Ухвала суду № 91876182, 25.09.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8992/20

УХВАЛА

25 вересня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Збарацької А.І.

За участю сторін:

Представника заявника: Бондарева Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» про заміну сторони виконавчого провадження, –

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 15.09.2020 року надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» про заміну сторони виконавчого провадження, в якій заявник просить замінити стягувача з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020) на його правонаступника – товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (код ЄДРПОУ 42251700) у виконавчому провадженні (далі ВП) №60033158 з виконання виконавчого напису №1692 від 18.11.2014 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощуком В.Ю.

Ухвалою суду від 15.09.2020 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» про заміну сторони виконавчого провадження було прийнято до провадження та призначене судове засідання на 25.09.2020 року.

У судовому засідання представник товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» подану заяву підтримав та просив її задовольнити.

Інші зацікавлені особи, зазначені в заяві товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс», а саме публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (стягувач у ВП №60033158), ОСОБА_1 (боржник у ВП №60033158) та приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Притуляк В.М. (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору) до судового засідання не з`явились про дату час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином та своєчасно.

Від приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В.М. до суду надійшло клопотання про розгляд заяви про заміну сторони виконавчого провадження за його відсутності.

Частиною 2 ст. 379 КАС України встановлено, що суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Дослідивши подані до суду документи, з`ясувавши фактичні обставини та правові підстави, на яких ґрунтується заява товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс», оцінивши докази, які мають юридичне значення, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, згідно п.1 ч.1 ст.3 ЗУ «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню виконавчі написів нотаріусів.

Згідно ч.1 ст.379 КАС України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Частиною 4 статті 379 КАС України встановлено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, для застосування вказаної норми КАС України необхідні наступні умови: наявність рішення суду, який розглядав справу як суд першої інстанції; вибуття сторони виконавчого провадження та подання державного виконавця або заяви заінтересованої особи.

Отже положення ст.379 КАС України застосовуються для заміни сторони у виконавчому провадженні по справам, рішення по яким приймав суд.

Відповідно до ч.5 ст.15 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно ч.2 ст.74 ЗУ «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

При цьому, згідно ч.1 ст.287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду по справі №324/1018/17 від 20.09.2018 року зазначила, що необхідно розрізняти випадки звернення до суду зі скаргою в порядку судового контролю за виконанням судових рішень (рішень, ухвал, постанов судів різних юрисдикцій) та в порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби при виконанні рішень інших органів (постанов, наказів, ухвал та інших документів), які є виконавчими документами і підлягають примусовому виконанню відповідно до ст. 3 Закону України №1404-VІІІ.

Якщо виконавче провадження відкрито і примусове виконання здійснюється державною виконавчою службою на підставі документів, передбачених у пунктах 1, 11, 2 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII, тобто на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України, а також судових наказів; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом, то заяви та скарги розглядаються судом, який видав рішення, що перебуває на примусовому виконанні.

Якщо примусове виконання здійснюється на підставі документів, виданих іншими органами, - такі заяви та скарги учасників виконавчого провадження розглядають у порядку, передбаченому статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду чітко визначила процесуальний порядок вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження в залежності від виконавчого документа, за яким відкрите виконавче провадження.

Частинами 5, 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» №1402-VIII встановлено, що висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Судом встановлено, що на виконання виконавчого напису нотаріуса №1692 від 18.11.2014 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Притуляком В.М. було відкрито виконавче провадження №60033158 про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів на користь ПАТ «Дельта Банк».

При цьому, товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» було подано та оформлено до Одеського окружного адміністративного суду заяву про заміну стягувача у відповідному виконавчому провадженні.

Водночас, враховуючи вищевикладені висновки Великої Палати Верховного Суду, суд зауважує, що товариство мало звернутись до адміністративного суду саме з адміністративним позов у порядку передбаченому ст.287 КАС України.

Разом з тим, товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс», звернулось до Одеського окружного адміністративного суду не у порядок та не у спосіб, визначені процесуальними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиція була викладена П`ятим апеляційним адміністративним судом у постанові від 10.06.2020 року по справі №420/6333/19 та від 12.08.2020 року по справі №420/2263/20.

При цьому суд критично ставиться до посилання в судовому засіданні представника заявника про те, що товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» в межах адміністративної справи №420/8992/20 було подано заяву одночасно в порядку ст.287 КАС України та ст. 379 КАС України, оскільки такий спосіб звернення до суду не передбачений КАС України. Крім того, під час дослідження процесуальних документів, податних товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до Одеського окружного адміністративного суду в межах адміністративної справи за №420/8992/20 встановлено, що вони подані фактично як заява за правилами, встановленими ст. 379 Розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України (Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах), а не за правилами ст.287 параграфу 2 глави 11 Розділу ІІ КАС України «Позовне провадження».

При цьому у поданій до суду заяві, товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» учасників справи визначено не у відповідності до положень ст.ст. 42 ч.1 , 46 ч.1, 49 ч.ч.1 та 2, 160 ч. 5 п. 2 КАС України (як позивача, відповідача та третіх осіб), а як зацікавлених осіб - учасників виконавчого провадження (стягувача та боржника). Всупереч положенням ч.2 ст.159 та ч.ч.1 та 2 ст.287 КАС України, подану до суду заяву не оформлену як адміністративний позов (позовну заяву), та за її подання до суду не сплачений судовий збір відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» та ч. 3 ст. 161 КАС України.

За таких умов суд доходить висновку, що заявником було невірно обрано спосіб захисту своїх прав та інтересів, а тому заява товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» про заміну стягувача у виконавчому провадженні задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-11, 42, 46, 49, 159, 160-161, 205, 241, 243, 248, 287, 293, 295, 372, 379 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвалу суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп. 15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано суддею 30 вересня 2020 року.

Суддя О.В. Білостоцький