Ухвала суду № 91875045, 30.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 вересня 2020 року Справа №160/9130/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича, розглянувши у порядку письмового провадження клопотання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про залучення до участі у розгляді справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, та клопотання про закриття провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому спросить суд визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 05.05.2020 року № 8988-СГ «Про відмову у надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність; зобов`язати відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення КВЦПЗ-01.03.), яка знаходиться на території Лозівської сільської ради Кегинчівського району Харківської області за межами населених пунктів.

Ухвалою суду від 07.08.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідачем разом із відзивом на позовну заяву подано клопотання про залучення до участі у розгляді справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 . Клопотання обгрунтовано тим, що ОСОБА_2 є постійним користувачем земельної ділянки, на частину якої претендує позивач. Таким чином, рішення суду у даній справі може мати вплив на права та законні інтереси ОСОБА_2 .

Також відповідачем подано клопотання про закриття провадження у справі, оскільки даний спір не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства тому, що позов фактично заявлено на захист приватного інтересу позивача щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення КВЦПЗ-01.03.), яка знаходиться на території Лозівської сільської ради Кегинчівського району Харківської області за межами населених пунктів з кадастровий номером 6323182000:03:000:0433, на часу якої громадянам вже видано документи, що посвідчують право на землю.

Суд, розглянувши клопотання відповідача, встановив наступне.

У відповідності до ч.2 ст. 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядалається у порядку спрощеного провадження. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.

Згідно ч.4 ст. 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Предметом спору є саме наказ відповідача про відмову у надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, який видано на звернення позивача.

Тобто предметом спору є індивідуальний акт, який стосується визначеної у акті особи, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Таким чином, оскаржуване рішення відповідача стосується лише прав та законних інтересів позивача і не стосується прав та законних інтересів будь-якої іншої особи.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 11.10.2016 № 21-1625а16, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає в подальшому обов`язкового позитивного рішення про надання її у користування (оренду).

Згідно правової позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 11.10.2016 № 21-1625а16, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає в подальшому обов`язкового позитивного рішення про надання її у користування (оренду).

Велика Палата Верхового Суду у постанові від 28.11.2018 року по справі № 826/5735/16 також вказує на те, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного вирішення питання про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов`язані з неправомірністю прийняття рішення органом місцевого самоврядування.

У постанові Великої Палати Верхового Суду від 17.10.2018 року по справі № 380/624/16ц вказано, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не є правовстановлюючим документом. Відтак правовідносини, пов`язані з прийняттям та реалізацією такого рішення, не підпадають під визначення приватноправових, оскільки не породжують особистих немайнових та майнових прав та зобов`язань осіб.

За вказаних обставин, суд зазначає, що рішення у даній адміністративній справі не матиме жодного впливу на права та законні інтереси ОСОБА_2 , який є постійним користувачем земельної ділянки, на частину якої позивач бажає отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою.

Щодо клопотання відповідача про закриття провадження у адміністративній справі, то суд зазначає наступне.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Стаття 2 КАС у редакції, чинній на час звернення позивача до суду, завданням адміністративного судочинства визначала захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до пункту 1 та 2 частини першої статті 4 КАС адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

За правилами частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Наведене узгоджується і з положеннями статей 2, 4, 19 чинного КАС, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

Разом із тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

За правилами пункту 1 частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Предметом спору є саме наказ відповідача про відмову у надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, який видано на звернення позивача.

Під час прийняття оскаржуваного наказу відповідач здійснював саме публічно-владні управлінські функції передбачені Земельним кодексом України стосовно вирішення питання про надання (не надання) дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Позивачем не оспорюється правомірність набуття права власності або користування інших осіб на земельну ділянку.

За вказаних обставин даний спір підсудний адміністративним судам.

Керуючись ст.ст. 2,4,19,49,238 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про залучення до участі у розгляді справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, та клопотання про закриття провадження у адміністративній справі.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя (підпис) С.В. Златін

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Помічник судді Лісна А.М.