясування судом усіх обставин та реальної можливості доведення сторонами перед судом переконливості доказів, що їх (обставини) підтверджують, для правильного і об`єктивного вирішення справи.

Проаналізувавши подане клопотання, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до ч. 5, 6 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

При цьому, положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Ознайомившись з адміністративним позовом, зокрема, з його предметом, підставами та змістом, суд приходить до висновку про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, а відтак суд відмовляє у задоволенні клопотання про розгляд справи у поорядку загального позовного провадження, та вказує про можливість розгляду даної адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Керуючись статтями 12, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи №640/9011/20 у порядку загального позовного провадження - відмовити.

2. Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст.256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя Я.І. Добрянська