Рішення № 91876809, 30.09.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1643/20

РІШЕННЯ

іменем України

30 вересня 2020 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Хмельницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Виконавчого комітету Хмельницької міської ради, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 27.02.2020 №171 в частині проведення демонтажу самовільно встановленої огорожі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що вона є власником приватного будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Цей будинок ОСОБА_1 отримала по заповіту від матері ОСОБА_2 , яка померла в 2003 році. Збудований будинок в 1966 році та для його обслуговування була виділена в безстрокове користування земельна ділянка під будівництво та для саду і огороду, яка була огороджена парканом. Вважає, що після отримання у спадщину будинку, до неї перейшло право користування земельною ділянкою на умовах, які були у її матері відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України. Тому спірне рішення в частині проведення демонтажу самовільно встановленої огорожі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , порушує права позивачки на користування парканом, який також є її власністю.

До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовної заяви. Зазначає, що головним спеціалістом управління з питань екології та контролю за благоустроєм міста 08.11.2019 було складено протокол про адміністративне правопорушення, визначене пунктом 3.3.9 Правил благоустрою міста Хмельницького, затверджених рішенням Хмельницької міської ради від 08.04.2009 №50, а саме, самовільне встановлення огорожі на міській території зі сторони АДРЕСА_2. Цей протокол розглядався на адміністративній комісії виконавчого комітету, проте на підставі статті 39 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення застосоване не було, оскільки закінчився встановлений термін для його застосування. Проте, в поясненнях, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення громадянка ОСОБА_1 не заперечила наявність порушення, а саме - самовільне встановлення огорожі на міській території, яке зафіксоване в протоколі про адміністративне правопорушення. Як наслідок, з урахуванням положень Порядку влаштування огорож земельних ділянок у м. Хмельницькому, затвердженого рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 14.06.2018 №468, було підготовлено проект оскарженого рішення, який розглянутий та підтриманий членами виконавчого комітету Хмельницької міської ради.

До суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивачка просить задовольнити позовні вимоги. Зазначає, що приписами пунктів 1.3 та 2 Порядку влаштування огорож земельних ділянок у м. Хмельницькому, затвердженого рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 14.06.2018 №468, на який посилається відповідач, визначено, що даний порядок поширюється на тих фізичних осіб, які мають намір встановити огорожу на своїх земельних ділянках та дія цього рішення не розповсюджується на власників земельних ділянок (землекористувачів), які здійснили встановлення огорожі до його прийняття без порушень на той час нормативних вимог. При цьому, огорожа зі сторони АДРЕСА_2 , була встановлена мамою позивачки більше 20-ти років замість дерев`яної, яка до цього простояла майже 30 років та за цей час згнила.

Позивачка вказує, що нею не зазначалось в протоколі самовільне встановлення нею огорожі.

Звертає увагу на те, що огорожа стоїть в один рівень з сусідніми парканами. Крім того, особи, які складали протокол, не здійснювали жодних замірів та не робили експертиз з метою встановлення розташування огорожі в межах чи поза межами земельної ділянки, наданої в користування позивачці.

На виконання вимог ухвали суду від 16.06.2020 до суду надійшли письмові пояснення відповідача, відповідно до яких 08.11.2019 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене пунктом 3.3.9 Правил благоустрою міста Хмельницького, затверджених рішенням Хмельницької міської ради від 08.04.2009 №50. Зазначає, що позивачка не надала доказів того, що огорожа була встановлена до дії вказаного Порядку.

На виконання вимог ухвали суду від 17.07.2020 до суду надійшли письмові пояснення, в яких позивачка зазначила, що згідно з договором, за яким ОСОБА_2 була надана в безстрокове користування земельна ділянка, остання повинна була зробити до цієї ділянки тротуар шириною півтора метри. Тому, межа земельної ділянки доходить до дороги по АДРЕСА_2 та закінчується там, де закінчується тротуар.

На виконання вимог ухвали суду від 17.07.2020 відповідач надав додаткові пояснення, за змістом яких огорожа земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , встановлена не на місці попередніх межових знаків, що, у свою чергу, означає збільшення площі земельної ділянки позивачки шляхом самовільного зайняття за рахунок земель комунальної власності, розпорядження якими від імені та в інтересах територіальної громади міста Хмельницького здійснює Хмельницька міська рада.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.03.2020 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.03.2020 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.06.2020 витребувано в виконавчого комітету Хмельницької міської ради належним чином засвідчені копії документів та письмові пояснення.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.07.2020 витребувано письмові пояснення, а також додаткові матеріали та відомості в сторін.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 28.05.2004 у справі №2-4449/04р. визнано за ОСОБА_1 право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №4565782 від 27.08.2004 на підставі вказаного рішення суду зареєстровано право приватної власності за позивачкою.

Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 14.06.2018 №468 затверджено Порядок влаштування огорож земельних ділянок у м.Хмельницькому (далі - Порядок №468).

Відповідно до Розділу 6 Порядку №468 демонтажу підлягають самовільно встановлені огорожі. Підготовка проектів рішень про демонтаж огорож, здійснюється управлінням архітектури та містобудування департаменту містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради на підставі актів обстежень, протоколів управління з питань екології та контролю за благоустроєм міста та постанов адміністративної комісії, що підтверджують встановлення огорожі як елементу благоустрою, без правових підстав та з порушенням вимог.

Головним спеціалістом Управління з питань екології та контролю за благоустроєм міста відповідно до повноважень, наданих рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 22.01.2015 №16, складено протокол про адміністративне правопорушення від 08.11.2019 №566. За змістом цього протоколу ОСОБА_1 здійснила адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність відповідно до статті 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме, в АДРЕСА_4 виявлено самовільне встановлення огорожі на міській території зі сторони АДРЕСА_2, що є порушенням п. 3.3.9 Правил благоустрою території м. Хмельницького. Зазначено про направлення протоколу на адміністративну комісію.

За результатами розгляду протоколу від 08.11.2019, адміністративною комісією при Виконавчому комітеті Хмельницької міської ради 14.01.2020 винесено постанову №122. За змістом цієї постанови, до ОСОБА_1 не застосовано адміністративного стягнення, а міститься посилання на статтю 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, положення якої стосуються строків накладення адміністративного стягнення.

Виконавчий комітет міської ради, розглянувши матеріали, подані управлінням архітектури та містобудування департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів, прийняв рішення від 27.02.2020 №171 "Про проведення демонтажу самовільно встановлених огорож, що розташовані по АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1", відповідно до якого, зокрема, вирішено провести демонтаж самовільно встановленої огорожі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . У цьому рішенні зазначено, що при його прийнятті відповідач керувався, зокрема, Земельним кодексом України, законами України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про місцеве самоврядування в Україні", рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 14.06.2018 №468 "Про затвердження Порядку влаштування огорож земельних ділянок у м. Хмельницькому".

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Приписами статті 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Перелік повноважень в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку визначений в статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Так, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

У свою чергу, правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначає Закон України "Про благоустрій населених пунктів", який спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

У справі, що розглядається, відповідач зазначив, що огорожа за адресою: АДРЕСА_1 , є самовільно встановленим об`єктом, а тому, необхідно застосовувати вимоги Порядку №468.

Так, відповідно до пункту 1.3 Порядку №468 дія цього Порядку поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які мають у користуванні чи у власності земельні ділянки, та мають намір встановити огорожі.

Разом з тим, пунктом 2 рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 14.06.2018 №468 "Про затвердження Порядку влаштування огорож земельних ділянок у м. Хмельницькому" встановлено, що дія цього рішення не розповсюджується на власників земельних ділянок (землекористувачів), які здійснили встановлення огорожі до його прийняття без порушень на той час нормативних вимог.

Приписами частини 6 Порядку №468 визначено порядок демонтажу огорож, встановлених з порушенням планувально-технічних вимог, а саме:

- демонтажу підлягають самовільно встановлені огорожі (підпункт 6.1);

- підготовка проектів вказаних рішень здійснюється управлінням архітектури та містобудування департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради на підставі актів обстежень, протоколів управління з питань екології та контролю за благоустроєм міста та постанов адміністративної комісії, що підтверджують встановлення огорожі, як елементу благоустрою, без правових підстав та з порушенням вимог (підпункт 6.2).

Як встановив суд, ОСОБА_1 є власником будинковолодіння АДРЕСА_1 , яке вона отримала згідно заповіту, складеного ОСОБА_2 та підтверджується рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 28.05.2004 у справі №2-4449/04 р. При цьому, ОСОБА_2 рішенням Хмельницького міськвиконкому №558 від 28.06.1954 було виділено земельну ділянку для будівництва індивідуального житла по АДРЕСА_1 . Згідно з договором про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності з кількістю кімнат від одної до п`яти від 23.03.1956, ОСОБА_2 надано в безстрокове користування зазначену земельну ділянку на праві особистої власності. Водночас, за змістом пояснювальної записки, яка зберігається при договорі і є невід`ємною частиною технічної документації, до обов`язків забудовника належить повний благоустрій ділянки і прилеглої вулиці, у тому числі облаштування огорожі міського типу. Згідно з актом про закінчення будівництва і ввід в експлуатацію індивідуального володіння від 14.11.1966 встановлено закінчення будівництва в вересні 1966 року, у тому числі огороджено ділянку зі сторони АДРЕСА_1 .

Разом з тим, право користування земельною ділянкою, яка була надана для обслуговування вказаного житлового будинку, на умовах, які були у ОСОБА_2 , відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України, перейшли до позивача на праві безстрокового володіння. На час отримання позивачкою будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка була огороджена парканом, який встановив попередній власник.

Суд дійшов висновку, що земля, на якій розташована огорожа, знесення якої оспорюється, належить позивачці, на підтвердження чого в матеріалах справи наявні докази, зазначені та досліджені судом вище.

Суд не встановив, що земля, на якій розташована спірна огорожа, належить на праві комунальної власності Хмельницькій міській раді, та доказів на підтвердження зазначеного відповідач не надав.

Разом з тим, з метою повного та всебічного вирішення спору, суд витребував у відповідача завірені копії документів, на підставі яких було прийняте спірне рішення від 27.02.2020 №171 "Про проведення демонтажу самовільно встановлених огорож, що розташовані за адресою АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 ".

При цьому, серед наданих Виконавчим комітетом Хмельницької міської ради документів та пояснень, відсутні акти обстежень, протоколи управління з питань екології та контролю за благоустроєм міста, хоча наявність перерахованих документів прямо передбачена як підстава для підготовки проектів рішень про демонтаж огорож, встановлених з порушенням планувально-технічних вимог.

Приймаючи спірне рішення Виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 27.02.2020 №171 в частині проведення демонтажу самовільно встановленої огорожі, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , відповідач зазначив, що воно прийняте на підставі рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 14.06.2018 №468 "Про затвердження Порядку влаштування огорож земельних ділянок у м. Хмельницькому".

Проте, відповідач не обґрунтував підстави прийняття спірного рішення, враховуючи обмеження, встановлені рішенням Виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 14.06.20218 №468 "Про затвердження Порядку влаштування огорож земельних ділянок у м. Хмельницькому", викладені в частині 2, а саме те, що "дія цього рішення не розповсюджується на власників земельних ділянок (землекористувачів), які здійснили встановлення огорожі до його прийняття без порушень на той час нормативних вимог".

Досліджуючи докази по справі, суд не встановив будь-якого підтвердження того, що огорожа, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , була встановлена з порушенням нормативних вимог до прийняття Виконавчим комітетом Хмельницької міської ради рішення від 14.06.20218 №468 "Про затвердження Порядку влаштування огорож земельних ділянок у м. Хмельницькому".

Жодних документів на підтвердження порушення ОСОБА_1 нормативних вимог встановлення огорожі до прийняття рішення від 14.06.20218 №468 "Про затвердження Порядку влаштування огорож земельних ділянок у м. Хмельницькому" відповідач не надав.

Щодо твердження позивача про використання виконавчим комітетом Хмельницької міської ради адмінресурсу з метою примушення родича позивачки ОСОБА_3 та його дружини ОСОБА_4 відмовитись від позовних вимог до Хмельницької міської ради, суд вважає їх оціночним судженням позивачки.

Суд дійшов висновку, що приймаючи рішення від 27.02.2020 №171 "Про проведення демонтажу самовільно встановлених огорож, що розташовані за адресою АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 " в частині проведення демонтажу самовільно встановленої огорожі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , Виконавчий комітет Хмельницької міської ради безпідставно застосував норми рішення 14.06.20218 №468 "Про затвердження Порядку влаштування огорож земельних ділянок у м. Хмельницькому", які не підлягали застосуванню до вказаних правовідносин.

Таким чином, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Порядком №468.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не спростував, а позивачка підтвердила правомірність позовних вимог, а тому, їх необхідно задовольнити.

Щодо розподілу судових витрат у справі, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підтвердження судових витрат у справі позивачка подала квитанцію №0.0.1646608160.1 від 13.03.2020 про сплату судового збору в сумі 840,80 грн. Доказів понесення позивачем інших судових витрат суду не подано. Також відсутні докази понесення судових витрат у справі відповідачем.

Отже, позивачу належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Хмельницької міської ради 840,80 грн. судових витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 27.02.2020 №171 в частині проведення демонтажу самовільно встановленої огорожі, що розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Хмельницької міської ради.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) Відповідач:Виконавчий комітет Хмельницької міської ради (вул. Гагаріна 3, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29001 , код ЄДРПОУ - 04060772) Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк