Рішення № 91876815, 24.09.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2163/20

РІШЕННЯ

іменем України

24 вересня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.

за участю:секретаря судового засідання Наголюк О.Л., представників позивача Попель О.М., Капітули І.С., представника відповідача Казарець О.А. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-Агросервіс" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування вимоги, рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Поділля-Агросервіс" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить суд:

визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06 квітня 2020 року № Ю-0003013304 з виключенням з інтегрованої картки платника ТОВ "Поділля-Агросервіс" записів про нарахування заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 8274,86 грн.;

визнати протиправним та скасувати рішення № 0003023304 від 06 квітня 2020 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску;

стягнути з відповідача понесені судові витрати в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ТОВ "Поділля-Агросервіс" отримало вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06 квітня 2020 року №Ю-0003013304 та рішення № 0003023304 від 06 квітня 2020 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Позивач вказує, що підставами для винесення відповідачем вимоги про сплату боргу з єдиного внеску та рішення фактично стали висновки податкового органу про те, що взаємовідносини ТОВ "Поділля-Агросервіс" з певними фізичними особами, а саме дії, пов`язані з виконаними роботами, підтверджують наявність трудових відносин без належного їх оформлення, зокрема без укладення трудового договору та недоплати до мінімального розміру бази оподаткування.

ТОВ "Поділля-Агросервіс" вважає вимогу про сплату боргу та рішення такими, що винесені всупереч вимогам Податкового кодексу України та Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", тому звернулося до суду з вимогами про їх скасування.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.

14 травня 2020 року представником Головного управління ДПС у Хмельницькій області подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що при перевірці правильності нарахування єдиного внеску на суми заробітної плати встановлено порушення позивачем частини 5 статті 8, частини 2 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". В результаті чого донараховано єдиного внеску на суму різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованою заробітною платою всього в сумі 8274,86 грн.

Підставою для таких висновків стало те, що при дослідженні оформлення трудових відносин між найманими працівниками і позивачем встановлено, що ним укладено ряд договорів з назвою "про виконання робіт, надання послуг" з певними фізичними особами, в той час як виконувана ними робота носила характер трудових відносин. При цьому оплата праці в окремих випадках позивачем здійснювалася на рівні нижче мінімально встановленої заробітної плати на місяць і відповідно, єдиний внесок розраховувався і сплачувався позивачем в розмірі нижчому, ніж встановлено ч. 5 ст. 8 вказаного вище Закону.

23 червня 2020 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої зазначено, що відповідно до матеріалів документальних перевірок та первинних документів бухгалтерського обліку, між ТОВ "Поділля-Агросервіс", як замовником та вказаними в актах перевірки фізичними особами, як виконавцями було укладено договори цивільно - правового характеру, за умовами яких замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання виконати певну роботу.

Позивач у відповіді на відзив також зазначив, що згідно із ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним, на що, як вказує позивач, при складані оскаржених вимоги про сплату боргу та рішення відповідач не звернув жодної уваги.

Протокольною ухвалою проголошеною у судовому засіданні 28 липня 2020 року, суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задоволити у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення заявлених позовних вимог, вказувала на правомірність дій відповідача та просила відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників позивача, заперечення представника відповідача, провівши допит свідків, повно та всебічно дослідивши матеріали справи у їх взаємному зв`язку та сукупності, суд встановив наступне.

Суд встановив, що Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Поділля-Агросервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2019 року, валютного законодавства за період з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2019 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2019 року та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2019 року. За наслідками перевірки складено акт планової документальної виїзної перевірки від 15 січня 2020 року №0053/22-01-05-01/31412668.

У зв`язку з тим, що ТОВ "Поділля-Агросервіс" було подано заперечення на акт перевірки від 15 січня 2020 року №0053/22-01-05-01/31412668, ГУ ДПС у Хмельницькій області проведено позапланову перевірку позивача. За наслідками якої складено акт позапланової документальної перевірки від 25 березня 2020 року 0417/22-01-05-01/31412668.

Як встановлено із вищевказаних Акту планової перевірки та Акту позапланової перевірки, відповідачем виявлено порушення позивачем частини 5 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VІ, не здійснювалась доплата до мінімального розміру бази оподаткування, в результаті чого донараховано єдиного внеску на суму різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованою заробітною платою на загальну суму 8 274,86 грн.

Вказані висновки здійснено відповідачем на підставі відомостей про осіб, яким було донараховано єдиний внесок до мінімальної заробітної плати, а також наведено розрахунок сум єдиного внеску за період з 01 серпня 2017 року по 31 січня 2018 року, а саме: серпень 2017 року:

- ОСОБА_1 , договір про виконання робіт від 29 серпня 2017 року, акт виконаних робіт від 31 серпня 2017 року за період роботи з 29 серпня 17 року - 31 серпня 17 року на суму 637,68 грн.

Вересень 2017 року:

- ОСОБА_2 , договір про виконання робіт від 20 вересня 2017 року, акт виконаних робіт від 30 вересня 2017 року період роботи з 20 вересня 2017 року- 30вересня 2017 року на суму 2661 грн.

- ОСОБА_3 , договір про виконання робіт від 27 вересня 17 року, акт виконаних робіт від 30 вересня 2017 року період роботи з 27 вересня 2017 року- 30 вересня 2017 року на суму 887 грн.

Жовтень 2017 року:

- ОСОБА_4 , договір про виконання робіт від 23 жовтня 2017 року, акт виконаних робіт від 31 жовтня 2017 року період роботи з 23 жовтня 2017 року - 31 жовтня 2017 року на суму 360,17 грн.

- ОСОБА_5 , договір про виконання робіт від 01 жовтня 2017 року, акт виконаних робіт від 31 жовтня 2017 року період роботи з 01 жовтня 2017 року - 31 жовтня 2017 року на суму 1657,20 грн.

Листопад 2017 року:

- ОСОБА_6 , договір про виконання робіт від 01 листопада 2017 року, акт виконаних робіт від 30 листопада 2017 року період роботи з 01 листопада 2017 року - 30 листопада 2017 року на суму 248,45 грн.

- ОСОБА_7 , договір про виконання робіт від 01 листопада 2017 року, акт виконаних робіт від 30 листопада 2017 року період роботи з 01 листопада 2017 року - 30 листопада 2017 року на суму 1489 грн.

- ОСОБА_8 , договір про виконання робіт від 01 листопада 2017 року, акт виконаних робіт від 30 листопада 2017 року період роботи з 01 листопада 2017 року - 30 листопада 2017 року на суму 248,45 грн.

- ОСОБА_9 , договір про виконання робіт від 20 листопада 2017 року, акт виконаних робіт від 30 листопада 2017 року період роботи з 20 листопада 2017 - 30 листопада 2017 року на суму 1916 грн.

- ОСОБА_5 , договір про виконання робіт від 01 листопада 2017 року, акт виконаних робіт від 30 листопада 2017 року період роботи з 01 листопада 2017 року - 30 листопада 2017 року на суму 2111,41 грн.

- ОСОБА_10 , договір про виконання робіт від 01 листопада 2017 року, акт виконаних робіт від 30 листопада 2017 року період роботи з 01 листопада 2017 року - 30 листопада 2017 року на суму 3023,71 грн.

- ОСОБА_11 , договір про виконання робіт від 01 листопада 2017 року, акт виконаних робіт від 30 листопада 2017 року період роботи з 01 листопада 2017 року - 30 листопада 2017 року на суму 248,45 грн.

- ОСОБА_12 , договір про виконання робіт від 01 листопада 2017 року, акт виконаних робіт від 30 листопада 2017 року період роботи з 01 листопада 2017 року - 30 листопада 2017 року на суму 1489 грн.

- ОСОБА_13 , договір про виконання робіт від 01 листопада 2017 року, акт виконаних робіт від 30 листопада 2017 року період роботи з 01 листопада 2017 року - 30 листопада 2017 року на суму 1489 грн.

Грудень 2017 року:

- ОСОБА_14 , договір про виконання робіт від 01 грудня 2017 року, акт виконаних робіт від 31 грудня 2017 року, період роботи з 01 грудня 2017 року - 31 грудня 2017 року на суму 248,45 грн.

- ОСОБА_15 , договір про виконання робіт від 01 грудня 2017 року, акт виконаних робіт від 31 грудня 2017 року період роботи з 01 грудня 2017 року - 31 грудня 2017 року на суму 2131,99 грн.

- ОСОБА_10 , договір про виконання робіт від 01 грудня 2017 року, акт виконаних робіт від 31 грудня 2017 року, період роботи з 01 грудня 2017 року - 31 грудня 2017 року на суму 1434,53 грн.

- ОСОБА_16 , договір про виконання робіт від 01 грудня 2017 року, акт виконаних робіт від 31 грудня 2017 року, період роботи з 01 грудня 2017 року - 31 грудня 2017 року на суму 1923,68 грн.

- ОСОБА_5 , договір про виконання робіт від 01 грудня 2017 року, акт виконаних робіт від 31 грудня 2017 року, період роботи з 01 грудня 2017 року - 31 грудня 2017 року на суму 841,49 грн.

Січень 2018 року:

- ОСОБА_17 , договір про виконання робіт від 01 січня 2018 року, акт виконаних робіт від 05 січня 2018 року період роботи з 01 січня 2018 року - 05 січня 2018 року на суму 1863,35 грн.

За наслідками проведених перевірок прийняті, в тому числі, оскаржувані: вимога про сплату боргу (недоїмки) від 06 квітня 2020 року № Ю-0003013304, якою визначено борг з єдиного внеску в сумі 8274,86 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0003023304, яким застосовано штрафні санкції в таких розмірах 4137,43 грн.

Позивач не погоджуючись із висновками викладеними у вищевказаних актах перевірки та оскарженими вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 06 квітня 2020 року № Ю-0003013304 та рішенням про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0003023304, які винесені відповідачем на їх підставі, звернувся до суду про їх скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.

Згідно з підпунктом 75.1. статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Пунктом 75.1.2. статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до пункту 75.1.3. статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з пунктами 80.1. та 80.6. статті 81 Податкового кодексу України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з`ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з`ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).

Пунктом 83.1. статті 83 Податкового кодексу України визначено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.6. податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Суд встановив, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень та вимоги слугували акти документальної виїзної перевірки Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 15 січня 2020 року №0053/22-01-05-01/31412668 та від 25 березня 2020 року 0417/22-01-05-01/31412668.

При цьому, як встановлено із вищевказаних Акту планової перевірки та Акту позапланової перевірки, відповідачем виявлено порушення позивачем частини 5 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VІ, не здійснювалась доплата до мінімального розміру бази оподаткування, в результаті чого донараховано єдиного внеску на суму різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованою заробітною платою на загальну суму 8 274,86 грн.

Підставою для таких висновків стало те, що при дослідженні оформлення трудових відносин між найманими працівниками і позивачем встановлено, що ним укладено ряд договорів з назвою "про виконання робіт, надання послуг" з певними фізичними особами, в той час як виконувана ними робота носила характер трудових відносин. При цьому оплата праці в окремих випадках позивачем здійснювалася на рівні нижче мінімально встановленої заробітної плати на місяць і відповідно, єдиний внесок розраховувався і сплачувався позивачем в розмірі нижчому, ніж встановлено ч. 5 ст. 8 вказаного вище Закону.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 та ч. 1 ст. 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч.1 ст. 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно з ч. 1-2 ст. 265 КЗпП України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

У пунктах 40-42 постанови Верховного Суду від 26 вересня 2018 року по справі №822/723/17 зроблено правовий висновок про те, що основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду. З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Отже, визначальним для вирішення даної справи є встановлення наявності існування трудових відносин між позивачем та фізичними особами, оскільки за умови відсутності існування таких відносин відсутня й передумова для притягнення позивача до відповідальності згідно частини 5 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". При цьому, такі фактичні обставини повинні підтверджуватися допустимими та належними доказами.

Суд встановив, що ТОВ "Поділля-Агросервіс" за перевіряємий період, періодично використовувалася праця робітників з якими не укладатись трудові договори, а укладались цивільно-правові угоди про надання послуг, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .

Згідно з матеріалами перевірок встановлено, що підставами для винесення відповідачем Вимоги про сплату боргу з єдиного внеску та Рішення фактично стали висновки податкового органу про те, що у ході перевірки посадовими особами ДПС було встановлено, що взаємовідносини ТОВ "Поділля-Агросервіс" з вищевказаними фізичними особами, а саме дії, пов`язані з виконаними роботами, підтверджують наявність трудових відносин без належного їх оформлення, зокрема без укладення трудового договору та недоплати до мінімального розміру бази оподаткування.

При цьому, суд також встановив, що вказані особи залучались на основі цивільно-правових договорів на тимчасовій, разовій основі, що підтверджено наступним документами:

ОСОБА_1 , договір про виконання робіт від 29 серпня 2017 року, акт виконаних робіт від 31 серпня 2017 року за період роботи з 29 серпня 17 року - 31 серпня 17 року на суму 637,68 грн. ОСОБА_2 , договір про виконання робіт від 20 вересня 2017 року, акт виконаних робіт від 30 вересня 2017 року період роботи з 20 вересня 2017 року - 30вересня 2017 року на суму 2661 грн. ОСОБА_3 , договір про виконання робіт від 27 вересня 17 року, акт виконаних робіт від 30 вересня 2017 року період роботи з 27 вересня 2017 року - 30 вересня 2017 року на суму 887 грн. ОСОБА_4 , договір про виконання робіт від 23 жовтня 2017 року, акт виконаних робіт від 31 жовтня 2017 року період роботи з 23 жовтня 2017 року - 31 жовтня 2017 року на суму 360,17 грн. ОСОБА_5 , договір про виконання робіт від 01 жовтня 2017 року, акт виконаних робіт від 31 жовтня 2017 року період роботи з 01 жовтня 2017 року - 31 жовтня 2017 року на суму 1657,20 грн. ОСОБА_6 , договір про виконання робіт від 01 листопада 2017 року, акт виконаних робіт від 30 листопада 2017 року період роботи з 01 листопада 2017 року - 30 листопада 2017 року на суму 248,45 грн. ОСОБА_7 , договір про виконання робіт від 01 листопада 2017 року, акт виконаних робіт від 30 листопада 2017 року період роботи з 01 листопада 2017 року - 30 листопада 2017 року на суму 1489 грн. ОСОБА_8 , договір про виконання робіт від 01 листопада 2017 року, акт виконаних робіт від 30 листопада 2017 року період роботи з 01 листопада 2017 року - 30 листопада 2017 року на суму 248,45 грн. ОСОБА_9 , договір про виконання робіт від 20 листопада 2017 року, акт виконаних робіт від 30 листопада 2017 року період роботи з 20 листопада 2017 - 30 листопада 2017 року на суму 1916 грн. ОСОБА_5 , договір про виконання робіт від 01 листопада 2017 року, акт виконаних робіт від 30 листопада 2017 року період роботи з 01 листопада 2017 року - 30 листопада 2017 року на суму 2111,41 грн. ОСОБА_10 , договір про виконання робіт від 01 листопада 2017 року, акт виконаних робіт від 30 листопада 2017 року період роботи з 01 листопада 2017 року - 30 листопада 2017 року на суму 3023,71 грн. ОСОБА_11 , договір про виконання робіт від 01 листопада 2017 року, акт виконаних робіт від 30 листопада 2017 року період роботи з 01 листопада 2017 року - 30 листопада 2017 року на суму 248,45 грн. ОСОБА_12 , договір про виконання робіт від 01 листопада 2017 року, акт виконаних робіт від 30 листопада 2017 року період роботи з 01 листопада 2017 року - 30 листопада 2017 року на суму 1489 грн. ОСОБА_13 , договір про виконання робіт від 01 листопада 2017 року, акт виконаних робіт від 30 листопада 2017 року період роботи з 01 листопада 2017 року - 30 листопада 2017 року на суму 1489 грн. ОСОБА_14 , договір про виконання робіт від 01 грудня 2017 року, акт виконаних робіт від 31 грудня 2017 року, період роботи з 01 грудня 2017 року - 31 грудня 2017 року на суму 248,45 грн. ОСОБА_15 , договір про виконання робіт від 01 грудня 2017 року, акт виконаних робіт від 31 грудня 2017 року період роботи з 01 грудня 2017 року - 31 грудня 2017 року на суму 2131,99 грн. ОСОБА_10 , договір про виконання робіт від 01 грудня 2017 року, акт виконаних робіт від 31 грудня 2017 року, період роботи з 01 грудня 2017 року - 31 грудня 2017 року на суму 1434,53 грн. ОСОБА_16 , договір про виконання робіт від 01 грудня 2017 року, акт виконаних робіт від 31 грудня 2017 року, період роботи з 01 грудня 2017 року - 31 грудня 2017 року на суму 1923,68 грн. ОСОБА_5 , договір про виконання робіт від 01 грудня 2017 року, акт виконаних робіт від 31 грудня 2017 року, період роботи з 01 грудня 2017 року - 31 грудня 2017 року на суму 841,49 грн. ОСОБА_17 , договір про виконання робіт від 01 січня 2018 року, акт виконаних робіт від 05 січня 2018 року період роботи з 01 січня 2018 року - 05 січня 2018 року на суму 1863,35 грн.

Суд також здійснив допит свідків, а саме: ОСОБА_17 та ОСОБА_7 , які підтвердили, що дійсно час від часу наймалися на виконання певної роботи до TOB "Поділля-Агросервіс" відповідно до умов цивільно-правових договорів про надання послуг та отримували за таку роботу платню, а також зазначили що робота була періодична і вони не перебували у трудових відносинах з позивачем.

У ході судового розгляду суд також встановив, що TOB "Поділля-Агросервіс" під час проведення перевірки пред`явило всі необхідні первинні документи (договори, акти приймання-здачі робіт, платіжні доручення) на підтвердження фактичного здійснення фінансово-господарських операцій позивача з контрагентами - фізичними особами, які були виконавцями робіт у період з серпня 2017 року по січень 2018 року, які відповідають вимогам Закону № 996-XIV та містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених господарських операцій.

Із пред`явлених позивачем первинних документів вбачається, що фізичними особами у періодах, що перевірявся, виконувалися відповідні завдання (роботи), а позивачем, в свою чергу, здійснювалася оплата за виконанні роботи з метою провадження своєї господарської діяльності.

Більше того, на підставі вказаних документів, позивачем було проведено нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Крім того, суд встановив, що позивачем було належним чином і своєчасно подано всі звіти, в яких відображено нарахування єдиного внеску (таблиця 1 звіту) та відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам, копії яких містяться у матеріалах справи. У вказаних звітах зазначено, що фізичним особам проведено нарахування винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами та нараховано єдиний внесок на суми таких доходів.

Отже, з огляду на предмет укладених договорів та поняття трудового договору, не встановлення інших доказів щодо організації процесу трудової діяльності, аргументи відповідача про трудовий характер відносин між позивачем та вищевказаними фізичними особами не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду даної справи.

Статтею 204 ЦК України, закріплено презумпцію правомірності правочину, яка передбачає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Цивільно-правові договори, укладені позивачем та вказаними фізичними особами, не були визнані недійсними чи неукладеними у порядку встановленому законом.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).

В той же час згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність його рішень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач не надав доказів, які безумовно та беззаперечно доводять факт вчинення позивачем порушення частини 5 статті 8, частини 2 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", що у свою чергу свідчить про безпідставність та необґрунтованість прийнятих відповідачем рішення №0003023304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 06 квітня 2020 року та вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-0003013304 від 06 квітня 2020 року, відтак позовні вимоги ТОВ "Поділля-Агросервіс" слід задоволити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи той факт, що судове рішення ухвалене на користь позивача та дотримуючись вимог ст. 139 КАС України, суд вирішив присудити на користь ТОВ "Поділля-Агросервіс" за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати зі сплати судового збору в сумі 4204,00 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області №0003023304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 06 квітня 2020 року.

Визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Хмельницькій області №Ю-0003013304 від 06 квітня 2020 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-Агросервіс" 4204 (чотири тисячі двісті чотири грн.) судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 30 вересня 2020 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля-Агросервіс" (вул. Подільська, 5, с. Водички, Хмельницький район, Хмельницька область, 31334 , код ЄДРПОУ - 31412668) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 43142957)

Головуючий суддя П.І. Салюк