Рішення № 91875008, 30.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року Справа № 160/10781/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Серьогіної О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Єфіменко Дениса Олеговича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНАНС ІННОВАЦІЯ" про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження №62604552 від 17.07.2020 року, -

ВСТАНОВИВ:

08.09.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Єфіменко Дениса Олеговича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНАНС ІННОВАЦІЯ", в якому просить:

- визнати постанову приватного виконавця Єфіменко Дениса Олеговича про відкриття виконавчого провадження № 62604552 від 17.07.2020 року протиправною та скасувати її.

Також позивач у своїй позовній заяві просить стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що частиною другою статті 24 Закону №1404-VІІІ передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника фізичної особи, за місцезнаходженням боржника юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Позивач зазначає, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Також позивач звертає увагу, що на час винесення спірної постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №62604552 на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса, у відповідача були відсутні докази того, що адреса реєстрації боржника здійснена у виконавчому окрузі м. Києва, тому вважає, що оскаржувана постанова винесена безпідставно. Отже, на думку позивача, за відсутності документальних доказів фактичного проживання на момент відкриття виконавчого провадження № 62604552 боржника за вказаною адресою у м. Києві, прийняття приватним виконавцем до виконання виконавчого документа та відкриття такого виконавчого провадження є необгрунтованим. Також позивач зазначає, що оскаржувана постанова була винесена з порушенням приписів статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки виконавче провадження було відкрито не за місцем проживання, перебування позивача або знаходження його майна з порушенням правил територіальної діяльності, а отже підлягає визнанню протиправною та скасуванню. На підставі викладеного, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін на 30.09.2020 року.

Відзиву від приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Єфіменко Дениса Олеговича у встановлений судом строк на адресу суду не надходило.

Пояснень від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНАНС ІННОВАЦІЯ" у встановлений судом строк на адресу суду не надходило.

В судове засідання сторони не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Враховуючи особливості розгляду справи, передбачені ч. 4 ст. 287 КАС України, суд вважає, що неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи, не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також відсутність перешкод для розгляду справи за відсутності учасників процесу судом вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані сторонами документи суд встановив наступне.

30 червня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем, на підставі статті 87 Закону України "Про нотаріат" та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 7171.

Вказаним виконавчим написом запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 за Договором № 191215-12067-1 від 15.12.2019 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНАНС ІННОВАЦІЯ" заборгованості за Договором № 191215-12067-1 від 15.12.2019 року. Строк платежу за Договором № 191215-12067-1 від 15.12.2019 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 15.12.2019 року по 17.06.2020 року. Сума заборгованості становить 17487 грн. 00 коп., що складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 3000 грн. 00 коп.; простроченої заборгованості за комісією - 0 грн. 00 коп.; простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 14487 грн. 00 коп.; строкової заборгованості за сумою кредиту - 0 грн. 00 коп.; строкової заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 0 грн. 00 коп.; строкової заборгованості за штрафами і пенями становить 0 грн.00 коп. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача, в розмірі 1 200,00 грн., які, підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна заборгованості боржника становить 18687 грн. 00 коп.

Виконавчий напис від 30.06.2020 № 7171 містить наступні відомості про боржника: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

17.07.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Єфіменко Д.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62604552, з виконання виконавчого напису №7171 виданого 30.06.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. щодо стягнення з ОСОБА_1 , як з боржника на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНАНС ІННОВАЦІЯ" заборгованості у розмірі 18687 грн., а також щодо стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1868,70 грн.

Також 17.07.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Єфіменко Д.О. винесено постанови про стягнення з боржника основної винагороди, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Крім того, 22.07.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Єфіменко Д.О. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Позивач, не погодившись із постановою про відкриття виконавчого провадження звернувся до суду із даним позовом за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове - виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.3 Закону №1404, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих написів нотаріусів.

Згідно п.1 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII), виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.3 ст.26 Закону №1404-VIII, у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Згідно ч.1 ст.5 Закону №1404-VIIІ, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 22 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" №1403-VII від 02.06.2016, (далі - Закону №1403) про початок діяльності приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України. У повідомленні про початок діяльності обов`язково зазначаються зокрема: виконавчий округ, на території якого приватний виконавець має намір здійснювати діяльність.

Згідно п.4 ч.2 ст.23 Закону №1403, у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Відомості з Єдиного реєстру приватних виконавців України свідчать про те, що виконавчим округом приватного виконавця Єфіменка Дениса Олеговича визначено місто Київ.

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону №1403, виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Згідно ч.2 ст.25 Закону №1403, приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону №1404-VIIІ, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Відповідно до пункту 10 частини 4 статті 4 Закону №1404-VIIІ, передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Тобто, Законом №1404-VIIІ саме на виконавця покладено обов`язок встановити чи пред`явлено виконавчий документ за належним місцем виконанням, відповідно до ч.1 ст.24 Закону №1404-VIIІ.

Отже, можна дійти висновку, що питання з`ясування місця проживання боржника та/або місця розташування його майна передує відкриттю виконавчого провадження та має вирішальне значення для вирішення питання про те чи дотримано порядок пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Інформація щодо місця проживання може бути встановлена різними шляхами, зокрема і на підставі документів, які подані стягувачем разом із виконавчим документом.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до положень Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Також, статтею 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" визначено документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.

Суд зазначає, що в матеріалах адміністративної справи міститься копія паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого на ім`я ОСОБА_1 на сторінці 11 якого міститься штамп про зареєстроване місце проживання позивача за адресою: АДРЕСА_3 .

Отже, станом на час відкриття виконавчого провадження № 62604552 місцем проживання позивача, яке зареєстровано у встановленому порядку, є адреса: АДРЕСА_3 .

Більш того, суд зазначає, що саме адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 , зазначена у виконавчому написі нотаріуса, на підставі якого відкрито спірне виконавче провадження.

При цьому, матеріали виконавчого провадження № 62604552 не містять жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання/перебування на території міста Києва, а саме за адресою: АДРЕСА_4 , відповідачем таких доказів до суду також надано не було.

Частиною 5 статті 18 Закону №1404-VIIІ передбачено, що під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Проте, приватний виконавець на зазначені обставини уваги не звернув, а відповідно належним чином не перевірив дотримання стягувачем вимог статті 24 Закону України "Про виконавче провадження".

Жодних доказів наявності у позивача доходів та майна на території міста Києва матеріали адміністративної справи не містять.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для прийняття приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва виконавчого документа та відкриття виконавчого провадження про стягнення коштів з фізичної особи, яка має місце проживання у місті Дніпро Дніпропетровської області.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду адміністративної справи відповідачем не доведено правомірності винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до частини 5 статті 134 КАС України, законодавцем запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Так розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 3 статті 141).

Таким чином, у Кодексі адміністративного судочинства закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критерій пов`язаності цих витрат із веденням справи взагалі (пов`язаності конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи).

Неспівмірність витрат на правничу допомогу із передбаченими законом критеріями є підставою для подання стороною-опонентом клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 7 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В позовній заяві позивач просить стягнути витрати по підготовці до розгляду справи у розмірі 5000 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 02.09.2020 року між спеціалістом в галузі права фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір про надання юридичних послуг №02/09.

Відповідно до п.1.1 договору виконавець зобов`язується надати замовнику послуги з підготовки процесуальних документів до Дніпропетровського окружного адміністратвиного суду щодо визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Єфіменко Д.О. про відкриття виконавчого провадження №62604552.

Пунктом 1.2 договору визначено, що на підтвердження надання виконавцем замовнику послуг відповідно до умов цього договору складається акт.

Відповідно до п. 4.1. договору загальна вартість послуг узгоджується шляхом складання та направлення виконавцем замовнику акту приймання наданих послуг та їх підписання замовником.

Згідно з п.5.1 договору замовник здійснює оплату за цим договором в безготівковій формі дорученням на поточний рахунок виконавця або іншим визначеним сторонами способом, в тому числі шляхом здійснення готівкового платежу.

02.09.2020 року спеціаліст в галузі права фізична особа-підприємець ОСОБА_2 та ОСОБА_1 склали акт приймання-передачі надання послуг №1 до договору про надання юридичних послуг №02/09 від 02.09.2020 року, в якому зазначено, що виконавець надав, а замовник прийняв юридичні послуги щодо юридичної консультації, підготовлення та передачі до суду процесуальних документів щодо визнання протиправною та скасуванню постанови приватного виконавця ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження №62604552. Вартість послуг виконавця за цим актом складає 5000 грн.

Також в акті приймання-передачі надання послуг №1 до договору про надання юридичних послуг №02/09 від 02.09.2020 року міститься розрахунок вартості наданих послуг:

- проведення усної консультації - 1 година -1000 грн.;

- аналіз документів справи - 1 година - 1000 грн.;

- підготовка позовної заяви щодо визнання протиправною та скасуванню постанови приватного виконавця Єфіменко Д.О. про відкриття виконавчого провадження №62604552 - 3 години - 3000 грн.

Відповідно до касового ордеру №119 від 02.09.2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 на підставі договору про надання юридичних послуг №02/09 - 5000 грн., на підтвердження чого ОСОБА_1 було видано квитанцію до прибуткового касового ордеру №119, яка міститься в матеріалах справи.

Таким чином, для підтвердження розміру понесених витрат по підготовці до розгляду справи надано наступні докази:

- диплом спеціаліста НОМЕР_3 від 30.06.2003 року;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- копія договору від 02.09.2020 року №02/09 про надання юридичних послуг;

- прибутковий касовий ордер №119 від 02.09.2020 року;

- квитанція до прибуткового касового ордеру №119 від 02.09.2020 року;

- акт приймання-передачі надання послуг №1 до договору про надання юридичних послуг №02/09 від 02.09.2020 року.

Проте, аналіз вищенаведених норм вказує, що Кодексом адміністративного судочинства не передбачено компенсацію витрат на професійну правничу допомогу спеціаліста (фахівця) у галузі права, а тому такі витрати не відшкодовуються.

Як вже встановлено судом позивач уклав договір про надання юридичних послуг зі спеціалістом в галузі права фізичною особою-підприємцем підприємець ОСОБА_2 , який діє на підставі Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Також долучив до матеріалів справи копію диплома спеціаліста відповідно до якого останній закінчив у 2003 році Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.

На підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань суд встановив, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець та здійснює такі види діяльності: Код 69.10 Діяльність у сфері права (основний); Код 70.21 Діяльність у сфері зв`язків із громадськістю; Код 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування.

Враховуючи, що понесені витрати у розмірі 5000,00 грн. позивач відносить до категорії витрат, передбачених пунктом п`ятим частини третьої статті 132 КАС України, а саме «витрати пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи», суд проаналізував подані позивачем документи на підтвердження таких витрат в контексті норм Кодексу адміністративного судочинства України, яким врегульовані питання щодо компенсації стороні витрат, пов`язаних із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи та дійшов висновку, що фактично позивачем заявлено вимогу про компенсацію витрат на правничу допомогу. За таких обставин, на думку суду, до вказаних правовідносин слід застосовувати відповідні норми Кодексу адміністративного судочинства України, якими врегульовані питання саме компенсації стороні витрат на професійну правничу допомогу.

Проте, доказів того, що Романюк Дмитро Миколайович є адвокатом та має право на здійснення адвокатської діяльності позивачем не надано. В Єдиному реєстрі адвокатів відомості про ОСОБА_2 , як адвоката також відсутні.

За таких обставин, враховуючи те, що Кодексом адміністративного судочинства України визначено вичерпний перелік витрат, пов`язаних з розглядом справи і до такого переліку не входять витрати на професійну правничу допомогу спеціаліста (фахівця) у галузі права, у зв`язку з чим такі витрати не відшкодовуються та, беручи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні докази надання професійної правничої допомоги позивачу адвокатом, суд дійшов висновку, що в задоволенні вимоги позивача про стягнення витрат по підготовці до розгляду справи у розмірі 5000,00 грн. слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, тому судові витрати в розмірі 840,80 грн. підлягають стягненню на користь позивача з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Єфіменко Дениса Олеговича.

Згідно ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Єфіменко Дениса Олеговича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНАНС ІННОВАЦІЯ" про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження №62604552 від 17.07.2020 року - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 62604552 від 17.07.2020 року, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Єфіменко Денисом Олеговичем при примусовому виконанні виконавчого напису № 7171 виданого 30.06.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем.

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Єфіменко Дениса Олеговича (вул. Кирилівська, буд.172, офіс 65, м. Київ, 04073) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його підписання.

Суддя О.В. Серьогіна