Рішення № 91875974, 30.09.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

30 вересня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3037/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України в особі ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання неправомірними дій щодо несвоєчасного поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, -

ВСТАНОВИВ:

11 серпня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департаменту захисту економіки Національної поліції України в особі ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України (далі - відповідач, департамент), в якій позивач просить суд:

- визнати бездіяльність Департаменту захисту економіки Національної поліції України в особі ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо несвоєчасного поновлення ОСОБА_1 на роботі протиправною;

- стягнути з Департаменту захисту економіки Національної поліції України в особі ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в сумі 14 368,56 грн.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року у справі № 360/189/20 позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 05 грудня 2019 року №411 "По особовому складу" в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 та поновлено позивача на посаді з 10 грудня 2019 року, стягнуто з Департаменту захисту економіки національної поліції України в особі ліквідаційної комісії на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10 грудня 2019 року у розмірі 113152, 41 грн.Рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 18559,39 грн допущено до негайного виконання.

Наказом відповідача від 10 липня 2020 року № 17о/с "Про виконання рішення суду та поновлення на посаді" скасовано наказ Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 05 грудня 2019 року №41 І о/с "Про звільнення позивача" та поновлено його на посаді з 10 грудня 2019 року. З даним наказом позивач був ознайомлений 20 липня 2020 року.

Період затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, який необхідно рахувати від наступного для після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, у межах спірних правовідносин становить з 16 червня 2020 року по 10 липня 2020 року. У періоді затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі було 24 дня.

Таким чином, середня заробітна плата за весь час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 16 червня 2020 року по 10 липня 2020 року становить 14368,56 грн.

Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо несвоєчасного поновлення його на роботі протиправною, а тому змушений звернутися до суду зданим позовом для захисту своїх порушених прав.

Ухвалою суду від 17 серпня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.25-26).

10 вересня 2020 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позов від 07.09.2020 № 570/39/03-2020 (а.с.36-40), в якому зазначено, що Департамент заперечує проти заявлених вимог з огляду на таке.

Відсутність у Департаменту захисту економіки Національної поліції України функцій, посадових одиниць, кошторисних призначень - призвело до обґрунтованих зволікань при з виконанні рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 № 360/189/20.

Крім того, від дати отримання відповідачем рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 № 360/189/20 до дати прийняття наказу від 10.07.2020 № 17 «По особовому складу», з урахуванням підготовки відповідним структурним підрозділом наказу, сплинуло 11 робочих днів, що не може свідчити про навмисну затримку негайного виконання рішення суду, а поняття «негайне» у даних правовідносинах не може означати в той же день чи два, а тісно пов`язується з відповідною процедурою, за умови відсутносі і необгрунтованих зволікань зі сторони відповідача.

Також, обов`язковою підставою для нарахування та виплати працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у зв`язку з затримкою виконання рішення суду, має бути встановлена вина органу, що полягає у допущенні дій/бездіяльності без наявних на те законних підстав та необхідною проміжку часу для ознайомлення з таким рішенням суду та підготовкою відповідних документів для його виконання.

Зазначено, що одним із визначних принципів юридичної відповідальності є принцип відповідальності за вину. На сьогоднішній день ані норми Цивільного кодексу України, процесуальних кодексів, ані норми законодавства про виконавче провадження не встановлюють чіткого визначення терміну «негайно». Також Закон України «Про виконавче провадження» містить такий термін як «невідкладно», проте його законодавче визначення також відсутнє.

Також повідомлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 № 760 «Про встановлення карантину та запровадження посилення протиепідеміологічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом «SARS-CoV-2» по всій території України продовжено карантинні заходи до 31.10.2020, у зв`язку із запровадженням карантинних заходів Департаментом було введено дистанційний принцип роботи працівників, що в свою чергу також вплинуло на строки виконання рішення суду.

З урахуванням вищезазначеного, Департамент стверджує про необґрунтованість та беззмістовність позовних вимог позивача, у зв`язку з чим в задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року у справі № 360/189/20 позовом адвоката Овчаренка Євгена Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України в особі ліквідаційної комісії, Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу від 05.12.2019 № 411 о/с задоволено частково (а.с. 15-22).

Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 05 грудня 2019 року № 411 "По особовому складу" в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого відділу протидії злочинам у паливно-енергетичному комплексі, сфері природних ресурсів та екології управління захисту економіки в Луганській області, за пунктом 4 (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".

Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого відділу протидії злочинам у паливно-енергетичному комплексі, сфері природних ресурсів та екології управління захисту економіки в Луганській області з 10 грудня 2019 року.

Стягнуто з Департаменту захисту економіки Національної поліції України в особі ліквідаційної комісії на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10 грудня 2019 року по 15 червня 2020 року у сумі 113152 (сто тринадцять тисяч сто п`ятдесят дві) гривні 41 копійок з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

Рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у сумі 18559 (вісімнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят дев`ять) гривень 39 копійок допустити до негайного виконання.

У задоволенні позовних вимог про зобов`язання Департаменту захисту економіки Національної поліції України в особі комісії з припинення (ліквідації) прийняти наказ про звільнення та направлення для подальшого проходження служби ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області відповідно до статті 65 Закону України "Про Національну поліцію"; зобов`язання Головного управління Національної поліції в Луганській області прийняти наказ про призначення ОСОБА_1 на посаду оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Попаснянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області відмовлено.

22.06.2020 позивач звернувся до відповідача заявою про поновлення його на посаді на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року у справі № 360/189/20 та визначити робоче місце (а.с.11).

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року у справі № 360/189/20 залишено без змін (а.с. 73-79).

Наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 10.07.2020 № 17 о/с «По особовому складу» на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року у справі № 360/189/20 (а.с.9):

- скасовано пункт наказу ДЗЕ від 05 грудня 2019 року № 411 о/с щодо звільнення майора поліції ОСОБА_1 (0095315), старшого оперуповноваженого відділу протидії злочинам у паливно-енергетичному комплексі, сфері природних ресурсів та екології управління захисту економіки в Луганській області, з 09 грудня 2019 року зі служби в поліції за пунктом 4 (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію";

- поновлено його на службі в поліції та на посаді старшого оперуповноваженого відділу протидії злочинам у паливно-енергетичному комплексі, сфері природних ресурсів та екології управління захисту економіки в Луганській області з 10 грудня 2019 року;

- виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення в сумі середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, у межає стягнення за один місяць.

Листом від 22.07.2020 № Т-162; Т-163 відповідач повідомив позивачу, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року у справі № 360/189/20 наказом ДЗЕ від 10 липня 2020 року № 17 о/с його поновлено на посаді з 10 грудня 2019 року (а.с.10).

Вирішуючи адміністративний позов в межах заявлених позовних вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Принцип обов`язковості судових рішень закріплений і в статті 14 КАС України, відповідно до змісту якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць.

Частиною другою статті 372 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 235 Кодексу законів про працю України (тут і надалі посилання на норми Кодексу законів про працю України наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню (частина сьома статті 235 Кодексу законів про працю України).

Аналіз правових норм чинного законодавства, що регулює правовідносини в сфері проходження громадянами публічної служби та звільнення з публічної служби, дає підстави для висновку, що рішення судів про поновлення на роботі є обов`язковими та виконуються негайно. Законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення і цей обов`язок полягає в тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде це рішення оскаржуватися. Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником наказу про це, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Статтею 236 Кодексу законів про працю України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Вищевказана стаття Кодексу законів про працю України не містить застережень, що власник або уповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, якщо працівник не вчинив додаткові дії, зокрема щодо пред`явлення рішення до примусового виконання, що вказують на його бажання поновитися на роботі.

Враховуючи лексичне значення (тлумачення) поняття "затримка" як "зволікання", затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі необхідно вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення. У разі невиконання цього обов`язку добровільно рішення суду підлягає виконанню у примусовому порядку.

Отже, для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 Кодексу законів про працю України суду належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, в разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного для після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.

ОСОБА_1 поновлений на посаді старшого оперуповноваженого відділу протидії злочинам у паливно-енергетичному комплексі, сфері природних ресурсів та екології управління захисту економіки в Луганській області з 10 грудня 2019 року після видання наказу Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 10.07.2020 № 17 о/с «По особовому складу». При цьому, виключно після видання цього наказу 10 липня 2020 року у позивача з`явилась можливість приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Таким чином, у межах спірних правовідносин має місце затримка виконання рішення суду про поновлення на роботі через протиправну бездіяльність Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо несвоєчасного поновлення ОСОБА_1 на роботі, що, в свою чергу, свідчить про наявність правових підстав, передбачених статтею 236 Кодексу законів про працю України, для оплати позивачу вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі.

Посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 № 760 «Про встановлення карантину та запровадження посилення протиепідеміологічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом «SARS-CoV-2», якою продовжено карантинні заходи до 31.10.2020, як на підстави, які вплинули на строки виконання рішення суду, суд вважає неприйнятними, оскільки як було зазначено вище, рішення суду є обов`язковим до виконання, а рішення про поновлення на посаді підлягає негайному виконанню, тобто невідкладно.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено відсутність вини у невиконанні судового рішення в частині поновлення позивача на посаді.

Вирішуючи питання щодо стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, суд виходить з такого.

Вимушеним прогулом є час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати (постанова Верховного Суду України від 09 грудня 2015 року по справі № 6-2123цс15).

Згідно з пунктом 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Абзацами першим, третім пункту 3 Порядку № 100 врегульовано, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Згідно з абзацом вісімнадцятим пункту 4 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (абзац перший пункту 8 Порядку № 100).

З системного аналізу вищенаведених норм Порядку № 100 слідує, що згідно з чинним законодавством нарахування середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу проводиться шляхом множення середньоденної заробітної плати на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують звільненню, та визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом цих двох місяців робочі дні на число робочих днів за цей період.

Згідно з довідкою Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 27 червня 2020 року № 175 та рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року у справі № 360/189/20 середньоденна заробітна плата позивача становить 598,69 грн (а.с.15-22, 32).

Період затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, який необхідно рахувати від наступного для після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, у межах спірних правовідносин становить з 16 червня 2020 року по 09 липня 2020 року.

У періоді затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі з 16 червня 2020 року по 09 липня 2020 року було 24 календарні дні та з них 17 робочих днів.

Таким чином, середня заробітна плата за весь час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 16 червня 2020 року по 09 липня 2020 року складає 10177,73 грн (17 робочих днів х 598,69 грн (середньоденна заробітна плата) = 10177,73 грн).

Згідно з пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Відповідно до пункту 171.1 статті 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України).

Таким чином, Департамент захисту економіки Національної поліції України як податковий агент відповідно до норм Податкового кодексу України та як страхувальник відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" зобов`язаний виплатити позивачеві середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 16 червня 2020 року по 09 липня 2020 року в сумі 10177,73 грн, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, рішення суду в частині виплати позивачу середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за один місяць у розмірі 5986,90 грн (10 робочих дні у червні 2020 року х 598,69 грн (середньоденна заробітна плата) = 5986,90 грн) підлягають негайному виконанню.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України в особі ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання неправомірними дій щодо несвоєчасного поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суд - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту захисту економіки Національної поліції України в особі ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо несвоєчасного поновлення ОСОБА_1 на роботі.

Стягнути з Департаменту захисту економіки Національної поліції України в особі ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України (місце знаходження: 01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, буд. 10; код ЄДРПОУ 40111732) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце мешкання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 16 червня 2020 року по 09 липня 2020 року в сумі 10177,73 грн (десять тисяч сто сімдесят сім гривень 73 копійки) з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Департаменту захисту економіки Національної поліції України в особі ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за один місяць у розмірі 5986,90 грн (п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят шість гривень 90 копійок) з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Ірметова