Рішення № 91876139, 28.09.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6789/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глуханчука О.В.,

секретар судового засідання - Любімова О.Є.

за участі сторін:

позивача - ОСОБА_1 (особисто, за пенсійним посвідченням)

представника позивача - Ліхунжан Н.Б. (адвокат, за ордером)

представник відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

23 липня 2020 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому позивач просить суд:

визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не включення для обчислення пенсії за віком з дати призначення пенсії заробітної плати за період роботи з 01 січня 1996 року по 31 грудня 1997 року включно, згідно з довідкою про заробіток для обчислення пенсії від 27 січня 2004 року вих. 04/12, виданої "Міська торгівельно-закупівельна база по забезпеченню дитячих, шкільних та лікувально-оздоровчих закладів";

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити позивачу розрахунок та виплату пенсії з дати її призначення з урахуванням заробітної плати за період роботи з 01 січня 1996 року по 31 грудня 1997 року включно, згідно з довідкою про заробіток для обчислення пенсії від 27 січня 2004 року вих. 04/12, виданої "Міська торгівельно-закупівельна база по забезпеченню дитячих, шкільних та лікувально-оздоровчих закладів";

стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1681, 60 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області, отримуючи пенсії за віком. Для призначення пенсії позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області було подано довідку про заробіток для обчислення пенсії, видану КП «Міська торговельно-закупівельна база по забезпеченню дитячих, шкільних та лікувально-оздоровчих закладів» від 27 січня 2004 року вих. 04/12, яка наявна в матеріалах пенсійної справи. На підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області при страховому стажі 31 рік 1 місяць позивачу призначено пенсію у розмірі 1414, 10 гривень, станом на березень 2020 року - 2860, 00 грн.

Позивач вказує, що жодних документів щодо порядку розрахунку пенсії вона не отримувала та 20.03.2020 року звернулася до відповідача із заявою про проведення перерахунку розміру пенсії шляхом врахування заробітної плати за 1996 та 1997 роки, згідно з довідкою про заробіток для обчислення пенсії від 27 січня 2004 року вих. 04/12, виданою КП «Міська торговельно-закупівельна база по забезпеченню дитячих, шкільних та лікувально-оздоровчих закладів».

Як зазначає позивач, у відповідь на своє звернення вона отримала відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про те, що пенсію за віком їй обчислено за період роботи з 01.04.1993 року по 31.03.1998 року, при цьому період з 01.01.1996 року по 31.03.1998 року враховується як - « 0» (нуль). Причиною того, що період роботи з 01.01.1996 року по 31.03.1998 року відповідач обліковує як «нуль», відповідачем вказано відсутність документів в архівних установах за цей період, що перешкоджає провести перевірку відповідності сум заробітку первинним документам. У зв`язку з цим врахувати для обчислення пенсії суми заробітку за вказаний період без підтвердження первинними документами підстав не має.

Однак, позивач із вказаною відмовою та доводами відповідача не погоджується, оскільки період, за який надана довідка про заробітну плату підтверджується записами в трудовій книжці серії НОМЕР_1 та вказана довідка видана на підставі особових рахунків за 1993-1998 роки. Також, зазначена довідка містить кутовий штамп, дату видачі, номер, підписана уповноваженими особами, скріплена печаткою та в судовому порядку незаконною не визнавалась.

Також позивач в обґрунтування своїх доводів посилається на положення статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне старування», якою передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

За таких обставин, позивач вважаючи, що відповідач протиправно відмовив їй у проведенні перерахунку пенсії та врахуванні для обчислення пенсії за віком заробітної плати за період роботи з 01 січня 1996 року по 31 грудня 1998 року, згідно з довідкою про заробіток для обчислення пенсії від 27 січня 2004 року вих. 04/12, виданої "Міська торгівельно-закупівельна база по забезпеченню дитячих, шкільних та лікувально-оздоровчих закладів", звернулась до суду з даним позовом, оскільки вважає порушеним своє право на пенсію, гарантоване ст. 46 Конституції України.

17 липня 2020 року відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву разом з витребуваними судом доказами (а.с. 78-108).

Відповідно до відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, вважає їх безпідставними, з огляду на наступне. Так, відповідач зазначив, що підставою неврахування позивачу страхового стажу за період роботи з 01 січня 1996 року по 31 грудня 1998 року стала архівна довідка, видана Департаментом архівної справи та діловодства 20.06.2019 №130-И-11.1-21, в якій зазначено, що відомості по нарахуванню заробітної плати робітникам контори за 1996- 1998 рр. на зберігання в архів не передані. Тобто, Головне управління відмовило позивачу в зарахуванні періоду з 01.01.1996 по 31.03.1998 рр. на підставі відсутності первинних документів, відповідно підстави для зарахування даного періоду відсутні.

У судовому засіданні 24 вересня 2020 року позивачем подано відповідь на відзив з доказами надіслання її відповідачу 07 вересня 2020 року (поштове відправлення 6500508223930 отримано відповідачем 09.09.2020 року).

Інші заяви по суті справи учасниками справи не надавались, клопотання та додаткові докази не надходили.

У судове засідання 23 вересня 2020 року з`явився позивач та його представник.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно. Проте, від представника відповідача через канцелярію надійшли клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

З урахуванням вищенаведеного, суд проводив розгляд справи за відсутності відповідача, враховуючи його позицію, викладену у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримує пенсію за віком, пенсійне посвідчення № НОМЕР_2 , видане 25.09.2019 року Пенсійним фондом України (а.с. 17).

20 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про перерахунок їй пенсії на підставі довідки, враховуючи 1996-1997 роки, з виплатою різниці, починаючи з травня 2019 року (а.с. 18).

У відповідь на вказане звернення, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 03 квітня 2020 року № 2599-2467/І-02/8-1500/20 позивачу повідомлено, що вона отримує пенсію за віком, яку обчислено на підставі наданих документів при страховому стажі 31 рік 1 місяць і заробітній платі 7619,82 грн., визначеній за період роботи з 01.04.1993 по 31.03.1998 (період з 01.01.1996 по 31.03.1998 внесено « 0») та за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 31.08.2018. Розрахунок заробітної плати проведений за даними довідки про заробітну плату від 27.01.2004 №04/12 за період роботи з 01.04.1993 по 31.03.1998, виданої КП «Міська торгово закупівельна база».

Також у цій відповіді відповідачем з посиланням на ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено, що за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами для обчислення пенсії також враховується заробітна плата за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв, зазначено, що оскільки відсутні документи в архівних установах за період з 01.01.1996 по 31.03.1998, то не має можливості провести перевірку відповідності сум заробітку первинним документам. У зв`язку з цим, врахувати для обчислення пенсії суми заробітку за вказаний період без підтвердження первинними документами підстав не має (а.с. 19).

Отже, позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії за віком на підставі даних довідки про заробітну плату від 27.01.2004 №04/12 за період роботи з 01.04.1993 по 31.03.1998 рр., виданої КП «Міська торгівельно-закупівельна база по забезпеченню дитячих, шкільних та лікувально-оздоровчих закладів»

Не погоджуючись із цією відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити позивачу розрахунок та виплату пенсії з дати її призначення з урахуванням заробітної плати за період роботи з 01 січня 1996 року по 31 грудня 1997 року включно, згідно з довідкою про заробіток для обчислення пенсії від 27 січня 2004 року вих. 04/12, виданої "Міська торгівельно-закупівельна база по забезпеченню дитячих, шкільних та лікувально-оздоровчих закладів".

Вирішуючи спірні правовідносини в межах заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом

За змістом статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 64 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, що визначається відповідно до статей 65-67 цього Закону, який громадяни одержували перед зверненням за пенсією.

Статтею 65 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією. Заробіток за період роботи до 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року - за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

У разі відсутності відомостей про заробітну плату (виплати, дохід) у системі персоніфікованого обліку подаються документи про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), видані в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У відповідності з ч. 1 ст. 43 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік (ч. 2 ст. 43 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV врегульовані Порядком про подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) (далі - Порядок №22-1).

Розділ ІІ цього Порядку визначає документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший.

Відповідно до пп. 3 п. 2.1 розд. ІІ Порядку №22-1, за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до пункту 2.10 Порядку №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Як встановлено судом, основним спірним питанням в даній справі, з огляду на підстави відмови у перерахунку пенсії, є неврахування відповідачем показників заробітної плати за період з 01 січня 1996 року по 31 грудня 1997 року включно, згідно з довідкою про заробіток для обчислення пенсії від 27 січня 2004 року вих. 04/12, виданої КП "Міська торгівельно-закупівельна база по забезпеченню дитячих, шкільних та лікувально-оздоровчих закладів", оскільки відсутні документи в архівних установах за період з 01.01.1996 по 31.03.1998, та не можливо провести перевірку відповідності сум заробітку первинним документам.

З матеріалів справи, а саме запису у трудовій книжці НОМЕР_1 , судом встановлено, що з 25.01.1994 року по 12.02.2000 року включно ОСОБА_1 працювала бухгалтером в КП "Міська торгівельно-закупівельна база по забезпеченню дитячих, шкільних та лікувально-оздоровчих закладів" (а.с. 9-11).

27 січня 2004 року КП "Міська торгівельно-закупівельна база по забезпеченню дитячих, шкільних та лікувально-оздоровчих закладів" видано Ісаєвій Ользі Олександрівні Довідку про заробіток для обчислення пенсії вих. 04/12 за період квітень 1993 р. по березень 1998 р. (а.с. 21).

Вказану довідку видано за формою бланку, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України 30.04.2002 року № 224/30.

Довідку видано зі штампом КП "Міська торгівельно-закупівельна база по забезпеченню дитячих, шкільних та лікувально-оздоровчих закладів", за підписом керівника та головного бухгалтера підприємства, містить печатку підприємства та відмітку про те, що ця довідка видана на підставі особових рахунків за 1993-1998 роки.

Також в матеріалах справи наявна Архівна довідка від 20 червня 2019 року № 1830-И-11.1-21, видана ОСОБА_1 Департаментом архівної справи та діловодства Одеської міської ради, про те, що ОСОБА_1 працювала в Комунальному підприємстві «Міська торгівельно-закупівельна база по забезпеченню дитячих, шкільних та лікувально-оздоровчих закладів», а також відомості про її заробітну плату за період з 1993 по 1995 рр.

Довідка має примітку про те, що відомості по нарахуванню заробітної плати працівникам контори за 1996-1998 рр. на зберігання в архів не передані (а.с. 20).

Вказані обставини стали підставою відмови відповідача у проведенні перерахунку пенсії позивача на підставі даних довідки про заробітну плату від 27.01.2004 №04/12 за період роботи з 01.04.1993 по 31.03.1998 рр.

Надаючи оцінку наведеним обставинам справи, суд зазначає таке.

По-перше, відповідно до визначеного статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» порядку підтвердження стажу роботи, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Отже, основним документом, який підтверджує наявність у особи трудового стажу, є трудова книжка.

Трудова книжка позивача містить записи про трудову діяльність позивача, скріплена печатками роботодавців, у хронологічному порядку з посиланням на первинні документи, зокрема підтверджує, що з 25.01.1994 року по 12.02.2000 року включно ОСОБА_1 працювала бухгалтером в КП "Міська торгівельно-закупівельна база по забезпеченню дитячих, шкільних та лікувально-оздоровчих закладів".

По-друге, на підтвердження виплати заробітної плати на даному підприємстві, 27 січня 2004 року КП "Міська торгівельно-закупівельна база по забезпеченню дитячих, шкільних та лікувально-оздоровчих закладів" видано Ісаєвій Ользі Олександрівні Довідку про заробіток для обчислення пенсії вих. 04/12 за період квітень 1993 р. по березень 1998 р. (а.с. 21).

При цьому, як зазначено у спірному рішенні відповідачем (лист від 03 квітня 2020 року № 2599-2467/І-02/8-1500/20) позивачу обчислено пенсію на підставі наданих документів при страховому стажі 31 рік 1 місяць і заробітній платі 7619,82 грн., визначеній за період роботи з 01.04.1993 по 31.03.1998 (період з 01.01.1996 по 31.03.1998 внесено « 0») та за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 31.08.2018. Розрахунок заробітної плати проведений за даними довідки про заробітну плату від 27.01.2004 №04/12 за період роботи з 01.04.1993 по 31.03.1998, виданої КП "Міська торгівельно-закупівельна база по забезпеченню дитячих, шкільних та лікувально-оздоровчих закладів" (а.с.19).

Також суд вважає за необхідне зазначити, що, відмовляючи у проведені перерахунку пенсії, пенсійний орган послався на відсутність підтвердження довідки первинними документами, але, чинне на час виникнення спірних правовідносин, пенсійне законодавство, не встановлює для пенсіонера обов`язку надавити до пенсійного органу окрім довідки про заробітну плату, первині документи на підставі яких була видана така довідка.

Перевірка відомостей викладених у довідці про заробітну плату є обов`язком саме пенсійного органу, який відповідно до розділу IV Порядку №22-1, має право перевіряти обґрунтованість видачі документів, які надаються пенсіонерові для здійснення перерахунку пенсії. Також зазначеним розділом встановлений алгоритм дій пенсійного органу щодо проведення зустрічної звірки. Також право вимагати від підприємств установ та організацій відповідні документи та проводити обґрунтованість видачі довідок та їх достовірність, встановлене ст. 44 Закону №1058-IV.

Видана позивачу довідка про заробіток для обчислення пенсії від 27 січня 2004 року вих. 04/12 оформлена на підставі первинних документів, містить адресу для проведення перевірки зазначених у ній відомостей, у разі потреби, штамп КП "Міська торгівельно-закупівельна база по забезпеченню дитячих, шкільних та лікувально-оздоровчих закладів", підписи керівника та головного бухгалтера підприємства, печатку підприємства та містить відмітку про те, що ця довідка видана на підставі особових рахунків за 1993-1998 роки.

Між тим, відмовляючи у прийнятті довідки для здійснення перерахунку пенсії та врахування для обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 зазначених у ній (довідці) показників заробітної плати за період з 01 січня 1996 року по 31 грудня 1997 року, відповідач послався на обставини щодо неможливості проведення перевірки відповідності сум заробітку первинним документам за відсутності документів в архівних установах, які (обставини) жодним чином не залежать від волі та поведінки позивача.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не врахування для обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 показників заробітної плати за період з 01 січня 1996 року по 31 грудня 1997 року включно, згідно з довідкою про заробіток для обчислення пенсії від 27 січня 2004 року вих. 04/12, виданої КП "Міська торгівельно-закупівельна база по забезпеченню дитячих, шкільних та лікувально-оздоровчих закладів".

Вирішуючи даний спір, суд також враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, і у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення суду.

Аналіз норм ст. 245 КАС України, у їх взаємозв`язку зі статтями 2, 5 КАС України, свідчить про те, що суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача. Якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З огляду на зазначене, оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності, для належного захисту порушених прав позивача, суд вважає необхідним зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області врахувати для обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 показники заробітної плати за період з 01 січня 1996 року по 31 грудня 1997 року включно, згідно з довідкою про заробіток для обчислення пенсії від 27 січня 2004 року вих. 04/12, виданої КП "Міська торгівельно-закупівельна база по забезпеченню дитячих, шкільних та лікувально-оздоровчих закладів" та провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 20.03.2020 року з урахуванням показників заробітної плати за період з 01 січня 1996 року по 31 грудня 1997 року, згідно довідки від 27 січня 2004 року вих. 04/12, виданої КП "Міська торгівельно-закупівельна база по забезпеченню дитячих, шкільних та лікувально-оздоровчих закладів".

Саме такий судовий захист суд вважає ефективним.

Водночас, суд вважає помилковими доводи позивача щодо зобов`язання провести перерахунок пенсії з дати її призначення.

Так, за приписами ст. ст. 42, 45, п. 2 Розділ XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV, п. 4.3 Порядку №22-1 перерахунок пенсії провидиться з дня звернення із відповідною заявою, а тому порушені права позивача підлягають відновленню шляхом зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 20.03.2020 року (дата звернення із заявою про перерахунок).

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України (зміна у формулюванні позовних вимог).

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача у розмірі 840, 80 грн. (1681,60/2, де 1681,60 - ставка судового збору сплачена позивача за звернення до суду із цим позовом).

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-77, 90, 139, 194, 205, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не врахування для обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 показників заробітної плати за період з 01 січня 1996 року по 31 грудня 1997 року включно, згідно з довідкою про заробіток для обчислення пенсії від 27 січня 2004 року вих. 04/12, виданої КП "Міська торгівельно-закупівельна база по забезпеченню дитячих, шкільних та лікувально-оздоровчих закладів".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області врахувати для обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 показники заробітної плати за період з 01 січня 1996 року по 31 грудня 1997 року включно, згідно з довідкою про заробіток для обчислення пенсії від 27 січня 2004 року вих. 04/12, виданої КП "Міська торгівельно-закупівельна база по забезпеченню дитячих, шкільних та лікувально-оздоровчих закладів" та провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 20.03.2020 року з урахуванням показників заробітної плати за період з 01 січня 1996 року по 31 грудня 1997 року, згідно довідки від 27 січня 2004 року вих. 04/12, виданої КП "Міська торгівельно-закупівельна база по забезпеченню дитячих, шкільних та лікувально-оздоровчих закладів".

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385).

Повний текст рішення складено та підписано судом 28 вересня 2020 року.

Суддя О.В. Глуханчук

.