Рішення № 91876754, 24.09.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2565/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хом`якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Нововоронцовського районного відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору,

встановив:

До Херсонського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (позивач) із позовом до Нововоронцовського районного відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Нововоронцовського районного відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Бойка Олександра Анатолійовича від 20.08.2020, прийняту у виконавчому провадженні № 62860927 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 1096365 грн. 90 коп.

Позивач вважає постанову такою, що не відповідає положенням Закону України "Про виконавче провадження", цією постановою на нього покладається надмірний майновий тягар. Посилається на постанову Верховного Суду від 29.03.2018 по справі № 8/39 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР - 73081619), в якій сформулював правову позицію, відповідно до якої виконавчий збір стягується у розмірі 10% суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. Державний виконавець Нововоронцовського РВДВС Бойко О.А. у постанові від 20.08.2020 про стягнення виконавчого збору зазначає, що виконавчий збір стягується з боржника у розмірі 10 відсотків суми заборгованості. При цьому сума виконавчого збору, визначена даною постановою 1096365,90 грн. - дорівнює 10% від вказаної у виконавчому листі суми заборгованості ТОВ "Євро Лізінг". На думку позивача, державний виконавець неправильно витлумачив та неправильно застосував норму ст.27 Закону "Про виконавче провадження", а також неуважно вивчив резолютивну частину виконавчого листа, що підлягає виконанню. Виконавчий лист не містить вимоги про стягнення з ОСОБА_1 усієї суми заборгованості ТОВ "Євро Лізинг", а так само не містить вимоги про звернення стягнення на будь-яке інше майно ОСОБА_1 . Відтак примусове виконання полягає лише у зверненні стягнення на автомобіль боржника шляхом його продажу з прилюдних торгів за ціною, визначеною суб`єктом оціночної діяльності. ОСОБА_1 не є боржником ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", не поручався за виконання дійсним боржником (ТОВ "Євро Лізинг") своїх зобов`язань, не має стосунку до відносин між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" і ТОВ "Євро Лізинг" з приводу погашення кредитної заборгованості 10963658,97 грн. Єдина підстава звернення стягнення на автомобіль ОСОБА_1 є те, що цей автомобіль колись належав ТОВ "Євро Лізинг" та перебуває у заставі в рахунок забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Євро Лізинг" перед ПАТ "Райффайзен Банк Аваль". ОСОБА_1 мав необережність придбати цей автомобіль, навіть не знаючи, що він є заставленим майном. Тому позивач не зобов`язаний погашати заборгованість ТОВ "Євро Лізинг" перед ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в сумі 10 963658,97 грн. і згідно з виконавчим листом дана заборгованість не підлягає стягненню з ОСОБА_1 . Набувши у власність автомобіль "Нуundаі Н-1", ОСОБА_1 набув статусу, аналогічного статусу майнового поручителя - третьої особи, яка не є боржником, однак чиє майно перебуває у заставі як забезпечення зобов`язання боржника перед заставодержателем. Таким чином, за зобов`язанням, що забезпечене заставою, третя особа - власник заставленого майна, яка не є боржником, несе відповідальність виключно в межах вартості заставленого майна - суми, що виручена від його реалізації. Сума заборгованості ТОВ "Євро Лізинг" 10 963 658,97 грн. в жодному разі не підлягає стягненню з ОСОБА_1 за виконавчим листом від 23.07.2020 № 660/512/17. Отже, обчислення суми виконавчого збору, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 , від зазначеної суми заборгованості ТОВ "Євро Лізинг" суперечить ст.27 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки ця сума не є сумою, що підлягає стягненню. Єдиний спосіб примусового виконання полягає у вилученні в ОСОБА_1 автомобіля автомобіль "Нуundаі Н-1", ідентифікаційний номер НОМЕР_1 з метою його подальшої реалізації. У виконавчому провадженні сума виконавчого збору підлягає обчисленню не від стягуваної суми (тому що такої суми за виконавчим документом немає), а від вартості майна, на яке має бути звернуто стягнення. Позивач у даній справі і так вважає себе постраждалою особою - його позбавили законно купленого майна в рахунок погашення боргу іншої особи, до якої він ніколи не має жодного стосунку. Крім того, приблизна вартість автомобіля "Нуundаі Н-1" коливаються на рівні від 100 до 600 тис. грн., тобто навіть приблизно встановлена максимальна очікувана вартість продажу автомобіля, на який має бути звернуте стягнення, вдвічі менша від суми виконавчого збору, який визначений в оскаржуваній постанові відповідача.

Ухвалою від 14.09.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено на 24.09.2020 о 11:00.

18.09.2020 до суду надійшла заява від відповідача про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням у відпустці державного виконавця Бойко О.А. до 30.09.2020 та знаходження начальника відділу в оплачуваній відпустці на період навчання.

24.09.2020 до суду представники сторін не прибули, їх неявка не перешкоджає розгляду справи, справа розглядається в письмовому провадженні. Підстав для відкладення розгляду справи суд немає з урахуванням обмеженості строку розгляду даного позову та не обов`язковості присутності представників сторін в судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України , судом встановлено таке.

Постановою Касаційного цивільного суду ВС від 08.04.2020 по справі № 660/512/17 було частково скасоване рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 26.09.2017 та рішення апеляційного суду Херсонської області від 07.12.2017 та прийняте нове рішення про задоволення позовних вимог ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про звернення стягнення на предмет застави. В судовому рішення вказано: "Позов Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави задовольнити. Звернути стягнення на транспортний засіб - автомобіль "Нуundаі Н-1", ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 , у рахунок погашення кредитної заборгованості ТОВ "Євро Лізинг" за кредитним договором від 05 вересня 2008 року № 010/08/4062 у сумі 10 963 658,97 грн., шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, встановивши початкову ціну предмета застави на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій".

Зі змісту постанови вбачається, що 05.09.2008 між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", та ТОВ "Євро Лізинг" був укладений кредитний договір № 010/08/4062, за умовами якого банк надав товариству кредит у розмірі 9431485,11 доларів США з кінцевим терміном повернення до 31 грудня 2013 року, з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором сторони уклали договір застави транспортних засобів від 0.08.2008, за умовами якого в заставу банку передано транспортні засоби, серед яких зазначено і автомобіль "Нуundаі Н-1" ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

У грудні 2010 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ "Євро Лізинг" договір купівлі-продажу даного автомобіля № 7196/17/600423.

Згідно з витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 29 травня 2017 року № 52394988 автомобіль "Нуundаі Н-1" ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , є об`єктом обтяження заставою рухомого майна із забороною його відчуження на підставі договору застави транспортних засобів від 05 вересня 2008 року № 11/1-2558.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 21 травня 2015 року задоволено позовні вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ТОВ "Євро Лізинг" про порушення справи про банкрутство, затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Євро Лізинг", до якого внесено вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", забезпечені заставою, на загальну суму 1026181,68 грн.

ОСОБА_1 звернувся в 2018 році до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні автомобілем шляхом зняття арешту із вказаного автомобіля, накладеного на підставі договору застави транспортного засобу від 05 вересня 2008 року 11/1-2558, в свою чергу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" подало зустрічний позов до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, вказуючи, що всупереч положенням пункту 3.2 договору застави, ТОВ "Євро Лізинг" не повідомило банк про відчуження вказаного транспортного засобу ОСОБА_1 , банк не надавав згоду на передачу цього транспортного засобу ОСОБА_1 ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" просило суд звернути стягнення на транспортний засіб - "Нуundаі Н-1" ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 у рахунок погашення кредитної заборгованості ТОВ "Євро Лізинг" за кредитним договором від 05.09.2008 № 010/08/4062 у сумі 10 963 658,97 грн., шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження, встановивши початкову ціну предмета застави.

На виконання постанови Касаційного цивільного суду ВС від 08.04.2020 по справі № 660/512/17 Нововоронцовським районним судом Херсонської області був виданий виконавчий лист від 23.07.2020 № 660/512/17 наступного змісту:

"Звернути стягнення на транспортний засіб - автомобіль "Нуundаі Н-1", ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 , у рахунок погашення кредитної заборгованості ТОВ "Євро Лізинг" за кредитним договором від 05 вересня 2008 року № 010/08/4062 у сумі 10 963 658,97 грн., шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, встановивши початкову ціну предмета застави на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій".

АТ "Райффазйзен Банк Аваль" звернулось до Нововоронцовського районного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про відкриття виконавчого провадження.

20.08.2020 головний державний виконавець Нововоронцовського районного відділу ДВС Бойко О.А. виніс постанову про відкриття ВП № 62860927 за вказаним виконавчим листом. Одночасно була винесена постанова від 20.08.2020 у межах ВП № 62860927 про стягнення з нього виконавчого збору в розмірі 1096365,90 грн. Позивач 03.09.2020 отримав постанову державного виконавця Нововоронцовського районного відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Бойка Олександра Анатолійовича від 20.08.2020 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 1096365,90 грн., в якій зазначено, що вона є виконавчим документом.

Позивач не погодився з даною постановою, тому звернувся до суду з адміністративним позовом.

Відповідно до ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені й Законом "Про виконавче провадження № 1404-VIII, згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Водночас частиною другою статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, імперативною нормою - частиною другою статті 74 Закону № 1404-VIII закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. 3 квітня 2019 року Велика Палата Верховного Суду в рамках справи № 370/1034/15-ц, провадження № 14-103цс19 (ЄДРСРУ № 81139248) в черговий раз підтвердила, що оскарження постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

Предметом цього позову є оскарження постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні з виконання рішення суду у цивільній справі, справа за цим позовом підсудна Херсонському окружному адміністративному суду.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст.27 цього Закону виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).(ч.1-4 ст. 27).

Отже, розмір виконавчого збору в даному випадку неможливо визначити на початковому етапі при відкритті виконавчого провадження про виконання виконавчого листа про звернення стягнення на автомобіль, оскільки невідома його вартість. Реалізація заставленого майна відбувається з певними особливостями.

При вирішенні даного спору суд керується приписами розділу VII Закону № 1404-VIII, та наказу Мінюсту від 02.04.2012 № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень" (розділ УІІІ). Стаття 51 Закону № 1404-VIII передбачає, що за рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються відрахування, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої статті 45 цього Закону, після чого кошти перераховуються заставодержателю та стягується виконавчий збір. Якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом (ч.5). Реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. (ч.1,2 ст. 61 Закону).

Наказом Мінюсту від 02.04.2012 № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень" (розділ УІІІ), передбачено, що після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову (п. 10). Визначення вартості, оцінка майна боржника здійснюються в порядку, встановленому статтею 57 Закону (п.17). У випадках, передбачених абзацом другим частини третьої статті 57 Закону, виконавець для оцінки майна залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання (п. 18).

Згідно ч.3 ст. 57 Закону для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. Також Законом передбачено, що у разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов`язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові (ч.8 ст. 61). Майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно (ч.9 ст. 61 Закону). У разі якщо від продажу частини майна виручено суму, необхідну для задоволення вимог стягувача, сплати виконавчого збору, відшкодування витрат виконавчого провадження, а також сплати штрафу, продаж арештованого майна припиняється (ч.11 ст. 61 Закону) .

Таким чином, у виконавчому провадженні сума виконавчого збору підлягає обчисленню не від стягуваної з боржника ( ОСОБА_1 ) суми (тому що такої суми за виконавчим документом немає), а від вартості майна, на яке має бути звернуто стягнення. Вартість майна державним виконавцем не може бути обчислена на стадії відкриття виконавчого провадження, оскільки Законом № 1404-VIII визначена певна процедура оцінки такого майна, як автомобіль.

Позивач, як власник автомобіля, несе відповідальність перед стягувачем (банком) виключно в межах вартості автомобіля, виконавчий збір підлягає стягненню в сумі, обрахованій у розмірі 10 відсотків від фактичної стягненої суми за реалізацію автомобіля, а не від загальної заборгованості позичальника, яким є ТОВ "Євро Лізінг", і цей збір погашається виключно з суми, отриманої від продажу предмету іпотеки, а не додатково.

У разі якщо стягнутої з боржника внаслідок реалізації майна суми недостатньо для задоволення в повному обсязі вимог стягувача, виконавчий збір сплачується пропорційно до стягнутої суми, а виконавче провадження закінчується.

Отже, фактичний розмір виконавчого збору за наслідками вчинення виконавчих дій визначається в залежності від стягнутої суми боргу. Відповідно, відсутність стягнутої суми виключає стягнення виконавчого збору. Як вбачається з матеріалів справи, станом на 20.08.2020 державним виконавцем не стягнуто жодної суми, проте, обраховано виконавчий збір, як 10% від всієї суми заборгованості за кредитним договором ТОВ "Євро Лізінг" перед банком, що є неправомірним.

Таким чином, у державного виконавця були відсутні правові підстави для винесення постанови від 20.08.2020 про стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 1096365 грн. 90 коп., обрахованого як 10% від загальної суми заборгованості іншої особи - ТОВ "Євро Лізінг" перед банком, оскільки позивач несе відповідальність виключно в межах вартості автомобіля, незалежно від загальної суми заборгованості боржника перед банком.

Суд відхиляє інші доводи позивача про те, що він не є боржником, не має стосунків з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" з приводу погашення заборгованості 10 963 658,97 грн., оскільки сам позивач зазначений боржником у виконавчому листі Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 23.07.2020 № 660/512/17, і позивач не оспорює правильність видачі виконавчого листа. Так само у державного виконавця немає підстав не виконувати зазначений виконавчий лист. Згідно з чч.1, 2 ст.8 Закону "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Статусу стягувача і боржника сторони набувають після відкриття виконавчого провадження як в разі виконання рішення суду, яким закінчується судовий розгляд справи, так і в разі виконання ухвали суду про забезпечення позову.

Згідно рішення суду та виконавчого листа позивач є боржником, але несе відповідальність виключно в межах вартості заставленого майна - суми, що виручена від його реалізації.

Суд погоджується із тим, що сума заборгованості ТОВ "Євро Лізинг" - 10 963 658,97 грн. перед банком в жодному разі не підлягає стягненню з ОСОБА_1 .

Отже обчислення суми виконавчого збору, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 , від зазначеної суми заборгованості ТОВ "Євро Лізинг" суперечить ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки ця сума не є сумою, що підлягає стягненню.

Відповідно до зазначеного, постанова державного виконавця Нововоронцовського районного відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Бойка О.А. від 20.08.2020 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 1096365,90 грн. - є протиправною та підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Задовольнити позов ОСОБА_1 .

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Нововоронцовського районного відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Бойка Олександра Анатолійовича від 20.08.2020, прийняту у виконавчому провадженні № 62860927, про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 1 096 365,90 грн.

Стягнути з Нововоронцовського районного відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 34137370) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому, відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення підписано 29.09.2020.

Суддя В.В. Хом`якова

кат. 105000000