Рішення № 91875049, 30.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року Справа № 160/8933/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Дніпропетровського обласного центру зайнятості до Закритого акціонерного товариства «Оветри» про стягнення суми заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмки) на випадок безробіття, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року Дніпропетровський обласний центр\ зайнятості звернувся до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ЗАТ «Оветри» (код ЄДРПОУ 05517423), на його користь на р/р UA578201720355499000001706186 Держказначейска служба України, м.Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 03490909, суму заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмку) в розмірі 6 233 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач перебуває на обліку в Дніпропетровському обласному центрі зайнятості, як платник страхових внесків та має заборгованість зі сплати страхових внесків на випадок безробіття в розмірі 6 233 грн. Втім, сума боргу залишається несплаченою на момент звернення до суду з даним позовом.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження повідомлявся належним чином шляхом направлення на його адресу ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі рекомендованою кореспонденцією. Тобто відповідач до теперішнього часу відзиву на позовну заяву та будь-яких документів, що стосуються даного предмету спору на адресу суду не надіслав.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 року було відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

В силу ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 05.12.1995 року ЗАТ «Оветри» перебуває на обліку в Орджонікідзевському міському центрі зайнятості, як роботодавець, що використовує найману працю, та платник страхових внесків до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Як видно з матеріалів справи, відповідачем до Орджонікідзевського міськрайонного центру зайнятості 22.03.2011 року подано розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 2010 року.

В зазначеній розрахунковій відомості відповідачем самостійно визначено залишок заборгованості на кінець звітного періоду, в тому числі недоїмки зі сплати страхових внесків в розмірі 6 233.

Станом на день розгляду судом справи по суті, доказів щодо сплати суми заборгованості, згідно з розрахунковою відомістю за 2010 року, не надано.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року №1533-III (далі – Закон №1533-III, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Пунктом 4 ст.1 Закону № 1533-III встановлено, що страхувальники - роботодавці, застраховані особи, фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних осіб), які використовують працю фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески.

Пунктом 14 ст.1 Закону №1533-ІІІ визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на страхування на випадок безробіття, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», кошти єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, спрямовані на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття відповідно до пропорцій, визначених законом.

Відповідно до 1 ст. 34 Закону 1533-ІІІ, фонд має право:

- користуватися в установленому порядку відомостями Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, необхідними для забезпечення виконання покладених на нього функцій;

- перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду;

- отримувати необхідні пояснення (у тому числі в письмовій формі) з питань, що виникають під час перевірки;

- стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону;

- стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою; стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу;

- вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених фактів порушення законодавства про страхування на випадок безробіття.

Згідно з ч.2 ст.35 Закону 1533-ІІІ, роботодавець зобов`язаний:

- під час перевірки правильності використання коштів Фонду та достовірності поданих роботодавцем даних, зазначених у пункті 2 цієї частини, надавати посадовим особам органів Фонду необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірки;

- подавати виконавчій дирекції Фонду в установленому порядку відповідно до законодавства відомості про: прийняття на роботу працівників; розмір заробітної плати, використання робочого часу працівників, у тому числі прийнятих за направленням державної служби зайнятості з наданням роботодавцю дотації за рахунок коштів Фонду на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних; виплату застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю; використання коштів Фонду за іншими визначеними цим Законом напрямами.

Згідно з ч.1 ст.38 Закону 1533-ІІІ, роботодавець несе відповідальність за: порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення; несвоєчасне подання або неподання відомостей, встановлених цим Законом; подання недостовірних відомостей про використання коштів Фонду.

Частиною 4 ст.38 Закону №1533-ІІІ визначено, що строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України «Про зайнятість населення», не застосовується.

Відповідно до ст.39 Закону №1533-ІІІ спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI (далі Закон - №2464-VI, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464-VI, суми внесків, нарахованих на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництв та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Отже, проаналізувавши наведені вище норми, суд приходить до висновку, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи, підлягають обов`язковій сплаті і є гарантією матеріального забезпечення особи на випадок її безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин. Відповідальність за порушення умов та порядку сплати таких внесків покладено на платника єдиного внеску та його посадових осіб.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем, як роботодавцем, подано до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття розрахункову відомість за 2010 рік, де самостійно визначено залишок заборгованості на кінець звітного періоду у розмірі 6 233 грн.

При цьому, наявність даного боргу також підтверджується наявною у матеріалах справи копією акту звірки між позивачем та відповідачем від 01.04.2019 року.

Отже, з 2010 року за відповідачем рахується сума несплачених страхових внесків на випадок безробіття у розмірі 6 233 грн., визначених в розрахунковій відомості за 2010 рік.

Із 02 квітня 2016 року набрала чинності постанова Верховної Ради України № 103 7-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів», за якою місто Орджонікідзе перейменоване в місто Покров.

Наказом Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 05.05.2016 року за № 93 Орджонікідзевський міський центр зайнятості було перейменовано у Покровський міський центр зайнятості.

На виконання наказу Державної служби зайнятості (Центрального апарату) від 18.10.2016 р. № 188 «Про реорганізацію базових центрів зайнятості Дніпропетровської області» та наказу Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 29.03.2018 р. № 74 «Про створення філій Дніпропетровського обласного центру зайнятості» Покровський міський центр зайнятості, було реорганізовано у Покровську міську філію Дніпропетровського обласного центру зайнятості.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Таким чином, суд доходить висновку про задоволення позовної заяви повністю з викладених вище підстав.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву - задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Оветри» (код ЄДРПОУ 05517423), на користь Дніпропетровського обласного центру зайнятості на р/р UA578201720355499000001706186 Держказначейска служба України, м.Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 03490909, суму заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмку) в розмірі 6 233 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Кучма