Ухвала суду № 91875496, 23.09.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 вересня 2020 року м. Ужгород№ 260/1138/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Луцович М.М.

при секретарі судових засідань – Полянич В.І.

та осіб, що беруть участь у справі:

позивач - ОСОБА_1 ;

представник відповідача - не з`явився;

розглянувши у судовому засіданні клопотання Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України (в/ч 1566) про залишення позовної заяви без розгляду по справі за позовом ОСОБА_1 до Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України (в/ч 1566) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України (в/ч 1566) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

У відзиві на позов відповідач просив суд залишити позовну заяву без розгляду, мотивуючи тим, що згідно ст. 133 КЗпП на дані правовідносини поширюється трьохмісячний строк звернення до суду, а оскільки про можливе порушення прав позивачу стало відомо після 19.06.2019 року , а тому з урахуванням часу звернення з позовом до суду 22.04.2020 року позивачем було пропущено строк звернення до суду.

Розглянувши подане представником відповідача клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною другою статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Так, відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП, хоча і розраховується, виходячи з середнього заробітку працівника, однак не є заробітною платою.

В постанові від 26 червня 2019 року по праві № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18) Велика Палата Верховного Суду вказала, що звернення працівника про стягнення відшкодування пов`язане з порушенням законодавства про оплату праці, а відповідно до статті 238 КЗпП України при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи (стаття 235), орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.

Оскільки, предметом розгляду в даній справі є звернення працівника про стягнення відшкодування пов`язане з порушенням законодавства про оплату праці, а тому відповідно до статті 238 КЗпП України при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком

Нормами ч. 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Європейський суд з прав людини у справі Bellet v. France зазначив, що «стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

З огляду на викладене, суд приходить висновку, що відповідачем не доведено обґрунтованість заявленого клопотання, а тому у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду слід відмовити.

Керуючись ст. 240, 241, ч. 3 ст. 243, 256, 294, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України (в/ч 1566) про залишення позовної заяви без розгляду по справі за позовом ОСОБА_1 до Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України (в/ч 1566) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

2. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяМ.М. Луцович

Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України ухвала суду у повному обсязі складена 28.09.2020 року.