Рішення № 91874560, 11.09.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

11 вересня 2020 р. Справа № 120/1828/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

секретаря судового засідання: Литвина ДС.,

за участю представників:

позивача: Мацедонської Т.О., Степанця В.І.,

відповідача: Ходаковського Ю.В., Осадчука С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом:

акціонерного товариства "Вінницяобленерго"

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося акціонерне товариство "Вінницяобленерго" (далі - АТ "Вінницяобленерго", позивач) з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, відповідач). За змістом позовних вимог позивач просить визнати протиправною та скасувати повністю з дати прийняття постанову НКРЕКП від 15 квітня 2020 року №809 «Про накладення штрафу на АТ «Вінницяобленерго» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами проведення позапланової перевірки відповідачем 15 квітня 2020 року на засіданні НКРЕКП прийнято постанову № 809 «Про накладення штрафу на АТ «Вінницяобленерго» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання», якою накладено штраф у розмірі 1700 000 грн. (пункт 1 постанови); надано доручення Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики (пункт №2 постанови) підготувати та винести на засідання НКРЕКП проєкт рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії АТ «Вінницяобленерго» шляхом його зміни в бік зменшення на суму 23 855,66 тис. грн. (без ПДВ); зобов`язано АТ «Вінницяобленерго» у термін до 01 липня 2020 року ввести в експлуатацію та прийняти на баланс не виконані об`єкти розділу І Інвестиційної програми на 2019 рік на суму 23 855,66 тис. грн (без ПДВ) (пункт 3 постанови); доручено Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики при наступному встановленні (перегляді) тарифу на розподіл електричної енергії АТ «Вінницяобленерго» опрацювати питання щодо застосування до ліцензіата положень пункту 7.15 глави 7 Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 05 жовтня 2018 року № 1175, за надання до НКРЕКП недостовірної інформації щодо здійснення ліцензованої діяльності (пункт 4 постанови).

Вказана постанова, як зазначає позивач, прийнята за порушення, на переконання НКРЕКП, АТ "Вінницяобленерго" Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27 грудня 2017 року №1470 (далі - Ліцензійні умови з розподілу електричної енергії), а саме:

підпункту 5 пункту 2.2 глави 2 щодо обов`язку ліцензіата виконувати рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та законодавством, зокрема Порядком розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, у частині виконання вимог:

пункту 4.1 глави 4 щодо зобов`язання ліцензіата виконувати схвалені НКРЕКП ПРСР/ІП в повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт у кількісному вираженні та обсягів фінансування у вартісному вираженні,

пункту 4.2. глави 4 щодо введення в експлуатацію об`єктів відповідно до вимог чинного законодавства та прийняття їх на баланс,

пункту 4.4 глави 4 у частині самостійного перерозподілу фінансування вартості заходів, передбачених схваленою інвестиційною програмою, при зміні вартості виконання заходів понад п`ять відсотків; та

підпункту 43 пункту 2.2 щодо обов`язку ліцензіата виконувати інвестиційну програму в повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт та обсягів фінансування згідно із схваленою НКРЕКП інвестиційною програмою.

Позивач вважає, що постанова № 809 прийнята протиправно, порушує права та законі інтереси АТ «Вінницяобленерго» та підлягає скасуванню. Зокрема, зазначає, що представниками відповідача зроблено помилковий висновок щодо невиконання АТ «Вінницяобленерго» 2 заходів І розділу Інвестиційної програми на 2019 рік, оскільки виконання Інвестиційної програми у повному обсязі та у встановлені строки підтверджується наданими позивачем доказами. Також позивач наголошує на відсутність в діях АТ «Вінницяобленерго» будь-яких порушень в частині самостійного перерозподілу фінансування вартості заходів, передбачених схваленою Інвестиційною програмою, при зміні вартості виконання заходів понад п`ять відсотків.

Оскільки висновок відповідача про порушення АТ «Вінницяобленерго» підпунктів 5 та 43 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії спростовується наданими позивачем доказами, то, на переконання позивача, підлягають скасуванню пункти 2 та 4 оскаржуваної постанови як такі, що перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із виявленими порушеннями та накладенням штрафу. Позивач також зазначає, що жодних обґрунтувань суми 23855,56 грн., на яку планується зменшити тариф на розподіл електричної енергії та зобов`язано АТ «Вінницяобленерго» ввести в експлуатацію та прийняти об`єкти на баланс, в оскаржуваній постанові не наводиться. Щодо подання завідомо недостовірної інформації, то позивач звертає увагу, що ні в акті перевірки, ні в оскаржуваній постанові не зазначено яка саме інформація є завідомо недостовірною, більше того таке порушення не включене ні в акті перевірки, ні в постанові до переліку виявлених під час перевірки порушень.

Також позивач, не погоджуючись в цілому з наявністю порушень, які на думку відповідача, мали місце в його діях, вважає, що застосування НКРЕКП штрафу в розмірі 1 700 000 грн. є явно непропорційним встановленим порушенням. Звертає увагу, що в оскаржуваній постанові НКРЕКП не наведено жодного обґрунтування щодо тяжкості вчиненого правопорушення та відповідності його розміру санкцій.

Крім того, позивач переконаний, що акт перевірки, який підписаний лише п`ятьма з восьми посадових осіб, що проводили перевірку, не може слугувати підставою для прийняття НКРЕКП оскаржуваної постанови.

Разом з позовною заявою від позивача на адресу суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови НКРЕКП від 15 квітня 2020 року № 809 "Про накладення штрафу на акціонерне товариство «Вінницяобленерго» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання».

Ухвалою від 30 квітня 2020 року задоволено частково заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії пункту 1 постанови № 809 від 15 квітня 2020 року, яка прийнята НКРЕКП "Про накладення штрафу на акціонерного товариства "Вінницяобленерго" за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання».

Ухвалою від 04 травня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 04 червня 2020 року. Крім того, встановлені сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.

13 травня 2020 року на адресу суду від АТ «Вінницяобленерго» надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони НКРЕКП, вчиняти будь-які дії щодо:

- включення до порядку денного засідання НКРЕКП питання про прийняття постанови НКРЕКП «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 10 грудня 2019 року № 2670» щодо перегляду тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ «Вінницяобленерго» та встановлення (перегляду) тарифів на розподіл електричної енергії АТ «Вінницяобленерго» шляхом його зміни в бік зменшення на суму 23 855,66 тис. грн.;

- розгляду НКРЕКП на своєму засіданні питання про прийняття постанови НКРЕКП «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 10 грудня 2019 року № 2670» щодо перегляду тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ «Вінницяобленерго» та встановлення (перегляду) тарифів на розподіл електричної енергії АТ «Вінницяобленерго» шляхом його зміни в бік зменшення на суму 23 855,66 тис. грн.

Ухвалою суду від 13 травня 2020 року заяву про забезпечення позову призначено до розгляду в судовому засідання з повідомленням сторін на 14 травня 2020 року. Однак, судом оголошено перерву на 18 травня 2020 року у зв`язку із необхідністю надання додаткових доказів.

Відповідно до ухвали суду від 18 травня 2020 року задоволено заяву АТ «Вінницяобленерго» про забезпечення позову. Так, суд до набрання законної сили рішення, ухваленого за результатами судового розгляду цієї адміністративної справи по суті, вжив заходи забезпечення адміністративного позову шляхом заборони НКРЕКП вчиняти будь-які дії щодо: включення до порядку денного засідання НКРЕКП та подальшого розгляду проекту постанови НКРЕКП «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 10 грудня 2019 року № 2670».

01 червня 2020 року НКРЕКП подала до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечує та просить залишити його без задоволення. Свою позицію мотивує, зокрема тим, що застосовані відповідно до оскаржуваної постанови заходи державного регулювання є одним із основних способів виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. При цьому вважає, що наслідки пунктів 2, 3 та 4 Постанови № 809 є підставою лише для розгляду Комісією зазначених питань в майбутньому, мають організаційно-зобов`язуючий характер для Комісії (її структурних підрозділів) і не породжує жодних безпосередніх правових наслідків для позивача. Відтак, вважає, що пункти 2, 3 та 4 оскаржуваного рішення не є рішенням, яке безпосередньо порушує права та інтереси позивача, а тому немає підстав для визнання його протиправним. Також в обґрунтування правомірності рішення зазначає, що НКРЕКП забезпечено більш, ніж мінімально необхідний склад перевірки відповідно до закону. Щодо виявлених порушень НКРЕКП зазначає, що відповідно до пункту 4.2 глави 4 Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 04 вересня 2018 року № 955 (зі змінами) (далі - Порядок 955) виконаними вважаються об`єкти, які введені в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства, прийняті на баланс та щодо яких здійснено повне фінансування. А відтак, станом на 31 грудня 2019 року Ліцензіатом не виконано 2 заходи ІП на 2019 рік, по яким здійснено фінансування на суму 6 199,72 тис, грн (без ПДВ), у т. ч. сума перевитрат склала 286,33 тис, грн (без ПДВ), а саме:

п. 1.1.5.1.4 «Комплекс захистів ПЛ-110 кВ «Липовець-Іллінці-КС Іллінці» в зв`язку з встановленням вимикача 110 кВ в колі силового трансформатора Т-1 на ПС 110 кВ «Іллінці», проведено фінансування на суму 2 133,25 тис. грн (без ПДВ) при плані 2 035,37 тис. грн (без ПДВ);

п, 1.1.5.1.5 «Комплекс захистів ПЛ-110 кВ «КС Іллінці-Сорока-Дашів» в зв`язку з встановленням вимикача 110 кВ в колі силового трансформатора на ПС 110 кВ «Сорока» проведено фінансування на суму 4 066,47 тис. грн (без ПДВ) при плані 3 878,02 тис. грн (без ПДВ).

Технічне переоснащення ПС-110 кВ шляхом встановлення вакуумних вимикачів 35 кВ з реконструкцією РЗА в кількості 28 шт., по якому здійснено фінансування у сумі 17 941,50 тис. грн (без ПДВ) та економія склала 0,77 тис. грн (без ПДВ), на переконання відповідача, виконано не повністю, оскільки станом на 16 березня 2020 року вакуумні вимикачі 35 кВ в кількості 11 штук не були встановлені. При цьому відповідач з сумнівом поставився до пояснень позивача щодо вчасного та повного встановлення вакуумних вимикачів 35 кВ з реконструкцією РЗА в кількості 28 шт. з огляду на інформацію, надану в листі ГУ СБУ від 23 березня 2020 року № 8/2/3-2458.

Загальна планова вартість заходів розділу І Інвестиційної програми на 2019 рік, які, на переконання відповідача, не виконані відповідно до вимог пункту 4.2 глави 4 Порядку 955 становить 23 855,66 тис. грн (без ПДВ), а саме:

п. 1.1.5.1.4 «Комплекс захистів ПЛ-110кВ «Липовець-Іллінці - 2 035,37 тис. грн (без ПДВ);

п, 1.1.5.1.5 «Комплекс захистів ПЛ-110кВ «КС Іллінці-Сорока-Дашів» - 3 878,02 тис. грн (без ПДВ);

п. 1.1.5.1.7 «Технічне переоснащення ПС-110 кВ - 17 942,27 тис. грн (без ПДВ).

Щодо підстав та розміру накладеного штрафу, то відповідач зазначає, що відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у таких розмірах, зокрема, від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто, від 85 000 грн до 1 700 000 грн) - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню, зокрема за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню. Виявлені порушення, на переконання відповідача, є достатньою підставою для накладення штрафу у максимальному розмірі 1 700 000 грн., що передбачено Законом України «Про ринок електричної енергії».

12 червня 2020 року АТ «Вінницяобленерго» подало відповідь на відзив, в якій заперечує щодо доводів відповідача. Зокрема, зазначає, що невиконання пунктів 2, 3 та 4 оскаржуваної постанови призведе до невідворотних наслідків для АТ «Вінницяобленерго» як єдиного ліцензіата з розподілу електричної енергії у Вінницькій області, оскільки вони безпосередньо порушують права та інтереси позивача, при цьому пункти 2, 3 взагалі застосовані при відсутності самої події правопорушення. Вважає, що акт перевірки, який підписаний не всіма членами Комісії, а лише мінімальною кількістю для її створення, є неналежно оформленим та не може бути законною підставою для прийняття контролюючим органом будь-яких супутніх документів і відповідно є недопустимим доказом у справі.

Крім того, 12 червня 2020 року АТ «Вінницяобленерго» надало додаткові докази в обґрунтування позовних вимог.

В підготовчому засіданні 04 червня 2020 року оголошено перерву для надання заперечення на відзив, наступне засідання призначено на 16 червня 2020 року. Також оголошувалися перерви в підготовчих засіданнях 16 червня 2020 року та 22 червня 2020 року.

22 червня 2020 року на адресу суду від НКРЕКП надійшли письмові заперечення, за змістом яких відповідач вважає викладені у відповіді на відзив доводи позивача безпідставними та такими, що не спростовують твердження відзиву. Зазначає, що проведення позапланової перевірки дотримання позивачем Ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності належить до виключних повноважень Комісії, а оскаржувана постанова НКРЕКП прийнята в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України, з дотриманням балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг і держави, а також основних принципів діяльності Регулятора - законності, справедливості та недопущення дискримінації

26 червня 2020 року АТ «Вінницяобленерго» подала додаткові пояснення на отриманні відповідачем заперечення. У наданих поясненнях позивач, зокрема зазначає, що представники НКРЕКП під час перевірки ймовірно зафіксували стан електрообладнання під час виконання підрядником дефектного обладнання і тимчасового використання попередньо демонтованих клемних шаф, роботи вже повторного монтажу електрообладнання, не взяли до уваги докази щодо вчасного і в повному обсязі виконання робіт з Інвестиційної прогарами на 2019 рік та прийняли помилкове рішення щодо застосування санкцій за неіснуюче порушення.

Ухвалою, постановленою 30 червня 2020 року без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні з розгляду справи по суті 06 серпня 2020 року оголошено перерву, наступне засідання призначено на 12 серпня 2020 року.

Ухвалою суду від 12 серпня 2020 року суд витребував у позивача усі наявні докази його реєстрації, як учасника засідання НКРЕКП на офіційному веб - сайті Регулятора (http://www.nerc.gov.ua) у розділі "Реєстрація онлайн" до 09:40 год. 15.04.2020 року або докази причин технічної неможливості такої реєстрації. Також витребував у відповідача списки учасників, які зареєструвались на засідання НКРЕКП на офіційному веб - сайті Регулятора (http://www.nerc.gov.ua) у розділі "Реєстрація онлайн" та/або усі наявні докази технічної неможливості акціонерного товариства "Вінницяобленерго" взяти участь у засідання НКРЕКП у режимі відеоконференції за допомогою комп`ютерної програми "Skype" (скріншоти, довідки спеціаліста з інформаційних технологій, тощо). Розгляд справи відкладено на 04 вересня 2020 року.

Докази на виконання вимог ухвали суду від 12 серпня 2020 року та відповідні пояснення АТ «Вінницяобленерго» надало 27 серпня 2020 року, а НКРЕКП - 01 вересня 2020 року.

Ухвалою від 04 вересня судове засідання відкладено на 07 вересня 2020 року, яке в подальшому було відкладено на 11 вересня 2020 року.

Представники позивача в судовому засіданні 11 вересня 2020 року позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, відповіді на відзив та поясненнях по справі.

Представники відповідача, посилаючись на відзив на позовну заяву, заперечення на відповідь та пояснення по справі, у судовому засіданні проти позову заперечували.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази та проаналізувавши норми законодавства, суд встановив таке.

АТ "Вінницяобленерго", код ЄДРПОУ 00130694, здійснює господарську діяльність з 18 листопада 1992 року, запис 11741200000000020 за такими видами діяльності: основний вид - розподілення електроенергії (35.13); будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій (42.22); ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування (33.14); інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у (74.90); діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (71.12); діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (56.10); транспортне оброблення вантажів (52.24); складське господарство (52.10); вантажний автомобільний транспорт (49.41); професійно-технічна освіта (85.32); електромонтажні роботи (43.21).

На підставі постанови НКРЕКП від 06 березня 2020 року № 586 «Про проведення планової виїзної перевірки АТ «Вінницяобленерго» у період з 10 березня 2020 року по 23 березня 2020 року НКРЕКП проводилась позапланова виїзна перевірка щодо дотримання АТ "Вінницяобленерго" вимог законодавства та ліцензійних умов з розподілу електричної енергії.

За результатами проведення позапланової перевірки відповідачем складено відповідний акт від 23 березня 2020 року № 88 (далі - акт перевірки, акт № 88), яким встановлено порушення АТ "Вінницяобленерго" Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27 грудня 2017 року №1470 (далі - Ліцензійні умови з розподілу електричної енергії), а саме:

підпункту 5 пункту 2.2 глави 2 щодо обов`язку ліцензіата виконувати рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та законодавством, зокрема Порядком розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 04 вересня 2018 року № 955, у частині виконання вимог:

пункту 4.1 глави 4 щодо зобов`язання ліцензіата виконувати схвалені НКРЕКП ПРСР/ІП в повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт у кількісному вираженні та обсягів фінансування у вартісному вираженні,

пункту 4.2. глави 4 щодо введення в експлуатацію об`єктів відповідно до вимог чинного законодавства та прийняття їх на баланс,

пункту 4.4 глави 4 у частині самостійного перерозподілу фінансування вартості заходів, передбачених схваленою інвестиційною програмою, при зміні вартості виконання заходів понад п`ять відсотків; та

підпункту 43 пункту 2.2 щодо обов`язку ліцензіата виконувати інвестиційну програму в повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт та обсягів фінансування згідно із схваленою НКРЕКП інвестиційною програмою.

27 березня 2020 року позивачем надано пояснення та обґрунтування щодо виявлених порушень та 13 квітня 2020 року заперечення на прокт оскаржуваної постанови «Про складення штрафу на АТ «Вінницяобленерго» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання».

15 квітня 2020 року на засіданні НКРЕКП прийнято постанову № 809 «Про накладення штрафу на АТ «Вінницяобленерго» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання», якою відповідно до пунктів 11, 12 частини першої статті 17, статті 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» накладено штраф у розмірі 1700 000 грн. Надано доручення Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики (п. №2 постанови) підготувати та винести на засідання НКРЕКП проєкт рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії АТ «Вінницяобленерго» шляхом його зміни в бік зменшення на вартість невиконаних відповідно до вимог пункту 4.2 Глави 4 Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 04 вересня 2018 року № 955, об`єктів розділу І Інвестиційної програми на 2019 рік, затвердженої постановою НКРЕКП від 18 липня 2019 року № 1540, на суму 23 855,66 тис. грн. (без ПДВ). Зобов`язано АТ «Вінницяобленерго» відповідно до пункту 1 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», у межах здійснення заходів державного реагування, у термін до 01 липня 2020 року ввести в експлуатацію та прийняти на баланс не виконані відповідно до вимог пункту 4.2 глави 4 Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 04 вересня 2018 року № 955, об`єкти розділу і Інвестиційної програми на 2019 рік, затвердженої постановою НКРЕІСП від 18 липня 2019 року № 1540, на суму 23 855,66 тис. грн (без ПДВ), про що у термін до 15 липня 2020 року повідомити НКРЕКП з наданням належним чином завірених копій підтвердних документів (пункт 3). Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики, у межах здійснення заходів державного регулювання, відповідно до пунктів 1, 13 частини першої, пункту 1 частини другої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» доручено при наступному встановленні (перегляді) тарифу на розподіл електричної енергії АТ «Вінницяобленерго» опрацювати питання щодо застосування до ліцензіата положень пункту 7.15 глави 7 Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 05 жовтня 2018 року № 1175, за надання до НКРЕКП недостовірної інформації щодо здійснення ліцензованої діяльності, факт якої підтверджено Актом, складеним за результатами проведення позапланового виїзного заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства (пункт 4).

Вважаючи вказану постанову НКРЕКП протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які були досліджені в процесі розгляду адміністративної справи, суд виходив з такого.

Визначення правових, економічних та організаційних засад функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносин, пов`язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвиток ринкових відносин, мінімізацію витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище здійснює Закон України "Про ринок електричної енергії" від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII (Закон № 2019-VIII)

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про ринок електричної енергії" (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.

У свою чергу за визначенням пункту 72 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" Регулятором є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначенні Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22 вересня 2016 року 1540-VIII (Закон 1540-VIII).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно з частинами першою-третьою статті 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.

За правилами частини першої статті 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті. Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію. У разі розгляду Регулятором питання, що містить таємну інформацію, порядок доступу до якої регулюється законом, Регулятор приймає рішення про розгляд такого питання в режимі закритого слухання.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Згідно з частинами другою та третьою статті 19 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.

Частина четверта статті 19 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" передбачає, що під час здійснення державного контролю Регулятор має право: 1) вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 19 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" за результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.

Один примірник акта про результати перевірки передається суб`єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі.

Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.

У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб`єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.

Відповідно до частини другої статті 22 Закону України "Про Національну комісію за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг" передбачено, що за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

Згідно з частиною третьою статті 22 Закону України "Про Національну комісію за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг" у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Закону України "Про Національну комісію за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг" регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання».

Наведені законодавчі норми вказують, що НКРЕКП, як Регулятор, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, має право здійснювати державний контроль, зокрема шляхом проведення відповідних перевірок, за результатами яких складаються акти, та застосовувати санкції до суб`єктів господарювання за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг у розмірах, встановлених Законом України "Про ринок електричної енергії".

Як уже зазначалося, за результатами проведення позапланової перевірки відповідачем встановлено порушення АТ "Вінницяобленерго" Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27 грудня 2017 року №1470 (далі - Ліцензійні умови з розподілу електричної енергії), а саме:

підпункту 5 пункту 2.2 глави 2 щодо обов`язку ліцензіата виконувати рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та законодавством, зокрема Порядком розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 04 вересня 2018 року № 955, у частині виконання вимог:

пункту 4.1 глави 4 щодо зобов`язання ліцензіата виконувати схвалені НКРЕКП ПРСР/ІП в повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт у кількісному вираженні та обсягів фінансування у вартісному вираженні,

пункту 4.2. глави 4 щодо введення в експлуатацію об`єктів відповідно до вимог чинного законодавства та прийняття їх на баланс,

пункту 4.4 глави 4 у частині самостійного перерозподілу фінансування вартості заходів, передбачених схваленою інвестиційною програмою, при зміні вартості виконання заходів понад п`ять відсотків; та

підпункту 43 пункту 2.2 щодо обов`язку ліцензіата виконувати інвестиційну програму в повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт та обсягів фінансування згідно із схваленою НКРЕКП інвестиційною програмою.

Надаючи оцінку виявленим під час перевірки порушенням, суд виходив з такого.

Висновок про порушення АТ «Вінницяобленерго» підпункту 5 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії щодо обов`язку ліцензіата виконувати рішення НКРЕКП у відповідні строки, у частині виконання вимог: пункту 4.1 глави 4 щодо зобов`язання ліцензіата виконувати схвалені НКРЕКП ПРСР/ІП в повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт у кількісному вираженні та обсягів фінансування у вартісному вираженні, пункту 4.2 глави 4 щодо введення в експлуатацію об`єктів відповідно до вимог чинного законодавства та прийняття їх на баланс, пункту 4.4 глави 4 у частині самостійного перерозподілу фінансування вартості заходів, передбачених схваленою інвестиційною програмою, при зміні вартості виконання заходів понад п`ять відсотків, зроблений відповідачем на підстав невиконання, на його думку, 2 заходів І розділу Інвестиційної програми 2019 року: 1.1.5.1.4 «Комплекс захистів ПЛ-110 кВ «Липовець-Іллінці- КС Іллінці» в зв`язку з встановленням вимикача 110 кВ в колі силового трансформатора Т-1 на ПС 110 кВ «Іллінці», та п. 1.1.5.1.5 «Комплекс захистів ПЛ-110 кВ «КС Іллінці-Сорока- Дашів» в зв`язку з встановленням вимикача 110 кВ в колі силового трансформатора на ПС 110 кВ «Сорока».

Щодо першого заходу, то суд встановив, що роботи виконувалися підрядним способом ТОВ «Львівенергоавтоматика» згідно з договором підряду від 19 серпня 2019 року № 3186.

Так, згідно з п. 1.1 вказаного договору Підрядник зобов`язується виконати та здати Замовнику закінчені будівельно-монтажні роботи, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Приймання будівельно-монтажних робіт здійснено 28 грудня 2019 року, що зафіксовано Актом приймання-здачі технічно переоснащених або замінених складових частин об`єктів електричних мереж.

Відповідач вважає, що згідно проектної документації станом на 18 березня 2020 року АТ «Вінницяобленерго» не виконано в повному обсязі реконструкцію комплексу захистів, а саме на ПС 110/10 кВ «КС Іллінці» не проведено реконструкцію вторинних кіл ТН-110 кВ 2 секції: заміна існуючих клемних шаф вторинних кіл ТН-110 кВ 2 секції та заміна існуючих кабелів вторинних кіл ТН-110 кВ секції згідно вимог ПУЕ.

В спростування доводів відповідача позивач зазначає, що під час експлуатації цього обладнання виникали непоодинокі дефекти на змонтованому обладнанні про які було проінформовано ТОВ «Львівенергоавтоматика» листом № 05.92-13243 від 09 січня 2020 року. 16 березня 2020 року, як зазначає позивач, на ПС 110/10 KB «КС Іллінці» виявлено дефект щодо нерівномірності напруги вторинних кіл ТН-110кВ 2с ПС 110/10 "КС Іллінці" ТН-110кВ 1с, 2с. При переводі захистів на ТН-110кВ 1с нерівномірність напруги вторинних кіл не зникла.

Вимогами «Правил технічної експлуатації електричних станцій і мереж» (далі-Правила), затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 13 червня 2003 року № 296, визначено, що силове електроустаткування і лінії електропередач можуть перебувати під напругою тільки з введеними в роботу пристроями релейного захисту і автоматики.

Релейний захист - це комплекс пристроїв призначений для швидкого автоматичного виявлення пошкоджених елементів електроенергетичної системи в аварійних ситуаціях з метою забезпечення нормальної роботи всієї електричної мережі. Релейний захист складається з трансформаторів струму, трансформаторів напруги, пристроїв реле, шаф клемних затискачів та іншого обладнання вторинних кіл, які призначені для роботи системи релейного захисту.

Підпункт 12.9.2. п. 12.9 зазначених Правил передбачає обов`язковість наявності справної системи релейного захисту на включену під напругу ПЛ- 110кВ.

Трансформатори напруги, обладнання вторинних кіл, пристрої реле та провідники вторинних кіл є складовими системи релейного захисту повітряної лінії 110кВ.

17 березня 2020 року згідно з нарядом № 257 представниками ТОВ «Львівенергоавтоматика» здійснено демонтаж шаф клемних затискач і вторинних кіл ЯЗН ТН-110кВ 1 с та ЯЗН ТН-110кВ 2с. на ПС 110/10 кВ «КС Іллінці», які встановлено в рамках виконання заходу Інвестиційної програми 2019 року.

На період усунення дефектів, прийнято рішення про тимчасове встановлення попередньо демонтованих шаф клемних затискачів («клемних шаф») вторинних кіл ТН-110кВ для забезпечення роботи двох ПЛ-110кВ «Липовець-Іллінці» та ПЛ110кВ «Іллінці-Сорока», які, в свою чергу, забезпечують живлення газокомпресорної станції «К-36» газопроводів «Уренгой-Помари-Ужгород» і газопроводу «Прогрес».

Шафи клемних затискачів вторинних кіл ТН-110 кВ повторно встановлено після усунення дефектів, в повному обсязі, що підтверджується листом ТОВ «Львівенергоавтоматика» від 27 березня 2020 року №80/1. Зазначене підтверджується також витягами із Журналів дефектів та обліку нарядів і розпоряджень.

Отже, сторонами договору були виконані всі свої зобов`язання в повному обсязі та, як наслідок, вищевказаний захід Інвестиційної програми 2019 року був виконаний АТ «Вінницяобленерго» до кінця 2019 року

Відтак, суд вважає, що відповідачем зроблений помилковий висновок щодо невиконання в повному обсязі АТ «Вінницяобленерго» реконструкції вторинних кіл ТН-110кВ на ПС 110/10кВ «КС Іллінці» 2 секції, а саме невчинення дій щодо заміни існуючих шаф клемних затискачів (клемні шафи) вторинних кіл ТН-110кВ та існуючих кабелів вторинних кіл ТН-110кВ.

Щодо заходу «Комплекс захистів ПЛ-110 кВ «КС Іллінці-Сорока- Дашів», то суд встановив таке.

Зазначені роботи виконувались також підрядним способом ТОВ «Львівенергоавтоматика» згідно договору підряду від 19 серпня 2019 року №3187. На виконання п. 1.1. вказаного договору підряду роботи виконані та здані відповідно до акту приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів від 28 грудня 2019 року.

Відповідач вважає, що згідно проектної документації станом на 18 березня 2020 року АТ «Вінницяобленерго» не виконано в повному обсязі реконструкцію комплексу захистів, а саме на ПС 110/10 кВ «КС Іллінці» не проведено реконструкцію вторинних кіл ТН-110 кВ 1 секції: заміна існуючих клемник шаф вторинних кіл ТН-110кВ 1 секції та заміна існуючих кабелів вторинних кіл ТН-110 кВ 1 секції згідно вимог ПУЕ; на ПС 110/35/10 кВ КС «Дашів» не проведено реконструкцію вторинних кіл ТН-110 кВ 2 секції: заміна існуючих клемник шаф вторинних кіл ТН-110кВ 2 секції та заміна існуючих кабелів вторинних кіл ТН-110 кВ 2 секції згідно вимог ПУЕ

В спростування доводів відповідача позивач зазначає, що 05 березня 2020 року, за розпорядженням № 150, проводилась перевірка комплекту автоматики частотного розвантаження ПС 110/35/10 "Дашів". В ході перевірки встановлено занижений рівень вторинної напруги ТН-110кВ 2сШ, причиною якого стало падіння напруги у вторинних колах нововстановленої клемної шафи вторинних кіл ТН-110 кВ 2сШ. На виконання вимог п.п. 12.9.2 «Правил технічної експлуатації електричних станцій і мереж» виникла необхідність у проведенні робіт по демонтажу попередньо встановленого обладнання, а саме шафи клемних зажимів ТН110кВ, для правильної роботи релейного захисту. Як зазначає позивач, з метою забезпечення роботи релейного захисту ПЛ-110кВ "Дашів-Сорока" та для необхідності надійного живлення газокомпресорної станції «К-36» газопроводів «Уренгой-Помари-Ужгород», газопроводу «Прогрес», прийнято рішення щодо тимчасового встановлення попередньо демонтованої клемної шафи вторинних кіл ТН-110 кВ.

Зазначене підтверджуються наданими позивачем доказами, а саме: витягами із Журналів дефектів та обліку нарядів і розпоряджень, які були надані відповідачу під час проведення перевірки.

Станом на 25 березня 2020 року шафи клемних затискачів вторинних кіл ТН-110 кВ, після усунення дефектів, було встановлено повторно в повному обсязі, що також підтверджується листом ТОВ «Львівенергоавтоматика» № 80/1 від 27 березня 2020 року.

Крім того, відповідно до вимог п. 4.2. глави 4 Порядку виконаними вважаються об`єкти, які введені в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства, прийняті на баланс та щодо яких здійснено повне фінансування.

Так, відповідно до висновків відповідача, викладених в акті перевірки, фінансування по зазначеним заходам виконано в повному обсязі.

Згідно з п. 2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.

Вищезазначені роботи по об`єктах Інвестиційної програми 2019 року виконувались за титулом технічне переоснащення, введені в роботу згідно з Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №691 від 08 листопада 2011 року «Про затвердження Правил введення в роботу технічно переоснащених або замінених складових частин об`єктів діючих електричних мереж напругою від 0,38 кВ до 110 (150) кВ» та не потребують прийняття в експлуатацію згідно з Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461. Закінчені роботи з технічного переоснащення виконані підрядником в повному обсязі, введені в експлуатацію на підставі актів приймання-здачі технічно переоснащених або замінених складових частин об`єктів електричних мереж від 28 грудня 2019 року та прийняті, відповідно до чинних вимог бухгалтерського та податкового обліку, на баланс позивача.

Отже, сторонами договору виконані всі зобов`язання в повному обсязі.

Враховуючи викладене, на переконання суду, висновок відповідача щодо невиконання 2 заходів Інвестиційної програми на 2019 рік є помилковим та таким, що спростовується викладеними обставинами та доказами, наданими до суду.

Щодо виконання п. LL5.1.7 «Технічне переоснащення ПС-110 шляхом встановлення вакуумних вимикачів 35 кВ з реконструкцією РЗА» І розділу Інвестиційної програми 2019 року, то суд зазначає таке.

Відповідно до акта перевірки відповідач зробив висновок, що із 28 запланованих на встановлення вакуумних вимикачів 35 кВ з реконструкцією РЗА, на момент проведення перевірки, встановлено лише 17 шт., а саме:

- ПС-110/35/10 кВ «Сигнал» із 6 запланованих фактично встановлено 4 вакуумних вимикача 35 кВ;

- ПС-110/35/20/6 кВ «Гнівань» із 7 запланованих фактично встановлено 4 вакуумних вимикача 35 кВ;

- ПС-110/35/10 кВ «Балки» із 3 запланованих фактично встановлено 1 вакуумний вимикач 35 кВ;

- ПС-110/35/10 кВ «Тульчин» із 6 запланованих фактично встановлено 4 вакуумних вимикача 35 кВ;

- ПС-110/35/10 кВ «Калинівка» із 6 запланованих фактично встановлено

- 4 вакуумних вимикача 35 кВ.

Водночас позивач зазначає, що станом на 31 грудня 2019 року АТ «Вінницяобленерго» проведено модернізацію об`єктів електроенергетики в повному обсязі, а саме здійснено технічне переоснащення зазначених ПС 110кВ із встановленням усіх вакуумних вимикачів 35 кВ з реконструкцією РЗА, що підтверджується актами приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів.

Той факт, що представниками відповідача під час перевірки виявлено невстановлені вимикачі, які знаходились на території підстанцій, позивач пояснює тим, що під час експлуатації вже реконструйованих ПС, виявлено тріщини литої ізоляції трансформаторів струму 35кВ (далі - ТС 35кВ) і, як наслідок, спостерігалась підвищена коронація.

Наявність вказаних дефектів, на переконання позивача, могла б призвести до некоректної роботи релейного захисту та пошкодження електрообладнання. Аналогічні дефекти виявлено на всіх отриманих та встановлених ТС - 35кВ згідно Інвестиційної програми 2019 року та зафіксовано дефектним актом від 25 лютого 2020 року.

Судом встановлено, що працівниками позивача було проведено демонтаж усієї партії ТС-35кВ та, з метою проведення заміни, направлено їх на адресу постачальника - ТОВ «Інвестиційна рада», що підтверджується відповідним листом-вимогою та належними первинними бухгалтерським документами, які додаються до позову. Демонтаж вакуумних вимикачів 35кВ здійснювався по факту виявлення дефектів ТС-35кВ.

На виконання вимог п.п. 12.9.2 «Правил технічної експлуатації електричних станцій і мереж», силове електроустаткування і лінії електропередавання можуть перебувати під напругою тільки з введеним в роботу пристроями технологічного захисту і автоматики.

Оскільки трансформатори струму є невід`ємною частиною системи релейного захисту та враховуючи наявність дефектів, виникла необхідність у їх заміні із тимчасовим встановленням раніше демонтованих масляних вимикачів В-35кВ (конструктивно ТС 35кВ в масляних вимикачах вмонтовані в середині вимикача).

Після виконання заміни, персоналом АТ «Вінницяобленерго» повторно проведені монтажні роботи по влаштуванню замінених трансформаторів струму та вакуумних вимикачів 35 кВ.

Факт встановлення вакуумних вимикачів 35кВ та заміни ТС-35кВ підтверджуються первинними документами, а саме:

актами приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів від 28 грудня 2019 року по ПС ПО кВ Тульчин, ПС 110 кВ Калинівка, ПС 110 кВ Гнівань, ПС 110 кВ Балки, ПС 110 кВ Сигнал;

протоколами випробування трансформаторів струму 35 кВ на ПС 110 кВ Тульчин від 19 лютого 2020 року, ПС 110 кВ Калинівка від 19 лютого 2020 року, ПС 110кВ Гнівань від 26 лютого 2020 року, ПС 110 кВ Балки від 26 лютого 2020, ПС 110 кВ Сигнал від 20 лютого 2020 року;

прибутковими ордерами б/н від 26 лютого 2020 року щодо оприбуткування в результаті демонтажу трансформаторів струму CTSO-38.L по ПС 110 кВ Тульчин - 18 шт., ПС 110 кВ Калинівка - 18 шт., ПС 110 кВ Гнівань - 21 шт., ПС 110 кВ Балки-9шт., ПС110кВСигнал-18шт.;

дефектним актом трансформаторів струму CTSO-38.L від 25 лютого 2020 року;

актами на оприбуткування і списання демонтованих матеріалів від 26.02.2020, а саме трансформаторів струму CTSO-38.L по ПС 110 кВ Тульчин - 18 шт., ПС 110 кВ Калинівка - 18 шт., ПС 110 кВ Гнівань - 21 шт., ПС 110 кВ Балки - 9 шт., ПСІ 10 кВ Сигнал - 18 шт.;

листом-вимогою АТ «Вінницяобленерго» від 26 лютого 2020 року №10.79-2266 до ТОВ «Інвестиційна рада» щодо заміні трансформаторів;

накладною на відпуск матеріалів на сторону від 26 лютого 2020 року № 1 (отримувач ТОВ «Інвестиційна рада») трансформаторів струму CTSO-38.L в кількості 84 шт. та відповідною довіреністю від 26 лютого 2020 року 26.02.2020 № 331;

виданою начальнику комерційного відділу ТОВ «Інвестиційна рада» на отримання від товариства трансформаторів струму CTSO-38.L в кількості 84 шт.;

видатковою накладною від 04 березня 2020 року № Т-000000341 на отримання від постачальника ТОВ «Інвестиційна рада» трансформаторів струму CTSO-38.L в кількості 84 шт., які були надані і представникам відповідача під час проведення перевірки, проте не взяті ними до уваги.

Вказані докази, на думку суду, спростовують висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог: пункту 4.2. глави 4 Порядку щодо введення в експлуатацію об`єктів Інвестиційної програми відповідно до вимог чинного законодавства та прийняття їх на баланс, а також пункту 4.1 глави 4 Порядку та підпункту 43 пункту 2.2 Ліцензійних умов щодо обов`язку ліцензіата виконувати схвалену НКРЕКП інвестиційну програму в повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт у кількісному вираженні та обсягів фінансування у вартісному вираженні. Інвестиційна програма на 2019 рік виконана у повному обсязі та у встановлені строки.

Щодо невиконання вимог пункту 4.4, глави 4 Порядку в частині самостійного перерозподілу фінансування вартості заходів, передбачених схваленою інвестиційною програмою. при зміні вартості виконання заходів понад п`ять відсотків, то суд зазначає таке.

Пункт 4.4. глави 4 Порядку дає можливість ліцензіатам, при зміні (збільшенні або зменшенні) вартості виконання заходів, передбачених схваленою інвестиційною програмою, до 5%, самостійно зробити перерозподіл фінансування між цими заходами в межах одного розділу за умови незмінності фізичних обсягів цих заходів. Саме цих вимог і дотримувалося Товариство при виконанні інвестиційної програми 2019 року.

Водночас умовами Порядку не передбачені вимоги щодо заходів за результатами яких склалося перевищення вартості понад 5%.

При виникненні нестандартної ситуації під час виконання інвестиційної програми 2019 року, а саме перевищенні вартості заходів понад 5% над вартістю схваленою НКРЕКП, АТ «Вінницяобленерго» взято до уваги Постанову НКРЕКП від 21 березня 2017 року № 306 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо визначення сум необґрунтованого недовиконання інвестиційних програм, програм ремонтів енергопостачальних компаній та надлишково отриманого або не до отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності» зі змінами (далі-Методика).

Так, відповідно до змісту п.п. 17 п 1.4 Методики з метою визначення об`єктивної суми коштів, отриманої для фінансування ліцензованої діяльності та виконання інвестиційної програми, програми ремонтів при проведенні планових перевірок в акті перевірки фіксується інформація щодо джерел походження коштів, спрямованих на виконання заходів інвестиційної програми та програми ремонтів за звітний рік в умовах недостатності коштів, а також джерел походження коштів, спрямованих на перевищення вартості заходів інвестиційної програми на понад 5 %.

Умовами п. 4.4. Методики передбачено, що сума необ`єктивного перевищення вартості заходів інвестиційної програми на звітний рік фіксується в акті перевірки та визначається як різниця між фактичною вартістю, що склалась за підсумками виконання інвестиційної програми, та граничним рівнем вартості. Гранична вартість визначається як добуток вартості заходу, передбаченої в інвестиційній програмі, та коефіцієнта 1,10 (10%).

Таким чином, необ`єктивним перевищенням вартості заходів інвестиційної програми є перевищення понад 10%, а по перевищенню від 5% до 10% ліцензіат надає перелік джерел походження коштів направлених на відповідні заходи. Такі вимоги і були виконані АТ «Вінницяобленерго» при перерозподілі фінансування між заходами.

Під час проведення позапланової перевірки представникам відповідача надані пояснення, в яких зазначено, що джерелом надходження коштів, спрямованих на перевищення вартості заходів інвестиційної програми 2019 року на понад 5% був дохід отриманий за перетоки реактивної енергії.

Договірна вартість заходів визначена відповідно до закону України «Про публічні закупівлі» через систему «Прозорро» по найменшій вартості. Меншу вартість заходів ніхто не пропонував. Відтак, АТ «Вінницяобленерго» було змушене укласти договори на виконання заходів з метою повного виконання інвестиційної програми. Перевищення вартості заходів від 5% до 10 % фінансувалося за рахунок нетарифних коштів.

Вказане, на переконання суду, свідчить про відсутність в діях АТ «Вінницяобленерго» будь-яких порушень в частині самостійного перерозподілу фінансування вартості заходів, передбачених схваленою Інвестиційною програмою, при зміні вартості виконання заходів понад 5%.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно накладено на АТ «Вінницяобленерго» штраф відповідно до пункту 1 постанови № 809.

Надаючи оцінку іншим пунктам оскаржуваної постанови НКРЕКП, суд виходив з такого.

Як уже зазначалося, за пунктом 2 постанови надано доручення Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики (п. №2 постанови) підготувати та винести на засідання НКРЕКП проєкт рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії АТ «Вінницяобленерго» шляхом його зміни в бік зменшення на вартість невиконаних відповідно до вимог пункту 4.2 Глави 4 Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 04 вересня 2018 року № 955, об`єктів розділу І Інвестиційної програми на 2019 рік, затвердженої постановою НКРЕКП від 18 липня 2019 року № 1540, на суму 23 855,66 тис. грн. (без ПДВ).

Відповідно до пункту 3 постанови зобов`язано АТ «Вінницяобленерго» відповідно до пункту 1 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», у межах здійснення заходів державного реагування, у термін до 01 липня 2020 року ввести в експлуатацію та прийняти на баланс не виконані відповідно до вимог пункту 4.2 глави 4 Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 04 вересня 2018 року №955, об`єкти розділу і Інвестиційної програми на 2019 рік, затвердженої постановою НКРЕІСП від 18 липня 2019 року № 1540, на суму 23 855,66 тис. грн (без ПДВ), про що у термін до 15 липня 2020 року повідомити НКРЕКП з наданням належним чином завірених копій підтвердних документів.

Згідно з пунктом 4 постанови Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики, у межах здійснення заходів державного регулювання, відповідно до пунктів 1, 13 частини першої, пункту 1 частини другої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» доручено при наступному встановленні (перегляді) тарифу на розподіл електричної енергії АТ «Вінницяобленерго» опрацювати питання щодо застосування до ліцензіата положень пункту 7.15 глави 7 Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 05 жовтня 2018 року № 1175, за надання до НКРЕКП недостовірної інформації щодо здійснення ліцензованої діяльності, факт якої підтверджено Актом, складеним за результатами проведення позапланового виїзного заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства.

Щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії, суд зазначає, що згідно з п. 3 та п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону № 1540-VIII, для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор, зокрема, розробляє та затверджує нормативно-правові акти, зокрема порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення державних регульованих цін і тарифів для суб`єктів природних монополій у сферах енергетики та комунальних послуг, а також для інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом; встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб`єктів природних монополій та інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 05 жовтня 2018 року № 1175 «Про затвердження Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії» (далі - Порядок № 1175), який регулює відносини щодо формування ліцензіатами та/або суб`єктами господарювання, які планують здійснювати діяльність з розподілу електричної енергії, тарифів на послуги з розподілу електричної енергії та встановлення цих тарифів Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно з п. 1.1 Порядку № 1175 (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) НКРЕКП регулює відносини щодо формування ліцензіатами та/або суб`єктами господарювання, які планують здійснювати діяльність з розподілу електричної енергії (далі - ліцензіати), тарифів на послуги з розподілу електричної енергії та встановлення цих тарифів НКРЕКП.

Пунктом 4.2 Порядку № 1175 встановлено виключний перелік підстав та способів внесення змін до прийнятих рішень НКРЕКП щодо затвердження тарифу. Так, НКРЕКП за власною ініціативою, у тому числі, на підставі звітності, може коригувати тариф:

1) у разі невиконання інвестиційної програми, надання ліцензіатом недостовірних даних, помилок при розрахунку необхідного доходу;

2) у разі зміни обсягів розподілу електричної енергії відносно врахованих при розрахунку діючих тарифів більше ніж на 5 %;

3) у разі наявності дефіциту або профіциту коштів від здійснення діяльності з надання послуг з приєднання електроустановок замовників до електричних мереж у році 1-1, що підтверджується розширеним звітом ліцензіата;

4) за результатами здійснення заходів контролю за дотриманням Ліцензійних умов.

Відповідно до пп. 2 п. 7.8 Порядку № 1175 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ініціює встановлення тарифів ліцензіата як засіб державного регулювання у сфері енергетики, у тому числі за зверненням ліцензіата, зокрема, за результатами перевірок господарської діяльності ліцензіатів.

Приписами п. 7.11 Порядку № 1175 визначено, що при недотриманні ліцензіатом структури тарифу та/або невиконанні інвестиційної програми Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг може зменшити діючий тариф, вилучивши зі структури тарифу кошти за недотримання ліцензіатом структури тарифу та/або невиконання інвестиційної програми, або врахувати ці кошти як джерело фінансування інвестиційної програми.

Оскільки за результатами розгляду справи висновок НКРЕКП про порушення АТ «Вінницяобленерго» підпунктів Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії спростований під час розгляду справи, то як наслідок підлягає скасуванню пункт 2 оскаржуваної постанови, оскільки перебуває у причинно-наслідковому зв`язку із виявленими порушеннями та накладенням штрафу.

Суд не приймає посилання відповідача на практику Верховного Суду, викладену у постанові від 04 лютого 2019 року у справі №826/14482/17 із вказівкою на те, що оскаржуваний в даній справі п. 2 постанови № 809 не породжує для позивача ніяких безпосередніх правових наслідків та не є рішенням, яке безпосередньо порушує права чи інтереси позивача, оскільки вказана справа не стосується даної справи. У даній справі головним аргументом АТ «Вінницяобленерго» є відсутність самої події правопорушення, яке виявив під час перевірки відповідач, а у справі №826/14482/17 позивач не заперечував проти виявлених НКРЕКП порушень, позовні вимоги стосувалися самої процедури встановлення або перегляду тарифів. У справі №826/14482/17 не досліджувалось питання належності підстав для такого заходу регулювання як зміна тарифів, тобто відповідності та належності висновків перевірки відносно застосованих заходів регулювання.

Крім того, суд зазначає, що зменшення тарифів у 2020 році на 23855,66 тис грн. (без ПДВ) без зменшення обсягів робіт призведе до невиконання Інвестиційної програми на 2020 рік, яка схвалена НКРЕКП, що в свою чергу в подальшому може стати підставою для застосування нових санкцій до позивача. Отже, пункт 2 постанови № 809 безпосередньо порушує права чи інтереси позивача.

Пункт 3 оскаржуваної постанови щодо прийняття на баланс невиконаних, на думку відповідача, об`єктів Інвестиційної програми на 2019 рік є також протиправним, оскільки АТ «Вінницяобленерго» вже прийняло в експлуатацію зазначені в акті перевірки об`єкти та прийняло їх на баланс, що встановлено під час розгляду справи.

Щодо пункту 4 постанови № 809, то суд враховує, що відповідно до п. 7.15 Порядку № 1175 у разі встановлення факту надання заявником до НКРЕКП недостовірної інформації щодо здійснення ліцензованої діяльності НКРЕКП має право відмовити ліцензіату у встановленні тарифу або встановити тарифи за власною ініціативою, зменшивши необхідний дохід ліцензіата на суму до 10 % від розрахованого, з урахуванням ступеня завданої шкоди та потенційних наслідків. Водночас ні в акті перевірки, ні в оскаржуваній постанові не зазначено, яка саме інформація, на думку відповідача, є завідомо недостовірною, більше того таке порушення не включене ні в акті перевірки, ні в постанові до переліку виявлених під час перевірки порушень. Поряд із цим, всі порушення, які зазначені відповідачем у висновках акта перевірки та оскаржуваній постанові, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Відтак, суд вважає, що пункт 4 оскаржуваної постанови є також протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку пропорційності суми накладеного штрафу виявленим порушенням, суд виходив з такого.

Згідно із частиною першою статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Пункт 1 частини другої статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлює, що правопорушеннями на ринку електричної енергії є порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності.

Відповідно до частини третьої статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді: 1) попередження про необхідність усунення порушень; 2) штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

Як передбачає підпункт "б" пункту 4 частини четвертої статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у таких розмірах: від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню: за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню.

Отже, за порушення ліцензіатом, що провадить господарську діяльність на ринку електричної енергії, відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності що підлягає ліцензуванню, НКРЕКП має право прийняти рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у розмірі: від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому згідно з ч. 3 ст. 33 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» при застосуванні санкцій НКРЕКП має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий виплив.

За приписами ч.2 ст.12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" у разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання. Санкція, що застосовується до суб`єкта господарювання при першому порушенні, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», зазначено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за одним з таких принципів - здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Отже, при застосуванні санкцій НКРЕКП має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Принцип пропорційності, на відміну від інших загальноправових принципів, спрямований безпосередньо на визначення необхідності втручання державних органів у права та свободи осіб, ступеня такого втручання і має на меті захист прав та свобод від надмірного правообмеження.

Принцип пропорційності зазвичай пов`язується зі справедливістю, яка є складною та багатогранною категорією. Ще Аристотель поєднував розподільчу справедливість із категорією «пропорційності» і зазначав, що «справедливе є щось пропорційне. Пропорційність - це середина, і справедливе полягає в пропорційності».

З часом ідею пропорційності було втілено у принцип пропорційності, сформований практикою Федерального Конституційного Суду Німеччини (який ще у 1965 році в одному зі своїх рішень визначив його неписаним конституційним принципом, який походить з принципу верховенства права) та Європейського суду з прав людини. Цей принцип полягає у пропорційно обґрунтованому співвідношенні між метою обмеження певного права людини і засобами, що використовуються державою для такого обмеження. Його призначення насамперед виявляється у стримуванні втручання держави у права людини та збалансуванні публічних і приватних інтересів, внаслідок чого обмеження прав людини державними органами заради відповідного публічного інтересу повинно бути виправдано, а міра цих обмежень має бути необхідною та обґрунтованою.

Юридична відповідальність має на меті досягти основних результатів, яких прагне досягти Держава, притягуючи правопорушника до відповідальності.

Метою юридичної відповідальності є, зокрема, охорона правопорядку; захист прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб від незаконних посягань; виховання правопорушника, тобто вплив на його свідомість з метою недопущення ним повторного вчинення проступку (злочину); профілактика правопорушень, тобто вплив на інших осіб для запобігання правопорушенням з їхнього боку.

Одним з принципів юридичної відповідальності є її доцільність, що полягає у відповідності міри впливу, яка застосовується до правопорушника, меті юридичної відповідальності. Тобто міра відповідальності повинна бути такою, щоб вона сприяла виправленню та перевихованню правопорушника. Якщо ж мета юридичної відповідальності досягнута, то доцільність припускає пом`якшення відповідальності або навіть звільнення від неї у випадках малозначності правопорушення, відсутності шкідливих наслідків тощо.

Відповідно до листа Міністерства палива та енергетики України №02/17-279 від 15 лютого 2008 року принцип "пропорційності порушення та покарання" полягає у відповідності (пропорційності) визначення міри покарання або величини штрафних санкцій за правопорушення ступеня тяжкості правопорушення.

В свою чергу, наявність вказаного принципу зумовлює обов`язок суб`єкта владних повноважень, при визначенні розміру санкції, обґрунтовувати в своєму рішенні ступень тяжкості вчиненого правопорушення та його небезпечність.

Застосування штрафних санкцій не повинно призводити до позбавлення суб`єкта господарювання можливості конкурувати або до неможливості задоволення споживчого попиту.

Оскаржуваною постановою відповідач застосував максимально можливий розмір штрафу, при цьому при визначенні розміру штрафних санкцій лише зазначив про вчиненні позивачем правопорушення. Однак, оскаржувана постанова не містить жодного обґрунтування щодо тяжкості вчиненого позивачем правопорушення та відповідність вчиненого правопорушення розміру штрафу.

З огляду на встановлене НКРЕКП під час прийняття рішення про застосування штрафних санкцій до позивача не керувалася засадами пропорційності, ефективності та розумності. Відповідачем не враховано усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів енергопостачальної компанії, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Щодо процедурних порушень, то суд зазначає таке.

Порядок організації роботи Регулятора та прийняття рішень визначені статтею 14 Закону №1540-VIII.

Відповідно до указаної статті засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті.

Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію.

У разі розгляду Регулятором питання, що містить таємну інформацію, порядок доступу до якої регулюється законом, Регулятор приймає рішення про розгляд такого питання в режимі закритого слухання.

Засідання Регулятора є правомочними у разі присутності на ньому більшості із загального складу Регулятора. У відкритих слуханнях мають право брати участь представники суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, організацій, що представляють інтереси споживачів, громадських організацій, засобів масової інформації та інші заінтересовані особи.

У разі розгляду питання на закритих слуханнях Регулятор приймає рішення щодо доступу осіб, які можуть бути присутніми на таких слуханнях.

Регулятор на своїх засіданнях: 1) розглядає та приймає рішення з питань, що належать до його компетенції; 2) розглядає і схвалює в межах своїх повноважень проекти актів законодавства, пропозиції стосовно вдосконалення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції; 4) затверджує щорічний звіт Регулятора; 5) затверджує регламент Регулятора; 6) розглядає справи про адміністративні правопорушення; 7) розглядає справи щодо видачі ліцензій та дотримання суб`єктами господарювання ліцензійних умов, а також щодо застосування санкцій за порушення ліцензійних умов та законодавства з питань державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій та суміжних ринків.

Перелік питань, що вносяться на розгляд Регулятора, оприлюднюється не пізніше як за три робочі дні до дня проведення засідання на офіційному веб-сайті Регулятора.

Разом з переліком питань, що вносяться на розгляд Регулятора, підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора проекти рішень Регулятора та обґрунтування до них, одержані зауваження та пропозиції, а також вмотивована позиція Регулятора щодо одержаних зауважень.

Голосування на засіданнях Регулятора здійснюється членами Регулятора особисто та самостійно.

Рішення Регулятора вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше чотирьох членів Регулятора, присутніх на засіданні. Кожний член Регулятора має один голос. Член Регулятора, не згодний з прийнятим рішенням, може письмово викласти свою окрему думку, яка додається до такого рішення.

Рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.

Результати засідання Регулятора оформлюються протоколом. Протокол засідання Регулятора оприлюднюється на його офіційному веб-сайті не пізніше п`яти робочих днів з дня його проведення. Якщо до рішення Регулятора була подана окрема думка члена Регулятора, вона розміщується у публічному доступі як невід`ємна частина протоколу.

Регулятор забезпечує онлайн-трансляцію засідань, що проводяться у формі відкритих слухань, на своєму офіційному веб-сайті. Зберігання записів таких трансляцій та вільний доступ до них на офіційному веб-сайті забезпечується Регулятором протягом не менше одного року з дня проведення засідання.

Системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що основною формою роботи Регулятора є його засідання, на якому останній, зокрема розглядає справи щодо застосування санкцій за порушення ліцензійних умов та законодавства з питань державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій та суміжних ринків. Оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора, протягом відповідного строку, переліку питань, що вносяться на розгляд Регулятора, а також проекти рішень Регулятора та обґрунтування до них, зауваження та пропозиції, а також позиція Регулятора щодо зауважень. Рішення Регулятора оформлюються постановами. Результати засідання Регулятора оформлюються протоколом, який також оприлюднюється на його офіційному веб-сайті. Здійснення онлайн-трансляції засідань, що проводяться у формі відкритих слухань, на офіційному веб-сайті Регулятора.

Відповідно до п. 7.7 Регламенту НКРЕКП, затвердженого постановою НКРЕКП від 06 грудня 2016 року № 2133 (у редакції постанови НКРЕКП від 17 січня 2020 року № 190) (далі - Регламент) участь запрошених представників ліцензіатів або посадової особи ліцензіата є обов`язковою при розгляді питань щодо: застосування санкцій до ліцензіатів; встановлення (затвердження, перегляду) тарифів за ініціативою ліцензіата; схвалення інвестиційних прогарам та змін до них.

За приписами п.п. 7.8-7.11 Регламенту учасники засідання, присутність яких на засіданні є обов`язковою, зобов`язані зареєструватися, вчасно з`явитися на засідання НКРЕКП, давати правдиві пояснення, надавати документи, необхідні для всебічного розгляду питання.

У разі неможливості присутності учасників, присутність яких є обов`язковою, безпосередньо на засіданні НКРЕКП вони мають право брати участь у засіданні дистанційно шляхом застосування технічних засобів (у разі наявності технічних можливостей), зокрема відеозв`язку, за письмовим погодженням Голови НКРЕКП та попередньої реєстрації.

Учасники засідання, питання щодо яких винесені на розгляд, зобов`язані повідомляти НКРЕКП про неможливість взяти участь у засіданні НКРЕКП до початку засідання НКРЕКП, надавши обґрунтовані пояснення.

У разі неявки без поважних причин на засідання НКРЕКП запрошених представників ліцензіатів або відсутності у них належно оформлених повноважень головуючий ставить на обговорення та голосування питання про можливість розгляду питання порядку денного без їх присутності або про відкладення (перенесення, продовження) розгляду цього питання. Результати цього голосування фіксуються у протоколі.

У разі повторної неявки на засідання запрошених представників ліцензіатів НКРЕКП може прийняти відповідне рішення за їх відсутності.

Отже, за аналізу вказаних положень Регламенту суд робить висновок, що питання про застосування санкцій до ліцензіатів розглядається за обов`язкової участі запрошених представників ліцензіатів або посадової особи ліцензіата. У разі неявки без поважних причин на засідання НКРЕКП запрошених представників ліцензіатів ставиться на розгляд питання про можливість розгляду питання порядку денного без їх присутності або про відкладення (перенесення, продовження) розгляду цього питання, що фіксуються у протоколі. Відповідне рішення за їх відсутності НКРЕКП може прийняти у разі повторної неявки на засідання запрошених представників ліцензіатів НКРЕКП.

Судом встановлено, що відповідно до статті 14 Закону №329-VIII на офіційному веб-сайті відповідача було оприлюднено Порядок денний засідання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що має відбутись у формі відкритого слухання. Відповідачем зазначено питання порядку денного, зокрема питання про порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії АТ «Вінницяобленерго».

Також оприлюднено на офіційному веб-сайті обґрунтування до проєкту постанови НКРЕКП «Про накладення штрафу на АТ «Вінницяобленерго» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання».

Листом від 09 квітня 2020 рок № 311/26.1/6-20 НКРЕКП повідомила керівника АТ «Вінницяобленерго» про засідання 15 квітня 2020 року о 10:00 год у формі слухання, на якому планувалося розглядати питання про порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії АТ «Вінницяобленерго». У вказаному листі також зазначено, що НКРЕКП на період дії карантину з 16 березня по 24 квітня 2020 року з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» рекомендує всім учасникам відкритих засідань брати участь у засіданні дистанційно шляхом застосування технічних засобів, зокрема відеозв`язку Skype.

Листом від 13 квітня 2020 року № 08.14-3869 АТ «Вінницяобленерго» просила дозволити генеральному директору та Директору технічному АТ «Вінницяобленерго» прийняти участь у засіданні НКРЕКП при розгляді питання № 20 «Про порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії АТ «Вінницяобленерго» шляхом застосування технічних засобів відеозв`язку відповідно до абзацу другого пункту 7.8 Регламенту.

Як зазначає позивач у письмових поясненнях від 27 серпня 2020 року, працівником АТ «Вінницяобленерго» Грачовою І.В. 13 квітня 2020 року на офіційному сайті НКРЕКП за адресою: http:// шляхом заповнення відповідних форм була проведена реєстрація АТ «Вінницяобленерго» як учасника засідання НКРЕКП у формі відкритого слухання, яке планувалося на 15 квітня 2020 року. У підсумку, як зазначає позивач, на екрані монітора з`явилося повідомлення про успішну реєстрацію АТ «Вінницяобленерго». Інших дій, які підтверджували б успішність проведення позивачем реєстрації з боку адміністрації сайту відповідачем вчинено не було. На вказану АТ «Вінницяобленерго» при реєстрації електронну адресу будь-якого листа, що підтверджує відповідну реєстрацію, не надходило; на вказаний при реєстрації номер телефону позивача вхідного дзвінка НКРЕКП не зафіксовано.

13 та повторно 14 квітня 2020 року, як зазначає позивач, з метою остаточного з`ясування фіксації Регулятором факту реєстрації АТ «Вінницяобленерго» для участі у засіданні та з`ясування порядку прийняття участі у засіданні дистанційно шляхом застосування технічних засобів, зокрема відеозв`язку, працівником АТ «Вінницяобленерго» ОСОБА_1 неодноразово зроблені телефоні дзвінки за контактним телефоном НОМЕР_1 , який розміщений на офіційному сайті Регулятора. При цьому як зазначає позивач, представник відповідача у телефонній розмові підтвердив факт реєстрації АТ «Вінницяобленерго» в якості учасника у засіданні 15 квітня 2020 року.

Позивач вказує, що 15 квітня 2020 року згідно встановленого порядку участі у засіданні в режимі відеозв`язку Sкуре, АТ «Вінницяобленерго» очікувало вхідного дзвінка-виклику Регулятора, як організатора відеозв`язку, для початку прийняття участі у відповідному засіданні. Проте, вхідного дзвінка від НКРЕКП 15 квітня не було, а засідання комісії, на якому прийнята оскаржувана постанова, відбулося без участі представника АТ «Вінницяобленерго». На підтвердження вказаних обставин позивачем надано до суду скріншот екрану монітора, який підтверджує успішність проведення Товариством реєстрації на офіційному веб-сайті Регулятора (http://www.nerc.gov.ua) у розділі «Реєстрація онлайн»; Витяг з офіційного сайту НКРЕКП із зазначенням номерів телефонів інформаційно- довідкової лінії; витяг з сайту телефонного оператора мобільної мережі «Київстар»; скріншот екрану монітора, який підтверджує відсутній вхідного дзвінка НКРЕКП.

Відповідач у поясненнях від 01 вересня 2020 року зазначає, що не володіє інформацією стосовно технічної неможливості АТ «Вінницяобленерго» взяти участь у режимі відеоконференції за допомогою комп`ютерної прогарами Sкуре.

Відповідно до наданого відповідачем списку зареєстрованих учасників на засідання НКРЕКП (онлайн-реєстрація, надіслані листи), що міститься у протоколі № 26 засідання НКРЕКП, яке проводилося у формі відкритого слухання, 15 квітня 2020 року, серед таких учасників АТ «Вінницяобленерго» відсутнє.

Поряд із цим, у протоколі № 26 відсутня інформація щодо обговорення та результати голосування щодо питання про можливість розгляду питання порядку денного за відсутності АТ «Вінницяобленерго» або про відкладення (перенесення, продовження) розгляду цього питання, як того вимагають положення Регламенту.

Враховуючи надані позивачем докази, за відсутності протилежних доказів сторони відповідача, суд приходить висновку, що позивачем виконано обов`язок реєстрації, обов`язок вчасно з`явитися на засідання НКРЕКП. Відповідачем в свою чергу не доведено правомірності розгляду питання про порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії АТ «Вінницяобленерго» за відсутності такого ліцензіата.

Крім того, надаючи оцінку процедурі прийняття оскаржуваного рішення, суд також враховує, що частина шоста статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлює, що рішення Регулятора про застосування санкцій за правопорушення, передбачені цією статтею, може бути прийнято протягом п`яти днів з дня виявлення правопорушення Регулятором.

Процедуру організації та проведення планових та позапланових перевірок, порядок оформлення результатів перевірок та порядок застосування санкцій до ліцензіатів за порушення законодавства та ліцензійних умов установлює Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затверджений постановою НКРЕКП від 14 червня 2018 року №428 (далі - Порядок 428).

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 Порядку за результатами проведених планових та позапланових перевірок складається акт перевірки у двох екземплярах. У разі відмови уповноваженої особи ліцензіата прийняти акт про результати перевірки такий акт надсилається ліцензіату рекомендованим листом протягом п`яти робочих днів з дня підписання акта членами комісії з перевірки. Ліцензіат, діяльність якого перевірялася, має право надати до НКРЕКП письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки. У разі відсутності у ліцензіата пояснень та обґрунтувань до акта перевірки він може повідомити НКРЕКП про це листом за підписом уповноваженої особи у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.

Пунктом 5.4 Порядку передбачено, що у разі виявлення порушень акт про результати перевірки розглядається на засіданні НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання, не пізніше п`яти робочих днів після отримання від ліцензіата, діяльність якого перевірялася, письмових пояснень та обґрунтувань до акта перевірки, але не пізніше десяти робочих днів з дати отримання ліцензіатом акта про результати перевірки. За результатами розгляду приймається рішення про застосування до ліцензіата санкцій, передбачених законами України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", «Про ринок електричної енергії", «Про природні монополії", «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", «Про ринок природного газу" та «Про теплопостачання".

Таким чином, зі змісту статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" видно, що рішення Регулятора про застосування санкцій за правопорушення на ринку електричної енергії може бути прийнято протягом п`яти днів з дня виявлення правопорушення Регулятором.

Аналогічні приписи містить частина сьома статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а саме: у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Водночас, Законом України "Про Національну комісію за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг" та Порядком передбачена відповідна процедура прийняття Регулятором рішень про застосування до ліцензіата санкцій за правопорушення на ринку електричної енергії, зокрема, право ліцензіата надати до НКРЕКП письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки; розгляд на засіданні НКРЕКП, не пізніше п`яти робочих днів після отримання від ліцензіата письмових пояснень та обґрунтувань до акта перевірки, але не пізніше десяти робочих днів з дати отримання ліцензіатом акта про результати перевірки.

Як свідчить акт перевірки, акт перевірки отримано представником позивача 23 березня 2020 року, про що свідчить відповідна відмітка на акті, вчинена генеральним директором АТ «Вінницяобленерго» ОСОБА_2 .

Відповідно до частини п`ятої статті 19 Закону України "Про Національну комісію за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг" позивач надав пояснення щодо висновків, викладених у акті перевірки, 27 березня 2020 року.

З урахуванням вимог пункту 5.4 Порядку суд приходить висновку, що акт перевірки відповідач повинен був розглянути не пізніше п`яти робочих днів після отримання від ліцензіата письмових пояснень до акта, але не пізніше десяти робочих днів з дати отримання ліцензіатом акта про результати перевірки, тобто не пізніше 06 квітня 2020 року.

Аналогічна правова позиція щодо необхідності дотримання Регулятором п`ятиденного строку для прийняття рішення про застосування санкцій за правопорушення на ринку електричної енергії висловлена у постановах Верховного Суду від 18 липня 2019 року у справі №826/14481/17 та від 14 липня 2019 року у справі №826/3880/18.

Отже, при прийнятті оскаржуваної постанови НКРЕКП порушила вимоги частини сьомої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", частини шостої статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" в частині дотримання п`ятиденного строку накладення санкції, і порушила строки розгляду акта перевірки, визначені Порядком 428.

Щодо оформлення результатів перевірки, а саме акта перевірки №88, на підставі якого прийнято оскаржувану постанову, то суд зазначає таке.

Акт перевірки № 88 є носієм доказової інформації про виявлені під час контрольного заходу порушення, на підставі якого приймається відповідне рішення - у даному випадку - постанова №809.

Суд констатує, що прийняття суб`єктом владних повноважень рішення - акта індивідуальної дії, що породжує для адресата певні права та обов`язки, можливе виключно за наявності відповідної правової (юридичної) підстави, яка повинна бути належною.

Правова (юридична) підстава - сукупність передбачених правом обставин, умов, фактів і передумов, що забезпечують настання юридичних наслідків; має нормативне закріплення, визначений зміст, вичерпний характер, враховує особливості певного випадку та породжує юридичні наслідки.

Правовою (юридичною) підставою для прийняття оскаржуваної Постанови №809 слугував саме Акт перевірки №88, який, як встановлено судом, не був підписаний усіма посадовими особами, які здійснювати контрольний захід. Так, акт перевірки підписаний лише п`ятьма з восьми посадових осіб Відповідача, що проводили перевірку, а саме підписи членів комісії з проведення перевірки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відсутні з невідомих причин.

Згідно з ч. 5 ст. 19 Закону України статті 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" за результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.

Вимогами п. 7.1, п. 7.2. ст. 7 та п. 8.2. ст. 8 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 червня 2018 року № 428 визначено, що за результатами проведених планових та позапланових перевірок складається акт перевірки за відповідною формою. В останній день перевірки два примірники акта перевірки підписуються головою та членами комісії з перевірки. Голова та члени комісії з перевірки зобов`язані виконувати вимоги цього Порядку.

Доводи сторони відповідача про те, що акт перевірки може бути підписаний не всіма членами Комісії, а лише мінімальною кількістю для її створення, спростовуються наведеними вище положеннями чинного законодавства.

Відповідно до положення Національних стандартів України (ДСТУ 4163-2003 та ДСТУ 2732:2004) установлюється склад реквізитів організаційно-розпорядчих документів, в тому числі актів, створюваних в результаті діяльності органів державної влади України та ін.

Документи, повинні мати обов`язкові реквізити, в тому числі підпис, який складається з назви посади особи, яка підписує документ, особистого підпису, ініціалів і прізвища.

У разі відсутності посадової особи, підпис якої зазначено в документі, документ підписує особа, яка виконує її обов`язки, або її заступник.

Підпис (службового документа) - реквізит службового документа, який свідчить про відповідальність особи за його зміст та є єдиний чи один з реквізитів, що надають документові юридичної сили, яка є підставою для вирішення правових питань, здійснювати правове регулювання і управлінські функції.

Аналогічні положення щодо підписання посадовими особами організаційно-розпорядчих документів містяться в Правилах організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року №1000/5 (далі - Правила №1000/5).

Згідно з п.5 гл.10 розділу II Правил №1000/5 передбачено, якщо за зміст документа відповідають кілька осіб, то проставляються два або більше підписів. При цьому підписи посадових осіб розміщуються один під одним відповідно до підпорядкованості осіб.

Реквізит службового документа - обов`язковий елемент, зафіксований в документі для його ідентифікації, організації обліку та надання йому юридичної сили.

Отже, акт перевірки як службовий документ повинен мати такі обов`язкові реквізити як підписи посадових осіб, відповідальних за його зміст, з наявністю яких законодавець пов`язує набуття цим документом юридичної сили. Відсутність на акті перевірки хоча б одного підпису посадової особи, яка проводила перевірку та відповідальна за його зміст, свідчить про те, що такий акт перевірки є неналежно оформленим, не набуває юридичної сили, не може бути законною підставою для прийняття контролюючим органом будь-яких рішень.

А відтак, суд погоджується з доводами позивача, акт перевірки № 88 не може слугувати підставою для прийняття постанови про накладення на позивача штрафу.

Суд також наголошує, що питання проведення перевірок суб`єктів приватного права, притягнення їх до відповідальності має відбуватися з дотриманням критеріїв правової (справедливої) процедури, як складової принципу верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України) і принципу законності (частина друга статті 19 Конституції України).

Окрім цього, варто зазначити, що принцип верховенства права підпорядковує державу інтересам людини, а не навпаки. Коли учасником правовідносин виступає держава, остання у суперечці щодо права з будь-якою особою, у тому числі з юридичною особою, має поступитися на користь опонента, оскільки вона сама створила ситуацію правової невизначеності і порушила в такий спосіб принцип верховенства права.

Саме для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на підставі повноважень наданих ст. 19 Закону України «Про Національну комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», НКРЕКП було затверджено Порядок № 428.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про Національну комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», одним з основних принципів діяльності НКРЕКП визначено законність, тобто Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та її територіальні органи під час виконання своїх повноважень, зобов`язані неухильно додержуватися вимог діючого законодавства.

НКРЕКП не виконала вимог власне затвердженого Порядку №428 щодо порядку та строків проведення відкритого слухання та прийняття на ньому рішення про притягнення до відповідальності ліцензіатів, дотримання вимог оформлення акта перевірки.

Вказаний Порядок є «правовою процедурою» за якою повинен діяти відповідач і дотримання якої є його обов`язком.

Так, за визначенням одного з відомих професорів Оксфордського університету Д. Галлігана з теми fair procedure, поняття «процедури» - це кроки, які вживаються, або способи, які застосовуються для прийняття рішення та запроваджують дії або вирішують справу певним чином в юридичному або адміністративному контексті. А поняття «процес» - це зручний загальний термін, який включає сукупність процедур стосовно рішення чи дії (D.J.Galligan. Due Process and Fair Procedures. A Study of Administrative Procedures. - Oxford University Press Inc., New York. - Reprinted. 2004. р.8).

Принципи правової процедури вже стали універсальними через рішення Європейського суду з прав людини і поширюються як на процесуальне судочинство, так і на правові процедури, яких повинні дотримуватися суб`єкти владних повноважень під час прийняття відповідних актів стосовно прав, свобод та законних інтересів людини.

Втім, вказана доктрина правової процедури по суті була використана в практиці Конституційного Суду України. У рішеннях від 28 лютого 2018 року про визнання неконституційним закону про мову та від 26 квітня 2018 року про визнання неконституційним закону про референдум Конституційний Суд України, вказавши на прямий зв`язок дотримання «належної процедури» та гарантій прав і законних інтересів людини і громадянина, фактично надав процедурним принципам владного обов`язкового значення. Тобто, якщо було порушено належну правову процедуру в парламенті чи в іншому органі публічної влади - немає сенсу перевіряти змістову частину відповідного акта, оскільки він є нікчемним.

Саме поняття «право» (англ. law) охоплює не лише конституції, міжнародне право, статутне право та підзаконні акти, а й також - де доречно - суддєстворене право (judge-made law), як-то норми загального права (всі вони - зобов`язальної природи). Як зазначено в пункті 46 коментаря до документа Європейської комісії «За демократію через право» (Венеційська комісія) «Мірило правовладдя» (ухвалений Венеційською комісією на 106 пленарному засіданні 11-12 березня 2016 року), будь-який припис права має бути приступним і передбачуваними. (2017 року)

Викладене дозволяє вжити поняття «правова процедура», що цілком охоплюється розумінням rule of law - принципом верховенства права (або мірилом правовладдя). Про це йдеться в зазначеному коментарі до документа Венеційської комісії «Мірило правовладдя».

Засаднича вимога правовладдя полягає в тому, що повноваження органів публічної влади має бути визначено приписами права. Позаяк законність висунуто щодо дій посадовців публічної влади, вона так само вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії і надалі діяли в межах наданих їм повноважень і, як наслідок - дотримувалися процесових і матеріальних приписів права (пункт 45 згаданого коментаря).

Таким чином, дотримання процесових, у тому числі, процедурних норм, є юридичною вимогою, згідно з якою держава, яка керується принципом верховенства права (мірило правовладдя), повинна поважати і враховувати права особи, а також визначати процедурні межі здійснення повноважень органами публічної влади.

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року №5-р/2019, Конституція України містить низку фундаментальних положень щодо здійснення державної влади, передбачених статтями 3, 5, 6, 8, 19 Основного Закону. Названі конституційні приписи перебувають у взаємозв`язку, відображають фундаментальне положення конституціоналізму щодо необхідності обмеження державної влади з метою забезпечення прав і свобод людини та зобов`язують наділених державною владою суб`єктів діяти виключно відповідно до усталених Конституцією України цілей їх утворення.

Тому, коли йдеться про вчинення дискреції суб`єктом владних повноважень, такі суб`єкти зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Як вказано у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №826/16495/17, потреба у визначеності не означає, що органові, який ухвалює рішення, не повинні надаватись дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними. У цьому контексті закон, яким надаються дискреційні повноваження певному державному органові, повинен вказати чітко і зрозуміло на обсяг такої дискреції. Зокрема, Верховний Суд зазначив, що не відповідатиме верховенству права, якщо надана законом виконавчій владі дискреція матиме характер необмеженої влади. Отже, закон повинен вказати на обсяг будь-якої такої дискреції та на спосіб її здійснення із достатньою чіткістю, щоб особа мала змогу відповідним чином захистити себе від свавільних дій.

Таким чином, повноваження на здійснення дискреції для органу, по суті, дуже часто перетворюється на свавілля, потребує унормованого визначення правової процедури ним самим.

У постанові Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі №826/13000/18 зазначено, що правова процедура (fair procedure- справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій проведення такої перевірки із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.

Правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.

Верховний Суд у цій постанові також вказав, що встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про порушення Регулятором «правової процедури» при прийнятті спірного рішення.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі статтею 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Отже, вирішення даної справи залежить від доведеності відповідачем правомірності своїх дій.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При прийнятті рішення у цій справі суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та рішення, та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржувану постанову від 15 квітня 2020 року «Про накладення штрафу на АТ «Вінницяобленерго» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання» НКРЕКП діяла необґрунтовано, не на підставі та у спосіб, що визначені законодавством України.

На думку суду, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість спірного рішення з урахуванням вимог, визначених частиною другою статті 19 Конституції України, частини другої статті 2 КАС України, а тому, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, така постанова не ґрунтується на приписах чинного законодавства щодо підстав та порядку її прийняття, а тому підлягає скасуванню як протиправна. Отже, позов належить задовольнити повністю.

Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та ст. 6 КАСУ, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом, позивачем понесені витрати у вигляді сплаченого згідно платіжного доручення судового збору у розмірі 21020 грн.

З урахуванням як національного законодавства, так і практики ЄСПЛ, скільки цей позов підлягає задоволенню у повному обсязі, суд вважає правомірним стягнення за рахунок бюджетних асигнувань НКРЕКП на користь АТ «Вінницяобленерго» суми судового збору за подання адміністративного позову, оскільки вона була фактично сплачена, зарахована на відповідний рахунок і була «неминучою».

Керуючись ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 15 квітня 2020 року № 809 "Про накладення штрафу на АТ "Вінницяобленерго" за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання".

Стягнути на користь АТ "Вінницяобленерго" за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 21020 грн (двадцять одна тисяча двадцять гривень 00 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити сторін:

Позивач - АТ "Вінницяобленерго" (21050, м. Вінниця, вул. Магістратська,2, код за ЄДРПОУ-00130694,е-шаі1: kanc@voe.com.ua, тел. (0432) 65-95-95).

Відповідач - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057 м. Київ, вул. Смоленська, 19 Ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 39369133 www.nerc.gov.ua, e-mail: box@nerc.gov.ua, тел. (044) 204-70-72).

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ Суддя:

Секретар: