Рішення № 91876721, 30.09.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2020 р. № 520/7307/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Єгупенка В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Чайкіної Н.Е.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Петерайло А.М.,

представника відповідача - Маслош С.М.,

свідків - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (м. Харків, вул. Жон Мироносиць, 5) про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати п. 8 наказу ГУНП в Харківській області № 302 від 29.04.2020 року, яким до старшого оперуповноваженого в ОВС відділу розкриття злочинів проти особи УКР ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.

В обгрунтування позову зазначено, що за результатами проведеного службового розслідування відносно поліцейських ГУНП в Харківській області наказом № 302 від 29.04.2020 до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідальність. Позивач вказує, що службове розслідування проведено без додержання вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України та наказу МВСУ №893 від 07.11.2018, а саме: неповно та необ?єктивно з`ясовані усі обставини, чітко не встановлено, в чому полягає порушення і вина позивача, не встановлено тяжкість проступку та розмір заподіяної шкоди.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи адміністративного позову, суд дійшов наступного.

Судовим розглядом встановлено, що підполковник ОСОБА_1 проходив службу на посаді старшого оперуповноваженого в ОВС відділу з розкриття злочинів проти особи УКР ГУНП в Харківській області.

Наказом ГУНП в Харківській області від 07.04.2020 №732 було призначено службове розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень поліцейським ГУНП в Харківській області (а.с.64).

07.04.2020 року на адресу Головного управління Національної поліції в Харківській області надійшла доповідна записка заступника начальника УКЗ ГУНП в Харківській області полковника поліції Тюріна В.О. №2410/119-12/02-2020, який доповів про конфлікт між поліцейськими ГУ НП в Харківській області та групою невідомих чоловіків, що виник 06.04.2020 року о 20:30 год. на проїжджій частині перехрестя вул.Піскунівської та провул.Піскунівському в м.Харків, в результаті чого начальник УКР ГУНП в Харківській області полковник поліції ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження. Також повідомив, що в діях поліцейських ГУНП в Харківській області можливі ознаки дисциплінарного проступку, у зв`язку з чим просив призначити службове розслідування.

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області №732 від 07.04.2020 року призначено службове розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень поліцейським ГУНП в Харківській області з метою встановлення наявності або відсутності в діях поліцейських ГУНП в Харківській області факту порушення службової дисципліни, причин та умов, що передували його вчиненню, забезпечення повного, всебічного і об`єктивного дослідження обставин травмування на підставі ст.14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 від 15.03.2018 №2337-VІІ та на виконання вимог абзацу 4 п.2 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893, п.5 розділу ІІ Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893 (а.с. 61-62).

За результатами службового розслідування відносно поліцейських ГУНП в Харківській області 28.04.2020 складено висновок, яким встановлено, що 06.04.2020 року о 20:16 службовий автомобіль «Шкода Октавія», н.з. НОМЕР_1 (на синьому фоні), із закріпленим на ньому номерним знаком НОМЕР_2 , під керуванням начальника відділу розкриття злочинів проти особи УКР ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_3 (знаходився поза службою), рухався з вулиці Ярославської. 1/29, м. Харків, по провулку Піскунівськом у напрямку вулиці Піскунівської. В салоні даного автомобіля в якості пасажира перебував оперуповноважений УКР ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_7 (знаходився поза службою).

О 20:17 під час слідування з боку вулиці Чеботарської при проїзді нерегульованого перехрестя нерівнозначних доріг провулку Піскунівського - вулиці Піскуніської водій службового автомобіля підполковник ОСОБА_3 не виконав вимог дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу» розділу 3.3. Правил дорожнього руху, внаслідок чого допустив дотик переднього бампера до задніх лівих дверей та крила автомобіля ВАЗ- 21121, н.з. НОМЕР_3 , під кернуванням водія ОСОБА_8 . У салоні зазначеного автомобіля знаходилася дружна водія - ОСОБА_9 та громадянин ОСОБА_10 .

На місці дорожньо-транспортної пригоди між водіями вказаних транспортних засобів відбувся конфлікт з приводу наявності вини кожного з них.

У подальшому в період часу з 20:25 по 20:35 на місце пригоди прибули наступні поліцейські: о 20:25 начальник ОМВ підполковник поліції ОСОБА_2 і старший оперуповноважений в ОВС ОМВ підполковник поліції ОСОБА_4 на автомобілі «Нісан Кашкай», н.з. НОМЕР_4 . Вказані поліцейські знаходилися поза службою, у цивільному одязі, без табельної зброї; о 20:28 оперуповноважений відділу розкриття злочинів проти особи майор поліції ОСОБА_5 зі старшим оперуповноваженим цього ж відділу підполковником поліції ОСОБА_1 на автомобілі «Шевроле Авео» білого кольору, н.з. НОМЕР_5 . Зазначені поліцейські знаходилися поза службою, у цивільному одязі, без табельної зброї; о 20:32 начальник ОПВ підполковник поліції ОСОБА_11 на автомобілі «Фольксваген Пассат», чорного кольору, н.з. НОМЕР_6 , разом із старшим оперуповноваженим цього ж відділу ОСОБА_12 . Дані поліцейські знаходилися поза службою, у цивільному одязі, без табельної зброї; о 20:33 на місці події з`явився заступник начальника ОПВ майор поліції ОСОБА_13 (позивач), знаходився поза службою, у цивільному одязі, без табельної вогнепальної зброї; о 20:35 на службовому автомобілі «Шкода Октавія А7», білого кольору, н.з. НОМЕР_7 прибув начальник УКР ГУНП в Харківській області полковник поліції ОСОБА_6 .

Протягом вказаного проміжку часу на місці пригоди з`являлися не тільки поліцейські, а також інші невідомі особи у цивільному одязі, які прибули за викликом пасажирів автомобіля ВАЗ- 21121, н.з. НОМЕР_3 .

У подальшому о 20:41 год. на місце дорожньо - транспортної пригоди прибув автомобіль «Ауді А6», н.з. НОМЕР_8 , з якого вийшли двоє громадян і направились до службового автомобіля «Шкода Октавія», де перебували поліцейські разом із громадянами автомобіля ВАЗ-21121. У ході спілкування поліцейських з двома невідомими особами, що тривало не більше 10-15 секунд, один з них зненацька наніс удари в обличчя начальнику УКР ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , який відразу впав на асфальт. Інший невідомий громадянин наніс один удар ногою в обличчя ОСОБА_6 , який в цей момент лежав на проїжджій частині дороги і не міг самостійно підвестися. Між поліцейськими ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , з одного боку, та приблизно чотирма невідомими громадянами, з іншого боку, виникла бійка, після чого невідомі особи сіли в автомобіль «Ауді А6» та залишили місце пригоди.

О 20:49 на місце події прибув наряд ГШР поліцейських ППОП ГУНП в Харківській області у складі старшого лейтенанта поліції ОСОБА_14 старших сержантів поліції ОСОБА_15 і ОСОБА_16 на службовому автомобілі ВАЗ-21099, н.з. 15-18 (на синьому фоні)

О 20:56 на місце пригоди прибули поліцейські УПП в Харківській області ДПП НПУ на службовому автомобілі «Тойота Пріус», але через дві хвилини залишили вказане місце.

О 20:57 на службовому автомобілі «Шкода Октавія» білого кольору, н.з. НОМЕР_9 (на синьому фоні), полковника поліції ОСОБА_6 , старший оперуповноважений УКР ОСОБА_12 відвіз з місця події.

У подальшому 07.04.2020 року о 00:03 до Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області до оператора служби « 102» надійшло повідомлення з приймального відділення Харківської обласної лікарні про те, що до вказаного медичного закладу самостійно звернувся за медичною допомогою начальник УКР ГУНП в Харківській області полковник поліції ОСОБА_6 .

Про вказану подію того ж дня працівниками Холодногірського ВП негайно було повідомлено чергову частину УОАЗОР ГУНП в Харківській області.

Так, на підставі вищевикладених обставин дисциплінарна комісія дійшла висновку, що ніхто із поліцейських, які були свідками заподіяння працівникам поліції тілесних ушкоджень, у тому числі і самі потерпілі, не повідомили про цей факт службу « 102» та не відреагували відповідно до вимог чинного законодавства, у зв`язку із чим інформація про вказану подію надійшла до чергової частини УЗОАР лише більше ніж через 3 години.

Наказом від 29.04.2020 №302 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося в порушенні вимог п.6 р.ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, зареєстрованим в МЮУ 05.03.2019 №223/33194, ч.3 ст.18 ЗУ «Про національну полюцію», до підполковника поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого в ОВС відділу з розкриття злочинів проти особи УКР ГУНП в Харківській області, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність (а.с.16, том № 1).

Перевіряючи відповідність оскарженого наказу вимогам закону, суд зазначає, що до відносин, які склались на підставі встановлених судом обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Правовідносини з приводу проходження публічної служби в поліції унормовані, насамперед, приписами Закону України "Про Національну поліцію", Дисциплінарного статуту Національної поліції України затверджений Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII (далі за текстом - Статут).

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Відповідно до статті 19 "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

За визначенням ч.1 ст.1 Статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

У силу ч.3 ст.1 Статуту до змісту службової дисципліни також віднесено такі обов`язки поліцейського як: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до статті другої, дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни, при цьому службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається дотриманням законності і статутного порядку.

Протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, у розумінні ч.1 ст.12 Статуту визнається дисциплінарним проступком.

З метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків ч.2 ст.14 Статуту передбачено проведення службового розслідування, під яким відповідно до ч.1 ст.14 цього ж статуту розуміється діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Частиною 1 ст.18 Статуту визначено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Частиною 2 ст.18 Статуту передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.

Відповідно до п. 6.3 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, особа РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування має право: отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування; висловлювати письмові зауваження щодо об`єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка (і) його проводить (ять); відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України; оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України. Забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи РНС, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.

Вирішуючи спір, суд зазначає, що гарантоване п.12 ч.1 ст.1 і ч.2 ст.18 Статуту право поліцейського на участь у службовому розслідуванні кореспондується з проголошеним п.9 ч.2 ст.2 КАС України правом особи на участь у процедурі прийняття адміністративним органом владного управлінського рішення.

З наявних в матеріалах справи доказах вбачається, що позивач був обізнаний з фактом призначення службового розслідування за подіями 06.04.2020 року.

13.04.2020 під час надання особистих письмових пояснень позивач продемонстрував обізнаність з предметом службового розслідування.

Відповідно до приписів ч.3 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов`язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред`явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.

З системного та правового аналізу вищезазначеної норми Закону слідує, що положення даної статті регламентують загальний порядок комунікації та взаємодії поліцейського із особою - споживачем поліцейських послуг у сфері забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидії злочинності.

В той же час, питання порядку взаємодії співробітників поліції із органами правопорядку, не входить у в сферу регулювання ч. 3 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію".

Відповідно до ст.5 Закону України "Про Національну поліцію", поліція у процесі своєї діяльності взаємодіє з органами правопорядку та іншими органами державної влади, а також органами місцевого самоврядування відповідно до закону та інших нормативно-правових актів.

Пунктом 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС №100 від 08.02.2019, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.03.2019 за №223/33194, передбачає обов`язок поліцейського незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції "102" і зобов`язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події.

Щодо висновків відповідача про порушення позивачем вимог п. 6 р. II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.03.2010 за № 223/33194, суд зазначає наступне.

Пункт 6 розділу 11 Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події передбачає обов`язок поліцейського незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляти про це за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» і зобов`язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припиненню, рятуванню людей, наданню допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події.

З матеріалів службового розслідування вбачається (арк.8 Висновку), що відповідно до відомостей ІПНП Національної поліції України 06.04.2020 року о 20:42 оператору « 102» УОАЗОР ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення про конфлікт біля магазину «Карусель» з проханням швидкого направлення на місце події екіпажу поліції. Анкетних даних або обставин конфлікту заявник не надає, а лише вказує про напад людей із застосуванням балончиків. Екіпаж патрульної поліції прибував на місце конфлікту.

Вищезазначений дзвінок екстреного виклику поліції був здійснений старшим оперуповноваженим УКР ГУНП в Харківській області ОСОБА_17 , який перебував на добовому чергуванні у складі СОГ ГУНП в Харківській області.

Крім того, у матеріалах службового розслідування міститься лист Департаменту патрульної поліції УПП в Харківській області від 21.04.2020 № 4396/41/14/01-2020, яким повідомлено голову дисциплінарної комісії полковника поліції О.Прилепського , що 06.04.2020 о 20 год. 41 хв. до чергової частини управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції зателефонував заступник начальника оперативно-розшукового відділу УКР ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_13 ( НОМЕР_10 ), та повідомив що на перехресті вул. Пискунівської та пров. Пискунівського в місті Харкові відбувається бійка за участю співробітників поліції та невідомих осіб. Також він попросив встановити інформацію про автомобіль AUDI А6 д.н. НОМЕР_11 , що поїхав з місця події та орієнтувати особовий склад управління на виявлення зазначеного ТЗ та затримання осіб.

Надати аудіо запис зазначеної розмови не надається за можливе у зв`язку з тим, що дзвінок було здійснено на мобільний телефон, в якому відсутні функції запису.

Вказані обставини були підтверджені письмовими поясненнями чергового інспектора УПП в Харківській області капітана поліції Новицького С.О., які також містяться в матеріалах службового розслідування.

Вказана інформація не була врахована відповідачем при прийнятті спірного наказу та застосуванні до позивача заходу дисциплінарної відповідальності.

Одночасно у висновку службового розслідування зафіксовано, що позивач разом із іншими співробітниками поліції, з метою припинений правопорушення та затримання зловмисників намагалися вжити заходи фізичного впливу (сили). Разом із тим, зважаючи на чисельну перевагу нападників, та враховуючи відсутність у працівників поліції спеціальних засобів, останнім вдалося зникнути з місця події.

Також, службове розслідування містить інформацію про наявність та застосування нападниками засобів, споряджених речовинами сльозогінної та дратівної дії.

Крім того, службове розслідування містить інформацію про наявність у одного із учасників конфлікту ножа.

За таких обставин суд вважає, що позивачем на виконання вимог п. 6 вищезазначеного Порядку під час інциденту було вжито всіх від нього залежних заходів, спрямованих на запобігання та припинення правопорушення.

За таких обставин, суд вважає недоведеним порушення позивачем вимог п. 6 р. II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події.

Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву наголошував, що в опублікованих статтях засобів масової інформації повідомляється про події за участю поліцейських УКР ГУНП в Харківській області, під час яких полковник поліції ОСОБА_3 хизувався нагородною вогнепальною зброєю перед громадянами, що вплинуло у подальшому на переростання конфлікту у бійку, внаслідок якої отримали тілесні ушкодження вищевказані поліцейські. Подія за участю поліцейських УКР ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_3 та полковника поліції ОСОБА_6 набула суспільного резонансу, про що свідчать публікації даних подій у засобах масової інформації України. Вивченням коментарів, які викладені під вищезазначеними статтями, встановлено, що громадяни негативно висловлювалися на адресу поліцейських, виказували до них недовіру.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на вказані обставини, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, події, пов`язані з демонстрацією ОСОБА_3 вогнепальної зброї відбувалися до приїзду на місце події позивача, а коментарі у соцмережах та повідомлення в ЗМІ не відображають об`єктивних обставин інциденту, а також не доводять вчинення позивачем порушення дисципліни.

Пунктом 4 Розділу V Порядку встановлено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до Розділу VI Порядку, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку.

Так, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є повне доведення вини особи в ході службового розслідування, метою якого і є саме з`ясування обставин вчинення дисциплінарного порушення, уточнення ступеня вини особи.

Такими підставами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Суд зазначає, що відповідно до ч.ч.1,2 ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначений ст.19 Дисциплінарного статуту, де, крім іншого, указано, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. (ч.3 ст.19).

Отже для дотримання правила юридичної визначеності як невід`ємної складової запровадженого ст.8 Конституції України принципу верховенства права а також з метою додержання критеріїв законності рішень згідно з ч.2 ст.2 КАС України відповідач повинен був у тексті спірного рішення обґрунтувати обраний до застосування вид дисциплінарного стягнення, ступінь тяжкості скоєного дисциплінарного проступку, заподіяну внаслідок проступку шкоду, попередню поведінку працівника, ставлення працівника до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації працівника, тощо.

Однак вказані обставини не враховані відповідачем, а саме, особу позивача, попередню поведінку, ставлення позивача до служби, виключно позитивну службову характеристику безпосереднього керівника, відсутність непогашених дисциплінарних стягнень позивача, не обґрунтовано вид накладеного дисциплінарного стягнення, у зв`язку з чим рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, на думку суду, набуло нездоланних дефектів змісту, є неспіврозмірним вчиненому, що вказує на його необґрунтованість.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що при проведенні службового розслідування та при розгляді справи в суді факт неналежного виконання позивачем своїх обов`язків та грубого порушення службової дисципліни, не доведено відповідачем належними доказами.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування п.8 наказу начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області №302 від 29.04.2020 про застосування до старшого оперуповноваженого в ОВС відділу розкриття злочинів проти особи УКР ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд, проаналізувавши положення ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку, що відповідач доказів щодо спростування вимог позивача суду не надав.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 5-10, 72, 73, 74, 77, 139, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (м. Харків, вул. Жон Мироносиць, 5) про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати п. 8 наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області № 302 від 29.04.2020, яким до старшого оперуповноваженого в ОВС відділу розкриття злочинів проти особи УКР ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_12 ) у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30.09.2020.

Суддя В.В. Єгупенко