Рішення № 91877119, 30.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2020 року м. Київ № 826/5068/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до третя особаВищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Черкаської областіпровизнання протиправним та скасування рішення відповідача від 31.01.2018 № 1-032/2018,

за участю :

позивача - не прибув,

представника відповідача - не прибув,

представника третьої особи - не прибув,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 31.01.2018 № 1-032/2018.

Як на обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що враховуючи, що за визначеною законом процедурою відповідач приймаючи оскаржуване рішення перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката не проводила, а лише здійснила переоцінку доказів і відомостей то, виходячи з виключного переліку правомочностей щодо прийняття рішень, не мала прав скасовувати рішення Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області та ухвалювати нове рішення, а могла лише змінити рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області. Також позивач зазначив про те, оскільки адресою його робочого місця є місто Київ, то скарги на нього підлягає розгляду не Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Черкаської області, а Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва. Також позивач зазначив про те, що скарга суддів Печерського районного суду м. Києва є необґрунтованою, а підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відсутні.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду письмові заперечення на позовну заяву в яких просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з огляду на те, що оскаржуване рішення прийнято в межах наданих діючим законодавством повноважень, правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства України з урахуванням всіх поданих та наявних у Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на час прийняття вказаного рішення документів, матеріалів та аргументів. Також відповідач зазначив про те, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури в системі органів адвокатського самоврядування є апеляційним органом, який розглядає скарги на рішення кваліфікаційно - дисциплінарних комісій адвокатури безпосередньо в межах матеріалів конкретної дисциплінарної справи та наділена як орган адвокатського самоврядування дискреційним правом встановлювати наявність ознак дисциплінарного проступку, а також наявності або відсутності підстав для прийняття відповідного рішення.

У судовому засіданні суд ухвалив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження. Під час розгляду справи, суд встановив наступне.

Колегією суддів Печерського районного суду міста Києва у складі суддів: головуючий суддя - Карабань В.М., судді - Литвинова І.В., Писанець В.А. подано на ім`я голови Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва скаргу на порушення адвокатом правил адвокатської етики, зареєстровану 07.07.2017 за вх. № 16/178-П, в якій викладено прохання прийняти скаргу до розгляду, відкрити дисциплінарне провадження відносно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 211 від 20 січня 1994 року) та притягнути його до дисциплінарної відповідальності за порушення правил адвокатської етики.

Супровідним листом від 12.07.2017 № 16/178-П Кваліфікаційно - дисциплінарною комісією адвокатури м. Києва вказану скаргу у зв`язку з відсутністю кворуму було направлено для скерування до розгляду до Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури іншого регіону до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури супровідним листом Вих. № 1445 від 31.07.2017 скаргу суддів Печерського районного суду міста Києва у складі суддів: головуючий суддя - Карабань В.М., судді - Литвинова І.В., Писанець В.А. зареєстровану 07.07.2017 за вх. №16/178-П направлено для розгляду по суті до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області.

Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області від 03.10.2017 №332 відмовлено в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 за скаргою колегії суддів Печерського районного суду міста Києва надісланої з Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 08.08.2017.

Колегією суддів Печерського районного суду міста Києва у складі суддів: головуючий суддя - Карабань В.М., судді - Литвинова І.В. , Писанець В.А. до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури подано скаргу на рішення КДКА Черкаської області № 322 від 03 жовтня 2017 року.

31.01.2018 Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури прийнято рішення № 1-032/2018, яким задоволено скаргу колегією суддів Печерського районного суду міста Києва у складі суддів: головуючий суддя - Карабань В.М., судді - Литвинова І.В., Писанець В.А. , скасовано рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області від 03.10.2017 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 , ухвалено нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 та направлено матеріали дисциплінарної справи до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.

Позивач не погоджуючись з рішення від 31.01.2018 № 1-032/2018 та вважаючи його таким, що підлягає скасуванню звернувся з відповідним позовом до суду.

Позивач не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням від 31.10.2016 №1287140301 та вважаючи його таким, що підлягає скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Оскаржуване рішення було прийнято 31.01.2018, а отже до спірних правовідносин мають застосовуватись норми права чинній на момент його прийняття.

Відповідно до частини першої, десятої та одинадцятої статті 50 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури. Установчим документом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, яке затверджується Радою адвокатів України.

Частиною п`ятою зазначеної статті встановлено, що до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать: організація та проведення кваліфікаційних іспитів; прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України. У передбачених цим Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна або дисциплінарна палата.

Відповідно до статті 37 Закону країни "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", дисциплінарне провадження складається з таких стадій: проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; порушення дисциплінарної справи; розгляд дисциплінарної справи; прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Згідно зі статтею 38 вказаного Закону, якою врегульовано порядок перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Відповідно до статті 39 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", якою встановлено порядок порушення дисциплінарної справи, за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки. Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Частинами першою та четвертою статті 52 вказаного Закону встановлено, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна і підзвітна з`їзду адвокатів України та Раді адвокатів України. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури: розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; виконує інші функції відповідно до цього Закону.

Згідно з частиною п`ятою статті 52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Пунктом 2 розділу 6 Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури затвердженого Рішенням звітно-виборного з`їзду адвокатів України 2017 року від 09.06.2017 встановлено, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури - без змін; змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії. Ухвалення нового рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури передбачає прийняття Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури рішень, які має право відповідно до законодавства приймати кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури регіону з урахуванням стадії дисциплінарного провадження.

Отже, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, ухвалюючи нове рішення за наслідками розгляду скарги на рішення регіональної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, має право приймати такі ж рішення, що й остання з урахуванням стадії дисциплінарного провадження, оскільки пункт 3 частини п`ятої статті 52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" прямо передбачає повноваження Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури одночасно зі скасуванням рішення регіональної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймати нове рішення.

При цьому, оскільки повноваження Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на скасування рішення регіональної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури і прийняття нового рішення спрямоване на виправлення помилок, яких могла припуститися регіональна Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури під час прийняття рішення, на яке подано скаргу. Обмеження повноважень Вищої Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури як органу вищої інстанції лише скасуванням такого рішення суперечить меті, з якою таке повноваження надано законодавцем.

Таким чином, виходячи з повноважень Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, передбачених частиною четвертою, пунктом 3 частини п`ятої статті 52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури має право ухвалити нове рішення за результатами розгляду скарги на рішення регіональної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про відмову в порушенні дисциплінарної справи, яким порушити дисциплінарну справу й повернути її матеріали на стадію розгляду до регіональної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Приймаючи таке рішення, Вища Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не перевищує своїх повноважень.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.01.2020 у справі №816/2198/16 (адміністративне провадження №К/9901/20785/18).

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Пунктом 8 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Таким чином, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Відповідно до частини першої та другої статті 40 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб. Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

Частиною першою статті 41 вказаного Закону встановлено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Таким чином, підставою для застосування відносно адвоката дисциплінарних стягнень є вчинення дисциплінарного проступку, питання щодо наявності чи відсутності складу якого у діянні адвоката з`ясовуються під час дисциплінарного провадження, за результатом якого приймається рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.06.2020 у справі № 815/1830/18 (адміністративне провадження №К/9901/1717/19).

Факт порушення дисциплінарної справи не тягне за собою жодних негативних наслідків для адвоката, оскільки рішення щодо порушення дисциплінарної справи відносно адвоката не є підтвердженням факту вчинення дисциплінарного проступку, а порушення дисциплінарної справи свідчить лише про те, що в процесі перевірки виявлені ознаки дисциплінарного проступку, які потребують більш детального дослідження на предмет їх спростування або підтвердження.

У контексті наведеного, варто додати, що на етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з`ясовує наявність ознак складу дисциплінарного проступку, як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину.

Таким чином, лише при розгляді дисциплінарної справи по суті, членами палати приймається рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.

Оскаржуваним рішенням відповідача задоволено скаргу колегією суддів Печерського районного суду міста Києва у складі суддів: головуючий суддя - Карабань В.М., судді - Литвинова І.В., Писанець В.А. , скасовано рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області від 03.10.2017 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно позивача, ухвалено нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно позивача та направлено матеріали дисциплінарної справи до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.

Вказане рішення містить лише попередні висновки щодо наявності в діях позивача ознак дисциплінарного проступку і жодним чином не встановлює факт здійснення дисциплінарного проступку позивачем.

Таким чином, як було встановлено судом відповідач має повноваження на прийняття рішення від 31.01.2018 № 1-032/2018, при цьому прав позивача зазначене рішення не порушує, оскільки питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності цим рішенням не вирішувалось та воно не може породжувати для позивача певних наслідків, оскільки за своєю природою є проміжним, на противагу прийнятому рішенню за наслідками розгляду дисциплінарної справи, що може бути оскаржене. Більш того, з огляду на мету дисциплінарного провадження та правовий статус КДКА у цих правовідносинах, з`ясувати чи дійсно є підстави для притягнення адвоката до відповідальності є обов`язком останньої.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2019 у справі № 826/11612/18.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що оскільки рішення від 31.01.2018 № 1-032/2018 саме по собі не породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права та обов`язки, то не виникає і передумови для здійснення захисту права або законного інтересу, шляхом визнання його протиправним та скасування, а отже позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування рішення від 31.01.2018 № 1-032/2018 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1) до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, 2- й поверх), третя особа Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Черкаської області (18000, Черкаська обл., м. Черкаси, б-р Шевченка, буд. 194, код ЄДРПОУ 35827350) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 31.01.2018 №1-032/2018 - відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297, пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов