Ухвала суду № 91875018, 30.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

30 вересня 2020 року Справа № 160/6024/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши у письмовому провадженні у м. Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

ВСТАНОВИВ:

02.06.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпроолія» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-132-51 Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 06.02.2020 року.

Ухвалою суду від 05.06.2020 року справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 02.07.2020 року о 14:30 годині.

02.07.2020 року представник ТОВ "Дніпроолія" в підготовче засідання не прибув, при цьому згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ТОВ "Дніпроолія" судову повістку про виклик до суду разом з копією ухвали про відкриття провадження отримано 03.07.2020 року.

Таким чином, 02.07.2020 року усною ухвалою суду із занесенням до протоколу підготовчого засідання було відкладено проведення підготовчого засідання до 17.07.2020 року о 13:00 годині, про що повідомлено учасників справи.

17.07.2020 року представник ТОВ "Дніпроолія" в підготовче засідання не прибув, при цьому згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ТОВ "Дніпроолія" судову повістку про виклик до суду отримано 04.08.2020 року.

Таким чином, 17.07.2020 року усною ухвалою суду із занесенням до протоколу підготовчого засідання було відкладено проведення підготовчого засідання до 13.08.2020 року о 15:40 годині, про що повідомлено учасників справи.

13.08.2020 року представник ТОВ "Дніпроолія" в підготовче засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином 04.08.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи.

У зв`язку з неприбуттям представника позивача суд ухвалив відкласти проведення підготовчого засідання на 10.09.2020 року о 15:45 годині, про що повідомлено учасників справи.

10.09.2020 року представник ТОВ "Дніпроолія" в підготовче засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, на адресу суду повернувся поштовий конверт без вручення, що в силу приписів п.11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається належним повідомленням.

У зв`язку з неприбуттям представника позивача суд ухвалив відкласти проведення підготовчого засідання на 29.09.2020 року о 11:40 годині, про що повідомлено учасників справи, також і шляхом надсилання судової повістки на електронну пошту, адресу якої було зазначено позивачем у позовній заяві.

29.09.2020 року представник позивача в п`яте не прибув в підготовче засідання, про причини не прибуття суд не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення підготовчого засідання, що підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах справи.

З урахуванням неодноразового неприбуття представника позивача, відсутності представника відповідача, суд ухвалив здійснити розгляд питання про залишення позову без розгляду через повторне неприбуття позивача в письмовому провадженні.

Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи ( у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду через неявку представника позивача до суду з наступних підстав.

За змістом ч. 1 ст. 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно до ч. 2 ст. 131 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

Так, п.3 ч.5 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Відповідно до ч. 1, 3, 5 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Як вже було зазначено та вбачається з матеріалів справи, у справі №160/6024/20 було призначено п`ять підготовчих засідань, проте, представник позивача жодного разу до суду не прибув, про причини не прибуття суд не повідомив, з заявою про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався.

Вищезазначене розцінено судом, як зловживання процесуальними правами, оскільки у ч. 5 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України, регламентовано обов`язки учасників справи, зокрема, серед іншого, учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, з`являтися в судове засідання за викликом суду, проте представник позивача даного процесуального обов`язку не виконав.

Суд зазначає, що будучи ініціатором судового розгляду позивач в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані, при цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи та дотримання процесуальних строків.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи письмових доказів, ТОВ "Дніпроолія" було належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, проте до суду повторно (неодноразово) не направило представника..

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що таким чином позивач недобросовісно користується своїми процесуальними правами, що позбавляє суд можливості вирішити спір по суті заявлених вимог.

Положеннями ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави-учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст.6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

У своєму рішенні у справі Калашников проти Росії Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьова проти України зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв розумності строку є саме поведінка заявника. Суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання (Європейського суду з прав людини Чірікоста і Віола проти Італії).

У відповідності до вимог п. 4 ч.1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив суд про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.

На підставі вищенаведеного, з урахуванням того, що повторна неявка представника позивач перешкоджає розгляду справи та відсутність заяви про розгляд справи за відсутності представника позивача, суд дійшов висновку, що сукупність наведених обставин є підставою для застосування наслідків, передбачених вищенаведеними приписами ч. 5 ст. 205, п. 4 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України, - залишення позову ТОВ "Дніпроолія" без розгляду.

Відповідно до ч.5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 240, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець