Рішення № 91877525, 29.09.2020, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/5316/20

Провадження № 2/161/2115/20

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

29 вересня 2020 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської областів складі:

головуючого - судді Пушкарчук В.П.,

з участю секретаря судових засідань - Загоровської І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі - ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна») звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу.

Позов обґрунтовано тим, що 18 серпня 2017 року між ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК.7467943, яким було забезпечено автомобіль Lancia Delta, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

02 травня 2018 року у м. Луцьк по вул. Глушець відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Toyota Camry, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 та застрахованого автомобіля Lancia Delta, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 травня 2018 року відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу.

ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на підставі страхового акту та розрахунку суми страхового відшкодування до нього здійснило виплату страхового відшкодування на користь потерпілого ОСОБА_2 в розмірі 28 071,86 грн, що підтверджується платіжним дорученням №19101 від 31 липня 2018 року. В подальшому на адресу відповідача направлено вимогу щодо компенсації суми виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, однак таку вимогу відповідач проігнорував, станом на 23 березня 2020 року страхове відшкодування позивачу не повернуто.

З огляду на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» суму в якості страхового відшкодування у розмірі 28071,86 грн та сплачений судовий збір в розмірі 2102,00 грн.

Ухвалою від 08 квітня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в справі за правилами загального позовного провадження.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.

В судове засідання представник позивача не з`явився, матеріали справи містять заяву від представника позивача про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.

Як визначено у частині першій статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, однак не з`явився в судове засідання, відзиву на позов не подав та враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що 18 серпня 2017 року між ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК.7467943, яким було забезпечено автомобіль Lancia Delta, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Строк дії договору: з 19 серпня 2017 року до 18 серпня 2018 року включно (а.с. 45)

02 травня 2018 року о 18 год. 25 хв. в місті Луцьку на перехресті вулиць Глушець-Ковельська-Данила Галицького, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Lancia Delta, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та здійснюючи поворот ліворуч з вул. Глушець на вул. Данила Галицького, не надав перевагу в русі транспортному засобу Toyota Camry, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку по рівнозначній дорозі прямо, та скоїв зіткнення з ним. На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння (а.с.55).

Вищевказані обставини дорожньо-транспортної пригоди встановлені в постанові Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 травня 2018 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік (а.с.55).

Відповідно до ч. 4ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 встановлено, що власником пошкодженого в ДТП автомобіля Toyota Camry, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , є ДП «Луцький спирто-горілчаний комбінат» (а.с.46).

04 травня 2018 року водій автомобіля Toyota Camry, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 звернувся до позивача з повідомленням про настання страхового випадку та заявою про виплату страхового відшкодування (а.с.48-52).

У зв`язку з настанням страхового випадку, на виконання умов договору, ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» складено страховий акт №UA2018050400041/L01/02 від 30 липня 2018 року, відповідно до якого загальний розмір страхового відшкодування становить 28 071,86 грн (а.с.64).

Відповідно до розрахунку страхового відшкодування до страхового акту №UA2018050400041/L01/02 від 30 липня 2018 року до суми страхового відшкодування входить: розмір збитку - 28 071,86 грн, франшиза - 0 грн (а.с.63).

Згідно з платіжним дорученням №19101 від 31 липня 2018 року ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» виплатило ДП «Луцький спирто-горілчаний комбінат» страхове відшкодування в сумі 28 071,86 грн (а.с.57).

З огляду на вищезазначене, у відповідача виникло зобов`язання відшкодувати завдані збитки в порядку регресу у розмірі сплаченого страховиком страхового відшкодування.

Відповідно до ст.11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Таким актом є Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин.

Згідно з вимогами ст.27 Закону України «Про страхування» та ст.993 ЦК України вбачається, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст.1187 ЦК України, шкода, спричинена джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання чи утримування якого створює підвищену небезпеку; особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до статті 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені у договорі страхування.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи.

Відповідно до підпункту «а» п.п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З врахуванням встановлених судом обставин справи, зокрема, того, що відповідача в передбаченому законом порядку визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яку він вчинив, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, суд дійшов висновку, що ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» має право регресної вимоги до страхувальника, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Наведене дає підстави для висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 28 071,86 грн є законними, обґрунтованими та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача, тому вимоги позивача про відшкодування відповідачем судових витрат підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 141, 247, 263, 264, 265, 280-283 ЦПК України, на підставі ст.1191 ЦК України, ст. 38 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,-

У Х В А Л И В :

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» 28 071 (двадцять вісім тисяч сімдесят одну) гривню 86 копійок страхового відшкодування в порядку регресу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» 2102 (дві тисячі сто дві) гривні судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40; ЄДРПОУ 20782312; МФО 300528).

Відповідач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП невідомо).

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.П. Пушкарчук