Ухвала суду № 91874112, 28.09.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"28" вересня 2020 р.Справа № 922/4021/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.

розглянувши в підготовчому засіданні 28.09.2020 клопотання Куп`янської міської ради про залишення позову без розгляду (вх. № 19572) та клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" про залишення позову без розгляду (вх. № 3140)

у справі № 922/4021/19

за позовом Заступника керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави, в особі Куп`янської міської ради Харківської області, Харківська область, місто Куп`янськ до 1. Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області, Харківська області, місто Куп`янськ, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп", місто Київ про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення коштів за участю представників:

прокурор - Комісар О.О. посвідчення № 043187 від 06.05.2016;

позивача - не з`явився;

1-го відповідача - не з`явився;

2-го відповідача - адвокат Макаров С.О. ордер СВ № 1000103 від 07.06.2019;

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі позивача: Куп`янської міської ради Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом до Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області (відповідача 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" (відповідача 2), відповідно до якого прокурор просить суд:

- визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 25.01.2019 до Договору № 19-135/17 від 08.01.2019 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів, укладену між відділом освіти Куп`янської міської ради Харківської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп";

- визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 28.01.2019 до Договору № 19-135/17 від 08.01.2019 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів, укладену між відділом освіти Куп`янської міської ради Харківської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп";

- визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 30.01.2019 до Договору № 19-135/17 від 08.01.2019 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів, укладену між відділом освіти Куп`янської міської ради Харківської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп";

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" на користь Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області безпідставно (надмірно) сплачені бюджетні кошти в сумі 122 604,31 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17 грудня 2019 року позовну заяву заступника керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі позивача - Куп`янської міської ради Харківської області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/4021/19; постановлено розглядати справу в порядку (за правилами) загального позовного провадження. Цією ж ухвалою провадження у справі № 922/4021/19 зупинено до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у справі № 912/2385/18 та оприлюднення повного тексту постанови.

Після офіційного оприлюднення повного тексту постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, Господарським судом Харківської області постановлено ухвалу від 03.08.2020, якою провадження у справі № 922/4021/19 поновлено та призначено її до розгляду в підготовчому засіданні.

26 серпня 2020 року до загального відділу діловодства Господарського суду Харківської області надійшло клопотання Куп`янської міської ради про залишення позову без розгляду (вх. № 19572) згідно якого позивач зазначає, що прокурором не обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави у цій справі. Зокрема, згідно позовної заяви Ізюмською місцевою прокуратурою здійснювалося вивчення стану законності у сфері публічних закупівель, за результатами моніторингу електронної системи публічних закупівель "Prozorro"; при цьому прокурор посилається на те, що міською радою не вжито та не планується вживати заходи до оскарження додаткових угод, незважаючи на лист від 24.09.2019 № 37/3-1015 вих-19. Однак, за твердженням позивача, Куп`янська міська рада лист Ізюмської місцевої прокуратури від 24.09.2019 р. № 37/3-1015 вих-19 не отримувала.

Крім того, прокурором з різницею в два робочі дні надано повідомлення про наміри звернення до суду з приводу представлення інтересів Куп`янської міської ради та подано позов. Відтак, на переконання позивача, питання про надання розумних строків для вивчення "виявлених порушень" та можливості представництва інтересів Куп`янської міської ради, як уповноваженим суб`єктом владних повноважень, навіть не могло бути розглянуто, а прокурором переслідується власна ціль, результатом якої є фактичне обмеження процесуальної дієздатності Куп`янської міської ради.

Водночас чином законодавством України встановлено компетентний орган, до виключних повноважень якого входить встановлення порушень вимог законодавства у сфері державних закупівель — Держаудитслужба, та спосіб, у який здійснюється фіксація факту порушення — висновок за результатами моніторингу (ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі") або акті за результатами перевірки закупівель (ст. 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні"). Документів, які б свідчили про наявність порушень, матеріали справи не містять, а отже органи прокуратури в контексті приписів статті 19 Конституції України не уповноважені на надання висновків щодо наявності у діях замовників порушень вимог Закону України "Про публічні закупівлі".

Крім того, 26 серпня 2020 року до суду також надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" про залишення позову без розгляду (вх. № 3140), обґрунтоване тим, що позовну заяву підписано заступником керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області, в той час, як ЗУ "Про прокуратуру" не передбачено можливості керівника регіональної органу прокуратури делегувати повноваження щодо представництва регіональної прокуратури у взаємовідносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями, окрім випадків, передбачених частиною третьою статті 13 цього Закону. Аналогічний правовий висновок, який на думку відповідача необхідно врахувати при винесенні рішення, зроблено Верховним судом у справі № 819/478/17 від 27.05.2020.

24 вересня 2020 року до загального відділу діловодства Господарського суду Харківської області надійшли пояснення заступника керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області на клопотання позивача про залишення позову без розгляду (за вх. №22177) та клопотання представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" про залишення позовної заяви без розгляду (за вх. № 22178).

Розглянувши в підготовчому засіданні 28.09.2020 клопотання Куп`янської міської ради про залишення позову без розгляду (вх. № 19572), суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Водночас суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17 та інш.).

Так, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Суд зобов`язаний дослідити: чи знав відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки:

"Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".

У даному конкретному випадку місцевою прокуратурою встановлено, що Куп`янська міська рада Харківської області, як засновник відділу освіти, який фінансує його діяльність, здійснює управління ним, а також як орган має повноваження контролю за його діяльністю, є уповноваженим органом в спірних правовідносинах, оскільки міг та повинен контролювати питання укладення договорів про постачання природного газу, у тому числі за результатами проведеної процедури відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі". Водночас враховуючи те, що Куп`янською міською радою Харківської області не вжито заходи до оскарження додаткових угод до договору закупівлі та повернення безпідставно витрачених коштів до бюджету у судовому порядку; з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді Ізюмською місцевою прокуратурою листом від 24 вересня 2019 року за № 37/3-1015вих-19 повідомлено міську раду про виявлені порушення та запропоновано вжити дієвих заходів щодо їх усунення та притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності, який направлений на адресу міської ради поштовою кореспонденцією.

Разом з тим, прокурор звертає увагу на те, що будь-якої відповіді на вищевказаний лист ані до направлення позовної заяви до суду, ані в ході судового розгляду місцевою прокуратурою так і не отримано, жодних заходів з метою поновлення інтересів держави міською радою до цього часу так і не вжито. Зазначене свідчить про "не здійснення захисту" органом уповноваженим державою на захист інтересів держави (Куп`янською міською радою), яке виявляється в усвідомленій пасивній поведінці зазначеного органу, тобто в усвідомленні того, що порушуються інтереси держави, при цьому маючи відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду міська рада не звертається.

Окрім цього, Ізюмською місцевою прокуратурою, на виконання вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" листом № 37/3-3121вих-19 від 28.11.2019 повідомлено позивача про намір звернутися до господарського суду в його інтересах із зазначеним позовом. Вказане підтверджується копією реєстру переданих документів № 56300 від 28.11.2019, який додано до позовної заяви.

Отже, надавши міській раді достатньо часу для вирішення питання щодо оскарження додаткових угод до договору закупівлі та повернення безпідставно витрачених коштів до бюджету у судовому порядку Ізюмська місцева прокуратура, з метою виконання покладених на органи прокуратури функцій та завдань, реалізуючи права, передбачені вищевказаними нормативно-правовими актами, в грудні 2019 року звернулась з відповідною позовною заявою до суду.

Крім того, суд зазначає, що Держаудитслужба є органом, уповноваженим здійснювати від імені держави контроль за дотриманням законодавства про державні закупівлі. При цьому, повноважень на звернення до суду в інтересах держави про визнання недійсними додаткових угод, укладених з порушенням законодавства (до договорів про закупівлю) немає без попереднього виявлення та фіксування в акті перевірки саме цих порушень.

Відповідно до інформації про дану процедуру закупівлі, оприлюдненої в інформаційно-телекомунікаційній системі Prozorro Північно-східним офісом Держаудитслужби перевірка зазначеної процедури закупівлі не здійснювалась. Таким чином у вказаного державного органу відсутні повноваження щодо звернення до суду у даному випадку, прокурор пред`являє цей позов в інтересах держави в особі саме Куп`янської міської ради Харківської області.

Враховуючи наведене у сукупності, суд дійшов висновку щодо правомірного та обґрунтованого звернення місцевої прокуратури до суду для представництва інтересів держави у даній справі, а відтак, відмовляє в задоволенні клопотання Куп`янської міської ради про залишення позову без розгляду в порядку статті 226 ГПК України (вх. № 19572).

Також суд не вбачає підстав для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" про залишення позову без розгляду (вх. № 3140), з огляду на наступне.

За загальним правилом, повноваження щодо представлення окружної прокуратури у відносинах з органами державної влади надані її керівнику та у разі відсутності останнього такі повноваження може здійснювати перший заступник, а у разі його відсутності - один із заступників керівника окружної прокуратури (частина 3 статті 13 Закону України "Про прокуратуру"). Однак, звернення з позовом прокурора у даній справі стосується виконання прокуратурою функцій з представництва інтересів держави в суді в порядку, передбаченому статтями 23, 24 Закону України "Про прокуратуру", а не здійснення її представництва у відносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями.

Спеціальна норма - частина перша статті 24 Закону України "Про прокуратуру", наділяє правом подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства Генерального прокурора, його першого заступника та заступників, керівників обласних та окружних прокуратур, їх перших заступників та заступників, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Так, за приписами частини першої статті 24 Закону України "Про прокуратуру" в редакції, що діяла на момент пред`явлення позовної заяви (із змінами, внесеними згідно із Законами № 113-IX від 19.09.2019, № 263-IX від 31.10.2019) право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури

Крім цього, пунктом 6.1 наказу Генерального прокурора від 21.09.2018 № 186 "Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень" визначено, що позови (заяви) надсилати до суду за підписом Генерального прокурора, його першого заступника та заступників, керівників регіональних і місцевих прокуратур, їхніх перших заступників та заступників.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заступник керівника Ізюмської місцевої прокуратури, реалізуючи конституційну функцію прокуратури щодо представництва інтересів держави в суді, наділений повноваженнями звернення до суду в порядку господарського судочинства спеціальною нормою, що наведена у частині першій статті 24 Закону України "Про прокуратуру", а відтак до вказаних відносин не підлягають застосуванню загальні положення статті 13 Закону України "Про прокуратуру".

У справі № 922/4021/19 також не може бути застосовано та враховано правову позицію Верховного Суду, що сформована колегією суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 819/478/19 (постанова від 27.05.2020), оскільки у справі, що переглядалася Верховним Судом інший суб`єктний склад сторін, а саме: керівник регіональної прокуратури, діючи як суб`єкт владних повноважень, звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчити дії, що пов`язані з виконанням судового рішення у справі про публічно-правовий спір з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Враховуючи те, що до повноважень заступника керівника Ізюмської місцевої прокуратури віднесено, у тому числі, право з метою захисту інтересів держави у порядку, передбаченому статтею 131-1 Конституції України, статтею 24 Закону України "Про прокуратуру", статтями 56, 57 ГПК України звертатися з позовами до суду в інтересах держави та, відповідно, підписувати позовні заяви, суд не вбачає підстав для залишення позову без розгляду та задоволення клопотання ТОВ "Укртранссервіс-Груп", у зв`язку з чим відмовляє в його задоволенні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Куп`янської міської ради про залишення позову без розгляду (вх. № 19572) – відмовити.

В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" про залишення позову без розгляду (вх. № 3140) – відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Ухвалу підписано 29.09.2020.

Суддя В.В. Рильова