Ухвала суду № 91875362, 29.09.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про відмову у повороті виконання судового рішення)

29 вересня 2020 року м. Житомир справа № 806/2187/18

категорія 6756

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву про поворот виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування рішення, зобов"язання вчинити дії,

встановив:

Міністерство оборони України звернулося до суду із заявою, в якій просить вирішити питання про поворот виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11.07.2018 та стягнути з позивача кошти в сумі 273300,00 грн., отримані на підставі скасованих рішень. В обґрунтування заяви зазначає, що сплачена позивачу на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду сума одноразової грошової допомоги у зв"язку з встановленням інвалідності 273300,00 грн. підлягає поверненню, у зв"язку зі скасуванням рішення Житомирського окружного адміністративного суду та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду Верховним Судом.

Судове засідання у справі на 29.09.2020, за клопотання представника відповідача призначено в режимі відеоконференції з Вінницьким окружним адміністративним судом.

Представник позивача до суду прибув, подав заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження. Проти задоволення заяви заперечував.

Представник відповідача для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції до Вінницького окружного адміністративного суду з"явився.

Розгляд заяви у судовому засіданні в режимі відеоконференції не відбувся, з огляду на неможливість Вінницьким окружним адміністративним судом забезпечити її проведення з технічних причин.

Представник третьої особи в судове засідання не з"явився, повідомлений про розгляд заяви належним чином.

Відповідно до ч.9 ст.380 КАС України неприбуття в судове засідання осіб, належним чином повідомлених про розгляд справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Розгляд заяви здійснюється у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив настпні обставини.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 11.07.2018, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018, позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано п.7 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 23.02.2018 № 21, про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому інвалідності 2 групи з 27.11.2017, внаслідок поранення (контузії) та захворювань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Зобов`язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням йому інвалідності 2 групи з 27.11.2017, внаслідок поранення (контузії) та захворювань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби, в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2017, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання вказаних судових рішень відповідачем виплачено одноразову грошову допомогу, у зв"язку з встановленням інвалідності в сумі 273300,00 грн.

Верховний Суд постановою від 21.08.2020 скасував рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11.07.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018 у справі № 806/2187/18 та відмовив у задоволенні позову.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правовідносини із повороту виконання судових рішень визначені ст. 380 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України).

Зокрема, суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою наведеної вище статті КАС України, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи за результатами перегляду рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Як зазначив, в своєму рішенні Конституційний Суд України від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011, поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Таким чином, з наведених правових норм випливає, що за допомогою інституту повороту, виконання судового рішення, яке було скасоване або змінене, зокрема, у такий спосіб, що стягувач повинен повернути боржнику те, що він отримав за таким судовим рішенням.

Разом з цим, ст. 381 КАС України встановлені особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ, за якою поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.

Відповідно до п.17 ч.1 ст.4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Частиною 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

При цьому ст.16 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - військовослужбовцю виплачується гарантована державою виплата (одноразова грошова допомога), що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Отже, одноразова грошова допомога входить до додаткового грошового забезпечення у відносинах публічної служби, хоч і відноситься до разових платежів, при цьому має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.

В матеріалах справи відсутні та заявником не надані відомості на підтвердження того, що скасовані рішення обґрунтовані на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

Крім того, суд наголошує, що спосіб повороту виконання судового рішення, зазначений у заяві, порушує право на мирне володіння майном, передбачене ст.1 Першого Протоколу до "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" від 04.11.1950 (ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997).

З урахуванням наведеного, суд вважає, що відсутні законні підстави для задоволення заяви Міністерства оборони України про поворот виконання судового рішення у справі шляхом стягнення з позивача на користь Міністерства оборони України коштів.

Керуючись статтями 243, 248, 256, 380 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у задоволенні заяви Міністерства оборони України про поворот виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування рішення, зобов"язання вчинити дії.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Капинос