Рішення № 91876281, 30.09.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 504/945/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Сидорівського С.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Комунального некомерційного підприємства "Білгород-Дністровський спеціалізований будинок дитини" Одеської обласної ради" в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Управління соціальної політики Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про зобов`язання нарахувати та виплатити соціальну допомогу при народженні дитини, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Комунального некомерційного підприємства "Білгород-Дністровський спеціалізований будинок дитини" Одеської обласної ради" в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Управління соціальної політики Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, в якому позивач просить:

зобов`язати Управління соціальної політики Лиманської районної державної адміністрації Одеської області нарахувати та виплатити державну соціальну допомогу при народженні дитини відносно малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на особистий рахунок дитини, відкритий у ПАТ «Державний ощадний банк України».

Ухвалою від 31.08.2020 року прийнято до свого провадження позовну заяву № 504/945/20 та визначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

17.09.2020 року (вх. № 37315/20) представником відповідача до канцелярії суду подані письмові пояснення у формі листа.

В обґрунтування позовних вимог, зокрема зазначено, що 13.03.2019 року адміністрація Комунального некомерційного підприємства «Білгород-Дністровський спеціалізований будинок дитини» Одеської обласної ради», звернулась до Управління соціальної політики Білгород-Дністровської міської ради із заявою про виплату державної допомоги при народженні, нараховуючи її на особистий рахунок дитини у ПАТ «Державний ощадний банк України» до виповнення ОСОБА_1 , 3-х років.

Однак, 26.09.2019 року до Комунального некомерційного підприємства «Білгород-Дністровський спеціалізований будинок дитини» Одеської обласної ради» з Управління соціальної політики Білгород-Дністровської міської ради надійшло повідомлення про відмову у наданні державної допомоги, у зв`язку з тим, що малолітня дитина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не має права на допомогу при народженні, та рекомендували звернутися до органу виконавчої влади або до суду, у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що згідно розпорядження Лиманської районної державної адміністрації Одеської області №44/А-2019 від 06.02.2019 року до Комунального некомерційного підприємства «Білгород-Дністровський спеціалізований будинок дитини» Одеської обласної ради», було влаштовано малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як дитину, залишену без батьківського піклування, на повне державне забезпечення (а.с. 7).

Наказом Служби у справах дітей Лиманської районної Державної адміністрації Одеської області від 06.02.2019 року № 7/19 «Про взяття на первинний облік дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » взято на первинний облік ОСОБА_1 (а.с. 9).

Як вбачається з позовної заяви, 13.03.2019 року адміністрація Комунального некомерційного підприємства «Білгород-Дністровський спеціалізований будинок дитини» Одеської обласної ради», звернулась до Управління соціальної політики Білгород-Дністровської міської ради із заявою про виплату державної допомоги при народженні, нараховуючи її на особистий рахунок дитини у ПАТ «Державний ощадний банк України» до виповнення ОСОБА_1 , 3-х років.

Однак, 26.09.2019 року до Комунального некомерційного підприємства «Білгород-Дністровський спеціалізований будинок дитини» Одеської обласної ради» з Управління соціальної політики Білгород-Дністровської міської ради надійшло повідомлення про відмову у наданні державної допомоги, у зв`язку з тим, що малолітня дитина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не має права на допомогу при народженні.

22.11.2019 року Лиманська районна державна адміністрація Одеської області повідомила, що мати малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за призначенням державної соціальної допомоги при народженні дитини на дитину ОСОБА_1 , станом на 19.11.2019 року не зверталася (а.с. 13-14).

Також, листом Управління соціальної політики Лиманської районної державної адміністрації Одеської області від 09.09.2020 року № 01-20/2631 повідомило про те, що ОСОБА_2 із заявою до управління соціального захисту населення райдержадміністрації на призначення державної соціальної допомоги при народженні дитини на ОСОБА_1 не зверталася (а.с. 36).

При цьому, в позовній заяві зазначено, що 12.11.2019 року адміністрація Комунального некомерційного підприємства «Білгород-Дністровський спеціалізований будинок дитини» Одеської обласної ради» звернулась до матері ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , з нагадуванням щодо необхідності виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до сина, однак 09.12.2019 року лист повернувся із позначкою «не проживає» (а.с. 16-17).

Згідно Заочного Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області № 504/4511/18 від 10.12.2019 року, ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав по відношенню її сина, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 21-23).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», призначаються такі види державної допомоги сім`ям з дітьми:

1) допомога у зв`язку з вагітністю та пологами;

2) допомога при народженні дитини;

2-1) допомога при усиновленні дитини;

4) допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;

5) допомога на дітей одиноким матерям;

}

5-1) допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність.

Згідно ст. 245 Сімейного кодексу України, Якщо дитина постійно проживає у закладі охорони здоров`я, навчальному або іншому дитячому закладі, функції опікуна та піклувальника щодо неї покладаються на адміністрацію цих закладів.

Відповідно до ч.4 ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», покриття витрат на виплату державної допомоги сім`ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до п. 1.4 Порядку виплати державної допомоги при народженні дитини в разі її влаштування до дитячого закладу (будинку дитини) на повне державне утримання, допомога при народженні дитини в разі її влаштування до будинку дитини на повне державне утримання виплачується шляхом перерахування на відкритий в установі уповноваженого банку (далі - банківська установа) вкладний (депозитний) рахунок дитини.

Згідно п. 1.5 вказаного порядку, допомога при народженні дитини дітям, яких було влаштовано на повне державне утримання, призначається та перераховується на рахунок дитини на підставі звернення адміністрації будинку дитини.

Адміністрація будинку дитини зобов`язана звернутися до органів праці та соціального захисту населення протягом десяти днів з моменту влаштування дитини до закладу, але не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Відповідно до п. 2.4 вказаного порядку, виплата належної допомоги при народженні дитини в разі її влаштування до будинку дитини на повне державне утримання здійснюється органами праці та соціального захисту населення за місцезнаходженням дитячого закладу на підставі рішення про призначення такої допомоги.

На підставі вищезазначених норм законодавства, 13.03.2019 року адміністрація Комунального некомерційного підприємства «Білгород-Дністровський спеціалізований будинок дитини» Одеської обласної ради», звернулась до Управління соціальної політики Білгород-Дністровської міської ради із заявою про виплату державної допомоги при народженні, нараховуючи її на особистий рахунок дитини у ПАТ «Державний ощадний банк України» до виповнення ОСОБА_1 , 3-х років. Вказана заява разом із документами на 21 аркуші були прийняті 13.13.2019 року за вхід. № 687 (а.с. 10-12).

Отже, на момент подання заяви адміністрація будинку дитини виконала всі заходи щодо оформлення допомоги при народженні ОСОБА_1 , однак, у виплаті вказаної допомоги було відмовлено.

Згідно ст. 46 Конституції України, держава гарантує, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Окрім того, згідно норм Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», допомога при народженні дитини надається з метою створення належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини, то на одержувача допомоги покладається обов`язок щодо створення таких умов та оскільки така допомога надається за рахунок державного бюджету, держава залишає за собою право здійснювати контроль за використанням відповідних коштів.

Згідно з вимогами ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», допомога при народженні першої та кожної наступної дитини призначається у розмірі 41280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому, суд акцентує увагу на тому, що на час влаштування дитини до Кумунального некомерційного підприємства «Білгород-Дністровський спеціалізований будинок дитини» Одеської обласної ради», ОСОБА_1 виповнилось 2 роки 2 місяці 20 днів та лише 10.12.2019 року Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області № 504/4511/18 від 10.12.2019 року, ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав по відношенню її сина, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 21-23).

За таких обставин, не отримання державної допомоги при народженні виникло не з вини самої дитини та його опікуна.

Таким чином, враховуючи виявлені обставини, що свідчать про порушення майнових та конституційних прав неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Управління соціальної політики Лиманської районної державної адміністрації Одеської області нарахувати та виплатити державну соціальну допомогу при народженні дитини відносно малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на особистий рахунок дитини, відкритий у ПАТ «Державний ощадний банк України».

Згідно із пунктом 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 10 Порядку №1751, допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.

Отже, допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. Неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 14 лютого 2018 року у справі №591/610/16-а, від 2 жовтня 2018 року у справі №495/3711/17, від 20.11.2018 у справі №226/317/17.

Так, Європейський Суд з прав людини в рішенні від 17.01.2013р. у справі "Хабровські проти України" констатував: 106. У справах, пов`язаних з виконанням рішень у сфері сімейного права Суд неодноразово встановлював, що вирішальним є те, чи вжили національні органи усіх необхідних для сприяння виконанню заходів, що можуть обґрунтовано вимагатися за особливих обставин кожної справи. Розглядаючи питання про те, чи становило невиконання рішення суду недотримання права заявника на повагу до сімейного життя, Суд повинен забезпечувати справедливий баланс між інтересами усіх причетних осіб та загальним інтересом забезпечення дотримання верховенства права. У справах цього типу адекватність заходу визначається швидкістю його виконання, оскільки сплив часу може мати невиправні наслідки для взаємовідносин між дитиною та одним із батьків, який не живе з нею.

Насамкінець Суд вважає, що позитивні обов`язки, які стаття 8 Конвенції накладає на Договірні держави щодо возз`єднання батьків з їхніми дітьми, повинні тлумачитися з урахуванням Гаазької Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 25 жовтня 1980 року (рішення у справі «Ігнакколо-Зеніде проти Руминії», п. 95), а поняття «найкращі інтереси» дитини також є першочерговим міркуванням у контексті процедур, передбачених Гаазькою Конвенцією (рішення «Нойлінгер та Шурук проти Швейцарії»).

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до закону, розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Комунального некомерційного підприємства «Білгород-Дністровський спеціалізований будинок дитини» Одеської обласної ради» в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Управління соціальної політики Лиманської районної державної адміністрації Одеської області (місцезнаходження: 67500, Одеська область, Лиманський район, смт. Доброслав, вул. Центральна, 33; код ЄДРПОУ 33767887), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Управління соціальної політики Білгород-Дністровської міської ради Одеської області (67708, Одеської області, м. Білгород-Дністровський, провулок, Офіцерський, 8; код ЄДРПОУ 03194789) про зобов`язання нарахувати та виплатити соціальну допомогу при народженні дитини,- задовольнити повністю.

Зобов`язати Управління соціальної політики Лиманської районної державної адміністрації Одеської області нарахувати та виплатити державну соціальну допомогу при народженні дитини відносно малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на особистий рахунок дитини, відкритий у ПАТ «Державний ощадний банк України».

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 30.09.2020 р.

Суддя О.М. Тарасишина

.