Ухвала суду № 91876873, 30.09.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/4280/20

УХВАЛА

іменем України

30 вересня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі судді Ковальчук О.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не зарахування страхового стажу періоду проживання ОСОБА_1 з чоловіком військовослужбовцем у місцевості, де не було можливості працевлаштування, з часу призначення їй пенсії, та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням страхового стажу періоду проживання з чоловіком військовослужбовцем у місцевості де не було можливості працевлаштування, відповідно до довідки від 22.09.1987 року №16, виданої військовою частиною 35636, починаючи з 08.05.2007 року, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Ухвалою від 11 серпня 2020 року Хмельницький окружний адміністративний суд позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху. Вказав, що недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом викладу пункту першого позовних вимог із зазначенням часових меж не зарахованого до страхового стажу періоду проживання позивачки з чоловіком військовослужбовцем у місцевості, де не було можливості працевлаштування, та часу з якого вказаний страховий стаж не зарахований, обґрунтування позовних вимог щодо нарахування компенсації втрати частини доходів, із зазначенням розміру та строку такого нарахування, та надання документально обґрунтованого пояснення щодо причин пропуску строку звернення до суду з вказаними вимогами, або заяви про поновлення цього строку.

На виконання ухвали від 11 серпня 2020 року позивачка надіслала пояснення, в яких зазначає, що починаючи з 08.05.2007 року, отримуючи щомісячно пенсійну виплату не знала про не врахування вказаної довідки при призначенні пенсії, оскільки не є фахівцем в галузі пенсійного законодавства, не має юридичної освіти, та не знає особливостей пенсійного законодавства. Зазначає, що 30.09.2019 року звернулася до відповідача із заявою щодо зарахування до страхового стажу періоду проживання з чоловіком військовослужбовцем під час його служби за кордоном. 01.11.2019 року листом №Н-1383-0-02.26-04 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило в зарахуванні страхового стажу періоду проживання з чоловіком військовослужбовцем у місцевості, де не було можливості працевлаштування. Таким чином, на підставі листа відповідача від 01.11.2019 року достовірно встановила і дізналася, що Головне управління Пенсійного фонду України вчинило протиправні дії. Тому, саме 01.11.2019 року є днем, коли вона дізналася про порушення своїх прав. У зв`язку із запровадження на території України загальнонаціонального карантину з метою недопущення розповсюдження короновірусу COVID-19, з поважних причин пропустила строк подання позовної заяви до суду.

Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем передбачених статтею 122 КАС України строку звернення до суду, суд враховує таке.

Строки звернення до суду визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З аналізу зазначених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

За змістом частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність – це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, №22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

У рішенні від 13.09.2006 по справі №6-26370кс04 та постанові від 30.09.2015 по справі №21-2231а15 Верховний Суд України зазначив, що поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення позову стає неможливим або утрудненим. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку. Суд повинен обґрунтувати свою позицію відповідними доводами, а не лише зазначити "визнати поважними причини пропуску процесуальних строків".

Відповідно, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

З урахуванням положень статей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.

Причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Позивачка просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не зарахування страхового стажу періоду проживання ОСОБА_1 з чоловіком військовослужбовцем у місцевості, де не було можливості працевлаштування з 06.08.1982 року по 19.07.1987 року, з часу призначення їй пенсії з 08.05.2007 року, та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату їй пенсії з врахуванням страхового стажу періоду проживання з чоловіком військовослужбовцем у місцевості де не було можливості працевлаштування, відповідно до довідки від 22.09.1987 року №16, виданої військовою частиною 35636, починаючи з 08.05.2007 року, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

У позовній заяві позивачка вказує, що з 08.05.2007 року отримує пенсію за віком відповідно до закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Звертаючись до відповідача з заявою про призначення пенсії надавала довідку військової частини 35636 від 22.09.1987 року №16.

Отже, про розмір нарахованої їй пенсії позивачка знала з 2007 року. З вимогами про визнання протиправними дій відповідача щодо не зарахування страхового стажу періоду її проживання з чоловіком військовослужбовцем у місцевості, де не було можливості працевлаштування, з часу призначення їй пенсії та зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити пенсію з врахуванням страхового стажу періоду проживання з чоловіком військовослужбовцем у місцевості де не було можливості працевлаштування, відповідно до довідки від 22.09.1987 року №16, виданої військовою частиною 35636, починаючи з 08.05.2007 року, позивачка звернулась до суду в серпні 2020 року, тобто з пропуском встановленого Кодексом адміністративного судочинства шестимісячного строку звернення до суду.

Початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа дізналася, або повинна була дізнатись про порушення. Зазвичай ці два моменти збігаються, але це не обов`язково. Тому, при визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного суду від 05 липня 2018 року по справі №810/384/17.

Отже, законодавством передбачено, що у разі, якщо особа не знала про порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав.

Посилання позивачки на відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 01.11.2019 року №Н-1383-0-02.26-04, як на джерело інформації про невключення до стажу періоду проживання з чоловіком військовослужбовцем у місцевості де не було можливості працевлаштування, для визначення стажу, який дає право на підвищення пенсії, суд вважає безпідставним, оскільки звертаючись з цим позовом позивачка не надала суду докази об`єктивної неможливості з`ясування причин невключення спірного стажу з дати призначення пенсії у 2007 році.

Причини пропуску строку звернення до суду з вказаними позовними вимогами, зазначені позивачем у наданих поясненнях, суд вважає неповажними. Належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, зокрема, якщо підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані судом неповажними, суд повертає позовну заяву.

Оскільки вказані ОСОБА_1 підстави для поновлення строку звернення до суду з вказаними позовними вимогами суд вважає неповажними, позовну заяву необхідно повернути позивачу.

Керуючись частиною 2 статті 123, статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

визнати причини пропуску строку звернення до суду неповажними.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії - повернути позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвалу може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Головуючий суддяО.К. Ковальчук