Ухвала суду № 91876235, 30.09.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7637/20

У Х В А Л А

30 вересня 2020 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін клопотання позивача про розгляд справи №420/7637/20 в порядку загального позовного провадження, -

ВСТАНОВИВ:

11.08.2020 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини – польової пошти А0666, в якому позивач просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність в/ч А0666 щодо ненадання ОСОБА_1 інформації стосовно його грошового забезпечення за період проходження служби;

2) зобов`язати в/ч А0666 видати ОСОБА_1 довідку та/або розрахункові листи про нараховане та виплачене грошове забезпечення позивача з розшифровкою всіх виплат помісячно за період служби у в/ч А0666;

3) стягнути з в/ч А0666 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 15 000,00 грн.

Ухвалою суду від 17.08.2020 року судом залишено без руху адміністративний позов ОСОБА_1 .

У вказаній ухвалі судом роз`яснено, що виявлені недоліки повинні бути усунуті шляхом надання до суду:

- інформації про місцезнаходження оригіналів доказів, копії яких додані до позовної заяви;

- уточненої позовної заяви.

26.08.2020 року за вх. №33582/20 від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви разом із уточненим адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини – польової пошти А0666, в якому позивач просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність в/ч А0666 щодо ненадання інформації на адвокатський запит від 13.02.2020 року №103-24/20, від 06.07.2020 року №103-75/20 стосовно грошового забезпечення ОСОБА_1 за період проходження служби у в/ч А0666;

2) зобов`язати в/ч А0666 видати ОСОБА_1 довідку та/або розрахункові листи про нараховане та виплачене грошове забезпечення позивача з розшифровкою всіх виплат помісячно за період служби у в/ч А0666;

3) стягнути з в/ч А0666 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 15 000,00 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 року судом прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини – польової пошти А0666 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди (в редакції уточнень за вх.№33582/20) і відкрито провадження в адміністративній справі.

Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст.262 КАС України.

21.09.2020 року (вх. №ЕП/14914/20) від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, оскільки відповідач умисно ухиляється від надання інформації про грошове забезпечення позивача.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача.

Так, згідно із частинами першою та третьою статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Суд встановив, що спір в цій справі не відноситься до вказаного переліку справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019р. у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.

Практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд зазначає, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею у відзиві на позов, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Тобто, у разі необхідності, учасники справи мають право викласти свої пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб у письмовому вигляді, які будуть враховані судом при прийнятті рішення.

Суд звертає увагу, що у своєму клопотанні та в контексті критеріїв, визначених у ч.3 ст. 257 КАС України, позивач не деталізує тих обставин, фактів, відносин чи наявних матеріалів, які, на його думку, окремо або у сукупності зумовлюють необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

У той же час, в контексті приписів ч. 3 ст. 257 КАС України, зважаючи на предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження за наведеними позивачем у клопотанні підставами, та доходить висновку про залишення заяви позивача без задоволення.

Керуючись статтями ст.ст.248, 256, 260, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання позивача про розгляд справи №420/7637/20 в порядку загального позовного провадження – залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.М. Корой