Ухвала суду № 91876314, 28.09.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

28 вересня 2020 року м. ПолтаваСправа № 537/3472/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Довгопол М.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення у справі №537/3742/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини польова пошта В3950 (А4267), Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року позов ОСОБА_1 до Військової частини польова пошта В3950 (А4267), Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без задоволення.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року-без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 27.01.2020 відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2019 року.

18.09.2020 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року у справі №537/3472/17, у якій ОСОБА_1 просив суд роз`яснити судове рішення щодо дослідження та вирішення судом питання правомірності дій відповідача при нарахуванні та виплаті відповідачем грошового забезпечення позивачу за період червень 2016 року-вересень 2016 року, січень 2017 року; роз`яснити судове рішення в частині застосування у ньому терміну "утримання" грошового забезпечення, замість застосування судом терміну "позбавлення" премії як це визначено у Інструкції №260 та роз`яснити чи йдеться у судовому рішенні саме про "позбавлення" позивача щомісячної премії (інших виплат) у розумінні положень Інструкції №260 (п.31.6, п.31.7), або про інші дії, що вчинялися відповідачем; роз`яснити чи вирішувалося при ухваленні судового рішення судом питання про можливість виходу за межі позовних вимог; роз`яснити судове рішення при дослідженні та вирішення судом питання правомірності дій відповідача при нарахуванні грошового забезпечення за червень 2016 року; роз`яснити судове рішення при дослідженні та вирішення судом питання правомірності дій відповідача при нарахуванні грошового забезпечення за липень 2016 року; роз`яснити судове рішення при дослідженні та вирішення судом питання правомірності дій відповідача при нарахуванні грошового забезпечення за серпень 2016 року; роз`яснити судове рішення при дослідженні та вирішення судом питання правомірності дій відповідача при нарахуванні грошового забезпечення за жовтень 2016 року та грудень 2016 року; роз`яснити судове рішення при дослідженні та вирішення судом питання правомірності дій відповідача при нарахуванні грошового забезпечення за січень 2017 року; роз`яснити судове рішення з аргументацією суду про не оскарження позивачем жодного із застосованих до нього дисциплінарних стягнень ні в адміністративному, ні в судовому порядку, з чого судом зроблено про відсутність підстав для скасування заходів застосованих на їхній підставі; роз`яснити рішення суду в частині висновків суду про обізнаність позивача із застосованими до нього дисциплінарними стягненнями та визнання доводів позивача про зворотнє "не правдивими".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 заяву призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву про роз`яснення судового рішення, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до частин першої та другої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

За змістом пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 року № 7 роз`яснення судового рішення можливо тоді, коли воно є незрозумілим. Поставлені у заяві питання розглядаються тільки судом, який ухвалив судове рішення. За правовою природою роз`яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз`яснення є його складовою, тому заява про роз`яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз`яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Тобто, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення.

Таким чином, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону виходить, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Отже роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, роз`яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його невиконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Аналогічний висновок міститься в ухвалі Верховного Суду від 31.07.2018 у справі 823/361/18.

Із заяви про роз`яснення судового рішення слідує, що позивач фактично не погоджується із висновками та мотивами, що викладені у рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 29.10.2018 щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Статтею 129 Конституції України та статтею 13 Кодексу адміністративного судочинства України гарантовано право учасникам справи на перегляд судового рішення у апеляційному порядку, а у випадках передбачених законом - і у касаційному порядку.

Отже, процесуальним законом передбачено окремий механізм перегляду судових рішень з точки зору їх законності та обґрунтованості, у межах якого судами апеляційної та касаційної інстанції може бути надана правова та фактична оцінка висновкам судів попередніх інстанцій щодо правильності застосування норм матеріального та процесуального права.

Водночас, суд зауважує, що інститут роз`яснення судового рішення покликаний виправити недоліки рішення суду як акту правосуддя шляхом усунення неясності судового акта і викладення рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі з метою повного та своєчасного його виконання.

При цьому, роз`яснення судового рішення не може слугувати формою перегляду судового рішення в контексті його законності та обґрунтованості.

Варто відзначити, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року-без змін, а ухвалою Верховного Суду від 27.01.2020 відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2019 року.

Отже, зважаючи на викладене, судами апеляційної та касаційної інстанції надано оцінку законності та обґрунтованості рішенню Полтавського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], заява № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII). Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою — домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (справа «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-IX).

Отже, рішення суду, що набрало законної сили, є обов`язковим для виконання та з урахуванням принципу правової визначеності не може ставитися під сумнів учасниками справи.

Суд зазначає, що текст рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року у справі №537/3472/17 викладено ясно та не двозначно, а тому розширеного тлумачення шляхом його роз`яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення у справі №537/3742/17 є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

У Х В А Л ИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення у справі №537/3742/17 відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Суддя М.В. Довгопол