Рішення № 91875995, 29.09.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2020 р. справа № 400/2440/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна,6,Миколаїв,54001

про:визнання протиправною та скасування вимоги від 01.06.2020 р. № 206450-50,ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся із позовною заявою до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі-відповідач), в якому просить скасувати податкові повідомлення- рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області 00003843307 від 23.04.2020 р., №00003853307 від 23.04.2020 р., №00003863307 від 23.04.2020 р., №00003873307 від 23.04.2020 р., №00003883307 від 23.04.2020 р., №00003893307 від 23.04.2020 р., №00003903307 від 23.04.2020 р., №00003913307 від 23.04.2020 р., №00003923307 від 23.04.2020 р.; скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Миколаївській області від 01.06.2020 р. №206450-50 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 суми податкового боргу у розмірі 104401,85 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні рішення прийняті податковою на підставі припущень інспектора, врахування ним подвійної суми у розмірі 51793,34 грн., хоча мав встановити та врахувати, що позивач помилково виписав дві податкові накладні. Також, під час перевірки позивача податковою не було враховано подання позивачем уточнюючої декларації, що призвело до помилкового висновку щодо прострочення позивачем податкового зобов`язання, а також не було враховано факт, що на момент формування податкових зобов`язань програмне забезпечення не врахувало податкові накладні, які виписані та зареєстровані контрагентом позивача із запізненням.

Ухвалою від 16.07.2020 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Від відповідача надійшов відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що під час перевірки було встановлено ряд порушень податкового законодавства і на підставі висновків акту перевірки відповідачем правомірно прийнято спірні рішення.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Інших процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

В період з 11.02.2020р. по 02.03.2020р. на підставі направлення від 10.01.2020р. за № 373/14-29-01-04-31 та Наказу №230 від 24.01.2020р., співробітниками податкової проведено документальну планову виїзну перевірку позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.01.2017р. по 31.12.2019р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011р. по 31.12.2019р. відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку №1 до акту, за результатами якої складено акт перевірки від 10.03.2020р. за №255/14-29-33-07/ НОМЕР_1 (далі - Акт).

Згідно висновків акту податковою виявлено наступні порушення:

- п. 177.10 ст. 177 Розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №275 5-УІ, наказ Міндоходів України від 16 вересня 2013 № 481, «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення», а саме: не ведення Книги обліку доходів та витрат за період з 01.10.2017 по 31.12.2019 (книга обліку доходів та витрат відсутня, не реєструвалась);

-п. 177.2, ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ із змінами та доповненнями, а саме: платником податків ОСОБА_1 занижено податок па доходи фізичних осіб, що підлягає перерахуванню до бюджету, за період з 01.10.2017 по 31.12.2017 у сумі 9332,80грн.;

- п. 57.1 ст. 57, пп. 177.5.1, пп. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010№2755-УІ із змінами та доповненнями, а соліє порушено терміни сплати податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2018 рік по остаточного розрахунку згідно декларації за 2018 рік (№9310152661 від 08.02.2019 року), по строку сплати 22.02.2019 в сумі 54383,75грн. сплачено несвоєчасно; фактично сплачено 26.09.2019 в сумі 14383,75грн., 24.10.2019 в сумі 10000,00грн, 06.11.2019 в сумі 10000,00грн., 11.11.2019 в сумі 10000,00грн., 28.11.2019 в сумі 10000,00грн.;

- пп. «а» п. 185.1 ст. 185, пп. 188.1 ст. 188, п. 192.1 ст. 192, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010року №2755 - VI зі змінами та доповненнями, а саме: заниження податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 46389грн., в тому числі по періодам: травень 2018 у сумі 9121грн.; листопад 2018 у сумі 26055грн.; -липень 2019у сумі 11213грн.;

- п. 200.1, п. 200.4 ст.200 розділу VПодаткового Кодексу України від 02.12.10 №2755- VI зі змінами та доповненнями завищено значення р. 19 «Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» та р. 21 «Сума від 'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» на загальну суму 30615грн. в тому числі по періодам: жовтень 2017у сумі 20717грн.; березень 2018 у сумі 734грн.; травень 2018у сумі 2113грн.; листопад 2018 у сумі 4751грн.; квітень 2019 у сумі 2300грн.

- п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 - VI зі змінами та доповненнями, а саме платником податків ОСОБА_1 несвоєчасно сплачено суми податкових зобов1язань по податку на додану вартість за період 01.05.2019 по 31.12.2019 у сумі 74985,30 грн.;

- п.16 прим.1 Підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями, а саме: платник податків ОСОБА_1 занизив військовий збір за період з 01.10.2017 по 31.12.2017, що підлягає сплаті до бюджету на суму 776,90грн.;

- пп. 177.5.1, пп. 177.5.3 п. 177.5 ст.177 та п. 16 прим. 1 підр, 10 р. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010року №2755-VIПодаткового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, а саме порушено терміни сплати військового збору від здійснення підприємницької діяльності за 2018 рік по остаточного розрахунку згідно декларації за 2018рік (№9310152661 від 08.02.2019року), по строку сплати 22.02.2019 в сумі 11007,85грн. сплачено несвоєчасно: фактично сплачено 21.08.2019 в сумі 11007,85грн.;

п.63.3 ст.63 розділу II Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 №2755- VI (зі змінами та доповненнями), п.8.1 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року №1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 року №462), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 травня 2014 року за №503/25280, а саме платник податків ОСОБА_1 не повідомив про об`єкти оподаткування, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку».

На підставі висновків акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

-№ 00003843307 від 23.04.2020р. відповідно до якого платнику податків ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 11666,00 грн. (9332,80 грн. - за основним платежем, 2333,20 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

-№ 00003853307 від 23.04.2020р. відповідно до якого платника податків ОСОБА_1 зобов`язано сплатити штраф у сумі 10876,75 грн. за порушення строку сплати грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 54383,75 грн. (сума штрафу 20 %)

- № 00003863307 від 23.04.2020р. відповідно до якого платнику податків ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 57986,25 грн. (46389,00 грн. - за основним платежем, 11597,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

- № 00003873307 від 23.04.2020р. відповідно до якого платнику податків ОСОБА_1 зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 30615,00 по зареєстрованим деклараціям за жовтень 2017 року, березень 2018 року, травень 2018 року, листопад 2018 року, квітень 2019 року без визначення суми штрафу.

- № 00003883307 від 23.04.2020р. відповідно до якого платника податків ОСОБА_1 зобов`язано сплатити штраф у сумі 5430,96 грн. за порушення строку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів

(робіт, послуг) в сумі 54309,60 грн. (сума штрафу 10 %)

-№ 00003893307 від 23.04.2020р. відповідно до якого платника податків ОСОБА_1 зобов`язано сплатити штраф у сумі 4135,14 грн. за порушення строку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 20675,70 грн. (сума штрафу 20 %)

-№ 00003903307 від 23.04.2020р. відповідно до якого платнику податків ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір за результатами річного декларування у розмірі 971,13 грн. (776,90 грн. - за основним платежем, 194,23 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

-№ 00003913307 від 23.04.2020р. відповідно до якого платника податків ОСОБА_1 зобов`язано сплатити штраф у сумі 2201,57 грн. за порушення строку сплати грошового зобов`язання з військового збору в сумі 11007,85 грн. (сума штрафу 20 %)

-N 00003923307 від 23.04.2020р. відповідно до якого платника податків ОСОБА_1 зобов`язано сплатити штраф у сумі 170 грн. за порушення п.63.3 ст. 63 ПКУ, п.8.1 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів.

А також відповідачем складено та направлено на адресу позивача податкову вимогу від 01.06.2020р. №206450-50, згідно якої, через несплату вищезазначених повідомлень-рішень, станом на 31.05.2020р. позивачу нараховано податковий борг у розмірі 104401,85 грн., з яких 76658,07 грн., основного платежу, 13294,95 грн. штрафних санкцій та 14448,83 грн. пені.

Позивач не погоджуючись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та вимогою, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Щодо заниження податку на доходи фізичних осіб та суми військового збору за 2017 рік, суми ПДВ за жовтень 2017 року (податкові повідомлення-рішення №00003843307 від 23.04.2020 р., №00003903307 від 23.04.2020 р., №00003873307 від 23.04.2020 р. на суму 20717 по декларації за жовтень 2017 р.)

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07,1999 №996-Х1У підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких визначено у цій нормі.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.

Так, перевіркою правильності визначення суми чистого оподатковуваного доходу, відображеного у додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи за період з 01.10.2017 р. по 31.12.2017 р., податковим органом встановлено розбіжність у сумі 51793,34 грн.

Згідно пояснень позивача розбіжність у сумі 51793,34 виникла через помилкове внесення до двох однакових податкових накладних №28, зареєстрованих в ЄРПН 28.10.2017 р. та 30.10.2017 р., хоча відбулась одна операція з продажу дизельного палива контрагенту «Афінацентр», яка відбулась 28.10.2017 р., що підтверджується видатковою накладною.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податковий орган мав дослідити первинні документи та встановити причини розбіжностей і встановити факт відсутності зоюов`язання і заниження податку на доходи фізичних осіб та суми військового збору за 2017 рік, суми ПДВ за жовтень 2017 року. Відтак, суд вважає безпідставним збільшення позивачу зобов`язання з ПДВ за жовтень 2017 р. та військового збору, а тому спірні рішення №00003843307 від 23.04.2020 р., №00003903307 від 23.04.2020 р., №00003873307 від 23.04.2020 р. є протиправними.

Щодо несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності та військового збору за 2018 рік в сумі 54383,75грн. (податкові повідомлення - рішення № 00003853307 від 23,04.2020р. № 00003913307 від 23.04.2020р., суд зазначає наступне.

Відповідачем встановлено, що за результатами річного перерахунку по даним податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік платнику податків ОСОБА_1 було нараховано податку на доходи фізичних осіб у сумі 39052,51 грн. За даними перевірки податок на доходи фізичних осіб платника податків ОСОБА_1 за 2018 рік складає 39052,51 грн., розбіжностей не встановлено. А також, Аналогічно, як встановлено самим інспектором на стор.55 Акту, за результатами річного перерахунку по даним податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік платнику податків ОСОБА_1 було нараховано військовий збір у сумі 3246,38 грн. За даними перевірки податок на доходи фізичних осіб платника податків ОСОБА_1 за 2018 рік складає 3246,38 грн., розбіжностей не встановлено.

Як зазначив позивач у своїй позовній заяві, ним було подано уточнюючі декларації, в яких було виправлено помилки, відтак не виникає зобов`язання у платника податків щодо сплати зобов`язання, яке ним було нараховано та власноруч виправлено шляхом подання уточнюючої декларації.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, податкові повідомлення - рішення № 00003853307 від 23,04.2020р. № 00003913307 від 23.04.2020р. є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо заниження податкових зобов`язань з ПДВ та несвоєчасної сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (податкові повідомлення рішення М 00003863307 від 23.04.2020р., № 00003883307 від 23.04.2020р., № 00003893307від 23.04.2020р.), судом встановлено, що заниження податкових зобов`язань з ПДВ, також виникли через помилко виписані однакові податкові накладні з ПДВ, які за первинним документами відображають одну й ту господарську операцію. Відтак, дані спірні рішення є протиправними.

Щодо завищеного від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (податкове повідомлення - рішення № 00003873307 від 23.04.2020р. на суму 20717,00 по деклараціям за березень 2018 року, травень 2018 року, листопад 2018 року, квітень 2019 року), суд зазначає наступне.

Так, згідно пояснень позивача на момент формування податкових декларацій з ПДВ програмне забезпечення платника ПДВ ОСОБА_1 не враховувало податкові накладні з ПДВ, які із запізненням виписували та реєстрували контрагенти платника податку ОСОБА_1 та які формували йому податковий кредит - сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по факту була більшою ніж відображено в податковій декларації по кожному місяцю, що зумовлює невірне відображення цього показника як в податкових деклараціях, так і висновках перевірки.

Однак, під час перевірки контролюючим органом не було взято до уваги даного факту та не було співставлено із даними у первинних документах (податкові накладні). Суд зазначає, що невірне відображення в податковій звітності платником податків будь-яких операцій не є джерелом виникнення у нього будь-яких податкових зобов`язань. На відміну від первинної документації, яка підтверджує здійснення господарських операцій та яку інспектор не перевіряв.

Так, на стор.47 Акту, інспектор зазначив про те, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2017р. по 31.12.2019р. не встановлено його завищення або заниження, а також навів зведені дані щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум податкового кредиту у вигляді таблиці. Із зазначеного вбачається, що відповідач занизив суму податкового кредиту, оскільки врахував не всі податкові накладні, виписані контрагентами позивача. Зазначені обставини підтверджуються таблицею, наданою позивачем, якою підтверджується не врахування відповідачем суми податкового кредиту сформованого позивачем за період з 01.01.2017р. по 31.12.2019р. на суму 42313,00 грн. в розрізі по конкретних сум та контрагентів. В свою чергу невірне визначення податкового кредиту стало підставою для невірного визначення податкових зобов`язань з ПДВ на суму 46389,00 грн. та від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, а також суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 30615,00 грн., з яких 20717,00 грн. відноситься до жовтня 2017 року, де була здвоєна сума, про що зазначено вище.

Відтак, спірні рішення № 00003873307 від 23.04.2020р. підлягає скасуванню.

Щодо неподання заяви про наявність відомостей про об`єкт оподаткування платника податків (за формою №20-ОПП) (податкове повідомлення рішення № 00003923307від23.04.2020, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 №462) (далі - Порядок), шляхом подання повідомлення за ф. №20-ОПП.

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі обєкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом Податкового кодексу України.

Відповідач зазначив, що перевіркою дотримання вимог законодавства щодо обліку об`єктів оподаткування платника податків, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи платника податків ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 по 31.12.2019 встановлено, що позивач не повідомив про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку, а саме ОСОБА_1 не подав заяви про наявність відомостей про об`єкт оподаткування платника податків (форму №20-ОПП) на об`єкти: спеціалізовані вантажні автомобілі, що використовуються в діяльності; офіс №200/А, що орендується у TOB «НІКІНВЕСТ» за адресою: вуя. Мала Морська, 108, м. Миколаїв; виробничі приміщення, що орендуються у ПРАТ « МИКОЛАЇВБУДТРАНС» за адресою: вуя. Космонавтів, 91 м. Миколаїв».

При цьому, ні у акті перевірки, ні у відзиві відповідач не надав пояснення, який обов`язок щодо сплати податків зумовлюють вищезазначені об`єкти, що і було б підставою для подання довідки за формою 20-ОПП. Відтак, спірне рішення № 00003923307від23.04.2020 року винесено відповідачем на підставі необґрунтованих висновків, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів суду, що позивач допустив порушення норм податкового законодавства, тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а також спірна вимога, складена на підставі цих рішень підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовий збір позивачем сплачено в розмірі 1240,53 грн., що сплачений згідно платіжного доручення 1523 від 25.06.2020 р., який підлягає присудженню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 43144729) задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення- рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 43144729) №00003843307 від 23.04.2020 р., №00003853307 від 23.04.2020 р., №00003863307 від 23.04.2020 р., №00003873307 від 23.04.2020 р., №00003883307 від 23.04.2020 р., №00003893307 від 23.04.2020 р., №00003903307 від 23.04.2020 р., №00003913307 від 23.04.2020 р., №00003923307 від 23.04.2020 р.

3. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 43144729) від 01.06.2020 р. №206450-50 про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суми податкового боргу у розмірі 104401,85 грн.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 43144729) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 1240,53 грн.

5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є. В. Марич