Рішення № 91876159, 28.09.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5131/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Глуханчука О.В.,

секретар судового засідання – Любімова О.Є.

за участі сторін:

представника позивача – Рибки Т.В. (керівник згідно Витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (самопредставництво юридичної особи)

представника відповідачів – Козеровської А.О. (самопредставництво суб`єкта владних повноважень, на підставі Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом приватного підприємства “ЄВРОХІМ ОДЕСА” до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

22 червня 2020 року до суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства “ЄВРОХІМ ОДЕСА” до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.05.2020 року № 1558385/41947764; рішення Державної податкової служби України за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 21961/41947764/2 від 09.06.2020 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 2 від 27.02.2020 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до приписів п.201.10. ст.201 ПК України Приватним підприємством «ЄВРОХІМ ОДЕСА» було складено податкову накладну № 2 від 27.02.2020 року та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно отриманої квитанції податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено. В квитанції зазначено, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН / РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Як зазначив позивач, на виконання п.п.201.16. ст.201 ПК України, п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Приватним підприємством «ЄВРОХІМ ОДЕСА» 05.05.2020 було направлено на адресу ДПС повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/PK, реєстрація якої зупинена, письмові пояснення, копії первинних документів, передбачених п. 5 Порядку.

Однак, рішенням комісії ДПС від 08.05.2020 № 1558385/41947764 було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 27.02.2020 р. В оскаржуваному рішенні зазначено, що платником податку не надано первинних документів щодо постачання/ придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження і розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків - фактури/ інвойсів, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи які не надано підкреслити).

24.05.2020 р. підприємством подано Скаргу на рішення комісії № 1558385/41947764 від 08.05.2020 р., проте 09.06.2020 р. отримано рішення № 21961/41947764/2, яким в задоволенні скарги відмовлено з посиланням на ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Позивач вважає дане рішення про відмову у реєстрації ПН за своїм характером необґрунтованими як нормативно, так і документально з огляду на наступне.

Так, позивач зазначив, що податкову накладну № 2 від 27.02.2020 р. було складено по факту надання послуг з комплексного обслуговування адмінбудинків та прилеглих територій замовника. Відповідно до п. 1.1 Договору, Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується власними силами та у разі потреби з залученням субпідрядних організацій (в окремих випадках) надати послуги з комплексного обслуговування адмінбудинків Замовника за місцем знаходження об`єктів, які включають в себе наступні види послуг: прибирання приміщень (в т.ч технічний поверх), санвузлів та збір твердих побутових відходів; забезпечення миючими засобами та витратними матеріалами; прибирання прилеглої території (в т.ч від снігу) та складування твердих побутових відходів; полив та догляд за зеленими насадженнями; вантажно-розвантажувальні роботи. Реальне виконання договору № УБГ 390/020-19 від 12.08.2019 р. ПП «ЄВРОХІМ ОДЕСА» підтверджується підписаним замовником актом виконаних робіт від 27.02.2020 р № 36.

Позивач вказує, що ПП «ЄВРОХІМ ОДЕСА» має належним чином укладені договори з постачальниками миючих засобів, техніки та персоналу для надання такого виду послуг. Постачальниками миючих, дезінфікуючих засобів та обладнання для прибирання ПП «ЄВРОХІМ ОДЕСА» є ТОВ «Виробниче - торгівельне об`єднання «Укрєврохім», згідно договору поставки № 1019 від 09.01.2019 року та ТОВ «МЕГА СЕРВІС УКРАЇНА», відповідно до договору № 194 від 20.01.2020 р.

Техніку для прибирання Приватне підприємство «ЄВРОХІМ ОДЕСА» придбало у ТОВ «Якісна Техніка», відповідно до договору про співробітництво № 26/08/19 від 26.08.2019 р.

Позивач також зазначив, що на кожну господарську операцію Підприємство має належним чином оформлені первинні документи, копії яких підприємством були надані контролюючому органу.

Як вважає позивач, ПП «ЄВРОХІМ ОДЕСА» виконало вимоги Податкового кодексу України в частині першої події по податку на додану вартість та направили на реєстрацію вище згадану податкову накладну.

На підтвердження інформації, зазначеної в письмових поясненнях, Підприємством було надано комісії весь перелік необхідних документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Також в обґрунтування неправомірності оскарженого рішення про відмову у реєстрації податкової, позивач зазначив, що у рішеннях комісії ДПС в реєстрації ПН було відмовлено саме з підстави «ненадання платником податку копій документів», проте не визначено яких саме документів не вистачило комісії ДПС для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, конкретний перелік документів також не визначено і в квитанції про зупинення реєстрації ПН / РК.

Позивач зазначає, що первинні документи, оформлені в рамках зазначених господарських операцій, не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу 198, 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Отже, на думку позивача, ПП «ЄВРОХІМ ОДЕСА» було надано до ДПС пояснення та копії документів, якими підтверджується реальність здійснення операцій по податковій накладній, реєстрацію якої було зупинено. При цьому, у письмових поясненнях було детально розписано специфіку господарської діяльності ПП «ЄВРОХІМ ОДЕСА».

Ухвалою суду від 22 червня 2020 року, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

15 липня 2020 року через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву з додатками від Державної податкової служби України та Головного управління ДПС в Одеській області (а.с. 84-88, т.1). Відповідно до відзиву, відповідачі не погоджуються з доводами позивача у зв`язку з наступним.

Відповідачем зазначено, що ПП «ЄВРОХІМ ОДЕСА» направлено на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкових накладних податкову накладну №2 від 27.02.2020 року. За отриманими квитанціями з єдиного вікна приймання звітності ДПС України підприємству було повідомлено, що реєстрація відповідних податкових накладних зупинена, оскільки відсутні у таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються, та обсяг постачання дорівнює або перевищує величини залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання. Також, даними квитанціями запропоновано платнику надати пояснення та / або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Надалі платник податку направив засобами електронного зв`язку повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК. Однак, за оскарженим рішенням від 08.05.2020 року № 1558385/41947764 йому відмовлено в реєстрації зазначених вище податкових накладних.

В оскаржуваному рішенні Комісії було зазначено які документи не було надано підприємством ПП «ЄВРОХІМ ОДЕСА» разом із повідомленням, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Відповідно повідомлення №2 від 05.05.2020 року, що було подано Позивачем до контролюючого органу для підтвердження факту здійснення господарських операцій було надано наступні документи, а саме:

Договір оренди № ОА/20-0034 від 01.12.2019 року;

Договір поставки № 194 від 20.01.2020 року;

Договір поставки № 1019 від 09.01.2020 року;

Договір про співробітництво № 26/08/19 від 26.08.2019 року;

Специфікації від 28.08.2019 року;

Договір щодо надання послуг з комплексного обслуговування від 12.08.2019 року;

Лист № 324 від 05.05.2020 року;

Рахунок про оплату № 97 від 27.02.2020 року;

Акт надання послуг № 36 від 27.02.2020 року;

Видаткова накладна від 31.01.2020 року;

Платіжне доручення № 1923;

Акт надання послуг № 82 від 23.01.2020 року;

Видаткова накладна від 23.01.2020 року;

Платіжне доручення № 1022;

Наказ від 19.02.2019 року.

Як зазначає відповідач, Позивачем разом із повідомленням не було надано достатніх первинних документів, банківських виписок на підтвердження здійснення господарських операцій з надання послуг ПП «ЄВРОХІМ ОДЕСА». Аналізуючи документи надані ПП «ЄВРОХІМ ОДЕСА» неможливо встановити реальність здійснення господарської операції щодо спірної податкової накладної №2. Як наслідок, Головним управлінням ДПС в Одеській області було прийнято оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на не надання ПП «ЄВРОХІМ ОДЕСА» разом із Повідомленням усіх необхідних документів, ГУ ДПС в Одеській області прийнято рішення №1558385/41947764 від 08.05.2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної, а ДПС України рішення №21961/41947764/2 від 09.06.2020 року, яким залишило скаргу ПП «ЄВРОХІМ ОДЕСА» на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної без задоволення, а рішення ГУ ДПС в Одеській області - без змін.

Таким чином, на переконання представника відповідачів, рішення ГУ ДПС в Одеській області №1558385/41947764 від 08.05.2020 року та рішення ДПС України №21961/41947764/2 від 09.06.2020 року є повністю обґрунтованими, відтак підстави для задоволення позову відсутні.

15 липня 2020 року через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив від позивача. Згідно відповіді на відзив, позивачем зазначено, що згідно з отриманою квитанцією реєстраційний номер 9053780900, реєстрацію податкової накладної зупинено з підстави «..платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та пропозицією надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК.

17.03.2020 за результатами розгляду пакету документів ПП «ЄВРОХІМ ОДЕСА» було прийняте рішення 53220 про невідповідність платника податку п. 8. Критеріїв ризиковості платника. Твердження про те, що причиною зупинення реєстрації стала відсутність таблиці даних платника податку на додану вартість не відповідає змісту квитанції про зупинення реєстрації.

На виконання рекомендацій, зазначених в квитанції про зупинення реєстрації, ПП «ЄВРОХІМ ОДЕСА» були надані пояснення та копії документів на підтвердження операції, вказаної в ПН № 2, а саме: договір УБГ-390/020-19 від 12.08.2019 з додатками; рахунок №97 від 27.02.2020, акт виконаних робіт 36 від 27.02.2020р.; договори № 1019 від 09.01.19, 194 від 20.01.2020, 26/08/19 від 26.08.2019; видаткова накладна 2613 від 31.01.2020; платіжне доручення 1923 від 27.12.2019; видаткова накладна 64 від 23.01.2020, акт наданих послуг 82 від 23.01.2020; платіжні доручення 1022 від 17.02.2020; договір оренди офісного та складського приміщення ОА/20-0034 від 01.12.2019; наказ про призначення директора. Тобто, надані документи, щодо постачання/придбання товарів/послуг, що підтверджують здійснення операції, на яку виписана податкова накладна №2 від 27.02.2020р.

Позивач вкотре наголосив, що підприємством надано відповідачу банківські виписки (платіжні доручення № 1923, 1022) і первинні документи: акти виконаних робіт, накладні на придбання витратних матеріалів та інвентарю, документи, що підтверджують доставку матеріалів до місця надання послуг, документи, що підтверджують використання приміщення. Вказані первинні документи, оформлені в рамках зазначених господарських операцій, не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу 198, 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

24 липня 2020 року через канцелярію суду надійшли письмові пояснення від представника Державної податкової служби України та Головного управління ДПС в Одеській області, які за своїм змістом дублюють обставини викладені у відзиві на позовну заяву.

17 серпня 2020 року від позивача надійшли письмові пояснення, відповідно до яких позивач просить прийняти до уваги, що згідно письмових пояснень, наданих представником відповідачів, у реєстрації податкової накладної № 2 від 27.02.2020 було відмовлено через нібито ненадання платником:

1) сертифікатів якості товару, але згідно Порядку №520 подання сертифікату якості вимагається лише у випадках, передбачених договором та/або законодавством. Позивач звертає увагу, що оспорювана податкова накладна виписана на послуги, отже сертифікат якості товару взагалі не може існувати в пакеті документів для розблокування. Наявність сертифікату відповідності не передбачена договором про надання послуг з комплексного обслуговування № УБГ 390/020-19 від 12.08.2019р, чинне законодавство також не передбачає обов`язкової сертифікації послуг з прибирання та комплексного обслуговування. Проте підприємство провело добровільну сертифікацію і отримало сертифікати ISO 9001,14001. Крім того, підприємство використовує сертифіковані засоби для прибирання, завдяки чому отриманні сертифікатів ISO стало можливим. Копії даних сертифікатів додані до пояснень, проте надання їх не передбачено переліком документів для розблокування податкової накладної.;

2) товарно-транспортних накладних, проте оспорювана накладна виписана на послуги, а пакет документів для розблокування передбачає надання первинних документів з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки. В наданому пакеті документів наявний акт надання послуг, підписаний обома сторонами та скріплений печаткою. Зауважень щодо дефектів оформлення документу контролюючим органом не надано. Крім того, у складі пакету для розблокування надано підтвердження транспортування миючих засобів до місця надання послуг, а саме, акт надання послуг 82 від 23.01.2020р.;

3) банківських виписок з особових рахунків. Згідно Порядку №520, для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної може бути надано розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків. У складі пакету документів для розблокування надано розрахункові документи, а саме платіжні доручення з відміткою банку про проведення платежу на оплату миючих засобів та засобів для прибирання. При цьому, згідно договору надання послуг УБГ390/020-19 від 12.09.2019, оплата за надані послуги здійснюється протягом 60 календарних днів. Тобто, на момент блокування податкової накладної послуги не були оплачені. Копію платіжного доручення 283161 від 24.04.2020 позивач додає. Також позивач звертає увагу, що форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних передбачає необхідність підкреслення, які саме документи не надано, а також поле для додаткової інформації. Проте, податковим органом у рішенні 1558385/41947764 від 08.05.2020 жодного уточнення щодо нібито ненаданих документів не наведено, що призвело до неможливості платника податку повноцінно скористатися правом на адміністративне оскарження рішення про зупинення реєстрації податкової накладної.

Інші заяви по суті справи сторонами не надавались, клопотання та додаткові докази не надходили.

Ухвалою суду від 31 серпня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 16 вересня 2020 року під час розгляду справи по суті сторони у вступному слові надали свої пояснення щодо змісту та підстав своїх вимог і заперечень щодо предмета позову.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з викладених у позові відповіді на відзив та письмових поясненнях.

Представник відповідачів проти задоволення позову заперечував.

Заслухавши пояснення учасників процесу, розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступне.

Позивач – приватне підприємство “ЄВРОХІМ ОДЕСА”, код ЄДРПОУ 41947764, зареєстроване в якості юридичної особи 19.02.2018 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи 1 556 102 0000 065450; з 19.02.2018 року перебуває на обліку ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області.

Основним видом економічної діяльності підприємства є – “Інша діяльність із прибирання будинків і промислових об`єктів ” (КВЕД 81.22).

12 серпня 2020 року між ПП “ЄВРОХІМ ОДЕСА” (Виконавець) та Акціонерним товариством «Укргазвидобування» (Замовник) укладено Договір УБГ 390/020-19 щодо надання послуг з комплексного обслуговування адміністративного будинку та прилеглої території (Лот №4).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується власними силами та у разі потреби з залученням субпідрядних організацій (в окремих випадках) надати послуги з комплексного обслуговування адмінбудинків Замовника за місцем знаходження об`єктів, які включають в себе наступні види послуг: прибирання приміщень (в т.ч технічний поверх), санвузлів та збір твердих побутових відходів; забезпечення миючими засобами та витратними матеріалами; прибирання прилеглої території (в т.ч від снігу) та складування твердих побутових відходів; полив та догляд за зеленими насадженнями; вантажно - розвантажувальні роботи.

27 лютого 2020 року між ПП “ЄВРОХІМ ОДЕСА” та Акціонерним товариством «Укргазвидобування» було складено акт надання послуг, відповідно до якого були виконані роботи (послуги). Загальна вартість робіт (послуг) склала без ПДВ 127 416, 67 грн.

На підтвердження розрахунків, позивач надав до суду рахунку на оплату №97 від 27 лютого 2020 року та платіжне доручення №283161 від 24.04.2020 року на суму 127416,67 грн.

27 лютого 2020 року ПП «ЄВРОХІМ ОДЕСА» складено на користь АТ «Укргазвидобування» філія бурове управління «Укрбургаз» податкову накладну № 2 на суму постачання послуги з комплексного обслуговування адміністративного будинку та прилеглих територій у розмірі 127 416, 67 грн. (у т.ч. ПДВ 21 236,11 грн.).

Вказану податкову накладну ПП «ЄВРОХІМ ОДЕСА» направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у встановленому законодавством порядку.

Сторонами не заперечувалось, що ПП “ЄВРОХІМ ОДЕСА” отримано квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до зазначеної квитанції документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 27.02.2020 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено: показник «D»=15.0691%, "Р"=0.

05 травня 2020 року Приватним підприємством «ЄВРОХІМ ОДЕСА» було направлено на адресу ДПС повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/PK, реєстрація якої зупинена, письмові пояснення та копії документів.

Вказане повідомлення № 2 про подання пояснень та копій документів, надійшло до Головного управління ДПС в Одеській області 05.05.2020 року, документ прийнято, що підтверджується Квитанцією № 2.

Відповідач підтвердив надходження від позивача повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, та копій документів, а саме: Договір оренди № ОА/20-0034 від 01.12.2019 року; Договір поставки № 194 від 194 від 20.01.2020 року; Договір поставки № 1019 від 194 від 09.01.2020 року; Договір про співробітництво № 26/08/19 від 26.08.2019 року; Специфікації від 28.08.2019 року; Договір щодо надання послуг з комплексного обслуговування від 12.08.2019 року; Лист № 324 від 05.05.2020 року; Рахунок про оплату № 97 від 27.02.2020 року; Акт надання послуг № 36 від 27.02.2020 року; Видаткова накладна від 31.01.2020 року; Платіжне доручення № 1923; Акт надання послуг № 82 від 23.01.2020 року; Видаткова накладна від 23.01.2020 року; Платіжне доручення № 1022; Наказ від 19.02.2019 року, що зазначено у відзиві на позовну заяву.

Рішенням комісії ДПС від 08.05.2020 № 1558385/41947764 було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 27.02.2020 р.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що платником податку не надано первинних документів щодо постачання/ придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження і розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків - фактури/ інвойсів, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи які не надано підкреслити).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивачем 24.05.2020 року було подано скаргу на рішення комісії від 08.05.2020 року.

Рішенням від 09.06.2020 № 21961/41947764/2 залишено скаргу підприємства без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін з підстави: ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Вважаючи прийняті рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини в межах заявлених позовних вимог, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

Відповідно до підпункту 16.1.2, 16.1.3 пункт 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається згідно з приписами норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна є електронним документом, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 зазначеного вище Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

У відповідності до приписів, наведених у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

11.12.2019 року постановою Кабінету Міністрів України № 1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок №1165).

Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація спірних податкових накладних зупинена із посиланням виключно на п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Згідно додатку №1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН затверджено критерії ризиковості платника податку на додану вартість, а саме :

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 11 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Позивач, одержавши квитанції про зупинення реєстрації ПН, у межах строку, встановленого законодавством, направив до контролюючого органу пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, зазначених у податкових накладних, реєстрація яких зупинена.

Проте, комісія регіонального рівня - Комісія ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, розглянувши ці документи, прийняла оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

При цьому, як вбачається зі змісту вказаного рішення, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкової накладної є не надання первинних документів щодо постачання/ придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження і розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків - фактури/ інвойсів, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи які не надано підкреслити).

З цього приводу, суд відмічає, частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржуване рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч.2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті рішень дотримано не було.

Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

В даному випадку, відповідачами ґрунтовних недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не вказано у відповідному рішенні.

Натомість, як встановлено судом, позивачем надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

Так, судом досліджено договір № УБГ 390/020-19 від 12.08.2019 р. з додатками; рахунок про оплату № 97 від 27.02.2020 року; акт виконаних робіт від 27.02.2020 р № 36.; договір поставки № 1019 від 194 від 09.01.2020 року; договір про співробітництво № 26/08/19 від 26.08.2019 року; видаткову накладну 2613 від 31.01.2020 року; платіжне доручення № 1923; видаткову накладна №64 від 23.01.2020 року; акт надання послуг № 82 від 23.01.2020 року; платіжні доручення № 1022 від 17.02.2020 року; договір оренди офісного та складського приміщення № ОА/20-0034 від 01.12.2019 року; платіжне доручення №283161 від 24.04.2020 року на суму 127 416, 67 грн.; сертифікат ISO 9001.14001, сертифікат на миючі засоби.

У свою чергу відповідачем не доведену факт нереальності господарських операцій позивача з АТ «Укргазвидобування» в мажах яких ПП “ЄВРОХІМ ОДЕСА” складено податкову накладну № 2 від 27 лютого 2020 року.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, матеріали справи не містять належних і достатніх доказів, які б давали підстави вважати, що відповідач довів правомірність оскаржуваного позивачем рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову в такій реєстрації. Вказане рішення не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податку рішення.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги приватного підприємства “ЄВРОХІМ ОДЕСА” про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.05.2020 року № 1558385/41947764 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 27 Порядку № 117, рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Рішення комісії центрального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено у судовому порядку.

За приписами пункту 28 Порядку № 117 (в редакції Постанови КМ № 391 від 24.04.2019), податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

Виходячи із вимог зазначеної норми, суд вважає, що належним способом відновлення порушеного права платника податку є зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 27.02.2020 року, складену приватним підприємством “ЄВРОХІМ ОДЕСА”.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової служби України за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 21961/41947764/2 від 09.06.2020 року, суд зазначає таке.

Відповідно до приписів п.п.56.1, 56.2 та 56.10 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Механізм розгляду скарги щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165.

Пункт 3 Порядку передбачає, що скарга подається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) у строки, визначені статтею 56 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з наступного дня після набрання чинності рішенням комісії регіонального рівня.

Пункт 17 Порядку визначає, що рішення комісії центрального рівня не підлягає адміністративному оскарженню та може бути оскаржено в судовому порядку у строки, визначені статтею 56 Кодексу.

Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що законодавцем чітко закріплено право платника податків на оскарження рішення податкового органу, прийнятого за результатами розгляду його скарги до суду. Аналогічний припис про можливість оскарження в судовому порядку міститься і в тексті рішення про результат розгляду скарги.

Проте суд звертає увагу, що конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

Оскаржуване рішення про результати розгляду скарги саме по собі не є юридично значимим для позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а відтак безпосередньо не порушує права та інтереси позивача.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у справі від 11 червня 2019 року №826/45/18, від 24 червня 2019 року у справі № 826/11001/15.

Слід зазначити, що скасування у судовому порядку рішення Державної податкової служби України за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 21961/41947764/2 від 09.06.2020 року, не відновить у повній мірі порушені права та інтереси позивача, відтак суд вважає, що ефективним та таким, що призведе до відновлення порушених прав позивача, способом захисту є саме висновок про скасування рішення Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.05.2020 року № 1558385/41947764 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 27.02.2020 року, складену приватним підприємством “ЄВРОХІМ ОДЕСА”.

Саме такий спосіб захисту суд вважає ефективним.

Таким чином, у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог у цій частині.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, оцінюючи докази, які є у справі, в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ПП «ЄВРОХІМ ОДЕСА» та необхідність їх часткового задоволення.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки адміністративний позов задоволено, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача, оскільки судом не встановлено обставин, передбачених ч. 8 ст. 139 КАС України, щодо зловживання позивачем процесуальними правами або виникнення спору внаслідок неправильних дій позивача.

На підставі викладеного, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу здійснені ним документально підтверджені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2102, 00 грн., за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів солідарно.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-77, 90, 134, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства “ЄВРОХІМ ОДЕСА” до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.05.2020 року № 1558385/41947764.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 27.02.2020 року, складену приватним підприємством “ЄВРОХІМ ОДЕСА” (код ЄДРПОУ 41947764).

В іншій частині позову – відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370; 65044, м.Одеса, вул. Семінарська, 5) та Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393; 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) солідарно за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства “ЄВРОХІМ ОДЕСА” (код ЄДРПОУ 41947764; 65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 15, кім. 35) судовий збір у розмірі 2102, 00 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Позивач – приватне підприємство “ЄВРОХІМ ОДЕСА” (код ЄДРПОУ 41947764; 65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 15, кім. 35).

Відповідач – Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370; 65044, м.Одеса, вул. Семінарська, 5).

Відповідач – Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393; 04053, м. Київ, Львівська площа,8).

Повний текст рішення складено та підписано судом 28 вересня 2020 року.

Суддя О.В. Глуханчук

.