Ухвала суду № 91875294, 23.09.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 вересня 2020 року м. Житомир справа № 240/5629/20

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Токаревої М.С.,

секретар судового засідання Мельниченко О.В.,

за участю: представника відповідача Коршак Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області у яому просив:

- визнати протиправною документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, результати якої оформлені актом від 14.12.2018 №1476/06-30-13-05/ НОМЕР_1 ;

- скасувати податкове повідомлення-рішення №0001281305 від 25.01.2019 на загальну суму 232825,33 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення №0001291305 від 25.01.2019 на загальну суму 170,00 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення №0001301305 від 25.01.2019 на загальну суму 17466,65 грн.

У судовому засіданні судом з власної ініціативи було поставлено на обговорення питання щодо закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправною документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, результати якої оформлені актом від 14.12.2018 №1476/06-30-13-05/ НОМЕР_1 .

Позивач подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував щодо закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправною документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, результати якої оформлені актом від 14.12.2018 №1476/06-30-13-05/ НОМЕР_1 .

Вирішуючи питання щодо закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправною документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, результати якої оформлені актом від 14.12.2018 №1476/06-30-13-05/ НОМЕР_1 суд виходить з наступного.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Суд зазначає, що відповідно до п.86.1 ст.86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до пункту 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727, акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність платника податків та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 19 КАС України.

За змістом п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Дії службової особи щодо включення до акта певних висновків та сам Акт перевірки не можуть бути предметом розгляду у суді, оскільки відповідно п.86.1 ст.86 ПК України у разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом, тобто заперечення, зауваження до акта перевірки (за їх наявності) та висновки на них є невід`ємною частиною акта.

Це свідчить про те, що дії, пов`язані з включенням до акта висновків, є обов`язковими, тоді як самі висновки такими не є.

Суд зазначає, що висновки, викладені в акті податкової перевірки, не є предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки не є обов`язковими ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу. Останній оцінює викладені в акті перевірки доводи і в разі наявності податкових порушень приймає податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов`язання платникові податків.

Натомість висновки, викладені в акті перевірки, є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів та їх особистої думки, а тому не створюють жодних правових наслідків. Відповідно, акти перевірки та дії щодо включення до акту перевірки будь-яких даних не порушують права платників податків безвідносно до змісту таких актів.

Обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов`язкових юридичних наслідків. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.

Враховуючи викладене, суд, на підставі аналізу зазначених норм права, дійшов висновку, що акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправною документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, результати якої оформлені актом від 14.12.2018 №1476/06-30-13-05/ НОМЕР_1 слід закрити.

Керуючись статтями 238, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

Провадження у справі № 240/5629/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області в частині позовних вимог щодо визнання протиправною документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, результати якої оформлені актом від 14.12.2018 №1476/06-30-13-05/ НОМЕР_1 закрити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено 29 вересня 2020 року/

Суддя М.С. Токарева